Спеціальні потреби

Актуально

Курт Волкер: Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом

Kurt Volker

Колишній посол США при НАТО Курт Волкер прокоментував останні події в Україні.

Колишній представник США в НАТО Курт Волкер (Kurt Volker), який обіймав цей пост з 2008 по 2009 рік, нині очолює Інститут міжнародного лідерства Маккейна - дослідницький центр, що входить до структури Університету Арізони. Ось як він прокоментував останні події в Україні і навколо неї в ексклюзивному інтерв'ю Українській службі «Голосу Америки».

Голос Америки: Пане Посол, дякуємо, що погодилися відповісти на наші питання. Отже, яка ваша оцінка голосування Верховною Радою України подання президента України про відмову від позаблокового статусу.

Позбувшись позаблокового статусу, Україна зробила крок у правильному напрямку.
Курт Волкер

Курт Волкер: По-перше, рішення українського парламенту демонструє, наскільки Росія відчужила від себе українців та український істеблішмент. 303 голоси “за” і 8 “проти” – це гучна поразка Росії у намаганні встановити свій контроль над Україною. По-друге, це цілком логічне рішення для країни, яка зазнала нападу, частина території якої окупована і яка хоче стати членом оборонного союзу, щоб захистити свою територію, свій суверенітет та своїх громадян. Рішення українського парламенту цілком природне. З іншого боку, для того, щоб країна могла стати членом Північно-Атлантичного Альянсу, їй потрібно отримати консенсус країн-членів НАТО запросити цю країну. Також, країна повинна виконати ряд вимог: наявність демократії, ринкової економіки, дієздатні військові сили, громадський контроль над військовим відомством, гарні стосунки з сусідами, внесок у європейську безпеку. Ніхто сьогодні не говорить, що України готова вступити в НАТО. Позбувшись позаблокового статусу, Україна зробила крок у правильному напрямку. Це сигнал від українських громадян, що вони готові стати частиною Європи.

ГА: Яка була основна причина вилучення рядка з «Акту про підтримку свободи в Україні» про надання України, Молдові та Грузії головного союзника США поза НАТО?

КВ: Існує кілька причин. Нажаль є люди як у НАТО в Європі, так і у США, які вірять, що країни, які самі обирають свій шлях та системи безпеки, діють провокативно по відношенню до Росії. Я не погоджуюсь з цим аргументом. Ци люді вважають, що надання країнам статусу союзника США поза НАТО теж буде провокацією. Вони вважають, що Росія буде реагувати на це і, можливо, нападе на ці країни. Тому, для збереження спокою, не слід вдаватися до подібної риторики. Інші ж вважають, що країни, які себе захищають – провокують Росію. Наприклад, Грузія, яка захищалися у 2008 році від нападу. Отже, щоб не давати безпідставних надій, ми не будемо надавати цим країнам статусу головного союзника США поза НАТО. Це неправильна позиція, але такі думки існують.

ГА: Коли Росія напала на Грузію у 2008 році, ви були послом при НАТО. Що для вас тоді стало найбільшим викликом?

КВ: Найбільшим викликом було домогтися від інших членів Альянсу досягти консенсусу, що робити далі. Поставитися до цього, як до виклику НАТО. Багато європейських країн бачили Північно-Атлантичний Альянс як суто військову організацію та ігнорували політичний вплив Альянсу. Коли Росія вперше вторглася я запропонував, щоб НАТО висловило свою офіційну позицію: необхідне негайне припинення вогню, військові підрозділи мають повернутися на місця своїх дислокацій, станом на 6 серпня, і що Альянс хоче бачити політичне вирішення конфлікту, і що ми підтримуємо дії європейських лідерів, які шукають політичне розв’язання кризи. Не вдалося отримати згоди серед членів Альянсу навіть щодо заяви, оскільки лунали заяви “ми не хочемо мілітаризації ситуації” у той час, коли Росія діяла військово на території Грузії. Слова НАТО розглядалися як мілітаризація – ось що було найбільшим викликом для мене.

ГА: Пане Посол, як рішення українського парламенту впливає на всю європейську та світову систему безпеки?

КВ: Рішення українського парламенту має цілком виразне значення. Я його вітаю, хоча воно не матиме негайного впливу на можливість вступу України до НАТО. Рішення ВРУ ясно свідчить: українці мають бачення того, що вони можуть мати вибір. Вони можуть вирішувати, чого вони бажають для своєї країни, і ми маємо чути їх. Ми також маємо розуміти, що те, що відбувається з Україною – російський напад, окупація, анексія – це не те, чого хоче Україна і що вона не вітає такі дії.

ГА: Країни Балтії переймаються своєю долею. Ми бачимо посилення російської військової групи у Білорусі. Як ви вважаєте чи слід очікувати конфронтації у цьому регіоні?

Я думаю, що Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом, включно з Маріуполем.
Курт Волкер

КВ: Я не думаю, що Володимир Путін надсилатиме телеграми, попереджаючи про свій наступний хід. Я можу окреслити можливі варіанти розвитку подій. Путін може продовжити свої дії в Україні, реагуючи на рішення українського парламенту. Я думаю, що Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом, включно з Маріуполем. Він може анексувати Придністров’я, яке вже окуповане Росією. Існує ділянка чорноморського узбережжя між Придністров’ям та Кримом – можливо він зацікавлений у ній. Ми бачили рухи у Думі щодо приєднання та можливої анексії Абхазії. Це теж можливо. Південна Осетія та Північна Осетія – він може спробувати об’єднати ці регіони в один та приєднати його до Російської Федерації. Щодо країн Балтії: я скептично ставлюся до можливості прямого військового вторгнення. Це буде кроком, на який Північно-Атлантичний Альянс відреагує. Путін робитиме дещо інше: підтримуватиме через спецгрупи чи розвідку неспокій, протести, демонстрації, підбурюватиме російськомовну спільноту через пропаганду у цих країнах. Він дивитиметься як, наприклад, Латвія чи Литва, і НАТО реагуватимуть.

ГА: Як би ви розцінили “Акт на підтримку свободи України”, який нещодавно підписав Президент США?

КВ: Питання полягає у тому, яким саме чином цей Акт буде імплементовано. Так, він це дозволяє надання летальної військової допомоги. Однак, ми чули речників Білого Дому та Державного Департаменту, які заявили, що хоча й “Акт на підтримку свободи України” і говорить про надання Україні летальної військової допомоги, однак США не мають наміру робити цього. Це спричинить суперечку з Конгресом у січні 2015 року, коли республіканці опиняться у керма влади. Ми будемо дивитися, що робитиме Адміністрація. Вона мають дозвіл, вона має гроші, існує можливість допомогти Україні. Питання у тому – чи допоможе вона, чи ні.

ГА: Існує інформація, що одразу після окупації Криму, Росія розташувала там балістичні ракети, які можуть нести ядерний заряд. Якою буде відповідь США та НАТО?

Росія ніколи не відмовиться від Криму
Курт Волкер

КВ: Тисячі ядерних ракет і раніше були направлені на Європу та США. Тому, якщо Росія і перемістила кілька ракет до Криму, то це не змінює цілі, на які вони направлені та не змінює наші стосунки з Росією щодо питання ядерного озброєння. Таке розміщення насправді демонструє, що Росія ніколи не відмовиться від Криму. НАТО, яке намагається знайти шлях збереження миру і стабільності в Європі, повинно зосередити увагу на стримуванні на локальному рівні, з метою запобігання застосування ядерної зброї та сприяти тому, щоб подібні кризи вирішувалися без застосування ядерної зброї.

ГА: В Україні дедалі частіше лунають заклики про поновлення ядерного статусу. Один з аргументів: "Україна підписала Будапештський меморандум у 1994. Подивіться, що сталося".

КВ: Я не думаю, що це гарна ідея повернутися до ядерного статусу. Це, безперечно, гарний аргумент на переговорах, оскільки цілком зрозуміло, що Росія порушила домовленості 1994 року, а США та Великобританія нічого не зробили, щоб цього не відбулося. Однак, поширення ядерної зброї у Європі не є гарною ідеєю.

ГА: Чого слід очікувати у трикутнику взаємостосунків НАТО-Україна-Росія?

НАТО та США, у рамках Альянсу, весь час шукають можливості, щоб закінчити цю кризу.
Курт Волкер

КВ: Я думаю, що Росія спробує стабілізувати ситуацію, оскільки вона зіткнулася з величезними проблемами у власній економіці. Кремль намагатиметься переконати Європу зняти деякі санкції чи не поновлювати їх влітку 2015 року. Також Росія буде готуватися до нових кроків в самій Україні, наприклад, захоплення нових територій, поновлення бойових дій. Весною можливо очікувати захоплення Маріуполя та інших територій. НАТО та США, у рамках Альянсу, весь час шукають можливості, щоб закінчити цю кризу. Фраза про те, що “Росії пропонується вихід з кризи”, означає, що і НАТО шукає вихід з кризи. Альянс хоче деескалації кризи. Думаю, що Путін знає про це. Він буде розтягувати конфлікт у часі, щоб зробити його більш «спокійним», але водночас він робитиме інші кроки бо знає, що ані НАТО, ані США не допомагатимуть Україні своєю військовою присутністю. Путін продовжуватиме свій тиск.

ГА: Чи слід Україні звернутися до країн-членів НАТО з проханням надати їй летальне озброєння?

Україна повинна вимагати надати їй летальне озброєння, оскільки це демонструє, які ставки зроблені і що робить Росія.
Курт Волкер

КВ: Україна повинна звернутися з таким проханням та вимагати це. Україна - суверенна країна, вона має повне право захищатися. Так, деякі країні, такі як Німеччина та США заявили, що не надаватимуть летальне озброєння, але це вибір кожної окремої країни. Україна повинна вимагати, оскільки це демонструє, які ставки зроблені і що робить Росія.

ГА: Дякуємо, пане Посол.

Дивіться також: Джо Байден: це останній шанс України

Джо Байден: це останній шанс України
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:22 0:00

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG