Свого часу автомобілі майже повністю витіснили велосипеди з американських доріг. Однак кампанія здорового способу життя, нестабільність економіки та високі ціни на бензин, бажання американців зменшити кількість викидів в атмосферу, все це разом сприяло поверненню веломашин на вулиці великих та маленьких міст. З двохтисячного року використання велосипедів у США виросло на понад 60 відсотків.
Одним з лідерів у цьому процесі є Вашингтон, де за цей же період кількість велоподорожей збільшилась на колосальні 255 відсотків. Популярності велосипедному транспорту сприяє влада міста, яка робить чимало для перетворення Вашингтона на дружню велостолицю.
Асортимент нового магазину Лорен Копсі розрахований на клієнтів, які користуються велосипедом як засобом пересування, а не лише заради задоволення чи для занять спортом.
Говорить власник велосипедної крамниці Лорен Копсі:
«Вони більше навантажують свої велосипеди, у них інші вимоги. Ці клієнти, як правило, їздять у своєму звичному одязі, вони не купляють спеціальну велосипедну екіпіровку. Їх велосипеди дуже відрізняються від типових спортивних».
В інших частинах світу, в Європі та Азії, наприклад, їзда на велосипеді – справа абсолютно повсякденна. У Сполучених Штатах це досить нове явище.
Професор Вірджинського технічного інституту Ральф Бюлер написав книжку про міський рух у США. За його словами, є причини, чому популярним велосипед в американському місті стає тільки тепер:
«Останні 60-70 років американські міста пристосовувались до автомобільного руху. Більшість міст скористались грошима, які надходили від системи автотрас, а з 1956 року і від федерального уряду. Так, уряд фінансував проекти міських автошляхів на 90%, місту доводилось вкладати лише 10 відсотків, так що це була дуже зваблива пропозиція».
У роки після Другої Світової війни американці вже звикли до довгих подорожей на роботу та життя у спальних районах передмість. Машини стали певним символом свободи.
Сьогодні ж зручність та економія коштів стають все більш вагомими аргументами за проживання у місті.
Ґреґ Біллінг, речник асоціації велосипедистів Вашингтона каже:
«Коли людина пересідає з машини на велосипед, у середньому вона економить 8-9 тисяч доларів на рік».
Ґреґ Біллінґ каже, що і корпоративна Америка почала реагувати на нову тенденцію. Його організація Асоціація велосипедистів Вашингтона встановлює вуличні паркувальні стійки для велосипедів.
Працівник театру Скот Сенґер каже:
«У нас чотири зали, і в будь-який день всі стійки перед будинком зайняті».
Власник велосипедної крамниці Лорен Копсі додає:
«Якщо ваша кав’ярня чи магазин продажу квітів має такі стійки, це відразу приваблює велосипедиста, який в іншому випадку може проїхав би повз».
Ґреґ Біллінґ з Асоціації велосипедистів Вашингтона вказує на інший аспект:
«Деякі власники бізнесу лише бачать, що у середньому велосипедист витрачає менше грошей на покупку. Але вони не беруть до уваги, що вони повертаються, і повертаються частіше».
Професор Вірджинського технічного інституту Ральф Бюлер зауважує, що популяризація велосипедів заощаджує кошти уряду:
«Створити інфраструктуру для велосипедів набагато дешевше, ніж будувати та підтримувати дороги для автотранспорту чи утримувати громадську транспортну систему».
Американське Міністерство транспорту за останні два роки витратило п’ять мільйонів на впровадження програми оренди велосипедів у столиці та її передмістях Capital BikeShare. Сьогодні програма нараховує двадцять тисяч членів та має в обороті тисячу шістсот шістдесят велосипедів.
Одним з учасників програми оренди велосипедів є Джордан, який розповідає:
«Якщо я хочу на велосипеді доїхати на роботу, але вже не додому, у мене є цей вибір. Коли ж зранку холодно і сідати на велосипед зовсім не хочеться, я дістаюсь автобусом. А вже ввечері, коли погода покращується, повертаюсь додому на велосипеді».
Місто також робить кроки, щоб покращити безпеку велосипедистів на дорогах. Наприклад, тепер на дорогах автомобільну від велосипедної відділяє спеціальна захисна смуга. За даними Бюро статистики США, велосипедисти становлять чотири відсотки від загальної кількості користувачів транспортом. Сьогодні столиця США посідає друге після Нью-Йорка місце серед американських міст за кількістю велосипедистів.
Одним з лідерів у цьому процесі є Вашингтон, де за цей же період кількість велоподорожей збільшилась на колосальні 255 відсотків. Популярності велосипедному транспорту сприяє влада міста, яка робить чимало для перетворення Вашингтона на дружню велостолицю.
Асортимент нового магазину Лорен Копсі розрахований на клієнтів, які користуються велосипедом як засобом пересування, а не лише заради задоволення чи для занять спортом.
Говорить власник велосипедної крамниці Лорен Копсі:
Популяризація велосипедів заощаджує кошти уряду
В інших частинах світу, в Європі та Азії, наприклад, їзда на велосипеді – справа абсолютно повсякденна. У Сполучених Штатах це досить нове явище.
Професор Вірджинського технічного інституту Ральф Бюлер написав книжку про міський рух у США. За його словами, є причини, чому популярним велосипед в американському місті стає тільки тепер:
«Останні 60-70 років американські міста пристосовувались до автомобільного руху. Більшість міст скористались грошима, які надходили від системи автотрас, а з 1956 року і від федерального уряду. Так, уряд фінансував проекти міських автошляхів на 90%, місту доводилось вкладати лише 10 відсотків, так що це була дуже зваблива пропозиція».
У роки після Другої Світової війни американці вже звикли до довгих подорожей на роботу та життя у спальних районах передмість. Машини стали певним символом свободи.
Сьогодні ж зручність та економія коштів стають все більш вагомими аргументами за проживання у місті.
Ґреґ Біллінг, речник асоціації велосипедистів Вашингтона каже:
«Коли людина пересідає з машини на велосипед, у середньому вона економить 8-9 тисяч доларів на рік».
Ґреґ Біллінґ каже, що і корпоративна Америка почала реагувати на нову тенденцію. Його організація Асоціація велосипедистів Вашингтона встановлює вуличні паркувальні стійки для велосипедів.
Працівник театру Скот Сенґер каже:
«У нас чотири зали, і в будь-який день всі стійки перед будинком зайняті».
Власник велосипедної крамниці Лорен Копсі додає:
«Якщо ваша кав’ярня чи магазин продажу квітів має такі стійки, це відразу приваблює велосипедиста, який в іншому випадку може проїхав би повз».
Ґреґ Біллінґ з Асоціації велосипедистів Вашингтона вказує на інший аспект:
«Деякі власники бізнесу лише бачать, що у середньому велосипедист витрачає менше грошей на покупку. Але вони не беруть до уваги, що вони повертаються, і повертаються частіше».
Професор Вірджинського технічного інституту Ральф Бюлер зауважує, що популяризація велосипедів заощаджує кошти уряду:
«Створити інфраструктуру для велосипедів набагато дешевше, ніж будувати та підтримувати дороги для автотранспорту чи утримувати громадську транспортну систему».
Американське Міністерство транспорту за останні два роки витратило п’ять мільйонів на впровадження програми оренди велосипедів у столиці та її передмістях Capital BikeShare. Сьогодні програма нараховує двадцять тисяч членів та має в обороті тисячу шістсот шістдесят велосипедів.
Створити інфраструктуру для велосипедів набагато дешевше, ніж будувати та підтримувати дорогиРальф Бюлер
«Якщо я хочу на велосипеді доїхати на роботу, але вже не додому, у мене є цей вибір. Коли ж зранку холодно і сідати на велосипед зовсім не хочеться, я дістаюсь автобусом. А вже ввечері, коли погода покращується, повертаюсь додому на велосипеді».
Місто також робить кроки, щоб покращити безпеку велосипедистів на дорогах. Наприклад, тепер на дорогах автомобільну від велосипедної відділяє спеціальна захисна смуга. За даними Бюро статистики США, велосипедисти становлять чотири відсотки від загальної кількості користувачів транспортом. Сьогодні столиця США посідає друге після Нью-Йорка місце серед американських міст за кількістю велосипедистів.
