Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.

USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.

Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.

“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.

Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.

Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу

Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.

На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.

Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.

Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.

18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.

З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.

Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.

У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.

У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.

Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.

«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.

Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.

Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.

За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.

Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.

Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.

Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.

Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.

«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.

Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.

Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.

Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).

Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.

Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.

Французький юрист, який подав позов до Міжнародного кримінального суду щодо незаконного і насильницького вивезення з України дітей, переконаний, що Володимира Путіна таки судитимуть і він понесе покарання. В ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки Еммануель Доуд розповів, як із колегами збирав докази в цій справі, чому ця справа кваліфікується як злочин геноциду, а також змалював сценарії, як судитимуть Путіна і що буде з усиновленими в Росії українськими дітьми.

17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та уповноваженої з прав дитини в РФ Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у воєнному злочині примусового вивезення дітей з окупованих територій України до Російської Федерації. В МЗС Росії рішення МКС назвали "нікчемним". Деякі країни, зокрема Німеччина, заявили про готовність заарештувати російського президента, якщо той перетне їхній кордон. Президент США Байден назвав рішення МКС виправданим.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ксенія Туркова, журналістка «Голосу Америки»: Пане Дауд, коли ви взагалі зацікавилися цією історією з викраденими дітьми?

Еммануель Доуд, юрист, співзасновник VIGO & ASSOCIES: Ми отримали запит від французької неурядової організації, яка працює у партнерстві з українськими неурядовими організаціями. Думаю, це був листопад 2022 року. До цієї французької організації, що називається «За Україну, за їхню та нашу свободу», по суті, входить близько 150 французьких учених і дослідників у різних галузях. Є також член-засновник, письменник та есеїст Джонатан Літтл, і він написав колонку, яку опубліковали низка ЗМІ у Франції, зокрема видання Le Monde. Я тоді ще не усвідомлював всієї серйозності ситуації, в якій опинилися українські діти та, очевидно, їхні батьки. Кілька разів з початку війни в лютому 2022 року я говорив у французьких ЗМІ про дії російської армії, дії Володимира Путіна, як про дії воєнних злочинців, але дізнався про становище українських дітей та ці депортації лише тоді, коли мене конкретно запитали про це у листопаді 2022 року. І питання тоді звучало так: "Як ви думаєте, з урахуванням тих фактів, які у нас є, чи могли б ми звернутися у Міжнародний кримінальний суд?"

Ми вивчили справу, як належить юристам, зокрема з моїм колегою Габріелем Себа, і дуже швидко переконалися, що з урахуванням зібраних доказів, ці дії можна кваліфікувати не лише як воєнні злочини, а й як злочини проти людяності та як злочини геноциду.

23 грудня 2022 року ми звернулися до Міжнародного кримінального суду з приводу злочинів проти людяності та злочинів геноциду, безпосередньо звинувачуючи пана Путіна, пані Марію Львову-Бєлову, міністра оборони, начальника штабу армії, а також людей, призначених Володимиром Путіним для керівництва так званої «спецоперації», яка насправді є лише злочином, агресією. Ось що я можу відповісти на це запитання.

К.Т.: Чи ви очікували, що це так швидко призведе до видачі ордера на арешт Путіна та російського омбудсмена з прав дитини Львової-Бєлової?

Е.Д.: Маю сказати, це був напівсюрприз. Я юрист і вірю в силу закону, в те, що коли виконуються певні дії, вони мають до чогось привести, повинні мати результат. Іншими словами, я б не звертався до Міжнародного кримінального суду, кажучи собі, що це не спрацює. Навпаки. Але я також маю сказати вам, що ще до того, як звернутися до Міжнародного кримінального суду, я казав, що настане день, коли буде видано міжнародний ордер на арешт Путіна, його судитиме Міжнародний кримінальний суд. І тоді багато коментаторів у Франції на мене дивилися як на божевільного чи як на наївного мрійника.

Я був переконаний, що з огляду на серйозність фактів щодо українських дітей та їхніх сімей, суд має реагувати дуже швидко. Так що так, це несподіванка. Хоча Міжнародний кримінальний суд і займається тим, що видає міжнародні ордери на арешт, це сюрприз, тому що це перший випадок, коли глава держави, що входить до Ради Безпеки ООН, зазнає такого переслідування.

Водночас це не можна назвати несподіванкою, враховуючи серйозність фактів — а йдеться про незаконну депортацію, незаконне переміщення ДІТЕЙ, тобто найнезахищеніших. Ми зобов'язані були відреагувати.

... Якщо ми хочемо боротися з безкарністю, Міжнародний кримінальний суд має реагувати дуже швидко: зокрема, мають видаватись міжнародні ордери на арешт. Чому? Тому що це, мабуть, єдина нагода для російських керівників цієї спланованої, організованої операції з депортації сказати собі: «Увага! Ми стали об'єктами судового переслідування, може, настав час припинити цю політику? Щоб діти могли знайти своїх батьків, щоб українські діти, навіть якщо їх взяли до російських родин, могли повернутися до України».

К.Т.: Чи правильно я розумію, що всі докази було зібрано з відкритих джерел?

Е.Д.: Так, ви маєте рацію. Нам не доводилося проводити таємних розслідувань, нам не потрібно було користуватися, наприклад, послугами хакерів, які б шукали російську інформацію. Весь фактологічний матеріал, який ми надали, взято із відкритих російських джерел. Докази нам надала сама російська влада. Це офіційний сайт Кремля, де ми бачимо, як Володимир Путін обговорює ситуацію з Марією Львовою-Бєловою та просить її змінити законодавство, щоб дозволити негайне усиновлення українських дітей російськими сім'ями.

Це російське телебачення, яке показувало, як привозили цих дітей автобусами, потягами чи літаками, як їх зустрічали губернатори різних російських регіонів, які збиралися передати їх російським сім'ям. Зміни російського законодавства, яке вони планують, дозволяють менш ніж за 24 години змінювати громадянське становище цих дітей, змінювати їхні прізвища, імена, місця народження та дати народження таким чином, щоб вони стали ідеальними маленькими росіянами.

Уявіть собі — діти, яким два, три, чотири роки, п'ять років, з новим сімейним становищем — чи можливо буде через рік, два, три, п'ять років поєднати їх з батьками, якщо їхня справжня особистість буде повністю стерта?

І всього цього хотів Путін та російська армія. Російське телебачення транслювало кадри, як вони фактично штурмують дитячі будинки в Україні і забирають дітей, саджають їх до армійських вантажівок, а потім ці діти виявляються в Росії — через кілька днів, тижнів чи через рік. Так що так, всі ці докази надали самі росіяни.

К.Т.: Ви згадали, що ця ситуація є злочином геноциду, чи могли б ви пояснити, юридично які в цій ситуації містяться ознаки геноциду?

Е.Д.: Згідно з Римським статутом, що регулює діяльність Міжнародного кримінального суду, суд має юрисдикцію щодо трьох злочинів: воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини геноциду. Ви можете подумати, що геноцид — коли злочинець хоче знищити цілу країну, цілу націю, цілу етнічну групу.

Насправді сам факт депортації дітей є складовою злочину геноциду. Напади на частину населення з метою — це дуже важливо! — асиміляції цього населення, в даному випадку української нації, достатньо, щоб кваліфікувати те, що відбувається як геноцид. Іншими словами, забрати дітей силою, депортувати, вивезти їх до Росії, віддати російським усиновлювачам, щоб потім розірвати всі зв'язки — і психологічні, і фізичні — з їхніми батьками, з українським народом, з історією... Так, це називається асиміляцією частини української нації і тому це можна назвати геноцидом.

К.Т.: Чи вірите ви, що винних буде заарештовано і віддано суду?

Е.Д.: Так! Я не знаю скільки часу це займе. Чи трапиться це через рік, через два роки чи через п'ять років. Нагадую, що ордери на арешт видаються раз і назавжди. Такі злочини не мають терміну давності. Тож я переконаний: усі, хто винний у цих злочинах, будуть засуджені.

Я наведу приклад з історії міжнародного кримінального правосуддя. Хто міг припустити, що після закінчення війни в колишній Югославії, через два роки, Сербія і нова сербська влада самі передадуть Слободана Мілошевича до Міжнародного кримінального суду? Щодо мене (може, я помиляюся, тут треба бути скромним), я маю дві основні гіпотези.

Перша. Пан Путін не виграє війну, і йому доведеться повідомити про цю поразку своєму найближчому оточенню, і, можливо, пана Путіна — я пацифіст — посадять чи навіть стратять у Росії: як відомо, вовки пожирають один одного. Ось що може статися. Це перша гіпотеза.

Тепер друга. Війну буде програно, і відбудеться зміна режиму. І вони прагнутимуть реінтегруватися в міжнародне співтовариство, а тому їм необхідно буде взяти на себе певні зобов'язання. І це буде поступка, трохи схожа на те, що сталося із Сербією. Ми можемо припустити, що нова російська влада передасть Міжнародному кримінальному суду тих, хто несе відповідальність за цю війну, за ці злочини. Очевидно, що це не просто депортація дітей, а й бомбардування цивільного населення, бомбардування цивільної інфраструктури, позасудові страти, викрадення людей, тортури та зґвалтування українських жінок, які використовуються як знаряддя війни.

К.Т.: А що станеться із дітьми після арешту винних? Це ж буде складно, бо діти вже у сім'ях.

Е.Д.: Усиновлення, що ґрунтуються на злочинах, не мають юридичної сили. Таким чином, ми можемо уявити, що якщо Росія гратиме в демократичну гру, в гру з повагою до закону, з'явиться можливість полегшити повернення цих дітей, дозволивши українським сім'ям звертатися безпосередньо до російських установ, щоб мати можливість звірити дані конкретної дитини з даними конкретної української сім'ї. Очевидно, що це буде непросто, будуть дуже складні рішення та ситуації, але я думаю, що це не буде неможливим.

К.Т.: Останнє питання: як ви вважаєте, чи будуть видані нові ордери на арешт Путіна? Не лише щодо дітей.

Е.Д.: Так звичайно. З того моменту, як його почали розглядати як того, хто віддавав накази, як представника вищої влади, який хотів цієї війни, давав вказівки та дозволяв проводити бомбардування мирного населення, так, будуть ще ордери на арешт. Так само, як, наприклад, з приводу злочинів, скоєних у Бучі, коли командир роти десантників повернувся до Росії і був нагороджений. У той час як телебачення по всьому світу транслювало ці зображення, ніхто не міг забути ці тіла, цих людей, убитих прямо на вулиці, цих масових поховань... Тож таких військових злочинців, як цей офіцер, у Росії не переслідують їх нагороджують . І всі вони, починаючи з пана Путіна, мають за це відповісти.

Над статтею працювала Ірина Матвійчук

Комітет зі закордонних справ Палати представників американського Конгресу проголосував у п’ятницю, 24 березня, за проект резолюції, який вимагає від адміністрації президента США Джо Байдена подавати звіти щодо «коштів, виділених Конгресом Україні з 20 січня 2021 року до 24 лютого 2023 року».

За проект резолюції, який вимагає також від міністра оборони та державного секретаря США передати певні документи до Палати представників, які стосуються коштів, проголосувало 26 членів комітету, включно з головою комітету Палати представників із закордонних справ конгресменом з Техасу Майклом Макколом, проти було 20 конгресменів. Після голосування в комітеті резолюцію буде передано на загальне голосування в Палаті представників. Відповідний проект, за очікуваннями, надійде для голосування і до Сенату.

Перевіряти, щоб припинити допомогу, чи щоб її посилити? Позиції республіканців розділились

Резолюцію запропонувала республіканка зі штату Джорджія Мерджорі Тейлор Ґрін, до якої приєдналася група з 13 конгресменів-республіканців, які вимагають прискіпливіше перевіряти допомогу, надану Україні, або ж припинити її цілком. За словами конгресменки, вона не хоче надавати Україні «ані цента».

Голова комітету Майкл Маккол натомість є прихильником американської підтримки України для захисту проти російської агресії. Але він вважає, що потрібно «звітувати за кожен долар американських платників податків».

Він наголосив, що, на його думку, жорсткий контроль не веде до зменшення допомоги, а навпаки, до її посилення.

«На жаль, дехто неправильно розуміє, що сильний нагляд якось суперечить сильній підтримці США для захисту України від жорстокого незаконного вторгнення Путіна. Цей нагляд є життєво важливим для подальшої підтримки США та для забезпечення ефективності такої підтримки для захисту інтересів безпеки США за кордоном», – додав Маккол у своєму вступному слові перед голосуванням.

У коментарі, який Майкл Маккол надав Українській службі Голосу Америки, він наголосив, що впевненість у тому, що допомога використовується належним чином, лише посилить її прихильників.

«Зараз ми бачимо, як формується союз між Росією, Китаєм, Іраном та Північною Кореєю – проти вільного світу та демократії. Тому ми на боці України. Це – переломний час у нашій історії. І ми хочемо дати українцям зброю, яка їм потрібна, не просто для того, щоб вижити, але для того, щоб перемогти», – наголосив конгресмен Маккол, з яким розмовляла кореспондентка Голосу Америки Катерина Лісунова.

Але інші конгресмени, з якими вона спілкувалася, вважають, що резолюція не пройде голосування ані в Палаті представників, ані в Сенаті, а отже, не стане обов’язковою до виконання.

Конгресмен-демократ від Каліфорнії Тед Ліу каже, що голосував «проти» резолюції в комітеті із закордонних справ, і голосуватиме «проти» в Палаті представників, бо вся допомога і так проходить ретельну перевірку, а додаткові перевірки – лише зайва витрата грошей.

«Ця резолюція не пройде голосування в Сенаті США. Тому що ця інформація вже надається адміністрацією Байдена. Вони вже звітують Конгресу про системи озброєння, які ми надаємо Україні, і про гуманітарну підтримку, яку ми надаємо Україні. Є детальний звіт про надане фінансування. Натомість, запропонована резолюція лише додасть зайвої роботи, без видимих на те причин», – сказав конгресмен Ліу у розмові з кореспонденткою Української служби Голосу Америки Катериною Лісуновою.

«Мабуть, ніколи не було більшої перевірки зовнішньої допомоги США, ніж для допомоги Україні» – експерт

Низка експертів вважають, що занепокоєння, які висловлюють деякі члени Конгресу, переважно з правого крила Республіканської партії, не мають під собою реальних підстав.

Старший науковий співробітник Гудзонівського Інституту Люк Кофі каже, що багато з таких заяв, зокрема про те, що допомога Україні не проходить перевірку, базуються на міфах, а факти змальовують протилежну картину – «щодо нагляду та підзвітності, мабуть, ніколи не було більшої перевірки зовнішньої допомоги США, ніж для допомоги Україні».

«Понад 160 співробітників з 20 федеральних наглядових організацій беруть участь у роботі щодо відстеження допомоги США Україні. Лише минулого року Конгрес виділив 41 мільйон доларів для цієї роботи і на сьогоднішній день десятки звітів про те, куди спрямовується допомога США або уже готові, або є в процесі завершення», – каже експерт.

Але найголовніше, не було жодних достовірних тверджень про те, що будь-яка допомога США була використана для чогось іншого, окрім її цільового призначення в Україні, наголошує дослідник у серії твітів, які мають розвінчати міфи про американську допомогу Україні.

У коротких відеороз’ясненнях Кофі говорить, що на відміну від широко поширених помилкових уявлень про дорожнечу допомоги для американців, насправді кожному американцеві підтримка України обходиться у 25 центів на день.

Він також додає, що більшість грошей, призначених на допомогу Україні ніколи не покидають територію США – вони ідуть на підтримку американського оборонного виробництва і американських робочих місць.

«Ті, хто говорять про «відкриті чеки», або намагаються ввести вас в оману, або не мають поняття про те, що насправді відбувається», – каже експерт.

Теза про «відкриті чеки» є популярною серед багатьох представників Республіканської партії в Конгресі. Як повідомляв Голос Америки на початку березня, її знову повторив спікер Палати представників Конгресу США республіканець Кевін Маккарті та один з імовірних кандидатів на посаду президента США губернатор штату Флорида Рон Десантіс.

Наступного тижня у Комітеті зі закордонних справ Палати представників планують провести публічне слухання щодо допомоги Україні з генеральними інспекторами міністерства оборони та державного департаменту.

За словами голови комітету Майкла Маккола, це буде перший раз, коли вони будуть свідчити перед цим комітетом після повномасштабного вторгнення.

«Але я можу вас запевнити, що це буде не остання наша зустріч з ними щодо цього питання», – заявив конгресмен Маккол.

Дивіться також: