Спеціальні потреби

Чи повертаються до України випускники західних вишів?


Україна, за даними статистики, перебуває у десятці лідерів з міграції. За кордон на постійне місце проживання за роки незалежності виїхали більше 6 мільйонів українців. А відповідно до даних Фонду народонаселення ООН, населення України скорочується зі швидкістю у майже відсоток на рік.

Знання здобуті за кордоном могли б допомагати і в Україні, але після кількох років перебування на Заході рішення повернутись в Україну дається не просто
«Люди покидають країну у пошуках кращих можливостей», - серед іншого зазначають автори дослідження Фонду народонаселення ООН.

Стабільна, висока заробітна платня, безпечне середовище для родини, можливість робити карєру, насолоджуватись життєвим комофртом, а не виживати – ці бажання спонукають українців шукати кращої долі за кордоном. Найкращі ж можливості будь-де відкриває якісна освіта.

Диплом Західного університету – бажана мета для багатьох молодих українців і їх батьків. Знання здобуті за кордоном теоретично могли б допомагати і в Україні, але після кількох років перебування у західному академічному та професійному середовищі рішення повернутись в Україну дається дуже не просто.

Юрію Дідулі 23 роки. Майже три з них - у США. Тут закінчив престижний католицький університет Ла Саль, після кількамісячної інтернатури отримав пристойну роботу. Старт у США такий, що позаздрили б і американські однолітки. Він же каже – готовий пожертвувати перспективами в Америці, щоб змінити життя в Україні на краще.

З американським дипломом магістра центрально та східноєвропейських досліджень Юрій працює радником у Національному Фонді підтримки демократії (НЕД), допомагає розбиратись у проблемах регіону і власної батьківщини, України.

Юрій з багатодітної родини у містечку Рясне під Львовом. Про сплату за навчання в Америці, а згодом і побутові витрати Юрія у Вашингтоні потурбувалось релігійне товариство українських католиків «Свята Софія». Після дива у власному житті, хотів би чужі життя теж міняти на краще.

"Я вірю в те, що Бог послав мене сюди, щоб отримати цей досвід і їхати ділитися ним з тими людьми, які не мали можливості його отримати", - каже Юрій Дідула.

Читати новини з України - не просто. Юрію здається, українці наступають на одні і ті самі граблі раз за разом. Ніби і не бачать їх. Говорить – ті, хто отримав освіту, досвід за кордоном мають повертатись.

"Мабуть я маю більші можливості мої однолітки, ровесники, однокурсники, однокласники в Україні і чесно кажучи це мене ще більше мотивує повернутись", - каже Дідула.

За даними ЮНЕСКО, у 2012-му році за межами України навчалося понад 35 тисяч українських студентів

Щоб служити Україні канадський українець Ігор Бардин започаткував 23 роки тому, Канадсько-Українську Парламентську програму. Обрані за конкурсом українські студенти кілька місяців стажуються у Парламенті Канади. За 23 роки таких вже - 700. Ще 300 молодих українців отримали стипендії для навчання у західних вишах. За задумом Ігоря, повертаючись до України вони мали б змінити країну. Прикладів успішності такої формули вистачає.

"Найбільш яскравий приклад – Китай. Останні 20-30 років їх уряд вважав Америку великим дияволом, але до того «диявола» вони найбільше вислали студентів на студії. Приблизно це число доходить до півмільйона. Половина з них вернулась у Китай і змінили економіку держави", - говорить Бардин.

Втім і не повернувшись, українці, які стали успішними на Заході приносять Україні колосальну користь – каже Бардин. Сьогодні 5-10 випускників створеної ним програми працюють у штаб-квартирах Всесвітнього банку та Міжнародного Валютного фонду (МВФ). 10 – у Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

"Як уряд України матиме договори з представниками Світового банку, ті люди можуть допомагати, можуть бути дорадниками українському уряду, як і що вимагати від світового банку, як укладати договори. Взагалі ту експертизу, яку дотепер Україна, як держава, не мала", - розмірковує Бардин.

За даними ЮНЕСКО, у 2012-му році за межами України навчалося понад 35 тисяч українських студентів. Третина з них – у Російській федерації. Майже 6 з половиною у Німеччині, понад 3 – у Польщі. 1700 у США і Майже півтори тисячі – у Франції.

"Мені хотілося б щось змінити в тій країні, де я народилася, де прожила 26 років і залишила свою країну та друзів", - говорить Ірина Туз, молода українка, яка живе у Франції.

В Україні вона закінчила Лінгвістичний університет та Києво-Могилянську Академію. У Франції має дипломи з комунікацій та міжнародної торгівлі. Планувала повертатись в Україну досліджувати ЗМІ, натомість у Франції почала родинне життя і своє майбутнє вже бачить там. Говорить, що і за кордоном можна бути корисним Україні.

"В Тулузі, де я проживаю є українська громада, є громадська організація. Ми вже готуємо фестиваль українського кіно у Тулузі. Україну, її культуру, я можу представляти за бажання, і вже принесла її у Францію", - говорить Ірина.

За роки незалежності освіту на Заході отримали тисячі українців. Їх дипломи, нинішні статки, їх долі – передусім плід їх талантів, старань та настирності. І вибір повертатись, чи не повертатись – звісно ж робити лише їм.

Такий вибір робитиме і Юрій Дідула. І звісно ж – краще не помилятись.

  • 16x9 Image

    Олексій Кузьменко

    Коли я представляю себе людям, яким хочу сподобатись, кажу, що вільно сідаю на шпагат. Після цього додаю (якщо ще є кому), що я журналіст-розслідувач. Обидві тези – майже правда. У відповідь мене, буває, питають, чи я пишу про спортивну гімнастику.

    Журналіст, синхронний перекладач у команді Української служби. Людина з фантастичною пам’яттю щодо того, хто винен мені гроші, а також усіляких фактів, які мене цікавлять. Затятий фізкультурник, бігун, колекціонер кіно-плакатів та власник низки музичних інструментів, на яких не вмію грати.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG