Актуально
Другий президент Молдови: російські канали не дивлюся, українські – іноді
Через кілька років після розпаду Радянського Союзу колишній член Політбюро ЦК КПРС Петро Лучинський став другим президентом Молдови. Він був на цій посаді з 1996-го до 2001 року. Саме Лучинський ініціював віддалення Молдови від СНД і поворот в бік Європи. Зараз, з огляду на політичну невизначеність у своїй країні, Лучинський стверджує, що найрозумніше однаково шанобливо ставитися і до Росії, і до Європи. За словами 76-річного екс-президента, тісні зв'язки з Москвою запобігли безлічі лих в Молдові, в тому числі Новий рік в неопалюваних квартирах.
Інтерв’ю було записане у травні 2015 року в рамках проекту «Росія і я».
– Яка вона – Ваша Росія? Можете назвати три імені російських політиків, які представляють Вашу Росію?
– Я працював у Росії в цілому приблизно 12 років. До цього я починав своє життя в комсомолі, тому місяцями ми там були на конференціях, зустрічах. Один раз в суперечці з генералом Лебедем про Придністров'я, я йому сказав: «Почекай, я маю перед Росією не менше заслуг, ніж ти». І він погодився. Ми були разом з Росією в одній державі, але куди б ми не виїжджали, весь час ми представляли нібито Росію. Я назву Бориса Миколайовича Єльцина. Я з ним познайомився, коли він в Свердловську працював, і так вийшло, що ми знайшли спільний контакт, і це тривало до кінця його життя. Повинен вам сказати, що він уособлював Росію і був дивовижною людиною, він, незважаючи на те, що він був дуже авторитарним, зміг змінити себе в умовах Росії і став демократом. І ми з Єльциним знаходили завжди спільну мову в тих моментах, коли було необхідно займати якусь позицію. Друге ім'я – це Євген Примаков. Ми з молодих років знайомі і довгий час були близькі, дружили сім'ями. Потім роз'їхалися, але підтримували контакти. І третє – з близьких я міг би назвати Леоніда Васильовича Тягачева, колишнього президента Олімпійського комітету Росії .
– Фотографії Бориса Єльцина і Євгена Примакова – у вашому кабінеті на стіні на почесному місці. А могли б Ви назвати три імені людей, які Росію для Вас представляють в негативному сенсі?
– Знаєте, їх теж багато, на жаль. Щоб не називати імена, я просто скажу, що останнім часом в Росії завелися прихильники розмовляти з рештою світу, і перш за все це відчувають колишні радянські республіки, з позиції сили, зверхньо, з позиції старшого брата. Не буду називати імена, тому що вони зараз в політиці ...
– Їх фотографії – теж на стіні Вашого кабінету?
– Ні, тут їх немає. Це люди, які вважають, що треба бути сильним, тому що вони тільки силу й визнають, я маю на увазі перш за все військову силу, тиск. Тому що є і економічна сила... На жаль, я декого з них знаю досить добре.
– Не хочете назвати імена?
– Не буду називати. Нехай вони самі між собою розбираються.
– Колись російська газета «Коммерсант» назвала Вас одним з найбільш проросійських політиків після, мабуть, Олександра Лукашенка і Емомалі Рахмона. Хоча Ваш перший візит як президента, на відміну від Лукашенка, який після кожних виборів з першим візитом завжди літав до Москви, був до України, потім відвідини Румунії, і тільки третій візит був до Росії...
Я за те, щоб з Росією були найтісніші і близькі зв'язки
– Якщо говорити про Росію, то я за те , щоб з Росією були найтісніші і близькі зв'язки. Треба зауважити, що з дня заснування самостійної Молдови в парламенті, у всіх партіях, в тому числі і партіях, які за об'єднання з Румунією, завжди підкреслювали, що ми з Росією хочемо мати добрі відносини. Я прихильник миру.
– А Ви погоджуєтеся з визначенням «Комерсанта», що Ви – проросійський політик?
Я – промолдовський, я – проросійський, я – проєвропейський
– Найцікавіше, що це як з Рокосовським. Його поляки вважали російським, а росіяни поляком. Так і у мене. І зараз люди з більш національним забарвленням вважають мене промосковським, проросійським. Ні, я – промолдовський, я – проросійський, я – проєвропейський. Я за те, щоб Молдова мала дуже широкі зв'язки насамперед з сусідами і з миром в рамках тих можливостей, якими вона володіє.
– Молдова, якщо порівняти з Грузією і Україною, ближче всіх до Євросоюзу на сьогоднішній момент. При цьому проєвропейський шлях не коштував Молдові так дорого, як, наприклад, обходиться зараз Україні. І Мірчі Снігур, і Ви, і Володимир Воронін свого часу були партійними функціонерами, і при цьому проводили ринкові реформи, взяли курс на інтеграцію Молдови в європейське співтовариство. Як Ви думаєте, це така специфіка Молдови, що колишні і не колишні комуністи, бажаючи і не бажаючи цього, ведуть її до Європи?
Об'єктивно ми – всі в Європі
Хто заперечує, що Європа – це колиска культури, економіки, цивілізації? Як я можу не прагнути стати повноправним членом цієї сім'ї?
– Об'єктивно ми – всі в Європі. Я говорив з росіянами і з Володимиром Володимировичем Путіним : «Слухай, а де була Росія весь час? В 18-му, 19-му столітті де була? У Європі. Не кажучи вже про Петра І. На Валдаї нам дали соціологічні дослідження щодо того, хто найбільше відповідав сподіванням російського народу. Так ось нинішні керівники отримали 12%, Ленін – 10 %, Сталін – 9 %, а Петро І – 33 %. Це історія , не кажучи вже про історію культури і літератури... Тому ми опинилися в Європі... Географічно ми завжди там були, але зараз... Що робити Молдові? Ось ви – президент. Хто заперечує, що Європа – це колиска культури, економіки, цивілізації? Скажіть, як я можу вчинити інакше по відношенню до свого народу і не прагнути стати повноправним членом цієї сім'ї? Почали відкривати двері в Європу, починаючи у всьому, починаючи з молоді... Тим більше зараз, коли Молдова має вільний, безвізовий в'їзд. За один рік 700 тисяч осіб скористалися цим. Це що, погано? Ми ж цивілізовані люди.
Ми не розміщуємо ніякі військові бази на нашій території. Крім російських військ, які в Придністров'ї
Я знаю багато прихильників того, щоб повертатися в п'ятнадцяте століття. Тільки сила, треба на всіх тиснути, треба, щоб нас боялися. Це хіба політика? Ми не розміщуємо ніякі військові бази на нашій території. Крім російських військ, які в Придністров'ї. Чому ми повинні викликати у Росії якусь підозру?
– Ви були президентом невеликої країни, не найбагатшої країни, якою проходить російський газопровід і у якій дуже велика економічна залежність свого часу була від Росії. Росія – дуже велика країна з військовою міццю, з важелями впливу. Про це не завжди говорять вголос, але чи було Вам колись страшно за себе, за долю своєї країни, маленької Молдови, порівняно з великою Росією?
Якщо війна почнеться, це буде найстрашніша війна. Це буде третя світова війна, але не буде четвертої
– Ніколи. У нас не доходило до цього. Принаймні, скільки я працював, я знаходив спільну мову з Росією у всіх проблемах. Ми завжди обговорювали. Для цього є мова, є політика. І у молдавського народу ніколи не було такого страху. І слава Богу, ми з Росією жили разом століттями. Якщо війна почнеться, це буде найстрашніша війна. Це буде третя світова війна, але не буде четвертої. Ні, страху немає.
– Після анексії Росією Криму і військового конфлікту на сході України багато аналітиків роблять невеселі прогнози про те, яка країна може стати наступною після України. Хтось називає Білорусь, хтось країни Балтії, а хтось Молдову. Молдова може бути наступна? Невирішений конфлікт в Придністров'ї може знову стати гарячою точкою?
– У головах окремих політиків Росії це є. Але я виключаю, щоб це була офіційна політика Росії.
– Під час Вашого президентства в стосунках з Росією який був Ваш найгірший, найважчий, найскладніший день? А який найкращий день?
– Можу назвати і день. Я обраний і ще не вступив на посаду. 30 грудня «Молдовагаз» отримує телеграму з «Газпрому» про те, що нам за несплату відключають газ. Тоді погано платили, треба сказати. І я знайшов Черномирдіна, з яким ми разом працювали в ЦК колись. Я кажу: «Слухай, така ситуація, Новий рік зараз. Ми вирішимо». Він каже: «Добре, що ти мені подзвонив, тому що якраз «Газпром» у мене зараз». Можете собі уявити, щоб на Новий рік відключили газ.
Був інший випадок, коли така ж історія була з Борисом Миколайовичем Єльциним. Караулов у мене брав інтерв'ю, і в цей час подзвонив Борис Миколайович, тому що я його шукав, і він передзвонив. Це проблема двох хвилин, а то й однієї хвилини.
Щасливий був день в 1992 році. У Стамбулі був саміт ОБСЄ, і тоді Росія в заключному акті записала, що зобов'язується вивести військове озброєння з Придністров'я впродовж трьох років
А щасливий був день в 1992 році. У Стамбулі був саміт ОБСЄ, і тоді Росія в заключному акті записала, що зобов'язується вивести військове озброєння з Придністров'я впродовж трьох років. Половину вивезли, половина ще залишилася. Близько тисячі військовослужбовців Росії досі охороняють склади. Скажіть, хіба це нормально? Навіщо ці склади? Вони якщо вибухнуть, це буде катастрофа в регіоні. Ось так довго не вирішується питання! Ми ж війною не йдемо, ми виключаємо це повністю. Ця якась тупа одержимість. Вибачте. Навіщо це, коли ми надаємо будь-який статус. Ми його обговорювали в один час, але знову повертаємося і це незрозуміло нікому. Тим більше мені незрозуміло, чому деякі сили в Росії підтримують цей сепаратизм? Коли така держава як Росія вважає, що у нас в Молдові в Гагаузії, в Придністров'ї, припустимо, є люди, які підтримують їх, і цим самим вони будуть тиснути на Кишинів, щоб ті зайняли позицію, зручну для Росії. Хоча я не знаю, яку позицію ще повинна займати Молдова, щоб вважати її незручною. Це невірно, тому що весь молдавський народ – не антиросійський. Підтримка ця завжди викликає подив... Навіть з цим ембарго. З Гагаузії можна, а з іншого району, де, можливо, краще вино, не можна. Це смішні речі.
– А Ви стежите за подіями в Україні? Дивиться російські, українські, молдовські телеканали? Звідки Ви берете інформацію?
– Ви повинні мати на увазі, що розмовляєте з секретарем ЦК КПРС з питань преси. Я відповідав за пресу в Радянському Союзі. Я знаю досконало ці речі. Коли підганяються факти, коли немає ... Можна маніпулювати людьми, але навіщо?
– А Ви дивіться російські телеканали?
– Останнім часом ні.
– А українські телеканали?
– Українські – дивлюся іноді. Будь-який керівник повинен дивитися у завтрашній день. Ми щось разом створили, якісь цінності, матеріальні і духовні. Як зберегти це – ось на що мають бути спрямовані зусилля, а не на те, як посваритися.
– Що б Ви порадили Петру Порошенку? Що потрібно зробити, щоб цей конфлікт зупинити?
– Те, що робиться в рамках переговорів. Немає іншого шляху, треба докласти зусиль.
Щодо ситуації в Україні... Хочеться вірити. Мені, наприклад, дуже боляче від того, що відбувається
Щодо ситуації в Україні... Хочеться вірити ... Тому що немає ніякого сенсу ні для Росії, ні для України, ні для світу. Тим більше і Росія дуже страждає від цього. А тим більше Україна страждає. Мені, наприклад, дуже боляче від того, що відбувається, тому що розхитується ця країна. Там вогнище, тут вогнище ... У нас теж є якісь проросійські зони, то що, всюди підтримувати тільки їх? А Україна – це все історія, це менталітет ... Неможливо це тягнути далі, тому що це напруга до ненависті вже доходить. Я сподіваюся, тому що немає іншого шляху. Але треба докласти якихось зусиль.
Треба більш глибоко думати про перспективу і припинити це
Є, скажімо, 20 тисяч активних людей, які «хочуть», щоб Луганськ і Донецьк був у складі Росії, навіть якщо 2 мільйони людей. І ви подивіться, які вони проблеми створюють для 140 мільйонів людей в Росії, тому що пішли санкції тощо. Поговоріть з ким-завгодно – ціни, друге, третє, всі страждають. То що, заради чого підтримувати цих людей? І що тоді зі 140 мільйонами? Мені здається, що треба більш глибоко думати про перспективу і припинити це.
– Є пострадянські країни, де немає колишніх президентів. У Середній Азії, крім Киргизстану ...
– Там немає.
– І в Білорусі немає колишніх президентів. Що б Ви порадили теперішнім керівникам «довгожителів», які перебувають при владі впродовж 20 років і не хочуть йти, бояться йти, не можуть йти. Як би Ви їм сказали, чому добре бути колишнім?
– Відповідь є. Навіть у простих людей. Великі переваги. Я не повинен вставати за графіком, я можу висловитися все, що я думаю з будь-якого приводу. Я можу відмовити від якогось візиту, від якогось прохання, я можу їздити куди завгодно, я роблю менше помилок, ніж колись робив... Є багато переваг.
Читайте і дивіться повну версію інтерв’ю в спецпроекті «Росія і я»
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Всі новини дня
У Польщі заарештували іноземця за підозрою у шпигунстві на користь Росії
Суд у Польщі на три місяці заарештував громадянина іноземної держави за підозрою у шпигунстві на користь Росії. Про це йдеться у прес-релізі канцелярії міністра-координатора польських спецслужб.
Чоловіка затримали 21 березня цього року. За даними контррозвідки, підозрюваний збирав інформацію про критичну інфраструктуру Поморського та Куявсько-Поморського воєводств, а також про діяльність відомств, які відповідають за безпеку. Отриману інформацію він передав російським спецслужбам.
Затриманий визнав провину та розповів про деталі та обставини своїх дій та вербування російською розвідкою. Завдання російської спецслужби він виконував щонайменше з січня 2023 року, йдеться у повідомленні.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Польщі затримали 20 осіб, підозрюваних у співпраці з російською чи білоруською розвідкою. Так, 1 березня контррозвідка затримала за підозрою у шпигунстві на користь Білорусі ще одного іноземця. Суд у Любліні заарештував його на три місяці.
У середині березня польська влада повідомила про ліквідацію мережі російських шпигунів щонайменше з дев’яти осіб. Спецслужби вважають, що вони встановили приховані відеокамери на залізниці, яка пов’язувала аеропорт Жешув та станцію на кордоні з Україною: цим маршрутом до України йде військова техніка від західних союзників. Цим же маршрутом їхали до Києва президент США Джо Байден та інші західні політики.
Байден розширює мережу Саміту демократій, на тлі росту занепокоєнь щодо Росії та Китаю
Сполучені Штати у вівторок розпочинають друге засідання Саміту за демократію, намагаючись створити єдиний фронт проти авторитаризму, в той час, як Росія атакує Україну, а Китай застосовує агресивну дипломатію.
Президент США Джо Байден вступив на посаду, обіцяючи відстоювати демократію, і в перший рік президентства провів інавгураційний саміт, який мав на меті підтвердити лідерство США.
Цього разу, у відповідь на критику, що перший саміт надто зосереджувався на США, Байден долучив співведучих на кожному континенті: президентів Замбії, Коста-Ріки, Південної Кореї та прем’єр-міністра Нідерландів.
Загалом він запросив 121 лідера на триденний, переважно віртуальний саміт — на вісім більше, ніж у 2021 році.
Саміт відбувається в той момент, коли загрози демократії змінюються «від важливих, але повільних загроз, до таких, які є одночасно важливими та надзвичайно актуальними», — сказав Марті Флекс, директор відділу людських ресурсів правової ініціативи в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
У сесіях візьмуть участь представники громадянського суспільства для обговорення низки викликів для демократії, включаючи технологію стеження, в якій у США вбачають більшу загрозу, на тлі потужного технологічного прогресу Китаю.
«За відсутності проектів Конгресу в цій сфері, важливо, щоб адміністрація взаємодіяла на двосторонній основі з іншими країнами, а також з компаніями щодо добровільних дій, які можна вжити в проміжний період», — сказав Флекс.
Туреччину, Угорщину не включили
Саміт відкриється у вівторок віртуальною розмовою про мир в Україні за участю президента України Володимира Зеленського.
Не тільки послання, але й обстановка разюче контрастуватиме з першим самітом, де Зеленський, який тепер є лідером воєнного часу у військовій формі, минулого року був гладко поголений і одягнений у чорний костюм.
Хоча Байден дотримався своєї передвиборчої обіцянки на саміті демократій, він розчарував деяких правозахисників, пом’якшивши попередні обіцянки уникати автократичних лідерів.
Минулого року Байден відвідав Саудівську Аравію, визнаючи роль королівства на нафтових ринках, і Єгипет, який приймає кліматичний саміт і є партнером США в регіональній безпеці, і він активно співпрацював з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом щодо України.
Жодна з цих трьох країн не запрошена на саміт, як вияв критики, особливо щодо Ердогана, який йде на вибори 14 травня після двох десятиліть перебування при владі, на тлі звинувачень у поширенні авторитаризму.
Серед країн Європейського Союзу, Байден не запрошує Угорщину, де минулого року прем’єр-міністр Віктор Орбан виграв четвертий термін, але його звинувачують у відхиленні від ліберальних цінностей через придушення преси, засудження неєвропейських біженців і схвальні відгуки щодо Москви.
Серед партнерів США, не запрошених на саміт – Сінгапур, де вибори загалом вважаються вільними, але свободу зібрань обмежено і засоби масової інформації зарегульовані, і Бангладеш, де сотні були заарештовані відповідно до Закону про цифрову безпеку.
Державний департамент США відмовився обговорювати критерії включення до саміту.
“Однак ми повторюємо, що під час саміту ми прагнемо включити і представити країни різних регіонів та соціально-економічного стану, — сказав речник Держдепартаменту. - Ми не прагнемо визначити, які країни є демократичними, а які — ні”.
Індію, яка розвиває партнерство зі США, і яку називають найбільшою демократією у світі, є у списку відвідувачів, хоча нещодавно лідера опозиції Рахула Ганді було виключено з парламенту, крок прем’єр-міністра Нарендри Моді, який викликав занепокоєння правозахисних груп.
Сусід та головний суперник Індії, Пакистан, де Імрана Хана минулого року скинули з посади прем’єр-міністра, а згодом висунули звинувачення, також у списку.
Запрошено більше африканських країн
З країн, які отримали запрошення після того, як їх не було у 2021 році, п’ять знаходяться в Африці, включаючи Танзанію, де президент Самія Сулуху Хасан пообіцяв відновити політику конкуренції, і Кот-д’Івуар, де напруженість зменшилася після тихих виборів 2021 року. , а також Гамбія, Мавританія та Мозамбік.
У Латинській Америці Байден вперше запрошує Гондурас, який отримав похвалу за покращене проведення виборів 2021 року, незважаючи на постійне насильство та нещодавню передачу Китаю зв’язків з Тайванем.
Саміт відбувається в той момент, коли Сполучені Штати зосереджуються на Африці, куди Китай і Росія пробиваються вперед.
Цього тижня віце-президентка Камала Гарріс відвідає Гану, Танзанію та Замбію, президента Замбії, Хакаїнде Хічілема, Вашингтон вважає взірцем демократії, і він проводитиме власні заходи як співорганізатор саміту.
Freedom House, дослідницька група, яка підтримується США, у своєму останньому щорічному звіті помітила загальне погіршення глобальної демократії, а також зростаючу кількість яскравих плям.
Кейті Ларок, координатор групи для саміту, сказала, що хоча одна зустріч сама по собі не буде вирішальною, зібрання відкриває можливості.
Демократії можуть "координувати зміни політики, здатні можуть стримувати авторитарну агресію", - сказала вона.
- Голос Америки
Литва закликає ЄС ввести нові санкції, а НАТО - зміцнити оборону східного флангу, після заяв Росії про розміщення ядерної зброї в Білорусі
"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізациї в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.
У заяві від 26 березня зовнішньополітичне відомство країни закликало ЄС запровадити нові санкції.
"Білорусь, яка все більше втрачає суверенітет, підтримує російську агресію та допомагає їй, все більше інтегрується до російських військових планів, що створює новий ризик для регіону Балтії", - йдеться в заяві.
Міністр закордонних справ країни Габріеліус Ландсбергіс закликав у Twitter до потужної відповіді ЄС, включаючи нові санкції, розміщення військових в країнах Балтії та зміцнення протиповітряної та морської оборони східного флангу НАТО. "Росія виявляє слабкість, а не силу", - твітує Ландсбергіс, і НАТО "має надіслати послання солідарності, рішучості, а не страху чи ухилянь".
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Ізраїльський «майдан» - США закликають шукати компроміс
Уряд прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в Ізраїлі опинився під ще більшим політичним тиском на тлі тривалих протестів проти реформи судочинства, яку опоненти Нетаньягу називають намаганням підпорядкувати урядові призначення суддів.
Заклики до уряду зупинити процес пролунали також від представників урядової коаліції і профспілок, які погрожують загальним страйком.
«Задля єдності народу Ізраїлю і задля відповідальності я закликаю вас негайно зупинити законодавчий процес», - закликав ізраїльський президент Ісаак Герцоґ у дописі в Twitter 27 березня.
Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства...
Президент Герцоґ заявив, що під загрозою опинилися «безпека, економіка, суспільство» після того, як поліція і військові в ніч з 26 на 27 березня застосували водомети, щоб розганяти демонстрантів.
Демонстранти були особливо обуренні усуненням з посади міністра оборони Йоава Ґаллата, який висловився проти судової реформи.
Беньямін Нетаньянгу заявляв, що реформа потрібна для того, щоб судді не зловживали своїми повноваженнями.
Але опоненти прем'єр-міністра кажуть, що він намагається захиститися від процесу за звинуваченнями в корупції.
Адміністрація президента Байдена оприлюднила заклик, щоб ізраїльські політики якомога швидше дійшли компромісу.
«Ми глибоко стурбовані сьогоднішніми подіями в Ізраїлі, які ще більше підкреслюють негайну потребу компромісу. Як сказав нещодавно президент прем'єр-міністрові Нетаньягу, демократичні цінності завжди були і повинні залишатися ознакою американсько-ізраїльських відносин. Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства і засадничі зміни демократичної системи необхідно проводити за умови якнайширшої народної підтримки. І далі активно закликаємо ізраїльських лідерів якомога швидше досягти компромісу. Ми вважаємо, що це найкращий шлях для Ізраїлю та всіх громадян. Підтримка ізраїльської безпеки й демократії з боку США залишається залізною», - сказано в заяві від імені речниці Ради національної безпеки США.
Дивіться також:
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
Форум