Спеціальні потреби

Актуально

«Не потрібно боятися поразки Путіна» – Хав’єр Солана. Що ще радить НАТО Солана та інші колишні очільники Альянсу?

Штаб-квартира НАТО. (AP Photo/Олів'є Маттхіс)

Україні потрібно більше зброї, НАТО має зберігати єдність та докладати більше зусиль для стримування Росії, а питання, яким вони хочуть бачити мир з росіянами – залишити вирішувати українцям – такий рецепт для вирішення нинішньої глобальної кризи, пов’язаної з нападом Росії на Україну, пропонують чотири колишні генеральні секретарі Альянсу.

До розмови про те, як має діяти в нинішніх обставинах НАТО, Андерса Фога Расмуссена, лорда Джорджа Робертсона, Яапа де Хоопа Схеффера та Хав’єра Солану у середу, 15 червня запросила Ініціатива трансатлантичної безпеки Атлантичної ради.

«Українці мають волю до боротьби, ми маємо їм надати, чим воювати. Вони воюють за всіх нас, за свободу і демократію», – сказав колишній прем’єр-міністра Данії Андерс Фог Расмуссен, генеральний секретар НАТО з 2009 по 2014 роки.

«Партнери по НАТО мають робити набагато більше, щоб допомогти українцям, дати їм те, що вони найбільше потребують – зараз це є далекобійна артилерія, - додав він і наголосив, що НАТО має серйозно підійти до питання стримування Росії та «залишити на столі усі можливості».

Його підтримав попередник на посаді генсека НАТО Джордж Робертсон, який обіймав цю посаду з 1999 по 2004 роки. Він сказав, що поставки зброї потрібно пришвидшити, так само потрібно більше уваги приділити тому, щоб українці її якнайшвидше опанували, а також важливо дати зрозуміти президенту Путіну, що «НАТО – це не той альянс, який програє».

«Гадаю, росіянам потрібно знати, що П’ята стаття (Статуту НАТО, – ред.) – означає, що напад на одну з країн НАТО є нападом на всіх. І цей потужний синал має дійти до тієї малої групи людей, яка наразі оточує президента Путіна. Це треба сказати чітко, ясно, і щоб вони знали, що це насправді серйозно», – сказав Робертсон.

На його думку, не потрібно уточнювати, що саме Альянс може зробити у відповідь, бо невизначеність для противника – одна зі складових успішної стратегії стримування.

Яап де Хооп Схеффер, який очолював НАТО з 2004 по 2009 рік, наголосив на тому, що НАТО має говорити одним голосом та тісно співпрацювати з Європейським Союзом з політичних питань, зокрема з питння санкцій.

«Іноді наші лідери з країн НАТО і ЄС роблять такі заяви, що справляють враження для медіа, що вони не погоджуються між собою», – сказав Схеффер, колишній міністр закордонних справ Нідерландів, чия країна, за повідомленнями, є одним із скептиків у питанні надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.

Схеффер також наголосив, що лише українці мають вирішувати, що вони вважатимуть перемогою у своїй війні проти Росії.

«У нас є президент суверенної та незалежної держави, яка називається Україна, його звати Володимир Зеленський, і він є лідером (для країн НАТО, – ред.), а тому потрібно уникати спекуляцій про те, що є прийнятним, чи неприйнятним серед наших лідерів. На самміті НАТО в Мадриді потрібно продемонструвати те, чого вдалося досягти пану Путіну, – безпреценденту форму солідарності», – вважає Яап де Хооп Схеффер.

Іспанський політик Хав’єр Солана, який був Генеральним секретарем НАТО грудня 1995 по жовтень 1999 року, додав, що «вперше в історії відбуваються поставки зброї в такому обсязі до країни, яка не є членом НАТО, але ми маємо це робити ще швидше».

При цьому він відзачив, що «дуже складно постачати зброю до країни, яка є у стані війни», і має «лише один вхідний пункт – кордон з Польщею». Також Солана наголосив, що Альянс не має боятися показати «поразку Путіна».

«Потрібно показати, що якщо Путін почав війну для того, щоб зупинити країну від вступи до НАТО, у даному випадку Україну, то зараз є дві країни, які вступлять до НАТО найбличим часом – це Швеція та Фінляндія. І їхній вступ зільшить спільний кордон НАТО і Росії на півтори тисячі кілометрів», – наголосив Солана.

Деякі з колишніх очільників НАТО висловили сподівання, що протягом тих двох тижнів, що залишаються до самміту НАТО, вдасться владнати суперечки з Туреччиною щодо її опозиції до вступу Швеції та Фінляндії.

Самміт НАТО в Мадриді відбудеться 29 і 30 червня. За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, до іспанської столиці мають прибути 30 голів держав-членів Альянсу, чотири запрошені країни Азійсько-Тихоокеанського регіону (Австралія, Нова Зеландія, Японія та Південна Корея), представники чотирьох країн ЄС, що не входять до НАТО, а також глави Європейської ради та Європейської комісії. Загалом, у ньому візьмуть участь від 40 до 50 іноземних делегацій на рівні глав держав або урядів.

Запрошення отримав і президент України Володиир Зеленський, хоча питання про те, чи він приїде до Іспанії, чи звернеться до учасників самміту дистанційно, поки залишається відкритим.

Всі новини дня

Якісне протезування у США: як діє унікальна програма, що допомагає постраждалим від війни українцям повернутися до повноцінного життя. Відео

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому американський лікар-ортопед українського походження Яків Градінар вирішив відкрити у Міннеаполісі неприбуткову організацію для українських пацієнтів.

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

Через обстріли українських міст російськими військами щодня десятки та сотні українців залишаються без даху над головою.

Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті

Саміт НАТО у Бухаресті, 29 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

НАТО не має проблем із недостачею танків та амуніції для них, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "В НАТО не закінчуються танки і набої для танків. Тому, якщо ми розширимо набір того, що ми надаємо Україні, тоді НАТО має можливіть продовжити постачання. Можливо, існують труднощі з певною амуніцією, яка вже надається", - сказав посадовець.

Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.

Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".

Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

У статті використано матеріали Reuters

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Російські військовики під час навчань у Білорусі. 23 листопада 2022. Фото Міноборони Росії (AP)

Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.

Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.

Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.

«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.

Представник Держдепу у Києві обговорить посилення санкцій проти Росії

Кординатор Державного департаменту США з питань санкцій Джим О'Браєн приїхав в Україну, щоб обговорити додаткові заходи для посилення тиску на Росію. Фото: Twitter @USAmbKyiv

Координатор з питань санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн приїхав до Києва, щоб обговорити "додаткові заходи для посилення тиску на Росію", повідомила у Twitter посолка США в Україні Бріджит Брінк. "Санкції та експортний контроль уже погіршили здатність Москви реалізувати свій імперський план - незважаючи на збільшення атак Росії на інфраструктуру", - написала вона.

Раніше Брінк, О'Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тоді О'Браєн заявив, що американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні: "Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу".

Тим часом, Reuters повідомляє, що на зустрічі голів МЗС країн НАТО у Бухаресті державний секретар США Ентоні Блінкен планує оголосити новий пакет допомоги для підтримки енергетики України.

Напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".

"Це людина (Путін – ред.), яка використовувала їжу як зброю. Він використовував страх як зброю. Зараз він використовує холодну погоду, щоб фактично спробувати поставити український народ на коліна. Коли ви подивитесь на те, що він атакує, це майже вся цивільна інфраструктура [...] Але це огидно. Абсолютно огидно те, що він робить останні кілька тижнів. Не те, щоб він не був підлим раніше [...] це спроба поставити український народ на коліна, тому що він не може поставити українські збройні сили на коліна", – цитує Кірбі Радіо Свобода.

За його словами, США працюють з союзниками та партнерами по всьому світу, щоб знайти запасні частини, обладнання, трансформатори, матеріали, які знадобляться Україні для відновлення постачання електроенергії на більшій частині України. Кірбі також додав, що США збираються продовжувати забезпечувати українські збройні сили зброєю та підготовкою, які їм потрібні, щоб бути успішними на полі бою.

Внаслідок чергового масованого удару РФ по цивільній інфраструктурі України відбулись відключення енергії по всій країні. Станом на 29 листопада національна енергетична компанія "Укренерго" повідомляє, що виробники електроенергії забезпечують 70% споживання електроенергії в Україні, а дефіцит потужності складає 30%.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG