Спеціальні потреби

День, коли депортували маму


День, коли депортували маму
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:06 0:00

День, коли депортували маму

Життя дівчини змінилось назавжди, коли Імміграційна служба затримала та депортувала її матір
Прихильники імміграційної реформи у ці дні посилюють тиск на членів Конгресу США. По всій країні проходять громадські акції, а на початок жовтня заплановані масштабні демонстрації у понад 60-ти великих містах Сполучених Штатів.

Активісти занепокоєні, що криза в Сирії та проблема бюджету вкотре відсунуть імміграційне питання на другий план. На реформу чекають мільйони людей по різні боки кордону. Адже запроваджена останніми роками сувора політика по відношенню до нелегалів, розбила тисячі сімей. Одна з таких родин живе у нью-йоркському районі Бруклін.

До 2010-го року 19-ти річна американка палестинського походження Джана Гакім жила нормальним життям у цій бруклінській квартирі разом з родиною. Життя дівчини змінилось назавжди, коли Імміграційна служба затримала та депортувала її матір. Джана та її сестра Саба пригадують події того дня.

«Хтось постукав. Мама відчинила. Зайшло 6 офіцерів Імміграційної служби. Ще кілька залишились в коридорі та на вулиці», - каже Джана.

«Я вже засинала, коли прийшла мама і почала будити мене. Вона сказала «Саба прокидайся, за мною прийшли». Моя сестра запитала агентів, у чому справа. Вони мали ордер на її арешт», - пригадує Саба.

Їх мати, Фатін, тепер живе у Рамаллі, на палестинських територіях. У 1989 році вона прибула до США з Белізу по туристичній візі. Імміграційна служба депортувала її саме до Белізу, громадянкою якого вона є. Але Фатін перебралась до сестри на Західний берег. Документів на проживання у неї немає, і вона боїться, що її можуть повернути назад до Белізу.

Імміграційна реформа врятує християнство у США?
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:27 0:00
«Я розумію, що існують правила, які не можна порушувати. Але мені здається, повинні бути винятки з правил. Після двадцяти років життя тут, після народження тут чотирьох дітей, її депортували»,- говорить Саба.

«Забудемо про несправедливість до нашої мами. А що з приводу нас? Хіба ми не громадяни США? Хіба ми народилися не тут? Хіба до нас не повинні ставитися як до усіх інших? Чи забрати від нас матір справедливо?» - питає Джана.
Я розумію, що існують правила, які не можна порушувати. Але мені здається, повинні бути винятки з правил
Саба Гакім

Батько родини - інвалід і теж немає документів. Тож Джана і Саба «тягнуть» усю родину на собі. Вони ведуть хазяйство і одночасно здобувають вищу освіту. Старша сестра намагається бути прикладом у сім’ї.

«Я роблю все що можу. Працюю, навчаюся. Вони це бачать. Я не дозволяю собі плакати перед ними. Вони не повинні такого бачити. Я хочу, аби подивившись на мене, вони брали з мене приклад і продовжували робити усе необхідне, аби повернути нашу маму», - каже Джана.

Їх 16-ти річний брат Мохамед замкнувся у собі після депортації матері і погано вчиться у школі. Джана взяла на себе виховательські обов’язки. Джана сподівається, що імміграційна реформа дозволить її матері та іншим людям, які опинилися у схожій ситуації, повернутися до США. А поки дівчина ходить в університет і мріє одного дня стати правозахисницею.

У Флоренції "перемалювали" історію на зло расистам
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:59 0:00
«Моя мрія виникла через маму. Я хочу стати імміграційним адвокатом. Але я навчаюсь, щоб допомогти не лише моїй мамі, а й матерям інших дітей, іншим родинам. Ніхто не заслуговує пройти через подібне», - каже дівчина.

Дві третини з 11 мільйонів нелегальних іммігрантів у США живуть в країні понад 10 років. Значна частина з них мають дітей, які є громадянами Сполучених Штатів. Лише минулого року зі США було депортовано 400 тисяч нелегалів. Для таких родин, як ця, єдиною втіхою є сучасні технології, які їх поєднують через тисячі кілометрів.

XS
SM
MD
LG