Спеціальні потреби

Актуально

Курт Волкер: Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом

Kurt Volker

Колишній посол США при НАТО Курт Волкер прокоментував останні події в Україні.

Колишній представник США в НАТО Курт Волкер (Kurt Volker), який обіймав цей пост з 2008 по 2009 рік, нині очолює Інститут міжнародного лідерства Маккейна - дослідницький центр, що входить до структури Університету Арізони. Ось як він прокоментував останні події в Україні і навколо неї в ексклюзивному інтерв'ю Українській службі «Голосу Америки».

Голос Америки: Пане Посол, дякуємо, що погодилися відповісти на наші питання. Отже, яка ваша оцінка голосування Верховною Радою України подання президента України про відмову від позаблокового статусу.

Позбувшись позаблокового статусу, Україна зробила крок у правильному напрямку.
Курт Волкер

Курт Волкер: По-перше, рішення українського парламенту демонструє, наскільки Росія відчужила від себе українців та український істеблішмент. 303 голоси “за” і 8 “проти” – це гучна поразка Росії у намаганні встановити свій контроль над Україною. По-друге, це цілком логічне рішення для країни, яка зазнала нападу, частина території якої окупована і яка хоче стати членом оборонного союзу, щоб захистити свою територію, свій суверенітет та своїх громадян. Рішення українського парламенту цілком природне. З іншого боку, для того, щоб країна могла стати членом Північно-Атлантичного Альянсу, їй потрібно отримати консенсус країн-членів НАТО запросити цю країну. Також, країна повинна виконати ряд вимог: наявність демократії, ринкової економіки, дієздатні військові сили, громадський контроль над військовим відомством, гарні стосунки з сусідами, внесок у європейську безпеку. Ніхто сьогодні не говорить, що України готова вступити в НАТО. Позбувшись позаблокового статусу, Україна зробила крок у правильному напрямку. Це сигнал від українських громадян, що вони готові стати частиною Європи.

ГА: Яка була основна причина вилучення рядка з «Акту про підтримку свободи в Україні» про надання України, Молдові та Грузії головного союзника США поза НАТО?

КВ: Існує кілька причин. Нажаль є люди як у НАТО в Європі, так і у США, які вірять, що країни, які самі обирають свій шлях та системи безпеки, діють провокативно по відношенню до Росії. Я не погоджуюсь з цим аргументом. Ци люді вважають, що надання країнам статусу союзника США поза НАТО теж буде провокацією. Вони вважають, що Росія буде реагувати на це і, можливо, нападе на ці країни. Тому, для збереження спокою, не слід вдаватися до подібної риторики. Інші ж вважають, що країни, які себе захищають – провокують Росію. Наприклад, Грузія, яка захищалися у 2008 році від нападу. Отже, щоб не давати безпідставних надій, ми не будемо надавати цим країнам статусу головного союзника США поза НАТО. Це неправильна позиція, але такі думки існують.

ГА: Коли Росія напала на Грузію у 2008 році, ви були послом при НАТО. Що для вас тоді стало найбільшим викликом?

КВ: Найбільшим викликом було домогтися від інших членів Альянсу досягти консенсусу, що робити далі. Поставитися до цього, як до виклику НАТО. Багато європейських країн бачили Північно-Атлантичний Альянс як суто військову організацію та ігнорували політичний вплив Альянсу. Коли Росія вперше вторглася я запропонував, щоб НАТО висловило свою офіційну позицію: необхідне негайне припинення вогню, військові підрозділи мають повернутися на місця своїх дислокацій, станом на 6 серпня, і що Альянс хоче бачити політичне вирішення конфлікту, і що ми підтримуємо дії європейських лідерів, які шукають політичне розв’язання кризи. Не вдалося отримати згоди серед членів Альянсу навіть щодо заяви, оскільки лунали заяви “ми не хочемо мілітаризації ситуації” у той час, коли Росія діяла військово на території Грузії. Слова НАТО розглядалися як мілітаризація – ось що було найбільшим викликом для мене.

ГА: Пане Посол, як рішення українського парламенту впливає на всю європейську та світову систему безпеки?

КВ: Рішення українського парламенту має цілком виразне значення. Я його вітаю, хоча воно не матиме негайного впливу на можливість вступу України до НАТО. Рішення ВРУ ясно свідчить: українці мають бачення того, що вони можуть мати вибір. Вони можуть вирішувати, чого вони бажають для своєї країни, і ми маємо чути їх. Ми також маємо розуміти, що те, що відбувається з Україною – російський напад, окупація, анексія – це не те, чого хоче Україна і що вона не вітає такі дії.

ГА: Країни Балтії переймаються своєю долею. Ми бачимо посилення російської військової групи у Білорусі. Як ви вважаєте чи слід очікувати конфронтації у цьому регіоні?

Я думаю, що Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом, включно з Маріуполем.
Курт Волкер

КВ: Я не думаю, що Володимир Путін надсилатиме телеграми, попереджаючи про свій наступний хід. Я можу окреслити можливі варіанти розвитку подій. Путін може продовжити свої дії в Україні, реагуючи на рішення українського парламенту. Я думаю, що Путін хоче захопити територію між Східною Україною та Кримом, включно з Маріуполем. Він може анексувати Придністров’я, яке вже окуповане Росією. Існує ділянка чорноморського узбережжя між Придністров’ям та Кримом – можливо він зацікавлений у ній. Ми бачили рухи у Думі щодо приєднання та можливої анексії Абхазії. Це теж можливо. Південна Осетія та Північна Осетія – він може спробувати об’єднати ці регіони в один та приєднати його до Російської Федерації. Щодо країн Балтії: я скептично ставлюся до можливості прямого військового вторгнення. Це буде кроком, на який Північно-Атлантичний Альянс відреагує. Путін робитиме дещо інше: підтримуватиме через спецгрупи чи розвідку неспокій, протести, демонстрації, підбурюватиме російськомовну спільноту через пропаганду у цих країнах. Він дивитиметься як, наприклад, Латвія чи Литва, і НАТО реагуватимуть.

ГА: Як би ви розцінили “Акт на підтримку свободи України”, який нещодавно підписав Президент США?

КВ: Питання полягає у тому, яким саме чином цей Акт буде імплементовано. Так, він це дозволяє надання летальної військової допомоги. Однак, ми чули речників Білого Дому та Державного Департаменту, які заявили, що хоча й “Акт на підтримку свободи України” і говорить про надання Україні летальної військової допомоги, однак США не мають наміру робити цього. Це спричинить суперечку з Конгресом у січні 2015 року, коли республіканці опиняться у керма влади. Ми будемо дивитися, що робитиме Адміністрація. Вона мають дозвіл, вона має гроші, існує можливість допомогти Україні. Питання у тому – чи допоможе вона, чи ні.

ГА: Існує інформація, що одразу після окупації Криму, Росія розташувала там балістичні ракети, які можуть нести ядерний заряд. Якою буде відповідь США та НАТО?

Росія ніколи не відмовиться від Криму
Курт Волкер

КВ: Тисячі ядерних ракет і раніше були направлені на Європу та США. Тому, якщо Росія і перемістила кілька ракет до Криму, то це не змінює цілі, на які вони направлені та не змінює наші стосунки з Росією щодо питання ядерного озброєння. Таке розміщення насправді демонструє, що Росія ніколи не відмовиться від Криму. НАТО, яке намагається знайти шлях збереження миру і стабільності в Європі, повинно зосередити увагу на стримуванні на локальному рівні, з метою запобігання застосування ядерної зброї та сприяти тому, щоб подібні кризи вирішувалися без застосування ядерної зброї.

ГА: В Україні дедалі частіше лунають заклики про поновлення ядерного статусу. Один з аргументів: "Україна підписала Будапештський меморандум у 1994. Подивіться, що сталося".

КВ: Я не думаю, що це гарна ідея повернутися до ядерного статусу. Це, безперечно, гарний аргумент на переговорах, оскільки цілком зрозуміло, що Росія порушила домовленості 1994 року, а США та Великобританія нічого не зробили, щоб цього не відбулося. Однак, поширення ядерної зброї у Європі не є гарною ідеєю.

ГА: Чого слід очікувати у трикутнику взаємостосунків НАТО-Україна-Росія?

НАТО та США, у рамках Альянсу, весь час шукають можливості, щоб закінчити цю кризу.
Курт Волкер

КВ: Я думаю, що Росія спробує стабілізувати ситуацію, оскільки вона зіткнулася з величезними проблемами у власній економіці. Кремль намагатиметься переконати Європу зняти деякі санкції чи не поновлювати їх влітку 2015 року. Також Росія буде готуватися до нових кроків в самій Україні, наприклад, захоплення нових територій, поновлення бойових дій. Весною можливо очікувати захоплення Маріуполя та інших територій. НАТО та США, у рамках Альянсу, весь час шукають можливості, щоб закінчити цю кризу. Фраза про те, що “Росії пропонується вихід з кризи”, означає, що і НАТО шукає вихід з кризи. Альянс хоче деескалації кризи. Думаю, що Путін знає про це. Він буде розтягувати конфлікт у часі, щоб зробити його більш «спокійним», але водночас він робитиме інші кроки бо знає, що ані НАТО, ані США не допомагатимуть Україні своєю військовою присутністю. Путін продовжуватиме свій тиск.

ГА: Чи слід Україні звернутися до країн-членів НАТО з проханням надати їй летальне озброєння?

Україна повинна вимагати надати їй летальне озброєння, оскільки це демонструє, які ставки зроблені і що робить Росія.
Курт Волкер

КВ: Україна повинна звернутися з таким проханням та вимагати це. Україна - суверенна країна, вона має повне право захищатися. Так, деякі країні, такі як Німеччина та США заявили, що не надаватимуть летальне озброєння, але це вибір кожної окремої країни. Україна повинна вимагати, оскільки це демонструє, які ставки зроблені і що робить Росія.

ГА: Дякуємо, пане Посол.

Дивіться також: Джо Байден: це останній шанс України

Джо Байден: це останній шанс України
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:22 0:00

Всі новини дня

Джамала: 24 лютого я усвідомила, що не можу бути просто співачкою

Jamala

Після повномасштабного російського вторгнення багато українських митців стали культурними амбасадорами своєї країни закордоном. Одним з найгучніших зараз є голос Джамали - з початком війни співачка відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для Збройних Сил України.

Зараз Джамала прибула до Сполучених Штатів. Серед іншого - щоб від імені українських артистів отримати премію “За видатне мистецьке лідерство” від Атлантичної Ради.

Про те, як змінилось життя співачки після 24 лютого, те, як війну переживають кримські татари, і що ще може робити міжнародна мистецька спільнота для підтрмики України - читайте в нашому інтерв’ю.

Джамало, дякую, що знайшли час на розмову.

Дякую, що запросили.

Передовсім хочу привітати вас з нагородою за видатне мистецьке лідерство від Атлантичної ради. В описі цієї нагороди вказано, що це - визнання тих артистів, які використовують свою творчість для захисту української культури та ідентичності в час російського вторгнення. Попри намагання Росії цю індетичність стерти, зараз ми бачимо спалах української культури. Наприклад, та ж “Ой у лузі…” Ще на початку лютого не всі б, можливо, і пригадали слова цієї пісні - а тепер її співають діти в дворах по всій країні. На ваш погляд, чи можна зараз говорити про якийсь новий етап відродження української культури?

Я дуже вдячна за цю нагороду, я вдячна, що нею нагородили всіх українців, які зараз борються за нашу землю. Ви згадали про пісню “Ой у лузі червона калина” - дійсно, багато українських пісень зараз відроджуються. Шкода, що таким шляхом. Але все одно, це наш засіб боротьби. Наше слово, наша пісня, наша вистава.

В нас можуть забрати все, що завгодно. Але не можуть забрати нашу айдентику, не можуть забрати нашу душу.
Джамала

Це такий великий пазл, який ми збираємо з нашої айдентики. Я можу сказати, що в нас можуть забрати все, що завгодно. Але не можуть забрати нашу айдентику, не можуть забрати нашу душу. Тому що ми тим і дратуємо Росію, розумієте? Тим, що ми інші. Ми інші тим, що в нас є жага до знань і жага залишити весь цей совок, радянську історію далеко-далеко позаду нас.

Я також отримую цю нагороду від імені всіх жінок, всіх дітей, які зараз у бомбосховищах і борються за своє життя. Я приїхала, щоб використати цей момент і ще раз нагадати іноземцям, трохи їх збентежити. Так, три місяці йде масові війна в Україні. Але вони не мають звикнути до неї.

Я б ніколи не була готова говорити про те, що нам потрібна зброя. Я співачка. Але я кожного дня отримую листи від ЗСУ. В мене там багато друзів, які пишуть мені: скажи, будь ласка, їм - потрібні дрони, потрібні безпілотники і таке інше.

І тільки завдяки шаленій сміливості ЗСУ, хлопців і дівчат, які боронять нашу землю, тільки завдяки цьому я можу тут приймати цю нагороду і підіймати хвилю, щодня і щомиті.

Дивіться також: У Вашингтоні відбулась церемонія нагородження за Видатне Лідерство - одну з премій присвоїли Українському народові. Відео

Ви вже в багатьох країнах були з початку повномасштабного вторгення. До речі, в скількох уже?

Чесно, я не рахувала, але це і Європа, й Ісландія в тому числі… Дуже важко говорити про війну в країнах, де нема війни і не було війни. Хочеться, щоб зараз Європа відчула, що це не просто війна в Україні, яка їх не стосується напряму. Хочеться, щоб вони відчули, що це війна за свободу і демократію, і вона стосується всіх. Хочуть вони цього або ні. Ми всі в одному човні.

Ви багато гастролювали різними країнами і до повномасштабної війни. Чи бачите зміни в тому, як ставляться до українців за кордоном зараз?

Бачу. Іноземці зараз більше розуміють різницю між Росією і Україною. Раніше вони думали, що ми одна велика сімʼя. Не будемо брехати, дійсно в багатьох українців є родичі в Росії. Але іноземці зараз проводять цей кордон і чітко бачать, де Україна, а де Росія. Як відрізняється мова, вони так само це відчули. Шкода, що такою ціною. Але зараз цю різницю відчувають ще більше. І надають більше підтримки - від просто обійм, до слів, до грошової допомоги біженцям.

Дивіться також: Від IT-фахівців до міжнардних організацій: хто і як рятує культурну спадщину України. Відео

Протягом ваших виступів були якісь намагання, умовно кажучи, примирити українців з росіянами? Спільні концерти, або щось у такому роді?

О, так. Були такі заходи в Німеччині. Вони так зробили, що виходять двоє дітей, один загорнутий в російський прапор, інший в український. Обіймаються і оце все.

Це доречно зараз, на ваш погляд?

Як можна обіймати вбивцю? Як можна обіймати людину, яка тебе ґвалтує? В мене не вкладається це в голові.
Джамала

Ні. Вибачте мене за таку точну позицію, але ні. Ми будемо намагатися миритися… Не знаю, скільки має пройти часу. Але тільки після того, як вони перестануть нас вбивати. Як можна обіймати вбивцю? Як можна обіймати людину, яка тебе ґвалтує? В мене не вкладається це в голові, вибачте. Я не розумію таких моментів.

У вашій пісні 1944 є слова - “Коли чужинці приходять, вони вбивають вас і кажуть “ми не винні”. Хтось називає це війною Путіна. Але фразу “ми невинні” ми часто чуємо і від звичайних росіян. На ваш погляд, чи повинні громадяни Росії нести колективну відповідальність за за геноцид українців і те, що робить російська армія?

Я вважаю, що мають. Вони виховували, зрощували цього монстра роками. Те що зараз є люди, які мовчать, а є ті, які висловлюються проти… Це добре, що вони є. Маю на увазі тих, хто висловлюються проти. Але все одно, цього замало - бо Росія, вона величезна.

Наближається річниця депортації кримсько-татарського народу. Кримські татари втратили дім 80 років тому, потім вдруге - в 2014-му, і тепер багато людей знову втратили свої домівки через повномасштабну війною. Як кримсько-татарський народ переживає цю війну?

18 травня для мене особливий день. Ми завжди виходили з батьком в Сімферополі на площу. Це завжди був день, коли збиралось багато кримських татар - вони говорили, згадували історії.

Кожного дня мій дідусь за сніданком чи обідом розповідав про те, що вони не мали хліба, їжі, яку маємо ми. Коли я була дитиною, мене це трохи дратувало. Ну чого ми маємо кожного разу згадувати цю історію знову і знову? Але коли я подорослішала, я все-таки зрозуміла: для того, щоб не забути ці жахи. Тому що це не можна забути.

Боже, скільки написано книг, скільки знято фільмів, аби не забути про Другу світову війну. Аби новому поколінню нагадувати про ці жахи. І що ми бачимо? Те ж саме. Всі роблять ці позначки Never Again. Але Never Again happened again.

Дивіться також: Тарас Тополя: про своє 24 лютого, концерт на станції метро “Хрещатик”. Інтерв’ю

І знову ми бачимо всі ті самі прийоми, як вони робили з кримськими татарами. Просто повністю закатувати народ, сказати “нацисти, зрадники, такі-сякі”. І під цими лозунгами усіх вбити і сказати “ми всіх рятуємо, ми рятуємо світ”.

Для мене це просто таке паскудство, я навіть не знаю… Навіть не знаходжу слів, якщо чесно. Вони роками вибудовували пропаганду. Гляньте, як вони налаштували навіть російських родичів проти українців! Вони роками зрощували в них цю ненависть до нас. А чого? Ми їх не бомбили, ми їх не вбивали. І тепер рятують світ від нас!

Чому я - нацистка? Тому що я люблю свою країну? Тому що я розмовляю українською мовою? Тому що я ношу кольори своєї країни? Чому?
Джамала

Чому я - нацистка? Тому що я люблю свою країну? Тому що я розмовляю українською мовою? Тому що я ношу кольори своєї країни? Чому? Ми зараз в Америці. Тут з кожної домівки видно прапор. Кожен розмовляє своєю мовою. Кожен пишається тим, що він американець, незважаючи на походження.

Я українка кримсько-татарського походження. І для мене це біль - бо з 1944-го року весь мій рід Джамалатдінових не може жити на своїй батьківщині. Не може жити на батьківщині своєї історії.

До речі, це смішно, але 23 лютого я була на останній стадії завершення свого альбому Crimean Tartar, для якого я довгий час збирала кримсько-татарські пісні, яким по декілька сотень років, ще часів кримського ханства. Я підняла ці пісні з землі, зробила неймовірні аранжування, щоб заспівати їх у Карнегі Хол (всесвітньо відомий концертний зал у Нью-Йорку, - ред.) Я хотіла показати всю красу цих мелодій, і більше того - їхні змісти. В цих піснях такі змісти, що просто волосся дибки стає. І 23 лютого загружала одну з пісень, щоб зробити мастеринг - це фінальна стадія…

24 лютого  я усвідомила, що я не співачка. Я не можу бути просто співачкою. Я щодня маю робити щось, щоб врятувати нас і розказати про цю несправедливість.
Джамала

Але я знаю, що в мене не одної війна забрала всі плани. 24 лютого я усвідомила, що я не співачка. Я не можу бути просто співачкою. Я щодня маю робити щось, щоб врятувати нас і розказати про цю несправедливість.

Мені здається, що 24-го багато хто переосмислив свої цілі та завдання. В тому числі митці - хтось пішов на фронт, хтось гастролює і збирає гроші, хтось долучається інформаційно. За вашими враженнями, час дискусій про те, чи “музика поза політикою” - він вже минув? Чи в мистецьких колах досі є якась неоднозначність?

Ой, я тут категорична. Я ввжаю, що якщо ти живеш в країні, ти пишаєшся всім. І якщо твоя країна в біді, ти так само захищаєш її, ти не можеш бути просто осторонь. Чи можуть бути зараз люди поза політикою? Ні.

Гляньте, як навіть американські співаки підтримують нас. Біллі Айліш робила пісню, присвячену Україні. Кетті Пері, Леді Гага. U2 приїжджали і робили концерт в київському метро. Ті ж самі Менескін, які зараз приймали в себе Євробачення в Італії, зробили присвяту Україні.

Кожен, хто має голос, свою аудиторію… Це не просто зірки, це інфлюенсери, бо їхня думка дійсно впливає на людей. Вони не мають бути осторонь.

Тут дуже просте питання. От коли питаєш в росіян - чи мають вмирати люди? Вони починають: “А ви ж! А вісім років! А чого ж ви російську мову забули? А те, а се”. Але тут є тільки одна відповідь. Ти або людина, або ні. Ти або розумієш, що вбивають дітей, і ти не можеш це навіть якось намагатися виправдовувати. Нема іншої думки, коли тебе питають “чи добре, коли сусід приходить і вбиває дітей, жінок?” Ти відповідаєш тільки “Ні”. В цивілізованому світі не може бути такого.

Дехто каже, що свого часу західні артисти - Бітлз, Скорпіонс - доклались до того, щоб зруйнувати залізну завісу і пришвидшити кінець радянського режиму. Що зараз можуть зробити західні артисти для допомоги Україні, або, можливо, щоб достукатись до своїх фанів у Росії?

Дуже важливо, що зірки та відомі люди приїздять до нас. Це показник того, що вони хочуть побачити все на власні очі. Не просто попиваючи каву в якомусь дуже затишному місці. Вони хочуть бачити, як все є насправді, і це дуже важливо.

Якщо є можливість, варто запрошувати відомих людей до нас - щоб вони відчули і розказали про це своїй аудиторії. Також робити колаборації. Як-от Андрій Хливнюк зробив із Пінк Флойд, чи як Антитіла зробили з Едом Шираном. Я б залюбки зробила з Біллі Айліш, наприклад. Я за те, щоб зараз максимально обʼєднатися, і щоб показати світу, що не кожен сам по собі.

Я дуже хочу, щоб мої діти побачили свою країну, щоб вони мали змогу там навчатися, розвиватися. Це моя мрія.

Тож питання в тому, як ми будемо всі обʼєднуватись, щоб зупинити цю війну і потім відбудувати нашу країну. Ми маємо повернутися, відбудувати нашу Україну. Я дуже хочу, щоб мої діти побачили свою країну, щоб вони мали змогу там навчатися, розвиватися. Це моя мрія. Я зараз дуже багато подорожую. Я можу сказати, що дуже гарно, все дуже красиво, неймовірно. Але нема нічого кращого, ніж дім.

Будемо сподіватись, що ваша мрія здійсниться.

Дуже хочеться, так.

Дивіться також: Людмила Монастирська: про роботу в Метрополітен Опера, війну, колег із Росії та неможливість культури поза політикою. Інтервʼю

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Більше

XS
SM
MD
LG