Спеціальні потреби

Актуально

Українські кіберзахисники «зв’язують» сили росіян, але ризик для Заходу високий, кажуть експерти

Ілюстрація зі словом "кібернапад". REUTERS/Dado Ruvic/Illustration

За широкомасштабною наземною війною, яку Росія розпочала проти України, стоїть і активна підривна діяльність у кіберпросторі. Про це заявив у суботу, 18 червня Девід ван Віл, помічник Генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеки. Під час виступу на щорічному саміті Defense One Tech Summit, що присвячений новим технологіям та їхньому впливу на національну безпеку в майбутньому, він сказав, що якщо війна в Україні затягнеться, невдача на полі бою може спонукати Москву діяти більш агресивно в кіберпросторі.

«Російська війна в Україні «на поверхні...виглядає як звичайний, широкомасштабний конфлікт, але якщо ви збільшите масштаб, ви побачите набагато більше, кібернетична складова відіграє велику роль», – передає слова посадовця НАТО кореспондент Голосу Америки з питань національної безпеки Джеф Селдін у своєму Twitter.

При цьому, як зазначає посадовець НАТО, українці гідно воюють з російською кіберзагрозою – «більшість інновацій надходить з України, і не лише від військових», передає слова посадовця кореспондент Голосу Америки, відзначаючи зусилля цивільних громадян України. Він додає, що коли справа стосується інновацій, то авторитарні країни поступаються демократіям.

Але, перевіряючи свої прийоми на українцях, росіяни також тренуються, і можуть застосувати свій досвід уже в боотьбі проти Заходу.

«Ми маємо остерігатися того, що російська сторона також буде дивитися на їхні провали, дивитися на те, що українська сторона робить краще, ніж вони, і вчитися на цьому», – цитує посадовця НАТО Джеф Селдін у своєму твіті.

Виступаючи напередодні самміту з кібербезпеки, високопоставлений американський чиновник сказав, що Росія може почати діяти більш агресивно у кіберпросторі, оскільки її військові зазнають поразок від українських сил.

Деякі експрерти прогнозували, що росіяни можуть ударити по американських мережах і критичній інфраструктурі на початку російського вторгнення в Україну. І хоча цього не сталося, тривалий конфлікт може спонукати Москву діяти більш агресивно у кіберпросторі, сказав Ніл Гіґґінс, заступник керівника національного агентсва США з кібербезпеки, 14 червня у Вашингтоні.

Британська преса занепокоєна можливими кібернападами на цивільні об’єкти

Кібернетичні напади на західні цілі, ймовірно, посилюватимуться, серед них можуть бути і західні банки і аеропорти, попереджають деякі британські експерти, які стежать за розвитком війни Росії проти України.

Аеропорти, кажуть експерти, можуть ставати цілями кібернападів
Аеропорти, кажуть експерти, можуть ставати цілями кібернападів

«Аеропорт Ґатвік жодним чином не бере участі у війні. Але він може опинитися посередині лише тому, що він є у Великій Британії, а британський уряд підтримує одну сторону [у війні]. Тому це трохи страшно», – говорить у розмові з британським виданням Express Даніель душ Сантуш, який є керівником відділу досліджень безпеки Forescout, компанії з кібербезпеки, яка надає послуги урядам та іншим спеціалістам у сфері безпеки.

За його словами, створилася «нова реальність», у якій недержавні групи хактивістів, які підтримують Росію, або Захід, борються з противником у кіберпросторі. У центрі цих «хактивістських» воєн, за його словами, можуть опинитися як урядові організації, так і приватні компанії.

Мережа безпеки Five Eyes, що включає Велику Британію, США, Австралію, Канаду та Нову Зеландію, випустила попередження, в якому звинувачує російський уряд у розгляді варіантів потенційних веб-атак на критично важливі організації

Інша популярна британська газета, The Mirror, нагадує про повідомлення на початку року, що російські хакери планують подібні атаки на NHS, національну систему охорони здоров’я, атомні електростанції та міністерства Британії.

Як пише газета, мережа безпеки Five Eyes, що включає Велику Британію, США, Австралію, Канаду та Нову Зеландію, випустила попередження, в якому звинувачує російський уряд у розгляді варіантів потенційних веб-атак на критично важливі організації.

Розвідувальна коаліція закликала їх посилити кіберзахист, оскільки вони стикаються з підвищеним ризиком атак, які підтримує Кремль.

Як припускає розвідка, що хакери в російському уряді можуть помститися і за «безпрецедентні економічні санкції», введені проти Росії після її вторгнення в Україну.

Форум, де виступав Путін, був серед цілей українських хакерів

Цього тижня виступ Путіна відклали через інцидент з DDOS-атакою, яка була спрямована на комп’ютерну мережу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Про це повідомив журналістам прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.

Виступ Путіна на форумі в Санкт-Петербурзі, 17 червня 2022 року (AP Photo/Dmitri Lovetsky)
Виступ Путіна на форумі в Санкт-Петербурзі, 17 червня 2022 року (AP Photo/Dmitri Lovetsky)

Пєсков сказав, що кібератака почалася в четвер, коли відключилася система акредитації та допуску гостей форуму, створивши масу проблем з доступом.

Як повідомив американський канал CNN, хто стоїть за нападом, не зрозуміло, але раніше цього тижня у своєму Telegram-каналі хакерська група Українська ІТ-армія назвала Санкт-Петербурзький форум серед своїх цілей.

За повідомленнями, до складу цієї групи входять міжнародні та українські хакери, які працюють у співпраці з чиновниками Міністерства оборони України з метою атакувати російську інфраструктуру та веб-сайти.

Європейські та американські експерти розходяться в оцінці ризиків

Як кажуть експерти з аналітичної групи Geopolitical Intelligence Services, що базується у Ліхтенштейні, кібератаки, які підтримувала російська держава, посилилися як до, так і під час її вторгнення в Україну.

«Ці кроки є частиною ширшої спроби Москви порушити послуги та створити залякування та плутанину. Однак досі Кремль не розпочав нищівної кібервійни проти країн НАТО, незважаючи на численні попередження останніх місяців», – мовиться у дослідженнні, яке було видано 16 червня, напередодні виступу президента Путіна у Санкт-Петербурзі.

Європейські експерти досі не впевнені, чи удари з боку Росії не відбулися через побоювання американської кібервідплати, чи через те, що існує «гарантія взаємного кіберзнищення», але вони переконані, що будь-які подальші санкції Заходу, як наприклад, оголошене Європейським Союзом нафтове ембарго Росії, підвищать ризик руйнівних кібератак Росії.

Натомість американська дослідницька група «Рада із закордонних справ» пише у своєму дослідженні, що ризик відплати за підтримку України та відправку туди ракетних систем великої дальності «не спричинить катастрофічної кампанії кібератак Росії на критично важливу інфраструктуру США, доки Україна продовжує використовувати ці системи лише на своїй території».

На думку американських експертів, росіяни присвячують більшість своїх ресурсів захисту мереж у своїй власній країні та нападу на українські мережі, а виділення ресурсів для нападу на Захід відволікало б від основної мети Росії – захоплення української території.

Кібернапади на Україну на підтримку російських військових цілей тим часом продовжуються. Група посилається на дані компанії Microsoft, яка повідомляє, що в окремих українських мережах з початку вторгнення було «від двох до трьох інцидентів на тиждень».

Понад 40 відсотків руйнівних атак були спрямовані проти критично важливих інфраструктурних організацій, а загалом різні хакерські групи, пов’язані з Кремлем, провели майже 240 кібероперацій проти українських цілей, йдеться в повідомленні.

У публікації говориться, що з одного боку, кількість та деструктивність російських нападів є більшою, ніж можна судити з повідомлень у пресі, а з іншого боку, це, мабуть, все, на що вистачає зусиль російських кібернетичних сил.

Публікація наводить словами Джона Халтквіста, віце-президента Mandiant States, технологічної компанії, що надає послуги у сфері кіберзахисту, який пов’язує пасивність росіян поза Україною з діями українців, які зв’язують руки противника, не залишаючи йому вільних ресурсів.

Халтквіст говрить, що українська оборона є масштабною, а захисники України діють «дуже агресивно» і «дуже добре протистоять» російським нападникам.

Як зазначають експерти, останніми роками США та ЄС активізували співпрацю з Україною у сфері кібербезпеки, оскільки Україна стала випробувальним полігоном для кібернападів Росії на критично важливу інфраструктуру. Вивчаючи цей досвід, Захід може краще навчитися захищати свою критичну інфраструктуру.

Всі новини дня

Джонсон та Макрон на саміті "Групи семи" домовились активізувати військову підтримку України - заява британського уряду 

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон у кулуарах саміту "Групи семи", 26 червня 2022 року 

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі у кулуарах саміту “Групи семи” обговорили, серед іншого, питання допомоги Україні.

За даними британського уряду, сторони погодились забезпечити більше підтримки Україні в час війни проти російського вторгнення.

“Вони погодилися, що це критичний момент для перебігу конфлікту, і є можливість переламати хід війни”, - мовиться у заяві речника британського уряду.

“Президент Макрон привітав постійну військову підтримку України з боку прем'єр-міністра (Бориса Джонсона - ред.), і лідери погодилися активізувати цю роботу", – додав речник.

На своїй Твітер-сторінці британський прем'єр заявив: “Ми повинні підтримати Україну, щоб посилити її руку як у війні, так і в будь-яких майбутніх переговорах. Президент Макрон і я погодилися активізувати нашу військову підтримку України в цей критичний момент, а також посилити англо-французьку співпрацю у сферах оборони та безпеки”.

Також видання Politico із посиланням на заяву британського уряду повідомляє, Борис Джонсон під час цієї зустрічі попередив Еммануеля Макрона, що будь-які спроби зараз врегулювати конфлікт в Україні лише призведуть до “тривалої нестабільності”.

За словами глави британського уряду, такий крок “дасть Путіну дозвіл маніпулювати обома суверенними державами та міжнародними ринками назавжди”.

Президент Франції раніше закликав "не принижувати Росію" через "історичну і фундаментальну помилку Путіна".

Водночас, як повідомляє видання Reuters із посиланням на представника французької сторони, президент Макрон під час зустрічі із прем'єр-міністром Великобританії підняв тему створення Європейської політичної спільноти.

Минулого місяця президент Франції запропонував створити Європейську політичну спільноту, яка б стала новою структурою. Як вважає французький лідер, це сприяло б тіснішій співпраці з країнами, що прагнуть до членства в ЄС. Британія також може бути частиною такої спільноти.

У неділю, 26 червня, у Німеччині відкрився саміт "Групи семи" - семи найбільших економік світу. Одне з головних питань їхнього порядку денного - підтримка України в час війни проти російського вторгнення. У кулуарах саміту в неділю відбулась також зустріч Президента США Джо Байдена із канцлером Німеччини Олафом Шольцем.

Дивіться також: Законодавці США - про резолюцію щодо визнання Росії державною-спонсором тероризму

Резолюція про визнання Росії державою-спонсором тероризму – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:29 0:00

Росія - близько до технічного дефолту за зовнішнім боргом

Росія може найближчим часом зіткнутися з технічним дефолтом із зовнішнього боргу. Через економічні санкції, оголошені США та Євросоюзом після вторгнення Росії в Україну, Москва відчуває труднощі з обслуговуванням свого зовнішнього боргу.

У неділю спливає термін платежу за позикою обсягом 100 мільйонів доларів. Після запровадження санкцій Росія більше не може здійснювати виплати у доларах. За заявою Міністерства фінансів Росії, Москва сплачує борг у повному обсязі в рублях. Однак європейський банк Euroclear, через який проводяться платежі, не може конвертувати їх у валюту, тому кредитор їх не отримує.

Платіж мав бути зроблений 27 травня; далі позичальник має ще 30 днів на погашення боргу із затримкою. Якщо після цього терміну кредитор не отримає платіж, позичальнику може бути оголошено технічний дефолт. Якщо це станеться, це буде перший дефолт Росії із 1998 року.

Раніше Міністерство фінансів США відмовилося продовжувати після 25 травня ліцензію, яка дозволяла Росії продовжувати обслуговування суверенного боргу в іноземних валютах.

Представниця Білого дому припустила, що Росія, ймовірно, не зможе виконувати свої зобов'язання та зіткнеться з перспективою дефолту та статусом вигнанця у глобальній фінансовій системі на тривалу перспективу.

У відповідь на це Мінфін Росії заявив, що продовжить обслуговувати свій зовнішній борг у рублях. Банк Euroclear, який виступав посередником у платежах між Росією та міжнародними кредиторами, у своєму прес-релізі заявив, що через накладені на Росію економічні санкції він практично перестає працювати з рублями, за кількома невеликими винятками.

Міністр фінансів Росії Антон Силуанов звинуватив Захід у тому, що той навмисне створює перепони для обслуговування зовнішнього боргу РФ, щоб Росія опинилася у ситуації дефолту.

Близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу Росії номіновано в американській та європейській валюті.

Дивіться також: Харчування 50-ти мільйонів людей під загрозою через Росію - Держсекретар Блінкен

Блінкен: Війна Росії ставить під загрозу харчування до 50 мільйонів людей. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

Президент Байден похвалив зусилля канцлера Шольца у реагуванні на війну в Україні 

Президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц під час саміту "Групи семи" у Німеччині. 26 червня 2022 року 

Президент США Джо Байден подякував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу за його лідерство у реагуванні на українську війну та підтримав єдність союзників у підтримці України.

Зустріч лідерів США та Німеччини відбулася у неділю, 26 червня, у Баварському альпійському курорті напередодні саміту “Групи семи”.

За словами Джо Байдена, лідерство Шольца відіграло вирішальне значення в плануванні того, як Європа відреагувала на вторгнення Росії в Україну.

"Я хочу зробити вам комплімент за виступ вперед - те, що ви зробили, коли стали канцлером", - сказав Джо Байден. - “Путін від самого початку розраховував на те, що НАТО і “Група семи” якось розколяться, але ми не розкололись і цього не станеться”.

Президент США віддав належне Німеччині за те, що погодилася збільшити свої військові витрати за допомогою спеціального фонду в 100 мільярдів євро та за згоду надати Україні озброєння.

Деякі західні союзники та Україна неодноразово звинувачували Німеччину в тому, що вона затягує свою допомогу Києву. Глава німецького уряду заперечує ці закиди.

Шольц назвав позитивом те, що союзникам “вдалося залишитися об'єднаними, чого, очевидно, Путін ніколи не очікував”.

В неділю, 26 червня, канцлер Німеччини Олаф Шольц також засудив “жорстоку” ракетну атаку росіян на Київ і наголосив, що це тільки посилює потребу лідерів “Групи семи” бути об'єднаними і “підтримувати українців у захисті своєї країни”.

Після робочого засідання "Групи семи" глава німецького уряду заявив, що "всі країни “Групи семи” стурбовані кризою, з якою ми зараз маємо справу”.

“У деяких країнах спостерігається падіння темпів зростання, зростає інфляція, дефіцит сировини та порушені ланцюги поставок”, - ці слова Олафа Шольца цитує видання Aljazeera.

“Я дуже, дуже, дуже впевнений, що нам вдасться надіслати з цього саміту дуже чіткий сигнал єдності та рішучих дій”, - додав канцлер Німеччини.

26 червня у Німеччині розпочався триденний саміт "Групи семи". Питання підтримки України в час російського вторгнення - серед головних на порядку денному цієї зустрічі.

У цій статті використані матеріали видань Reuters, Aljazeera.

Чого очікувати Україні на самітах «Групи Семи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

США і Туреччина напередодні самітів НАТО та G7 обговорили експорт українського зерна та єдність в Альянсі 

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та Держсекретар США Ентоні Блінкен 

Державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу обговорили підтримку України перед російською агресією, можливості експорту українського зерна та єдність в НАТО. Телефонна розмова відбулась у суботу, напередодні самітів НАТО та "Групи семи".

Саміт Північноатлантичного Альянсу має відбутись у Мадриді 29-30 червня цього року. "Група семи" зустрічається цими днями у Німеччини.

"Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Чавушоглу обговорили важливість єдності НАТО напередодні саміту Альянсу 29-30 червня у Мадриді, - мовиться у заяві Державного департаменту США. - Вони також обговорили постійну підтримку України перед російською агресією, що триває".

За документом, Блінкен "висловив вдячність міністру закордонних справ (Туреччини - ред.) за дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб українська сільськогосподарська продукція змогла вступити на світові ринки".

Напередодні міністр Чавушоглу заявляв, що Анкара розслідує повідомлення про те, що Росія викрала українське зерно та відправила до інших країн, зокрема і в Туреччину. Він зазначив, що викрадені партії зерна під час розслідування поки не виявлені.

Глава МЗС Туреччини запевняв, що Анкара докладає зусиль, аби організувати міжнародну зустріч у Стамбулі для обговорення експорту українського зерна.

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого призвело до перебоїв у каналах постачання зерна. За даними Організації Об’єднаних Націй, більше 36 країн отримують половину або більше зернових поставок із Чорноморського регіону.

Російські військові, окрім знищення та крадіжки частини українського зерна, блокують ключовий південний порт України - Одесу, що гальмує експорт понад 20 мільйонів тонн українського зерна. Кремль також притримав продаж частини власного зерна та добрив на світових ринках, стверджуючи, що санкції Заходу перешкоджають їхньому експорту.

Як очікується, на саміті "Групи семи", який 26 червня відкрився у Німеччині, оголосять про продовольчу допомогу найбільш вразливим країнам світу.


Лідери G7 зібралися на зустріч затьмарену російською війною проти України

Президент США Джо Байден з керівниками Баварії, південного регіону Німмеччини, де відбувається триденний саміт G7. 25 червня 2022 р.

Російська війна проти України та наслідки агресивних дій Москви для світу стали головними темами переговорів на саміті Групи 7 (G7) - зустрічі керівників найвпливовіших демократій, що відбувається у німецькій Баварії.

В той час як керівники Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції та Японії зібралися у неділю 26 червня на триденну зустріч, з України надійшли повідомлення про нові вибухи російських ракет у Києві та в інших українських містах на тлі руйнівного наступу Росії на Донбасі.

Президент США Джо Байден назвав російські ракетні обстріли Києва "огидним варварством".

Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна.
Олаф Шольц

Від західних лідерів очікують кроків у межах обіцяної довготермінової економічної і військової підтримки України та дієвіших санкцій проти Росії.

Викликом, особливо для Європи, є пошуки заміни для російської нафти й газу на тлі різкого зростання світових цін на енергію.

Український президент Володимир Зеленський визнав, що війна зараз вийшла на “морально та емоційно складний етап”, коли українці впевнені у перемозі, але також розуміють подальшу загрозу втрат.

Нові чисельні ракетні удари деякі коментатори називають розлюченою відповіддю Москви на початок застосування українцями ракетних установок і далекобійних гармат отриманих нещодавно від США та інших західних держав.

Сигналом для саміту Групи 7, а також для саміту НАТО через кілька днів у Мадриді, називають також заяву Росії про плани розмістити в Білорусі ракети здатні нести ядерні боєзаряди.

“Це підтвердження, що санкційних пакетів проти Росії недостатньо, збройної допомоги для України треба більше і що системи протиповітряної оборони – сучасні системи, які є в наших партнерів, – мають бути не на полігонах або на зберіганні, а в Україні, де вони зараз і потрібні. Потрібні більше, ніж у будь-якому іншому місці у світі”, - сказав у суботу Зеленський, зазначивши головні положення його планованих виступів перед учасниками самітів G7 і НАТО.

Західні лідери також намагатимуться узгодити нові зусилля для подолання міжнародної енергетичної кризи, браку харчів та глобальних кліматичних змін ускладнених російською війною.

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон одним з головних завдань для західних лідерів зараз назвав збереження згуртованості у протидії Росії та у допомозі Україні.

“Я вважаю, що є тиск і є побоювання. І про це треба бути відвертими. Але саме згуртованість стала тим найдивовижнішим, коли йдеться про відповідь Заходу на вторгнення Путіна в Україну. Адже НАТО - єдине, Група семи - їдина. А щоб зберегти ту згуртованість, щоб вона працювала, необхідна дуже, дуже відкрита дискусія про наслідки того, що відбувається, про тиск, який відчувають окремі друзі і партнери, тиск, який відчуває населення, коли йдеться про ціну енергії, харчів тощо. Отже, лише справді працюючи, спільно шукаючи вирішення, ми зможемо зберегти ту єдність і рухатися вперед”.

Партнери Заходу

Німецький канцлер Олаф Шольц запросив на саміт також керівника Сенегалу, що головує зараз в Африканському Союзі, Аргентину - голову Спільноти країн Латинської Америки й Карибських держав, а також Індонезію, Південно-Африканську республіку та Індію, що прийматиме наступний саміт G20.

“Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна так само як і в боротьбі з голодом і злиднями”, - заявив Шольц напередодні, виступаючи в парламенті у Берліні.

Агентство Reuters зауважує, що багато країн південної півкулі стурбовані можливими міжнародними негативними наслідками західних санкцій проти Росії.

Reuters цитує офіційного представника Європейського Союзу про те, що країни Сімки будуть доводити партнерам, що різке зростання цін на харчі у світі - це результат дій Росії, оскільки санкції проти сільського господарства західні країни не запроваджували.

Також лідери вказуватимуть, що агресивні й руйнівні дії Москви є проблемою не тільки України, а вражають цілий світ.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG