Спеціальні потреби

Актуально

Курт Волкер: Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом

Kurt Volker

Колишній посол США при НАТО Курт Волкер прокоментував останні події в Україні.

Колишній представник США в НАТО Курт Волкер (Kurt Volker), який обіймав цей пост з 2008 по 2009 рік, нині очолює Інститут міжнародного лідерства Маккейна - дослідницький центр, що входить до структури Університету Арізони. Ось як він прокоментував останні події в Україні і навколо неї в ексклюзивному інтерв'ю Українській службі «Голосу Америки».

Голос Америки: Пане Посол, дякуємо, що погодилися відповісти на наші питання. Отже, яка ваша оцінка голосування Верховною Радою України подання президента України про відмову від позаблокового статусу.

Позбувшись позаблокового статусу, Україна зробила крок у правильному напрямку.
Курт Волкер

Курт Волкер: По-перше, рішення українського парламенту демонструє, наскільки Росія відчужила від себе українців та український істеблішмент. 303 голоси “за” і 8 “проти” – це гучна поразка Росії у намаганні встановити свій контроль над Україною. По-друге, це цілком логічне рішення для країни, яка зазнала нападу, частина території якої окупована і яка хоче стати членом оборонного союзу, щоб захистити свою територію, свій суверенітет та своїх громадян. Рішення українського парламенту цілком природне. З іншого боку, для того, щоб країна могла стати членом Північно-Атлантичного Альянсу, їй потрібно отримати консенсус країн-членів НАТО запросити цю країну. Також, країна повинна виконати ряд вимог: наявність демократії, ринкової економіки, дієздатні військові сили, громадський контроль над військовим відомством, гарні стосунки з сусідами, внесок у європейську безпеку. Ніхто сьогодні не говорить, що України готова вступити в НАТО. Позбувшись позаблокового статусу, Україна зробила крок у правильному напрямку. Це сигнал від українських громадян, що вони готові стати частиною Європи.

ГА: Яка була основна причина вилучення рядка з «Акту про підтримку свободи в Україні» про надання України, Молдові та Грузії головного союзника США поза НАТО?

КВ: Існує кілька причин. Нажаль є люди як у НАТО в Європі, так і у США, які вірять, що країни, які самі обирають свій шлях та системи безпеки, діють провокативно по відношенню до Росії. Я не погоджуюсь з цим аргументом. Ци люді вважають, що надання країнам статусу союзника США поза НАТО теж буде провокацією. Вони вважають, що Росія буде реагувати на це і, можливо, нападе на ці країни. Тому, для збереження спокою, не слід вдаватися до подібної риторики. Інші ж вважають, що країни, які себе захищають – провокують Росію. Наприклад, Грузія, яка захищалися у 2008 році від нападу. Отже, щоб не давати безпідставних надій, ми не будемо надавати цим країнам статусу головного союзника США поза НАТО. Це неправильна позиція, але такі думки існують.

ГА: Коли Росія напала на Грузію у 2008 році, ви були послом при НАТО. Що для вас тоді стало найбільшим викликом?

КВ: Найбільшим викликом було домогтися від інших членів Альянсу досягти консенсусу, що робити далі. Поставитися до цього, як до виклику НАТО. Багато європейських країн бачили Північно-Атлантичний Альянс як суто військову організацію та ігнорували політичний вплив Альянсу. Коли Росія вперше вторглася я запропонував, щоб НАТО висловило свою офіційну позицію: необхідне негайне припинення вогню, військові підрозділи мають повернутися на місця своїх дислокацій, станом на 6 серпня, і що Альянс хоче бачити політичне вирішення конфлікту, і що ми підтримуємо дії європейських лідерів, які шукають політичне розв’язання кризи. Не вдалося отримати згоди серед членів Альянсу навіть щодо заяви, оскільки лунали заяви “ми не хочемо мілітаризації ситуації” у той час, коли Росія діяла військово на території Грузії. Слова НАТО розглядалися як мілітаризація – ось що було найбільшим викликом для мене.

ГА: Пане Посол, як рішення українського парламенту впливає на всю європейську та світову систему безпеки?

КВ: Рішення українського парламенту має цілком виразне значення. Я його вітаю, хоча воно не матиме негайного впливу на можливість вступу України до НАТО. Рішення ВРУ ясно свідчить: українці мають бачення того, що вони можуть мати вибір. Вони можуть вирішувати, чого вони бажають для своєї країни, і ми маємо чути їх. Ми також маємо розуміти, що те, що відбувається з Україною – російський напад, окупація, анексія – це не те, чого хоче Україна і що вона не вітає такі дії.

ГА: Країни Балтії переймаються своєю долею. Ми бачимо посилення російської військової групи у Білорусі. Як ви вважаєте чи слід очікувати конфронтації у цьому регіоні?

Я думаю, що Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом, включно з Маріуполем.
Курт Волкер

КВ: Я не думаю, що Володимир Путін надсилатиме телеграми, попереджаючи про свій наступний хід. Я можу окреслити можливі варіанти розвитку подій. Путін може продовжити свої дії в Україні, реагуючи на рішення українського парламенту. Я думаю, що Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом, включно з Маріуполем. Він може анексувати Придністров’я, яке вже окуповане Росією. Існує ділянка чорноморського узбережжя між Придністров’ям та Кримом – можливо він зацікавлений у ній. Ми бачили рухи у Думі щодо приєднання та можливої анексії Абхазії. Це теж можливо. Південна Осетія та Північна Осетія – він може спробувати об’єднати ці регіони в один та приєднати його до Російської Федерації. Щодо країн Балтії: я скептично ставлюся до можливості прямого військового вторгнення. Це буде кроком, на який Північно-Атлантичний Альянс відреагує. Путін робитиме дещо інше: підтримуватиме через спецгрупи чи розвідку неспокій, протести, демонстрації, підбурюватиме російськомовну спільноту через пропаганду у цих країнах. Він дивитиметься як, наприклад, Латвія чи Литва, і НАТО реагуватимуть.

ГА: Як би ви розцінили “Акт на підтримку свободи України”, який нещодавно підписав Президент США?

КВ: Питання полягає у тому, яким саме чином цей Акт буде імплементовано. Так, він це дозволяє надання летальної військової допомоги. Однак, ми чули речників Білого Дому та Державного Департаменту, які заявили, що хоча й “Акт на підтримку свободи України” і говорить про надання Україні летальної військової допомоги, однак США не мають наміру робити цього. Це спричинить суперечку з Конгресом у січні 2015 року, коли республіканці опиняться у керма влади. Ми будемо дивитися, що робитиме Адміністрація. Вона мають дозвіл, вона має гроші, існує можливість допомогти Україні. Питання у тому – чи допоможе вона, чи ні.

ГА: Існує інформація, що одразу після окупації Криму, Росія розташувала там балістичні ракети, які можуть нести ядерний заряд. Якою буде відповідь США та НАТО?

Росія ніколи не відмовиться від Криму
Курт Волкер

КВ: Тисячі ядерних ракет і раніше були направлені на Європу та США. Тому, якщо Росія і перемістила кілька ракет до Криму, то це не змінює цілі, на які вони направлені та не змінює наші стосунки з Росією щодо питання ядерного озброєння. Таке розміщення насправді демонструє, що Росія ніколи не відмовиться від Криму. НАТО, яке намагається знайти шлях збереження миру і стабільності в Європі, повинно зосередити увагу на стримуванні на локальному рівні, з метою запобігання застосування ядерної зброї та сприяти тому, щоб подібні кризи вирішувалися без застосування ядерної зброї.

ГА: В Україні дедалі частіше лунають заклики про поновлення ядерного статусу. Один з аргументів: "Україна підписала Будапештський меморандум у 1994. Подивіться, що сталося".

КВ: Я не думаю, що це гарна ідея повернутися до ядерного статусу. Це, безперечно, гарний аргумент на переговорах, оскільки цілком зрозуміло, що Росія порушила домовленості 1994 року, а США та Великобританія нічого не зробили, щоб цього не відбулося. Однак, поширення ядерної зброї у Європі не є гарною ідеєю.

ГА: Чого слід очікувати у трикутнику взаємостосунків НАТО-Україна-Росія?

