Актуально
«Радбез має, нарешті, обмежити право вето Росії», - прогнози та оцінки експертів щодо викликів ООН у 2022-му
Ефективна протидія подальшому вторгненню Росії в Україну та іншим регіональним конфліктам, а також збереження миру, за оцінками експертів, будуть головними викликами, з якими зіштовхнеться Організація Об`єднаних Націй у 2022-му.
Початок року вже традиційно для Постійного представництва України при ООН розпочинається з дебатів Генеральної асамблеї щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Генасамблея вже не перший рік у лютому, відзначаючи річницю початку «руської весни», заслуховує це питання.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця звертає увагу на те, що дебати будуть відбуватися в лютому місяці, коли Російська Федерація головуватиме в Раді безпеки. «Сама по собі ця ситуація досить фантасмагорична. Ви маєте поруч з Генеральною асамблею залу засідань Радбезу, в якій буде головувати країна-агресор», - зазначає він.
Російська федерація, як постійний член Ради безпеки ООН, у свою чергу, не перший рік напередодні підписання Мінських угод, скликає засідання Ради безпеки, присвячене виконанню домовленостей. Українські дипломати називають обговорення «дійством». Адже у Раді безпеки, коли мова йде про територіальну цілісність та суверенітет України, є здорова більшість. «У Радбезі немає жодної країни, яка би взяла слова та сказала: хочу підтримати посла РФ», - додає Кислиця.
Не менш знаковою подією для України в ООН стане і доповіді Генерального Секретаря про ситуацію з порушенням прав людини у Криму та Севастополі. Документи не лише фіксує порушення, а й можуть бути використаними у міжнародних судових процесах.
Якщо раніше доповідь лише публікували, то нова резолюція, яку Генасамблея прийняла у грудні минулого року, зобов`язала Генсекретаря доповідати по цьому питанню особисто. «Готує Генеральний секретар. Він і представляє їх країнам-членам ООН, які власне і замовили у нього ці доповіді. Вони лягають в основу пропозиції щодо змін текстів проектів документів резолюції», - пояснює український постпред.
Оскільки, за оцінками аналітиків та політиків, світ наразі переживає найбільше загострення безпекової ситуації з часів холодної війни, Кислиця не виключає, що вже найближчим часом Рада безпеки може стати тим майданчиком, на якому буде вирішуватися, як можна запобігти кровопролиттю. Посол України при ООН стверджує: у разі військового наступу Росії на Україну, Москва може бути позбавлена права вето у Раді безпеки.
Адже у разі консолідації Сполучених Штатів, Великобританії та Франції має постати питання щодо того, що голос країни-агресора не повинен враховуватися, коли мова йде про голосування рішень Ради Безпеки щодо війни, яку розв’язала Російська Федерація. «Зацікавлена сторона не повинна мати можливість накладати вето», - переконаний Кислиця.
Гелен Кларк, колишня прем`єр-міністрка Нової Зеландії, в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» заявила, що питання зловживання вето має бути вирішено.
Кларк, яка кілька років очолювала Програму розвитку ООН та у 2016 була однією з претенденток на посаду Генерального Секретаря ООН, вважає, що Радбез має підтримати пропозицію Франції про те, що постійні члени Ради Безпеки, які мать право вето, повинні погодитися на обмеження цього права, якщо є докази зловживань.
«Для вирішення цього питання не потрібні зміни у статуті, проте воно потребує діалогу. Бо наразі виглядає так, що одна велика держава, хоче надати захист Ради Безпеки країнам, які чинять звірства проти своїх громадян», - додає вона.
Більш того, впливова політикиня переконана, що ООН має нарешті розпочати діалог щодо переформатування Ради безпеки. «Бо ти не можеш пояснити молодій людині, чому п`ять постійних членів – це п’ять переможців Другої світової війни. Це питання потребує реформування», - каже Кларк.
Ці два аспекти – ключові для питання посилення ролі ООН у захисті та збереженні миру та безпеки у світі. Кларк переконана, що саме це стане найбільшим викликом для ООН у 2022-му. На її думку, Генеральний Секретар Антоніу Гутерреш має займати більш активну позицію у вирішенні питання миру та ініціювати засідання Ради Безпеки, одразу коли виникає необхідність. «У питаннях захисту миру та безпеки Генеральний секретар має бути чесним посередником. Дуже сподіваюся побачити це. Адже другий термін завжди розв`язує Генеральному секретарю руки для більш активних дій», - каже вона.
Серед інших викликів, які потребують нагального реагування з боку ООН, Кларк називає зупинення та протидію пандеміям. У 2021-му вона очолила групу щодо забезпечення підготовки до пандемії, яка напрацювала рекомендації для ООН. Робоча група очікує, що Генасамблея та Генсекретар скличуть спеціальну сесію для розгляду та затвердження цього плану. «Адже, якщо ми не налагодимо глобальну систему охорони здоров’я - її управління, фінансування та міжнародні закони - ми будемо стикатися з пандеміями знову та знову», - додає вона.
Окрім того, на думку Кларк, цього року ООН має вдатися і до більш активних дій щодо подолання економічних, соціальних та освітніх наслідків пандемії коронавірусу. Також ООН має сфокусувати свої зусилля на заходах щодо протидії зміни клімату.
Всі новини дня
- Голос Америки
«Нагадайте росіянам про Ягідне». Посол США в ОБСЄ про російські злочини і «денацифікацію» українців
Посол США в ОБСЄ заявив, що США вважають, що Росія здійснювала воєнні злочини в Україні і закликав Організацію з безпеки і співпраці в Європі використати можливості організації для того, щоб притягнути винних до відповідальності.
Під час виступу перед Постійною радою ОБСЄ у Відні у середу, 23 березня, посол Майкл Карпентер нагадав про останній звіт слідчої комісії ООН щодо України, у якому зазначається, що «російська влада вчинила широкий спектр порушень міжнародного права в галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права в різних регіонах України, багато з яких становлять воєннні злочини».
«Сполучені Штати погоджуються з тим, що кілька категорій злочинів, скоєних Російською Федерацією в Україні, справді кваліфікуються як злочини проти людяності. Докази таких злочинів зараз каталогізовано численними НУО, урядами та міжнародними організаціями, включно зі, звичайно, ОБСЄ, а тепер також і ООН», – сказав посол.
Посол заявив, що недостатньо «звіту слідчої комісії ООН та того, що Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової за їхню відповідальність за незаконне переміщення або депортацію українських дітей, що було б кваліфіковано як військові злочини».
«Ми повинні продовжувати висвітлювати варварські дії Росії», – сказав Карпентер.
Він сказав, що ОБСЄ має задіяти інструменти організації, такі як Московський механізм, «щоб продовжувати викривати та документувати злочини Російської Федерації в Україні – а їх багато».
Згідно з положеннями ОБСЄ, в рамках Московського механізму, який затверджений 1991 року, експертні комісії надсилаються до держав-учасниць, щоб допомогти їм у вирішенні проблеми, пов'язаної з захистом прав людини.
Як повідомляв Голос Америки, "Московський механізм" було задіяно декілька разів з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
У рамках "Московського механізму" були розслідуванні способи ведення Росією війни та фіксації серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та порушень прав людини в Україні, а також готувався огляд ситуації з правами людини в самій Росії.
«Ми не можемо мовчати» – посол Карпентер
Посол наголосив, що США міжнародна спільнота «не може мовчати» про ті злочини, які Росія скоює в Україні.
Карпентер нагадав про звіт Human Rights Watch, у якому «задокументовано те, що сили Російської Федерації зробили минулого року в маленькому селі Ягідне», на Донбасі, де російські сили зібрали 350 жителів громади, у тому числі 70 дітей, і загнали їх у підвал школи. Через тиждень, протягом якого людей не випускали з підвалу, «майже всі захворіли», а «десятеро літніх полонених померли».
За словами Карпентера, коли представники Росії говорять про «денацифікацію», їм потрібно нагадати про цей звіт.
«Наступного разу, коли російський делегат тут буде говорити про денацифікацію, згадайте про Ягідне, згадайте про це, щоразу, коли він використовує цей термін», – сказав посол.
Посол США нагадав і про удар про вокзалу в Краматорську, по драмтеатру в Маріуполі та про численні задокументовані випадки катувань, гендерного насильства, «відомими жертвами якого були жінки, чоловіки, хлопчики та дівчата віком від чотирьох до 82 років».
За словами посла, комісія дійшла висновку, що «такі систематичні тортури цілком можуть бути прирівняні до злочинів проти людяності».
Сенатори США відреагували на обстріли Запоріжжя та обіцяють більше підтримки Україні
Черговий обстріл російськими військами мирного населення України є ще одним свідченням порушення російським президентом Путіним норм міжнародного права, тож США продовжать підтримувати Україну фінансово та озброєнням. Про це в коментарі Голосу Америки заявили сенатори від обох провідних партій США.
Сенаторка-демократка Джин Шагін, коментуючи обстріли Запоріжжя, заявила, що підтримка України - в інтересах усього світу: “Що більше звірств ми бачимо від Путіна та росіян, то більше Захід відданий ідеї припинити ці звірства. Зокрема країни на нашому східному фланзі, такі як країни Балтії, Польща та Румунія, – усі вони дуже хвилюються, що якщо ми не зупинимо росіян в Україні, то ці держави будуть наступними. Тому це в інтересах нашої національної безпеки США та в інтересах Європи зупинити Путіна зараз”.
Сенатор-республіканець Піт Рікеттс зазначив, що Росія регулярно вчиняє такі злочини, намагаючись деморалізувати український народ. "Але це не спрацює. Українці знають, що вони воюють за свою країну, і вони продовжуватимуть боротися за свою країну. Їх не залякати бомбардуванням цивільного населення, бо знають, що поставлено на карту", – сказав Рікеттс в інтерв'ю Голосу Америки.
Продовження підтримки України в боротьбі з Росією сенатори обіцяють продемонструвати у бюджеті США на 2024 рік, слухання щодо якого проводить Комітет Сенату з асигнувань в четвер.
"Ми лише починаємо розгляд нового бюджету. Я є членом Комітету з міжнародних відносин та Комітету з питань збройних сил. Я думаю, що ви побачите продовження дуже надійної бюджетної підтримки США для України. Україні зокрема потрібна підтримка для реконструкції та інших заходів, але основна підтримка буде здійснюватися через Комітет збройних сил та Комітет з асигнувань", - зазначив сенатор-демократ Тім Кейн.
Водночас представники республіканців запевнили у широкій підтримці в Сенаті США надання Україні більшої кількості озброєння якомога швидше. "Ми бачимо широку підтримку в Сенаті щодо продовження пошуку зброї, необхідної для захисту України. Що ми можемо зробити зараз, – це швидше доставляти зброю в Україну. Ми взяли на себе зобов’язання, які ми повільно виконуємо. Треба пришвидшити цей процес. Ми повинні швидше доставити їм танки. Ми повинні швидше доставити їм літаки. Ми повинні швидше діставати усі види боєприпасів, щоб українці могли захищатися", - наголосив сенатор-республіканець Піт Рікеттс.
Під час слухань щодо державного кошторису США 22 березня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що у проекті бюджету США на 2024 рік збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
У середу, 22 березня, російські війська обстріляли Запоріжжя. Голова Запорізької ОВА Юрій Малашко повідомив, що по місту випустили шість ракет, які влучили у два дев’ятиповерхові житлові будинки у спальному районі. Відомо про одну загиблу особу та 33 постраждалих, із них троє дітей віком 5, 7 та 9 років, які перебувають у лікарні.
- Голос Америки
Глава Пентагону у Конгресі назвав Росію "гострою загрозою" і запевнив у продовженні підтримки України
Міністр оборони США під час представлення бюджетних пропозицій у Палаті представників США назвав Росію “гострою загрозою” і наголосив на важливості колективної роботи в рамках НАТО.
У вступному слові до законодавців Ллойд Остін вкотре повторив позицію Вашингтона, що США продовжуватимуть підтримувати Україні стільки, скільки буде потрібно. Він також нагадав, що Стратегія національної оборони США визначає Росію під управлінням Путіна “гострою загрозою”.
“Під проводом Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії. Наші союзники та партнери активізувалися, щоб надати важливу безпекову допомогу, яку координує контактна група з питань оборони України, яку я очолюю. Ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - заявив міністр оборони США Ллойд Остін.
Глава Пентагону заявив, що НАТО стало значно сильнішим, зокрема й тому, що Росія вирішила піти війною проти свого сусіда. Остін наголосив на важливості “об’єднаного НАТО”.
“Після вторгнення Росії в Україну ми ще більше зміцнили захист і стримування НАТО на східному фланзі. А лідерство Конгресу в Європейській ініціативі стримування — і наші інвестиції з 2014 року — допомогли нам швидко й сміливо відреагувати на жорстоку війну, яку обрала Росія, та зробили наше стримування ще сильнішим”, - зазначив глава Пентагону.
Очільник Пентагону назвав бюджет на наступний рік стратегічним кошторисом, “який обумовлений серйозністю нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою”.
Пріоритетами Пентагону Ллойд Остін назвав: захист нації, турбота про людей та успішна командна робота. Остін наголосив на необхідності фінансування модернізації трьох ланок ядерної тріади США та посилення стратегічного стримування.
- Голос Америки
Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською
Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).
- Голос Америки
Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну
Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.
Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.
Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.
"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"
Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".
"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".
Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.
У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.
Традиція першого візиту
Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.
Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.
Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.
Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".
У статті використано матеріали Reuters
Форум