Спеціальні потреби

НАТО посилюватиме свою обороноздатність


Дії російського президента «стимулювали» НАТО до вживання більш рішучих заходів.

Агресивна поведінка Росії у 2014 році підштовхнула Північноатлантичний альянс вжити заходів для посилення обороноздатності країн-членів НАТО. Аналітики вважають, що дії Росії згуртували Альянс та примусили розробити його нову стратегію та збільшити видатки на оборону його країн-членів.

Напруженість у стосунках між Росією та країнами-членами НАТО проглядається у політичних заявах та перехопленнях військово-повітряними силами Альянсу російських літаків. Генсек НАТО Єнс Столтенберґ під час свого виступу у Таллінні заявив, що літаки НАТО провели кількасот перехоплень, забезпечивши безпеку повітряного простору союзників у Європі. Щоправда, Єнс Столтенберґ не вточнив, скільки саме літаків були російськими. Крім літаків додався і пошук невідомого підводного човна поблизу шведського узбережжя, який за словами деяких експертів, був російським. Історія з субмариною викликала занепокоєння серед місцевого населення і збільшило кількість громадян, які хотіли б бачити Швецію членом НАТО.

Єврочиновники та аналітики одностайні: такої військової активізації з боку Росії не було з часів «холодної війни». Нік Вітні – колишній співробітник Міністерства оборони Великобританії та Європейського Союзу, а тепер член Європейської ради з питань міжнародних відносин, вважає, що своїми діями Путін зробив послугу НАТО.

"Я думаю, що лідери НАТО повинні підняти келих за Володимира Путіна наприкінці цього року. НАТО потребує зовнішньої загрози, щоб бути боєздатним. Путін був досить нерозумним та створив таку загрозу", - вважає Нік Уїтні з Європейської ради з міжнародних питань.

Позбувшись позаблокового статусу, Україна зробила крок у правильному напрямку.

Нік Вітні каже, що дії російського президента «стимулювали» НАТО, надихнувши Альянс на ряд кроків. Вони включають в себе більше тренувань, як це було видно на Яворівському полігоні в Західній Україні, розміщення більшої кількості військ у Польщі та країнах Балтії. Усі ці кроки свідчать, що НАТО захищатиме усіх своїх членів та створює нові сили швидкого реагування.

Малкольм Чалмерс з Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень переконаний, що Путін намагався зруйнувати успіхи, яких досягло НАТО після 1990 року, але його дії мали зворотній ефект.

"Росія шукає слабкості. Вони шукають прогалини в захисті НАТО. Країни-члени Альянсу вважають, що лише на основі солідарності один з одним вони зможуть протистояти Росії", - вважає він.

Примітно, говорить Чалмерс, президент Путін відчужив свого колишнього кращого друга в Західній Європі канцлера Німеччини Анґелу Меркель.

"Канцлер Меркель, упродовж цієї кризи, пішла далі, ніж будь-який інший західний лідер, у пошуках дипломатичного виходу із ситуації. Меркель шукала якийсь компроміс. І Путін, звичайно, принаймні поки, не готовий на поступки", - додав експерт.

Колишній посол США при НАТО Курт Волкер вважає, що дипломатичному врегулюванню кризи на сході України немає альтернативи.

"НАТО та США, у рамках Альянсу, весь час шукають можливості, щоб закінчити цю кризу. Фраза про те, що “Росії пропонується вихід з кризи”, означає, що і НАТО шукає вихід з кризи. Альянс хоче деескалації кризи. Думаю, що Путін знає про це. Він буде розтягувати конфлікт у часі, щоб зробити його більш «спокійним», але водночас він робитиме інші кроки, бо знає, що ані НАТО, ані США не допомагатимуть Україні своєю військовою присутністю", - додав Курт Волкер.

Деякі аналітики вважають, що адміністрація Обами намагатиметься відстрочити «Акт на підтримку свободи в Україні». Курт Волкер вважає, що Україні необхідно звернутися до країн-членів НАТО з проханням надати їй зброю для протистояння російській агресії та проводити реформи, які приблизять Україну до вступу в НАТО.

Дивіться також: ​Про кібер загрози Україну буде попереджати Майкрософт

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG