Спеціальні потреби

Актуально

Другий президент Молдови: російські канали не дивлюся, українські – іноді

luchin

Через кілька років після розпаду Радянського Союзу колишній член Політбюро ЦК КПРС Петро Лучинський став другим президентом Молдови. Він був на цій посаді з 1996-го до 2001 року. Саме Лучинський ініціював віддалення Молдови від СНД і поворот в бік Європи. Зараз, з огляду на політичну невизначеність у своїй країні, Лучинський стверджує, що найрозумніше однаково шанобливо ставитися і до Росії, і до Європи. За словами 76-річного екс-президента, тісні зв'язки з Москвою запобігли безлічі лих в Молдові, в тому числі Новий рік в неопалюваних квартирах.

Інтерв’ю було записане у травні 2015 року в рамках проекту «Росія і я».

– Яка вона – Ваша Росія? Можете назвати три імені російських політиків, які представляють Вашу Росію?

– Я працював у Росії в цілому приблизно 12 років. До цього я починав своє життя в комсомолі, тому місяцями ми там були на конференціях, зустрічах. Один раз в суперечці з генералом Лебедем про Придністров'я, я йому сказав: «Почекай, я маю перед Росією не менше заслуг, ніж ти». І він погодився. Ми були разом з Росією в одній державі, але куди б ми не виїжджали, весь час ми представляли нібито Росію. Я назву Бориса Миколайовича Єльцина. Я з ним познайомився, коли він в Свердловську працював, і так вийшло, що ми знайшли спільний контакт, і це тривало до кінця його життя. Повинен вам сказати, що він уособлював Росію і був дивовижною людиною, він, незважаючи на те, що він був дуже авторитарним, зміг змінити себе в умовах Росії і став демократом. І ми з Єльциним знаходили завжди спільну мову в тих моментах, коли було необхідно займати якусь позицію. Друге ім'я – це Євген Примаков. Ми з молодих років знайомі і довгий час були близькі, дружили сім'ями. Потім роз'їхалися, але підтримували контакти. І третє – з близьких я міг би назвати Леоніда Васильовича Тягачева, колишнього президента Олімпійського комітету Росії .

– Фотографії Бориса Єльцина і Євгена Примакова – у вашому кабінеті на стіні на почесному місці. А могли б Ви назвати три імені людей, які Росію для Вас представляють в негативному сенсі?

– Знаєте, їх теж багато, на жаль. Щоб не називати імена, я просто скажу, що останнім часом в Росії завелися прихильники розмовляти з рештою світу, і перш за все це відчувають колишні радянські республіки, з позиції сили, зверхньо, з позиції старшого брата. Не буду називати імена, тому що вони зараз в політиці ...

– Їх фотографії – теж на стіні Вашого кабінету?

– Ні, тут їх немає. Це люди, які вважають, що треба бути сильним, тому що вони тільки силу й визнають, я маю на увазі перш за все військову силу, тиск. Тому що є і економічна сила... На жаль, я декого з них знаю досить добре.

– Не хочете назвати імена?

– Не буду називати. Нехай вони самі між собою розбираються.

– Колись російська газета «Коммерсант» назвала Вас одним з найбільш проросійських політиків після, мабуть, Олександра Лукашенка і Емомалі Рахмона. Хоча Ваш перший візит як президента, на відміну від Лукашенка, який після кожних виборів з першим візитом завжди літав до Москви, був до України, потім відвідини Румунії, і тільки третій візит був до Росії...

Я за те, щоб з Росією були найтісніші і близькі зв'язки

– Якщо говорити про Росію, то я за те , щоб з Росією були найтісніші і близькі зв'язки. Треба зауважити, що з дня заснування самостійної Молдови в парламенті, у всіх партіях, в тому числі і партіях, які за об'єднання з Румунією, завжди підкреслювали, що ми з Росією хочемо мати добрі відносини. Я прихильник миру.

– А Ви погоджуєтеся з визначенням «Комерсанта», що Ви – проросійський політик?

Я – промолдовський, я – проросійський, я – проєвропейський

– Найцікавіше, що це як з Рокосовським. Його поляки вважали російським, а росіяни поляком. Так і у мене. І зараз люди з більш національним забарвленням вважають мене промосковським, проросійським. Ні, я – промолдовський, я – проросійський, я – проєвропейський. Я за те, щоб Молдова мала дуже широкі зв'язки насамперед з сусідами і з миром в рамках тих можливостей, якими вона володіє.

– Молдова, якщо порівняти з Грузією і Україною, ближче всіх до Євросоюзу на сьогоднішній момент. При цьому проєвропейський шлях не коштував Молдові так дорого, як, наприклад, обходиться зараз Україні. І Мірчі Снігур, і Ви, і Володимир Воронін свого часу були партійними функціонерами, і при цьому проводили ринкові реформи, взяли курс на інтеграцію Молдови в європейське співтовариство. Як Ви думаєте, це така специфіка Молдови, що колишні і не колишні комуністи, бажаючи і не бажаючи цього, ведуть її до Європи?

Об'єктивно ми – всі в Європі

Хто заперечує, що Європа – це колиска культури, економіки, цивілізації? Як я можу не прагнути стати повноправним членом цієї сім'ї?

– Об'єктивно ми – всі в Європі. Я говорив з росіянами і з Володимиром Володимировичем Путіним : «Слухай, а де була Росія весь час? В 18-му, 19-му столітті де була? У Європі. Не кажучи вже про Петра І. На Валдаї нам дали соціологічні дослідження щодо того, хто найбільше відповідав сподіванням російського народу. Так ось нинішні керівники отримали 12%, Ленін – 10 %, Сталін – 9 %, а Петро І – 33 %. Це історія , не кажучи вже про історію культури і літератури... Тому ми опинилися в Європі... Географічно ми завжди там були, але зараз... Що робити Молдові? Ось ви – президент. Хто заперечує, що Європа – це колиска культури, економіки, цивілізації? Скажіть, як я можу вчинити інакше по відношенню до свого народу і не прагнути стати повноправним членом цієї сім'ї? Почали відкривати двері в Європу, починаючи у всьому, починаючи з молоді... Тим більше зараз, коли Молдова має вільний, безвізовий в'їзд. За один рік 700 тисяч осіб скористалися цим. Це що, погано? Ми ж цивілізовані люди.

Ми не розміщуємо ніякі військові бази на нашій території. Крім російських військ, які в Придністров'ї

Я знаю багато прихильників того, щоб повертатися в п'ятнадцяте століття. Тільки сила, треба на всіх тиснути, треба, щоб нас боялися. Це хіба політика? Ми не розміщуємо ніякі військові бази на нашій території. Крім російських військ, які в Придністров'ї. Чому ми повинні викликати у Росії якусь підозру?

– Ви були президентом невеликої країни, не найбагатшої країни, якою проходить російський газопровід і у якій дуже велика економічна залежність свого часу була від Росії. Росія – дуже велика країна з військовою міццю, з важелями впливу. Про це не завжди говорять вголос, але чи було Вам колись страшно за себе, за долю своєї країни, маленької Молдови, порівняно з великою Росією?

Якщо війна почнеться, це буде найстрашніша війна. Це буде третя світова війна, але не буде четвертої

– Ніколи. У нас не доходило до цього. Принаймні, скільки я працював, я знаходив спільну мову з Росією у всіх проблемах. Ми завжди обговорювали. Для цього є мова, є політика. І у молдавського народу ніколи не було такого страху. І слава Богу, ми з Росією жили разом століттями. Якщо війна почнеться, це буде найстрашніша війна. Це буде третя світова війна, але не буде четвертої. Ні, страху немає.

– Після анексії Росією Криму і військового конфлікту на сході України багато аналітиків роблять невеселі прогнози про те, яка країна може стати наступною після України. Хтось називає Білорусь, хтось країни Балтії, а хтось Молдову. Молдова може бути наступна? Невирішений конфлікт в Придністров'ї може знову стати гарячою точкою?

– У головах окремих політиків Росії це є. Але я виключаю, щоб це була офіційна політика Росії.

– Під час Вашого президентства в стосунках з Росією який був Ваш найгірший, найважчий, найскладніший день? А який найкращий день?

– Можу назвати і день. Я обраний і ще не вступив на посаду. 30 грудня «Молдовагаз» отримує телеграму з «Газпрому» про те, що нам за несплату відключають газ. Тоді погано платили, треба сказати. І я знайшов Черномирдіна, з яким ми разом працювали в ЦК колись. Я кажу: «Слухай, така ситуація, Новий рік зараз. Ми вирішимо». Він каже: «Добре, що ти мені подзвонив, тому що якраз «Газпром» у мене зараз». Можете собі уявити, щоб на Новий рік відключили газ.

Був інший випадок, коли така ж історія була з Борисом Миколайовичем Єльциним. Караулов у мене брав інтерв'ю, і в цей час подзвонив Борис Миколайович, тому що я його шукав, і він передзвонив. Це проблема двох хвилин, а то й однієї хвилини.

Щасливий був день в 1992 році. У Стамбулі був саміт ОБСЄ, і тоді Росія в заключному акті записала, що зобов'язується вивести військове озброєння з Придністров'я впродовж трьох років

А щасливий був день в 1992 році. У Стамбулі був саміт ОБСЄ, і тоді Росія в заключному акті записала, що зобов'язується вивести військове озброєння з Придністров'я впродовж трьох років. Половину вивезли, половина ще залишилася. Близько тисячі військовослужбовців Росії досі охороняють склади. Скажіть, хіба це нормально? Навіщо ці склади? Вони якщо вибухнуть, це буде катастрофа в регіоні. Ось так довго не вирішується питання! Ми ж війною не йдемо, ми виключаємо це повністю. Ця якась тупа одержимість. Вибачте. Навіщо це, коли ми надаємо будь-який статус. Ми його обговорювали в один час, але знову повертаємося і це незрозуміло нікому. Тим більше мені незрозуміло, чому деякі сили в Росії підтримують цей сепаратизм? Коли така держава як Росія вважає, що у нас в Молдові в Гагаузії, в Придністров'ї, припустимо, є люди, які підтримують їх, і цим самим вони будуть тиснути на Кишинів, щоб ті зайняли позицію, зручну для Росії. Хоча я не знаю, яку позицію ще повинна займати Молдова, щоб вважати її незручною. Це невірно, тому що весь молдавський народ – не антиросійський. Підтримка ця завжди викликає подив... Навіть з цим ембарго. З Гагаузії можна, а з іншого району, де, можливо, краще вино, не можна. Це смішні речі.

– А Ви стежите за подіями в Україні? Дивиться російські, українські, молдовські телеканали? Звідки Ви берете інформацію?

– Ви повинні мати на увазі, що розмовляєте з секретарем ЦК КПРС з питань преси. Я відповідав за пресу в Радянському Союзі. Я знаю досконало ці речі. Коли підганяються факти, коли немає ... Можна маніпулювати людьми, але навіщо?

– А Ви дивіться російські телеканали?

– Останнім часом ні.

– А українські телеканали?

– Українські – дивлюся іноді. Будь-який керівник повинен дивитися у завтрашній день. Ми щось разом створили, якісь цінності, матеріальні і духовні. Як зберегти це – ось на що мають бути спрямовані зусилля, а не на те, як посваритися.

– Що б Ви порадили Петру Порошенку? Що потрібно зробити, щоб цей конфлікт зупинити?

– Те, що робиться в рамках переговорів. Немає іншого шляху, треба докласти зусиль.

Щодо ситуації в Україні... Хочеться вірити. Мені, наприклад, дуже боляче від того, що відбувається

Щодо ситуації в Україні... Хочеться вірити ... Тому що немає ніякого сенсу ні для Росії, ні для України, ні для світу. Тим більше і Росія дуже страждає від цього. А тим більше Україна страждає. Мені, наприклад, дуже боляче від того, що відбувається, тому що розхитується ця країна. Там вогнище, тут вогнище ... У нас теж є якісь проросійські зони, то що, всюди підтримувати тільки їх? А Україна – це все історія, це менталітет ... Неможливо це тягнути далі, тому що це напруга до ненависті вже доходить. Я сподіваюся, тому що немає іншого шляху. Але треба докласти якихось зусиль.

Треба більш глибоко думати про перспективу і припинити це

Є, скажімо, 20 тисяч активних людей, які «хочуть», щоб Луганськ і Донецьк був у складі Росії, навіть якщо 2 мільйони людей. І ви подивіться, які вони проблеми створюють для 140 мільйонів людей в Росії, тому що пішли санкції тощо. Поговоріть з ким-завгодно – ціни, друге, третє, всі страждають. То що, заради чого підтримувати цих людей? І що тоді зі 140 мільйонами? Мені здається, що треба більш глибоко думати про перспективу і припинити це.

– Є пострадянські країни, де немає колишніх президентів. У Середній Азії, крім Киргизстану ...

– Там немає.

– І в Білорусі немає колишніх президентів. Що б Ви порадили теперішнім керівникам «довгожителів», які перебувають при владі впродовж 20 років і не хочуть йти, бояться йти, не можуть йти. Як би Ви їм сказали, чому добре бути колишнім?

– Відповідь є. Навіть у простих людей. Великі переваги. Я не повинен вставати за графіком, я можу висловитися все, що я думаю з будь-якого приводу. Я можу відмовити від якогось візиту, від якогось прохання, я можу їздити куди завгодно, я роблю менше помилок, ніж колись робив... Є багато переваг.

Читайте і дивіться повну версію інтерв’ю в спецпроекті «Росія і я»

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:05 0:00

"Поки Путін продовжує вражати українські електромережі, Сполучені Штати працюють над тим, щоб світло не згасало" - заявила очільниця Агентства США з міжнародного розвитку Саманта Павер.

ЄС, США та Японія посилають у Україну генератори та інше обладнання для відновлення світла і тепла

Ситуація в Києві та інших великих містах погіршилася після найбільшого ракетного обстрілу енергомережі у вівторок, 15 листопада 2022 року. Близько 40% українців відчувають труднощі з постачанням електоенергії та опилення по всій країні. (AP Photo/Андрій Андрієнко)

ЄС та США та Японія активізували зусилля, щоб надати екстрену допомогу Україні для відновлення та підтримки електроенергії та опалення.

Про те, що виконавчий орган ЄС готує передачу в Україну генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, повідомила у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Розмовляючи з президентом України, вона висловила повну солідарність ЄС з Україною:

“Україна страждає від навмисних і варварських бомбардувань Путіним цивільної інфраструктури країни. Я рішуче засуджую ці напади. Росія повинна відповідати за те, що є військовими злочинами", – заявила керівниця виконавчого органу Європейського Союзу.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні 40 потужних генераторів із Румунського резерву rescEU, резерву в рамках ЄС на випадок надзвичайних ситуацій. За словами фон дер Ляєн, кожен із цих генераторів може забезпечити безперебійним живленням невелику та середню лікарню.

Крім того, Європейська комісія працює над створенням нового енергетичного центру rescEU у Польщі. Він допоможе скоординувати енергетичну допомогу Україні від Групи Семи (G7).

Вже незабаром до України прибудуть і 100 генераторів від Франції. Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Кетрін Колонна, і нагадала: удари по цивільній інфраструктурі — це воєнні злочини.

Додаткові генератори для України надсилають і з Німеччини — сотні на додачу до 135 відправлених раніше.

Дивіться також:

«Щоб світло не згасало». США передають Україні генератори. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Японія цього тижня оголосила про виділення Україні двох з половиною мільйонів доларів на закупівлю генераторів та освітлювальних приладів, які працюють від енергії сонця.

Сполучені Штати також надають Україні широку підтримку. Станом на п'ятницю, агентство з міжнародного розвитку USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів, які допоможуть лікарням, школам, рятувальним службам, державним установам і надавачам послуг продовжувати свою діяльність під час війни — про це повідомляюють у Посольстві США в Києві.

Американська посолка у Києві Бріджит Брінк долучилася до передачі понад півсотні генераторів Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.

“Ця допомога є лише частиною відповіді на жорстокі й постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру, в той час, як ми продовжуємо підтримувати Україну”, – написала посолка в твіттері.

Згідно з інформацією українського уряду, через обстріли в середу, 23 листопада, 10 цивільних осіб загинуло, 50 людей зазнало поранень, вісім енергооб'єктів постраждало від обстрілів, всі чотири українські АЕС не постачали струм до енергомережі.

Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що сили ППО України збили 51 ракету з 70, а також 5 безпілотників.

Як раніше писав «Голос Америки», в заяві Білого дому, оприлюдненій напередодні, йдеться про те, що нові удари Росії по енергетичній інфраструктурі та цивільних об'єктах України є навмисною спробою "збільшити страждання та кількість смертей українських чоловіків, жінок та дітей".

«Ми сьогодні добре озброєні хлібороби». Українці пам’ятають, як Москва вже намагалася їх знищити, але нині світ допомагає їм захиститися

Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні, низка держав визнала Голодомор 1932-33 року геноцидом, резолюцію з цього питання підготував німецький парламент, де голосування має відбутися наступного тижня. Інші світові демократичні лідери наголошують, що нинішня війна продовжує справу сталінської диктатури у її намаганні винищити чи упокорити українців, але цього разу Україна має надійних союзників, які стоять з нею «пліч-о-пліч­» у боротьбі за свою свободу і право жити в демократичній країні.

Звертаючись до парламентів Румунії, Молдови та Ірландії, які цього тижня визнали геноцидом штучний голод, організований сталінським Радянським Союзом, президент України Володимир Зеленський заявив, що їхнє рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу та злочином проти людяності є сьогодні «важливим як ніколи».

Про це президент Зеленський написав у своєму твіті, додавши, що нині Україна разом з вільними країнами «відновлює історичну справедливість і виборює вільне майбутнє Європи».

У п’ятницю, напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів, світова і передусім німецька преса писала майже як про доконаний факт про намір німецького парламенту визнати Голодомор геноцидом. Про це повідомило агентство Reuters, наголошуючи на тому, що міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок привітала зусилля нижньої палати парламенту Бундестагу. Також представник німецького уряду сказав, що канцлер Олаф Шольц підтримав цю ініціативу.

Загалом, станом на 2022 рік, парламенти 22 країн світу визнали Голодомор 1932–1933-го років геноцидом українського народу.

Цього року у зв’язку з широкомасштабною війною, яку багато оглядачів та політиків називають геноцидною, у своїх заявах світові лідери проводять паралелі між подіями 90-літньої давності та сьогоднішніми спробами Москви упокорити українців або знищити їх як націю та державу.

Вшанування жертв Голодомору на тлі нових російських злочинів, що межуть з геноцидом

Про те, що Кремль не полишив свої спроби винищити українців, згадав цими днями британський прем’єр Ріші Сунак. У заяві, яку опублікував офіс британського прем’єра, мовиться, що згадуючи про жертв Голодомору, не можна забувати про сучасні жертви, які приносять українці у прагненні досягнути свободи від Москви.

«Напередодні Дня пам'яті жертв Голодомору ми згадуємо загиблих внаслідок нищівного голоду в Україні 90 років тому. Кремль сьогодні знову завдає українцям невиправданих страждань», – мовиться у твіті офісу британського прем’єра, який додає, що Британія є поруч з Україною в боротьбі за свободу.

Президент США, чий Конгрес визнав Голодомор геноцидом у 2018 році, заявив цього тижня, що його країна «вшановує всіх загиблих у цій безглуздій трагедії». Але також президент Джо Байден «віддає належне стійкості українського народу, який витримав спустошення та тиранію, щоб зрештою створити вільне та демократичне суспільство».

У заяві Білий дім наголосив, що «хоробрий український народ продовжує мужньо протистояти нападу Росії на його демократію» та підтвердив «непохитну відданість суверенітету та територіальній цілісності України».

Те що відбувається зараз, це продовження того, що відбувалося раніше, всіх репресій Радянського союзу, це продовження Голодомору
Оксана Маркарова

Про те, що сьогоднішні атаки Росії є продовженням геноцидної політики Москви по відношенню до українського народу, яка триває вже століттями, в інтерв’ю «Голосу Америки» сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

«Абсолютно очевидно, що те що відбувається зараз, це продовження того, що відбувалося раніше, всіх репресій Радянського союзу, це продовження Голодомору, це продовження жахливого нападу на Київ, після того як Україна здобула незалежність в 1918-му, і можна ще далі заглиблюватися в історію», – сказала Маркарова під час церемонії вшанування жертв Голодомору біля меморіалу у Вашингтоні.

Але вона додала, що якщо тоді ніхто не встав на захист України, «бо ми не мали вже свої державності, щоб на той момент захистити себе», цього разу українці мають свою державу і партнерів у світі, які допомагають українцям відвоювати свою свободу.

«Ми сьогодні вже добре озброєні хлібороби. Україна має 31 рік незалежності до початку цієї нової фази агресії. У нас виросло нове покоління, яке ніколи не жило в окупації – це дуже важливо, – сказала Маркарова. – Сьогодні весь цивілізований світ з нами».

У середу, 23 листопада, пройшла церемонія вшанування жертв Голодомору біля меморіалу у Вашингтоні.
У середу, 23 листопада, пройшла церемонія вшанування жертв Голодомору біля меморіалу у Вашингтоні.

Використання їжі як зброї – давня тактика Москви, яка знову повторюється з новини нюансами

Численні американські оглядачі проводили паралелі між політикою експропріації хліба в українців у 1930-х роках і нинішніми повідомленнями про викрадення української пшениці та про використання продуктів харчування як зброї проти України та проти демократії у світі.

Про це говорив і державний секретар США Ентоні Блінкен, який сказав, що блокуючи вивіз української пшениці та інших продовольчих товарів, «Росія знову використовує продовольство у війні, яку вона розпочала». Вона ставить перед загрозою голоду бідні країни та «посилює і без того жахливу гуманітарну кризу та брак продовольчої безпеки».

Так само, як 90 років тому ми бачили спробу перетворити одну з найбагатших у сільськогосподарському відношенні країн світу на зону голоду, сьогодні триває спроба використати енергію проти країни з такою кількістю енергоресурсів як зброю проти України
Джеффрі Паєтт

Під час вшанування жертв Голодомору у Вашингтоні інший представник адміністрації Байдена, заступник Держсекретаря США з питань енергоресурсів, колишній Посол США в Україні Джеффрі Паєтт навів іншу паралель – він сказав, що Росія перетворює на зброю те, що є багатством України. І йдеться не лише про зерно.

«Я б ніколи не порівнював одне з іншим. Я маю на увазі, що в Голодомор загинули мільйони людей. Але ясно те, що так само, як 90 років тому ми бачили спробу перетворити одну з найбагатших у сільськогосподарському відношенні країн світу на зону голоду, сьогодні триває спроба використати енергію проти країни з такою кількістю енергоресурсів як зброю проти України і проти народу України», – сказав Паєтт у розмові з кореспонденткою Української служби «Голосу Америки».

Історики вважають, що новий злочин геноцидного масштабу проти українців став можливий через те, що занадто мало було зроблено для того, щоб визнати і вивчити попередній геноцид.
Історики вважають, що новий злочин геноцидного масштабу проти українців став можливий через те, що занадто мало було зроблено для того, щоб визнати і вивчити попередній геноцид.

Від початку російського вторгнення Сполучені Штати допомагають українським слідчим органам документувати російські воєнні злочини та злочини проти людяності на звільнених територіях. І дедалі більше експертів вважають, що російське насильство в Україні є геноцидом. Також Конгрес США зараз розглядає відповідну резолюцію, яка може дати юридичне визначення геноциду цим злочинам.

Історики переконані, що новий злочин геноцидного масштабу проти українців став можливий через те, що занадто мало було зроблено для того, щоб визнати і вивчити попередній геноцид.

Особливо важливо, на думку історика Єльського університету Тімоті Снайдера, те, що Голодомор не визнали геноцидом у Москві. Адже невизнання геноциду в минулому веде до його повторення в майбутньому, каже відомий історик.

«Коли ви заперечуєте наявність політичних мотивів у минулому, ви також заперечуєте наявність політичних мотивів у майбутньому», – сказав Тімоті Снайдер, виступаючи нещодавно перед аудиторією, що включала парламентарів німецького Бундестагу.

Генсек НАТО: «Найбільш актуальним фокусом зараз є підтримка України». Відео

Генсек НАТО: «Найбільш актуальним фокусом зараз є підтримка України». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

«Найбільш актуальним і найбільш нагальним завданням і фокусом зараз є, звісно, підтримка України. Нам треба переконатися, що союзники надають військову підтримку, що НАТО надає підтримку, щоб гарантувати, що президент Путін не переможе в Україні», - заявив Генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Більше

Відео - найголовніше

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00
XS
SM
MD
LG