Спеціальні потреби

Актуально

«Радбез має, нарешті, обмежити право вето Росії», - прогнози та оцінки експертів щодо викликів ООН у 2022-му

Експерти переконані: для більш ефективного захисту миру та безпеки у світі ООН має реформувати Раду безпеки

Ефективна протидія подальшому вторгненню Росії в Україну та іншим регіональним конфліктам, а також збереження миру, за оцінками експертів, будуть головними викликами, з якими зіштовхнеться Організація Об`єднаних Націй у 2022-му.

Початок року вже традиційно для Постійного представництва України при ООН розпочинається з дебатів Генеральної асамблеї щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Генасамблея вже не перший рік у лютому, відзначаючи річницю початку «руської весни», заслуховує це питання.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця звертає увагу на те, що дебати будуть відбуватися в лютому місяці, коли Російська Федерація головуватиме в Раді безпеки. «Сама по собі ця ситуація досить фантасмагорична. Ви маєте поруч з Генеральною асамблею залу засідань Радбезу, в якій буде головувати країна-агресор», - зазначає він.

Російська федерація, як постійний член Ради безпеки ООН, у свою чергу, не перший рік напередодні підписання Мінських угод, скликає засідання Ради безпеки, присвячене виконанню домовленостей. Українські дипломати називають обговорення «дійством». Адже у Раді безпеки, коли мова йде про територіальну цілісність та суверенітет України, є здорова більшість. «У Радбезі немає жодної країни, яка би взяла слова та сказала: хочу підтримати посла РФ», - додає Кислиця.

Постійний представник України при ООН вважає, що баталії довкола дій Росії можуть переміститися до Ради безпеки
Постійний представник України при ООН вважає, що баталії довкола дій Росії можуть переміститися до Ради безпеки

Не менш знаковою подією для України в ООН стане і доповіді Генерального Секретаря про ситуацію з порушенням прав людини у Криму та Севастополі. Документи не лише фіксує порушення, а й можуть бути використаними у міжнародних судових процесах.

Якщо раніше доповідь лише публікували, то нова резолюція, яку Генасамблея прийняла у грудні минулого року, зобов`язала Генсекретаря доповідати по цьому питанню особисто. «Готує Генеральний секретар. Він і представляє їх країнам-членам ООН, які власне і замовили у нього ці доповіді. Вони лягають в основу пропозиції щодо змін текстів проектів документів резолюції», - пояснює український постпред.

Оскільки, за оцінками аналітиків та політиків, світ наразі переживає найбільше загострення безпекової ситуації з часів холодної війни, Кислиця не виключає, що вже найближчим часом Рада безпеки може стати тим майданчиком, на якому буде вирішуватися, як можна запобігти кровопролиттю. Посол України при ООН стверджує: у разі військового наступу Росії на Україну, Москва може бути позбавлена права вето у Раді безпеки.

Адже у разі консолідації Сполучених Штатів, Великобританії та Франції має постати питання щодо того, що голос країни-агресора не повинен враховуватися, коли мова йде про голосування рішень Ради Безпеки щодо війни, яку розв’язала Російська Федерація. «Зацікавлена сторона не повинна мати можливість накладати вето», - переконаний Кислиця.

Колишня прем`єр-міністрка Нової Зеландії Гелен Кларк вважає, що збереження миру та безпеки у світі стане головним викликом для ООН у 2022-му
Колишня прем`єр-міністрка Нової Зеландії Гелен Кларк вважає, що збереження миру та безпеки у світі стане головним викликом для ООН у 2022-му

Гелен Кларк, колишня прем`єр-міністрка Нової Зеландії, в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» заявила, що питання зловживання вето має бути вирішено.

Кларк, яка кілька років очолювала Програму розвитку ООН та у 2016 була однією з претенденток на посаду Генерального Секретаря ООН, вважає, що Радбез має підтримати пропозицію Франції про те, що постійні члени Ради Безпеки, які мать право вето, повинні погодитися на обмеження цього права, якщо є докази зловживань.

«Для вирішення цього питання не потрібні зміни у статуті, проте воно потребує діалогу. Бо наразі виглядає так, що одна велика держава, хоче надати захист Ради Безпеки країнам, які чинять звірства проти своїх громадян», - додає вона.

Більш того, впливова політикиня переконана, що ООН має нарешті розпочати діалог щодо переформатування Ради безпеки. «Бо ти не можеш пояснити молодій людині, чому п`ять постійних членів – це п’ять переможців Другої світової війни. Це питання потребує реформування», - каже Кларк.

Ці два аспекти – ключові для питання посилення ролі ООН у захисті та збереженні миру та безпеки у світі. Кларк переконана, що саме це стане найбільшим викликом для ООН у 2022-му. На її думку, Генеральний Секретар Антоніу Гутерреш має займати більш активну позицію у вирішенні питання миру та ініціювати засідання Ради Безпеки, одразу коли виникає необхідність. «У питаннях захисту миру та безпеки Генеральний секретар має бути чесним посередником. Дуже сподіваюся побачити це. Адже другий термін завжди розв`язує Генеральному секретарю руки для більш активних дій», - каже вона.

Серед інших викликів, які потребують нагального реагування з боку ООН, Кларк називає зупинення та протидію пандеміям. У 2021-му вона очолила групу щодо забезпечення підготовки до пандемії, яка напрацювала рекомендації для ООН. Робоча група очікує, що Генасамблея та Генсекретар скличуть спеціальну сесію для розгляду та затвердження цього плану. «Адже, якщо ми не налагодимо глобальну систему охорони здоров’я - її управління, фінансування та міжнародні закони - ми будемо стикатися з пандеміями знову та знову», - додає вона.

Окрім того, на думку Кларк, цього року ООН має вдатися і до більш активних дій щодо подолання економічних, соціальних та освітніх наслідків пандемії коронавірусу. Також ООН має сфокусувати свої зусилля на заходах щодо протидії зміни клімату.

Всі новини дня

"Технічний дефолт" Росії: як це вплине на життя росіян та що означає для іноземних інвесторів. ЕКСПЛЕЙНЕР

Архів. Штаб-квартира Центробанку в Москві, Росія, 11 лютого 2019 року. REUTERS/Максим Шеметов

Західні ЗМІ повідомляють, що Росія вперше за більше ніж сторіччя виявилася неспроможною розплатитися за боргами в іноземній валюті зі своїми закордонними кредиторами. Дефолту Росія припустилася через західні санкції, які були накладені на неї у зв’язку з широкомасштабним нападом на Україну. Москва заперечує, що йдеться про дефолт і заявляє, що має кошти для покриття будь-яких рахунків.

Як це сталося?

Опівночі 26 червня закінчився пільговий період із виплати близько 100 мільйонів доларів прострочених платежів за державними облігаціями Російської федерації. Несплата боргу до кінця цього пільгового періоду визначається як дефолт, зазначає агентство Bloomberg.

Як учасниця світового ринку цінних паперів з репутацією надійного боржника, Росія продавала облігації іноземним інвесторам в доларах та євро для фінансування поточних потреб своєї економіки. Але після того, як вона напала на Україну в лютому, цього року, Сполучені Штати та Європа заморозили доступ країни до активів в іноземній валюті, які зберігаються за кордоном. Таким чином вони намагалися позбавити Росію можливості фінансувати війну проти України за рахунок зовнішніх запозичень.

Протягом кількох місяців Росія знаходила шляхи, як обійти санкції та продовжувала сплачувати свої борги з національних валютних резервів. Однак у травні Міністерство фінансів США заблокувало і ці перекази американським інвесторам.

Росія каже, що має гроші на виплату боргів і називає дефолт «фарсом»

У понеділок Кремль назвав оголошення дефолту незаконним. Міністр фінансів Росії Антон Силуанов назвав «фарсом» застосування у цьому випадку терміна «дефолт», оскільки у країни є гроші і вона намагається заплатити за борговими зобов’язаннями.

Наприклад, Росії ще минулого тижня вдавалося обходити санкції тим, що Москва переказувала рублі через свої банки, які не були під санкціями, і пропонувала кредиторам конвертувати ці гроші в євро чи долари самим.

А цю ситуацію, за його словами, штучно створив Захід своїми санкціями.

«Технічний дефолт» – інвестори в очікуванні

Як пише агентство Bloomberg, санкції означають, що існує величезна невизначеність щодо того, що буде далі, і щодо того, як інвестори зможуть отримати свої гроші.

Однак офіційне оголошення дефолту малоймовірно. Експерти говорять, що Росія має достатньо коштів для покриття боргів, особливо через те, що ціни на енергоносії – основний продукт, який приносить Росії надходження в твердій валюті - зросли. Хоча, деякі експерти припускають, що частина інвесторів вимагатиме своїх грошей через суд. Інші вважають, що інвестори не зацікавлені у створенні негативної медійної хвилі.

«Оскільки Росія виграє від високої ціни на експорт енергоресурсів, вона, безсумнівно, має як засоби, так і бажання сплатити свій зовнішній борг, багато інвесторів будуть хотіти почекати», – сказав Джайлз Коглан, головний аналітик HYCM Group, якого цитує агентство Bloomberg.

Політичні наслідки і реальний вплив на життя росіян

Рейтингові агентства вже знизили кредитний рейтинг Росії. Але дефолт поки має лише символічний характер і мало що означає для росіян. Проте, як пояснює NPR, американське громадське радіо, якщо ситуація зміниться, це лише зіграє на руку президенту Володимиру Путіну. Він від самого початку війни намагається довести, що санкції Заходу стосуються не його дій в Україні, а є продуктом західної політики, метою якої є нашкодити росіянами всіма можливими способами.

США та Європа, зі свого боку, стверджують, що фінансова доля Росії є повністю в її власних руках, і вона може позбутися санкцій, якщо зупинить війну в Україні.

Після запровадження санкцій з Росії пішли відомі західні компанії – McDonald's, Starbucks, Nike, IKEA та низка інших.

Росія потрапляє до дедалі більшої економічної ізоляції. Але, як кажуть аналітики, готуючись до війни проти України, Кремлю вдалося штучно підняти курс рубля і утримувати його на найвищому рівні за останні сім років.

Які дефолти Росія пережила у минулому?

Останнього разу Росія пережила суверенний дефолт у 1998 році. Наслідком був фінансовий колапс країни та девальвація рубля. Тоді Росія під керівництвом президента Бориса Єльцина відмовився від виплати 40 мільярдів доларів боргу в рублях, а також пропустила платежі за доларовими облігаціями, випущеними державним Внєшекономбанком.

Але і тоді Росія уникла дефолту за своїми іноземними єврооблігаціями, нагадує Bloomberg.

Останнього разу Росія не виплатила свій міжнародний борг у 1918 році після перемоги більшовицької революції.

У статті використана інформація агентства Bloomberg, NPR.

Щонайменше 46 людей знайшли мертвими у вантажівці в Техасі

Правоохоронці працюють на місці події, де людей знайшли мертвими всередині вантажівки-причепа в Сан-Антоніо, штат Техас, США 27 червня 2022 року. REUTERS/Кейлі Грінлі Біл

Влада південного американського штату Техас у понеділок знайшла тіла 46 мігрантів у вантажівці з причепом.

Начальник пожежної охорони Сан-Антоніо Чарльз Гуд повідомив журналістам, що ще 16 людей були доставлені до лікарні для лікування спричинених спекою травм, у тому числі четверо дітей.

Вантажівка була знайдена біля залізничних колій у віддаленому районі на південній околиці Сан-Антоніо. Висока температура в місті в понеділок перевищила 39 градусів за Цельсієм із високою вологістю.

Поліція Сан-Антоніо заявила, що поки не може сказати, звідки були люди у вантажівці. Розслідуванням займалися федеральні органи.

Міністр закордонних справ Мексики Марсело Ебрард написав у Твіттері, що, за словами мексиканського консула, який відвідав цей район, серед тих, кого доставили до лікарні, було двоє гватемальців.

Ебрард сказав, що трейлер мав американські номерні знаки, і що інцидент, швидше за все, справа рук торговців людьми.

Мер Сан-Антоніо Рон Ніренберг заявив, що ця ситуація "не що інше, як жахлива людська трагедія".

"Це трагічно", - сказав Ніренберг журналістам. «Нам відомо про 46 людей, які більше не з нами, у яких були сім’ї, які, ймовірно, намагалися знайти краще життя».

У 2017 році 10 мігрантів загинули, потрапивши в тракторний причеп, який поліція Сан-Антоніо виявила на автостоянці Walmart. Водія цієї вантажівки засудили до довічного ув’язнення за участь у контрабанді.

Деяка інформація для цієї статті надійшла з Associated Press і Reuters.

Зеленський перед самітом НАТО поговорив зі Столтенберґом про важливість ПРО для України

Архів. Президент України Володимир Зеленський 4 квітня 2022 року виступає в місті Буча. (Фото РОНАЛДУ ШЕМІДТ / AFP)

Президент Володимир Зеленський заявив про важливість надання Україні системи протиракетної оборони під час розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.

«Провів телефонну розмову з генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом. Скоординували позиції напередодні Мадридського саміту НАТО. Наголосив на важливості потужної ПРО для України для запобігання російським терактам», – написав Зеленський у твітері 28 червня.

Лідери НАТО зберуться в Мадриді 28 червня на, як очікується, один із найважливіших самітів Західного альянсу за останні роки на тлі повномасштабного неспровокованого вторгнення Росії в Україну.

Генеральний секретар НАТО заявив 27 червня, що на триденному саміті буде узгоджено новий пакет допомоги Україні в таких сферах, як «безпечні комунікації, системи боротьби з безпілотниками та паливо».

Президент України Володимир Зеленський має звернутися до лідерів та союзників НАТО за допомогою відеозв’язку під час саміту.

Опозиція Туреччини проти спроб Фінляндії та Швеції приєднатися до альянсу також є проблемою на порядку денному. Столтенберг має приєднатися до лідерів трьох країн для переговорів напередодні саміту.

Саміт також змінить формулювання НАТО щодо Росії, яке визначає Москву стратегічним партнером. «Цього не буде у стратегічній концепції, яку ми узгодимо в Мадриді», – сказав Столтенберґ.

«Я очікую, що союзники чітко заявлять, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці, нашим цінностям, міжнародному порядку», – сказав генсекретар.

27 червня Столтенберґ оголосив, що НАТО збільшить свої сили високої готовності до «понад 300 000» у відповідь на війну Росії в Україні. Сили реагування НАТО наразі налічують близько 40 000 військовослужбовців.

У саміті, який триватиме 28-29 червня, також як спостерігачі візьмуть участь лідери країн, які наразі не є членами НАТО, включаючи Південну Корею і Японію.

Росія заборонила в’їзд у країну дружині і дочці президента США

Архів. Перша леді Джилл Байден представляє президента Джо Байдена для виступу на святкуванні Дня святого Патріка в Східній кімнаті Білого дому, 17 березня 2022 року, у Вашингтоні. (Фото AP/Патрік Семанський, Файл)

Росія внесла до свого списку санкцій проти США ще 25 осіб, включаючи членів родини американського президента Джо Байдена.

«У відповідь на санкції США, що постійно розширюються, проти російських політичних і громадських діячів, в «стоп-лист» вносять 25 американських громадян із числа відповідальних за формування русофобського курсу сенаторів, учасників так званої групи «Макфол-Єрмак», яка займається розробкою рекомендацій щодо антиросійських рестрикцій, а також членів сім’ї президента Джо Байдена», – йдеться у заяві МЗС Росії, опублікованій 28 червня на сайті відомства.

У «чорний список», зокрема, потрапили дружина і дочка президента США Джилл і Ешлі Байден.

Також у списку – члени Конгресу, сенатори, колишні урядовці, кілька викладачів університетів, дослідників, філософ і політолог Френсіс Фукуяма.

Загальна кількість громадян США, щодо яких Москва запровадила санкції, досягла 1048 осіб, пишуть російські ЗМІ.

Проти Росії після її повномасштабного вторгнення на територію України країни Заходу, включаючи США, Велику Британію і членів ЄС, запровадили шість пакетів санкцій. Серед іншого під ембарго в деяких країнах потрапили російські енергоресурси.

До Сан-Дієго на протезування прибули мати з донькою, які постраждали під час обстрілу вокзалу у Краматорську. Відео

Коли 8 квітня росіяни обстріляли переповнений людьми залізничний вокзал Краматорська, загинуло 59 людей, 114 отримали поранення. Зараз до Сан-Дієго прибули мати з донькою, які постраждали від вибухів.

Більше

XS
SM
MD
LG