НАТО та США, у рамках Альянсу, весь час шукають можливості, щоб закінчити цю кризу.
Курт Волкер

КВ: Я думаю, що Росія спробує стабілізувати ситуацію, оскільки вона зіткнулася з величезними проблемами у власній економіці. Кремль намагатиметься переконати Європу зняти деякі санкції чи не поновлювати їх влітку 2015 року. Також Росія буде готуватися до нових кроків в самій Україні, наприклад, захоплення нових територій, поновлення бойових дій. Весною можливо очікувати захоплення Маріуполя та інших територій. НАТО та США, у рамках Альянсу, весь час шукають можливості, щоб закінчити цю кризу. Фраза про те, що “Росії пропонується вихід з кризи”, означає, що і НАТО шукає вихід з кризи. Альянс хоче деескалації кризи. Думаю, що Путін знає про це. Він буде розтягувати конфлікт у часі, щоб зробити його більш «спокійним», але водночас він робитиме інші кроки бо знає, що ані НАТО, ані США не допомагатимуть Україні своєю військовою присутністю. Путін продовжуватиме свій тиск.

ГА: Чи слід Україні звернутися до країн-членів НАТО з проханням надати їй летальне озброєння?

Україна повинна вимагати надати їй летальне озброєння, оскільки це демонструє, які ставки зроблені і що робить Росія.
Курт Волкер

КВ: Україна повинна звернутися з таким проханням та вимагати це. Україна - суверенна країна, вона має повне право захищатися. Так, деякі країні, такі як Німеччина та США заявили, що не надаватимуть летальне озброєння, але це вибір кожної окремої країни. Україна повинна вимагати, оскільки це демонструє, які ставки зроблені і що робить Росія.

ГА: Дякуємо, пане Посол.

Дивіться також: Джо Байден: це останній шанс України

Джо Байден: це останній шанс України
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:22 0:00

Всі новини дня

Україна піднялась на кілька позицій в рейтингу сприйняття корупції від Transparency International. Відео

Україна піднялась на кілька позицій в рейтингу сприйняття корупції від міжнародної організації Transparency International, посівши 116-те місце із 180 країн.

Джонсон – за негайне прийняття України в НАТО: що кажуть лідери країн-членів Альянсу? Відео

Напередодні свого візиту до США Борис Джонсон опублікував колонку на сторінках Washington Post, де закликав негайно почати процес залучення Києва в НАТО «заради стабільності і миру». Більше про перспективи приєднання України до НАТО - європейський кореспондент Богдан Цюпин.

До нового пакету допомоги США Україні можуть увійти ракети більшого радіуса дії - ЗМІ

За повідомленням ЗМІ, новий пакет американської допомоги Україні вперше може включати ракети більшого радіуса дії. (AP Photo/Aaron Favila)

Сполучені Штати готують пакет військової допомоги на суму 2,2 мільярда доларів для України, про це повідомляє видання Reuters із посиланням на двох посадовців в американській владі.

За повідомленням, цей пакет вперше може включати ракети більшого радіуса дії, а також інші боєприпаси та зброю.

Білий дім не повідомляв, коли саме планують оголосити новий пакет допомоги Україні.

Тиждень тому Сполучені Штати оголосили про рішення надати Україні важкі танки "Абрамс" та інше озброєння.

Борис Джонсон у Вашингтоні: Життєво важливо, щоб Україна отримала усю необхідну техніку якнайшвидше. Відео

Колишній британський прем'єр Борис Джонсон у Вашингтоні закликав надати Києву всю необхідну зброю, щоб Україна змогла перемогти у  війні вже цього року.

Питання постачань F-16 для Києва ще не зняте – оглядачі та конгресмени

«Метою цих літаків є не вторгнення в Росію, а вигнання російських окупантів з України. F-16 є відповідним літаком для виконання цієї місії», – сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем.

Західні оглядачі вважають, що рішення не надавати Україні винищувачі F-16 не є остаточним, деякі з них вірять, що винищувачі можуть бути потрібними Україні під час нового наступу. На думку експертів, якщо Джо Байден змінить своє рішення, він матиме підтримку в Конгресі США та серед деяких союзників по НАТО.

Оглядач газети Washington Post Макс Бут вважає, що рішення відправити танки є позитивним кроком, але оглядач не розуміє, чому Захід не надсилає Україні ракети більшої дальності та сучасні літаки, такі як F-16, які будуть потрібні ЗСУ для підтримки весняного наступу.

Після поїздки разом з міністром оборони США Ллойдом Остіном в Німеччину на базу Ramstein, де обговорювалося питання подальшої підтримки України коаліцією з 50 країн, оглядач звертає увагу, що хоча Пентагон намагається допомогти Києву зібрати весь необхідний арсенал для весняного наступу, нинішніх зусиль може бути недостатньо.

«Заходу потрібно докласти всіх зусиль, щоб озброїти Україну зараз, поки не пізно», – твітує Макс Бут.

Як пояснює Бут, міністр оборони США Остін переконаний, що Києву потрібно змінювати тактику – замість того, щоб відповідати росіянам на удари артилерії, в якій Росія має перевагу, потрібно діяти креативніше та «використовувати вогонь для формування простору бою, а потім маневрувати».

Для поліпшення маневрування українського війська Пентагон нещодавно оголосив про передачу 109 бойових машин піхоти Bradley і 90 бронетранспортерів Stryker, німці також надсилають Marders, шведи - CV90.

Як переказує свою розмову з шефом Пентагону Бут, американські військові хочуть зібрати достатньо техніки для вирішального наступу, «щоб дозволити українцям не тільки пробити оборону Росії, але й мати можливість дуже, дуже швидко використовувати можливості».

За словами Остіна, Україна досягне успіху, якщо зуміє пробити російський сухопутний коридор до Криму, в іншому випадку, конфлікт може «заморозитись», а росіяни «засядуть на території, яку вони зараз окупували».

У Пентагоні високопоставлені урядовці «тихо наполягають» на постачанні F-16 – Politico

Часопис Politico пише, що у Пентагоні сформувалася впливова група військових, які «тихо наполягають» на тому, щоб Міністерство оборони США схвалило відправлення винищувачів F-16 в Україну. Посилаючись на свої джерела, обізнані з дискусіями, кореспонденти часопису кажуть, що ці літаки могли б допомогти Україні захиститися від російських ракет і атак безпілотників.

За даними джерел у Пентагоні, пише видання, Київ від самого початку вторгнення просив ці літаки, але тепер, коли було ухвалене постачання танків та систем Patriot для підтримки українського наступу навесні, оптимізм Києва почали поділяти й у Вашингтоні.

У статті, яка вийшла в Politico цими вихідними, тобто ще перед тим, як президент Байден відповів «ні» на запитання про постачання F-16 в Україну, високопоставлений представник міністерства оборони наголосив, що остаточного рішення ще немає.

За його словами, Україна ще не оголосила, що винищувачі є її пріоритетом, тому Пентагон концентрується на «негайних потребах» Києва. На загал, представник Пентагону додав: «не думаю, що ми проти».

На цей момент Україна має більшу потребу в традиційних системах протиповітряної оборони, таких як «Патріоти» та NASAM, які краще пристосовані для боротьби з ракетами та безпілотниками, вважають у Пентагоні, тому черга реактивних літаків може прийти лише через декілька місяців.

Як повідомляє видання, Україна хоче замінити свої старі радянські літаки на сучасні винищувачі – F-16 чи F-15 ВПС США, або їхні європейські еквіваленти – німецькі «Торнадо» чи шведські «Гріпен». Деякі з більш сучасних літаків стануть доступними протягом наступного року, коли такі країни як Фінляндія, Німеччина та Нідерланди перейдуть на американські винищувачі F-35, зауважує видання.

Також оглядачі зауважують, що не обов’язково F-16 можуть надійти саме зі США. У Нідерландах, до прикладу, можуть схвалити рішення відправити свої F-16 до Києва, але для цього буде потрібна згода Вашингтона.

Військові джерела додають, що зараз зростає потреба в літаках, бо в Києва немає достатньо ракет, щоб захистити своє небо, а Захід не виробляє стільки, щоб українські війська мали паритет з російськими. І коли запаси вичерпаються, російські літаки можуть вступити в бій, вважає експерт з Пентагону. Тоді, за його словами, щоб вирівняти сили, будуть потрібні F-16.

За даними Politico, Київ вже визначив групу з 50 досвідчених пілотів, які говорять англійською мовою, проходили спільні навчання з американськими колегами раніше, і які б могли розпочати підготовку вже негайно, а закінчити її протягом трьох місяців.

Але офіційно, як кажуть у Politico, навчання не можуть початися, поки рішення не ухвалить президент Джо Байден, чия Адміністрація поки побоюється, що в Москві цей крок розцінять як ескалацію.

Надання Києву «всього пакету комбінованих повітряних операцій» фактично означало б «зону заборони польотів» – британський маршал авіації

Британський маршал повітряних сил у відставці Едвард Стрингер в інтерв’ю британському телеканалу Sky News пояснює, що Байден завжди був досить обережним і намагався не надсилати зброю, яку можна було б потрактувати як сучасне наступальне озброєння, що дозволило б Путіну стверджувати, що він «протистоїть усьому НАТО».

Але військовий експерт вказує і на іншу причину, яка може турбувати американського президента. За словами британського аналітика, для того, щоб використати максимум можливостей таких літаків, як F-16, «авіація НАТО проводить так звані комбіновані повітряні операції», що передбачає дозаправлення літаків, використання бортових радіолокаційних платформ, засобів радіоелектронної боротьби й багатьох інших елементів, які разом забезпечують панування в повітрі.

«Якщо у вас немає всього пакета, то F-16 самі по собі справді не значно кращі за МІГ-29 або Су-27, якими вже керують українці», – вважає британський експерт. Він каже, що підготувати українських військових пілотів, щоб вони могли користуватися всім пакетом і надати їм весь пакет, «було б дуже складно».

Але найважливіше, каже він, політично питання б повернулося до моменту початку війни, коли українці просили «закрити небо».

«Ми б дійсно повернулися туди, де були на початку цього конфлікту, тому що тепер це виглядатиме так, ніби ми керуємо зоною заборони польотів», – каже Стрингер і нагадує, що ті політичні аргументи, які лунали тоді, є актуальними досі.

На початку вторгнення, коли Київ просив країни НАТО «закрити небо», альянс відмовився це зробити, бо це б означало, що для того, аби не допустити російські літаки у повітряний простір України, їх би довелося збивати. Президент Росії Володимир Путін тоді попередив, що будь-яка країна, яка б взяла участь у забезпеченні цієї зони, забороненої для польотів в Україні, вважалася б Москвою стороною конфлікту.

У Конгресі зріє підтримка постачання F-16 в Україну

Тим часом американські законодавці збільшують тиск на адміністрацію, щоб вона не зволікала з наданням Києву наступальної зброї.

«Рішення Адміністрації Байдена не надавати Україні винищувачі F-16 для забезпечення безпеки їхньої країни є ще одним прикладом невикористання моменту», – вважає сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем.

Республіканський законодавець зі штату Південна Кароліна вважає, що «для того, аби Україна могла дати відсіч російським загарбникам і залишитися вільною та незалежною, їй необхідно вдосконалити свій військовий потенціал». Україна має на меті звільнення своєї території, а не захоплення російської, каже Ґрем.

«Метою цих літаків є не вторгнення в Росію, а вигнання російських окупантів з України. F-16 є відповідним літаком для виконання цієї місії. Я сподіваюся, що західний світ дасть Україні те, що їй потрібно, зокрема винищувачі четвертого покоління», – твітує Ґрем.

А конгресмен-демократ Майк Квіглі зі штату Іллінойс, який є співголовою Української групи Конгресу, сказав у розмові з Politico, що він «не проти» надання Києву F-16, і взагалі виступає за надання Україні «всього, що працює».

«Не можна воювати наполовину. Путін так не воює, – каже конгресмен і додає, що росіяни мають перевагу у зброї та кількості військ, а тому, «все, що працює, все, що їм потрібно, треба їм надіслати».

Конгресмен нагадує, що «все, що ми коли-небудь пропонували, сприймалося як ескалація».

У Білому домі на прохання «Голосу Америки» уточнити коментар президента Байдена щодо винищувачів F-16 для Києва відповіли, що «Сполучені Штати перебувають в постійному контакті з Україною щодо потреб на полі бою і незабаром очікують оголосити більше військової допомоги».

Міністр оборони України Олексій Резников заявив, що вважає слова Байдена відповіддю лише на цьому етапі переговорів. Він нагадав, що країни-союзники спершу відмовлялися передавати озброєння, потім погоджувалися обговорити технічні умови, а в результаті все ж таки постачали потрібну техніку. «Я вірю в наступну літакову коаліцію», – сказав Резников під час прес-конференції у Києві у вівторок 31 січня.

Більше

XS
SM
MD
LG