Спеціальні потреби

Хто і як відзначає перемогу в Другій світовій війні

  • Голос Америки

У Лондоні королева Єлизавета II 10 травня буде присутня на службі у Вестмінстерському абатстві. Після цього британські ветерани Другої світової разом з військовослужбовцями пройдуть парадом по Вайтхоллу, повз балкон на будинку міністерства фінансів, з якого Вінстон Черчілль 1940 року виголосив знамениту промову.

З 8 до 10 травня у всій Великобританії відбудуться пам'ятні церемонії, вуличні свята й концерти, найбільшим серед яких стане концерт у парку Сент-Джеймс у Лондоні. Популярні виконавці Сполученого Королівства (зокрема знаменита рок-група Status Quo) виконають пісні воєнних років. Після цього в парку відбудеться прийняття для двох тисяч ветеранів Другої світової війни.

У Франції 8 травня президент Франсуа Олланд поклав вінок до могили Невідомого солдата.

У Нідерландах День Перемоги відзначали 6 травня, коли жителі країни віддавали данину пам'яті канадським військовим, які звільнили королівство від нацистської окупації.

У багатьох містах ФРН цього тижня відбуваються заходи, присвячені закінченню Другої світової війни. 8 травня в німецько-російському музеї в Карлсхорсті відбулося свято, а 9 травня – вернісаж під назвою «Форми пам'яті про закінчення війни».

Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент країни Йоахім Гаук 8 травня взяли участь в урочистій церемонії в Бундестазі. Після цього вони поклали вінки до могили радянських солдатів у невеликому місті Лебус у Бранденбурзі.

Лідери багатьох європейських країн, а також генеральний секретар ООН Пан Гі Мун зібралися у Гданську для участі в урочистій церемонії, приуроченій до 70-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Головна частина церемонії почалася опівночі 8 травня на півострові Вестерплатте, де 1939 року почалося німецьке вторгнення в Польщу.

У День Перемоги в усіх своя символіка

Відзначають пам'ятну дату і в країнах так званого пострадянського простору, до того ж скрізь по-своєму.

У Білорусі цього року вирішили замінити георгіївську стрічку національною символікою – бутоньєркою з червоно-зелених стрічок кольорів державного прапора та цвіту яблуні.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко схвально поставився до цієї ідеї: «Молодість і мир – ось що це символізує». Сам Лукашенко 9 травня не був присутній на військовому параді в Москві, пославшись на необхідність приймати в цей день парад у Мінську.

Зате стояв на трибуні Мавзолею президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв. Тому урочистості в Бішкеку 9 травня відбулися без нього. Зокрема мітинг-реквієм на площі Перемоги, покладання вінків і вшанування ветеранів, а також військовий парад, який цього року був особливо масштабним.

А ось від георгіївської стрічки в Киргизстані також вирішили відмовитися. Держчиновники заявили, що цього року в республіці буде використовуватися своя стрічка перемоги, в якій присутні кольори державного прапора – червоний і жовтий.

У Казахстані військовий парад відбувся 7 травня, коли в країні відзначають День казахстанської армії. А те, як у цій країні мають намір відзначити день перемоги, кореспонденту «Голосу Америки» розповів представник Асоціації прикордонної співпраці в Казахстані Марат Шибут.

«У нас на 9 травня заплановані дуже великі заходи, а частина з них почалися раніше – вшановують ветеранів, видають книги, відкривають спеціалізовані сайти, і так далі», –сказав Шибут.

«У Казахстані традиційно дуже шанобливо ставляться, по-перше, до всіх, хто воював, по-друге, до своїх предків, – додав він. – З Казахстану на фронт пішло більше півтора мільйонів осіб, і тому практично в кожній сім'ї є свої ветерани війни».

За його словами, в Казахстані суспільство загалом з розумінням поставилося до того, що президент країни в цей день був не в Астані, а в Москві.

«Треба врахувати, що це була спільна перемога, і ми є спадкоємцями держави-переможця. Крім того, під час війни Казахстан прийняв велику кількість евакуйованих з Росії, частина яких залишилися у нас і після перемоги. Були, звичайно, і такі, хто відбував тут заслання, але це вже інша історія», – сказав Шибут.

У Казахстані можна побачити георгіївські стрічки, проте поряд з ними дедалі більшого поширення в країні набувають стрічки бірюзового кольору з національним орнаментом, виконаним золотистими нитками.

Молдова: свято без стрічок

У Молдові святкують і 8 травня – День закінчення Другої світової війни в Європі, і 9 травня – День перемоги у Великій Вітчизняній Війні.

Голова Ради директорів Незалежного інституту стратегічних досліджень (IISS) Ніколай Кіртоаке в коментарі для «Голосу Америки» уточнив, що 9 травня відзначають переважно прихильники соціалістичної та комуністичної партій.

«Вони за традицією йдуть до Меморіалу Слави, – продовжив експерт. – Це данина минулому, і я б навіть сказав, що це свідчить про уявлення щодо того, що сталося понад 70 років тому в Європі, певної консервативної частини суспільства. Але в нас уже виробився певний суспільний консенсус, який виражається в тому, що Молдова, беручи участь у Другій світовій війні проти фашизму, заплатила життями кількох сотень тисяч наших громадян. І такі поняття, як «Друга світова війна» і «перемога над фашизмом», об'єднують людей», – сказав молдовський політолог.

Кіртоаке додає, що ліворадикальні партії Молдови орієнтуються на Росію, тимчасом як праві та правоцентристські поділяють європейські цінності та європейський погляд на історію.

«Фактично Молдова отримала незалежність тільки 1991 року, і нам, очевидно, знадобиться ще не одне десятиліття, щоб остаточно розібратися в тому, що сталося 70 років тому, в чому ми брали участь, і яка значущість цієї події для переважної більшості наших співгромадян», – сказав він.

Що ж стосується георгіївських стрічок, то, за словами Кіртоаке, «питання вирішено досить просто: рішенням парламенту ця стрічка фактично заборонена. Вона не є символом перемоги, і парламент ухвалив це рішення, виходячи з військових погроз на адресу Республіки Молдова, і тих дій, які робилися. Особливо в контексті так званого плану «Новоросія», який ми зрозуміли як спробу розчленування нашої країни», – пояснив рішення парламенту Молдови Кіртоаке, наголосивши, що в його країні георгіївську стрічку сприймають як символ російської агресії проти України.

На закінчення він зазначив, що ані чорно-помаранчева стрічка, ані сам георгіївський хрест не сприймають у Молдові як нагороди часів Другої світової війни.

«Швидше за все, це просто частина пропагандистської кампанії й частина символіки, яка жорстко нав'язується російському суспільству, але не належить до героїчного минулого наших дідів і батьків, які воювали з фашизмом», – сказав експерт.

У Балтії покладають квіти до меморіалів і готуються до Дня Європи

У Латвії 9 травня не є державним святом. Однак кілька тисяч людей, переважно російського походження, збираються в ризькому парку Перемоги, щоб покласти квіти до пам'ятника Визволителям. Цього року в центрі латвійської столиці заплановано святковий концерт за участю сербського кінорежисера та музиканта Еміра Кустуріци та російського рок-гурту ДДТ.

У цьому зв'язку прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма заявила, що в розпорядженні органів безпеки є інформація про те, що 9 травня можливі провокації.

«Російськомовні жителі історично відзначають перемогу російського народу над фашизмом, а для Латвії це початок окупації», – наголосила вона.

Своєю чергою президент Литви Даля Грібаускайте, яка повернулася до Вільнюса з Гданська, разом з іншими високопоставленими офіційними особами республіки (зокрема прем'єр-міністром, міністром оборони і головою сейму) 8 травня взяла участь у низці урочистих заходів.

Зокрема, біля меморіалу в Панеряй представники влади вшанували пам'ять жертв нацизму і Голокосту, загиблих солдатів Литовської армії, польської Армії Крайової, мирних громадян.

«Друга світова війна забрала мільйони життів і на півстоліття розділила Європу. Це трагедія ХХ століття, в якій процвітали Голокост і табори Сибіру. Відзначаючи сімдесяту річницю закінчення війни і віддаючи данину пам'яті її жертв, ми повинні зробити все, щоб зберегти мир і долі народів і людей », – сказала президент Литовської Республіки.

8 травня також відбулося богослужіння в костелі Святих Іванів та покладання вінків на Антакальніському кладовищі до меморіалу жертвам Другої світової війни і Меморіалу захисникам свободи Литви (на могили жертв подій 13 січня 1991 р. і вбивства на КПП Медінінкай).

Захід пам'яті жертв війни відбувся також на місці військових поховань у вільнюському парку Вінгіс.

Увечері в п'ятницю у вільнюському Палаці конгресів відбувся концерт In Memoriam.

Про це кореспондентові «Голосу Америки» розповів доцент Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету Томас Янелюнас. За його словами, на суботу, 9 травня, жодних офіційних заходів не заплановано: «У нас починаються Дні Європи, коли відзначатиметься 65-річчя "Декларації Роберта Шумана", і всю увагу буде приділено інтеграційним процесам у рамках Європейського Союзу», – зазначив литовський експерт.

Що ж стосується георгіївської стрічки, то ставлення суспільства до цього символу негативне.

«Є навіть групи в соціальних мережах, які відстежують появу цієї стрічки в різних місцях і повідомляють про це співгромадянам», – сказав Янелюнас.

Водночас офіційно георгіївська стрічка в Литві не заборонена.

«У нас є закон, який регулює нацистську і радянську символіку, відповідно до якого їх не можна використовувати в публічному просторі. Але георгіївська стрічка в цьому законі не згадана», - сказав політолог.

Янелюнас зазначив, що в литовському експертному співтоваристві активно обговорюють різницю підходів в оцінці минулої війни як Другої світової на Заході та Великої вітчизняної в Росії та деяких країнах СНД.

«Є багато публіцистичних праць на цю тему, але загалом ця проблема залишається на рівні інтелектуалів, і хоч трохи помітного сплеску громадського інтересу та широкого спектру думок не спостерігається», – сказав він.

Зате спостерігається консенсус щодо «лісовим братів» – литовських партизанів, які боролися з нацистським і радянським режимами на території республіки.

«Загалом ставлення до них шанобливе. Звичайно, є історичні свідчення, методи боротьби учасників цього партизанського руху не завжди були гуманними, але водночас усі погоджуються, що "лісові брати" воювали за незалежність Литви та діяли в умовах окупації», – сказав Янелюнас.

XS
SM
MD
LG