Актуально
- Голос Америки
Держсекретар Блінкен в недільних інтерв’ю розповів про прогрес, досягнутий на саміті G-20
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що на саміті «групи двадцяти» в Римі було досягнуто “значного прогресу” у переговорах між лідерами. Зокрема він зазначив досягнення угоди щодо глобального мінімального податку на корпорації та припинення тарифної війни між США та ЄС у торгівлі сталлю та алюмінієм.
Глава американської дипломатії в інтерв'ю програмі «Положення в країні» на каналі CNN, текст якого розміщений на сайті Держдепартаменту, назвав домовленість щодо податку «надзвичайно важливою угодою, над якою ми працювали довгий час».
«Ми довели його до фінішної межі, – сказав він. – Це означає, що замість гонки, в якій компанії переїжджають до країн, що пропонують найнижчі податкові ставки, і виводять робочі місця зі США, тепер ми маємо рівні умови в усьому світі».
США також досягли значного прогресу у припиненні торгової війни через сталі та алюмінію з найближчими європейськими партнерами, – зазначив Блінкен.
«Тепер це питання вирішено. Це також допоможе американським працівникам, американському бізнесу, американським споживачам. Такі американські символи, як компанія Harley-Davidson, більше не будуть піддаватися заходам з боку європейців, і тепер ми дійшли розуміння з нашими найближчими союзниками і партнерами», – сказав Блінкен.
Блінкен також зазначив, що існує домовленість не фінансувати виробництво вуглю по всьому світу, зауваживши, що ця промисловість є одним з найбільших забруднювачів викидами вуглецю.
Глава американської дипломатії заявив, що поки що світ не став на шлях до обмеження потепління атмосфери півтора градусами Цельсія – мети, зафіксованої в Паризькій угоді щодо клімату. Саме тому, на думку Блінкена, конференція ООН з клімату в Глазго має велике значення щодо зобов'язань, які візьмуть країни світу.
«Президент Байден назвав період між теперішнім моментом та 2030 роком вирішальним десятиліттям. Тому, які б цілі ми не поставили б на 2050 рік, у тому числі обмеження потепління у межах півтора градуса Цельсія, якщо ми не зробимо кроків у найближчі вісім-десять років, ми не досягнемо цих цілей», – заявив Держсекретар, зазначивши, що конференція в Глазго є «важливою віхою», «але й після Глазго має бути багато роботи».
Щодо іранської ядерної програми, Блінкен зазначив, що президент Джо Байден зустрівся в Римі зі своїми колегами з Німеччини, Франції та Великобританії, і що вони виробили спільну позицію щодо повернення Тегерана до дотримання угоди щодо його ядерної програми.
«Це щось нове, бо останніми роками ми мали розбіжності, коли США вийшли з угоди. Тепер ми повністю координуємо зусилля та працюємо над цим разом», – сказав він.
Уточнюючи, Блінкен сказав, що дипломатія є найкращим способом вирішення проблеми, і Іран все ще має можливість повернутися до переговорів, і США також можуть знову стати учасником угоди, «але все залежить від того, наскільки серйозно налаштований на це Іран».
«Всі країни – працюючи до речі і з Росією, і з Китаєм – вірять рішуче, що це найкращий шлях уперед, але ми не знаємо, чи готовий Іран повернутися до конструктивної взаємодії та дотримання угоди. Якщо ні, то ми разом розглянемо усі варіанти вирішення цієї проблеми», – сказав він.
Під час розмови також піднімалося питання виведення американських військ з Афганістану. Блінкен повідомив, що «близько 340» американців було евакуйовано з Афганістану після того, як США офіційно залишили цю країну 31серпня.
«Після 31 серпня ми вивезли близько 340 американців із тих, хто заявив, що вони хочуть виїхати», – сказав він.
«Нові люди заявили про себе. Було невелике число американців в Афганістані, які не хотіли їхати, але, побачивши, що ми успішно змогли вивезти деяких з небагатьох американців, заявили, що вони теж хочуть поїхати. І є пара сотень людей, які готові виїхати, і ми працюватимемо над тим, щоб їх вивезти», – сказав він.
«Також від 31 серпня інші особи звернулись до нас, які раніше не ідентифікували себе як власників американських паспортів. Тепер вони це зробили. Ми перевірили цю інформацію. І якщо вони захочуть залишити країну, ми їх заберемо також», - сказав Блінкен.
В іншому недільному інтерв'ю, програмі «Обличчям до країни» на каналі CBS, Блінкена запитали, чи США могли зробити більше, щоб не допустити краху уряду Афганістану в серпні, зокрема шляхом натиску на президента Ашрафа Гані.
«Я розмовляв телефоном із президентом Гані в суботу ввечері, [напередодні захоплення Кабула Талібаном], щоб переконатися, що він готовий погодитися з планом, який ми намагалися реалізувати, щоб здійснити передачу влади новому уряду, який очолював би Талібан, але який був би інклюзивним і включало б усі сфери афганського суспільства, – сказав Блінкен. - Він сказав мені телефоном, що готовий піти на це, але якщо Талібан не погодиться, він готовий битися до смерті. А наступного дня він утік із Афганістану».
Він додав. Що президент Байден завершив найдовшу для США війну, він зробив все, щоб «наступне покоління американців не повинно було б воювати та гинути в Афганістані».
«У між часі ми робимо все, що можемо, щоб виконати наші зобов’язання, у тому числі перед афганцями у небезпеці, яким ми хочемо допомогти. Також ми винесемо уроки з тих рішень, які ми прийняли», - підсумував Держсекретар.
В матеріалі використані джерела Держдепартаменту США, CNN та CBS.
Читайте також: "Зміни клімату й світові проблеми у мережі постачання - ключові теми другого дня саміту G20"
Всі новини дня
- Голос Америки
Дональду Трампу висунули кримінальні обвинувачення. Експрезидент заявляє про “атаку на країну”
Лава присяжних у Мангеттені, Нью-Йорк, проголосувала за висунення кримінальних обвинувачень колишньому президенту США Дональду Трампу у справі фінансового шахрайства під час президентської кампанії 2016 року.
Як повідомляє Голос Америки, деталі обвинувачення не розголошуються. За інформацією низки американських ЗМІ, обвинувачення можуть бути повʼязані зі справою виплат порнозірці Стормі Деніелс в обмін на її мовчання перед виборами 2016 року. Наступного тижня Дональд Трамп має зʼявитися перед суддею у Нью-Йорку для озвучення йому деталей обвинувачення та проведення інших процесуальних дій.
У своїй заяві Дональд Трамп сказав, що дізнався про рішення присяжних з новин, назвав його політичним переслідуванням і втручанням у вибори. “Це напад на нашу країну”, - заявив експрезидент США.
Дональд Трамп став першим серед колишніх президентів Сполучених Штатів (і першим кандидатом на цю посаду), якому висунуто кримінальні звинувачення.
130 000 доларів США за мовчанку
Окружний прокурор Мангеттена пʼять років розслідував справу про виплату 130 000 доларів США жінці за її мовчанку про ймовірні сексуальні стосунки з Трампом.
Як повідомляє Голос Америки, тодішній адвокат Трампа Майкл Коен розповів, що здійснив таємний платіж жінці за вказівкою свого роботодавця, а потім отримав відшкодування від Trump Organization (компанії Трампа з нерухомості, "за юридичні послуги").
Попри те, що виплата грошей за мовчання не є незаконною, федеральна прокуратура заявляє, що класифікація платежу як «виплати за адвокатські послуги» порушує федеральні закони про фінансування виборчих кампаній.
У 2018 році Коен визнав себе винним у кількох кримінальних справах, включаючи порушення фінансування передвиборчої кампанії. Він понад рік відсидів у в’язниці.
Відповідно до законодавства Нью-Йорка, фальшування ділових записів зазвичай не вважається тяжким злочином, за винятком ситуацій, коли це робиться з наміром вчинити або приховати інший злочин. Тоді за це передбачено покарання до чотирьох років позбавлення волі.
На час написання цієї статті, представник окружної прокуратури не відповів на запит “Голосу Америки” про коментар.
Трамп визнає, що відшкодував гроші за виплату порнозірці, але заперечує порушення закону
Попри те, що Дональд Трамп визнав, що відшкодував Коену гроші за таємний переказ, він заявив, що це «не мало нічого спільного з кампанією» і натомість звинуватив прокурора Нью-Йорка, демократа, у проведенні політично вмотивованого «полювання на відьом». Експрезидент заперечує будь-які правопорушення у цій справі. Він назвав її «політичним переслідуванням і втручанням у вибори на найвищому рівні в історії».
«Демократи обманювали, махлювали та крали (голоси - ред.) у своїй одержимості ідеєю «схопити Трампа», але тепер вони зробили неймовірне — висунули обвинувачення абсолютно невинній людині у формі явного втручання у вибори», — написав колишній президент.
У соцмережі "Truth" ввечері 30 березня Трамп написав: "Ці корумповані прокурори-демократи, усі з дуже небезпечних міст, керованих демократами, не збираються обирати кандидата від Республіканської партії чи наступного президента Сполучених Штатів. Вони висунули проти мене це фальшиве, корупційне та ганебне звинувачення лише тому, що я стою на боці американського народу, і вони знають, що я не можу отримати справедливий суд у Нью-Йорку".
Минулого тижня Дональд Трамп заявив, що його можуть заарештувати протягом кількох днів. Тоді Трамп закликав своїх прихильників протестувати. У суботу він провів мітинг у місті Вейко, штату Техас, де сказав присутнім, що проти нього розслідують «щось, що не є ні злочином, ні проступком, ні аферою».
Нещодавно адвокат Дональда Трампа Джо Такопіна заявив, що колишній президент не відмовлятиметься здатися владі Нью-Йорка. У цьому місті, як відомо, обвинувачені в кримінальних справах так званих "білих комірців" можуть домовлятися з владою про умови утримання на час проведення суду.
За інформацією журналістів ABC, котрі додзвонилися Трампу одними з перших після оголошення обвинувачення, команда політика наразі активно спілкується із секретною службою про ситуацію та подальші кроки.
«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.
- Голос Америки
Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео
Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.
- Голос Америки
Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі
Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.
Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.
Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.
Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого
"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.
Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».
У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.
Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.
Путін "не любить, коли люди виступають проти його ідей" - експерт про арешт журналіста WSJ в Росії, який писав про групу "Вагнера"
Арешт журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича може бути пов'язаний із його дослідженням діяльності ПВК "Вагнер", а президент Путін має довгу історію утисків свободи слова й преси у Росії. Крім того, російська влада намагається отримати більше американських громадян для можливих обмінів заручниками зі США.
Про це у коментарі Українській службі Голосу Америки розповів Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський письменник і дослідник приватних військових груп.
"Одна з сумних речей у відносинах Америки з Росією полягає в тому, що ми обмінюємось людьми високого рівня, не завжди шпигунами, іноді звинуваченими у шпигунстві, іноді людьми, заарештованими за підозрою в скоєнні чогось. Ми обмінювали російських шпигунів, і таких людей як Віктор Бут, який абсолютно є частиною інфраструктури російської армії, - сказав Пелтон. - Я припускаю, що... він може бути ще одним пішаком у грі".
В інтерв'ю Пелтон розповів, що висвітлював десятки воєн та збройних конфліктів у світі, зокрема, місяць провів в Україні та був неподалік Бахмута. Також він працював на війні в Чечні, тож порівняв ситуацію зі ставленням до журналістів у Росії тоді.
"Коли я був у Грозному з повстанцями в 1999 році, вони вбивали журналістів і отруювали їх. Вони стріляли в обличчя в ліфтах. У мене немає жодних сумнівів щодо того, як Росія атакує іноземних журналістів, які занадто близькі до того, про що вони не хочуть, щоб чув світ, - сказав Пелтон. - З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, він жорстко кидається на журналістів. Він не любить, коли люди виступають проти його ідей, його програм, його слів. Так, журналісти в Росії є. Так, є агресивні слідчі групи, але він робить усе, щоб їх закрити".
Чи арешт Гершковича пов'язаний із його дослідження діяльності "вагнерівців", Пелтон вважає, що : "Компанія Пригожина також втручається у вибори, вони не соромляться і керувати агентством Інтернет-досліджень, і не соромляться вбивати людей. Й ми повинні відкрито подивитись на приватних громадян, таких як Пригожин, які вбивають людей, і назвати це тим, що це є. І не виправдовувати це тим, що це були квазімілітарні чи приватні військові компанії. Є факт, що вони нападали на журналістів. І Захід помиляється, коли вважає, що якщо журналісти напишуть слово «преса» на грудях, їх не вб'ють, або якщо вони мають машину, то їх не заарештують в Росії".
Заарештований Еван Гершкович має батьків, які, як повідомляють американські медіа, виїхали із Радянського Союзу. Він говорить російською, працював у Москві для видань Agence France-Presse, Moscow Times та The New York Times, а пізніше почав висвітлювати теми Росії, України та регіону для The Wall Street Journal. Серед його новіших матеріалів - статті про занепад російської економіки та розкол між кремлівськими елітами та ПВК "Вагнер".
Раніше Голос Америки повідомляв, що США рішуче засудили арешт Гершковича, якого затримали в Єкатеринбурзі й звинуватили у спробі нібито отримати секретну інформацію. "Націлювання на американських громадян з боку російського уряду абсолютно неприпустимі. Ми рішуче засуджуємо затримання пана Гершковича", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.
США засуджують напади й репресії російського уряду щодо журналістів і свободи преси, йдеться в заяві. У Державному департамені нагадали про заклик до американських громадян не їздити до Росії, а тих, хто зараз там перебуває, негайно виїхати з країни.
Газета The Wall Street Journal також відкинула звинувачення проти журналіста. А Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії паризької групи свободи преси "Репортери без кордонів", сказала, що Гершкович - перший іноземний журналіст, якого заарештували у Росії з початку війни в Україні.
Форум