Актуально
Росія говорить неправду, коли заявляє, що санкції, а не її війна в Україні, поглибили світову продовольчу кризу
Polygraph.info - ініціатива Голосу Америки з перевірки фактів
На нещодавньому Петербурзькому міжнародному економічному форумі президент Росії Володимир Путін намагався виправдати свою війну в Україні, виступаючи проти Заходу.
Небагато західних держав приєдналися до події, що зробило участь Китаю більш помітною. Президент Китаю Сі Цзіньпін виступив на форумі віртуально 18 червня, наголосивши на непохитній підтримці Пекіна Москві. Висвітлення звернення в китайських ЗМІ показало більше суперечливих оцінок наслідків російського вторгнення.
16 червня віце-прем’єр-міністр Росії Вікторія Абрамченко прокоментувала глобальну продовольчу кризу, яку загострила війна в Україні.
Абрамченко сказала, що пандемія COVID-19 спричинила потрясіння на світовому продовольчому ринку, і заявила, що масштабні санкції, введені проти Росії через її вторгнення в Україну, погіршили ситуацію.
На додаток до низки факторів, спричинених пандемією [COVID-19], існують додаткові фактори ризику, пов’язані з повітряною та морською блокадою [Росії]», – цитує Абрамченко китайська державна CGTN.
"Це означає, що ми не можемо постачати їжу по всьому світу в країни, які її вкрай потребують. Або ми все ще можемо доставити її, але лише за вдвічі дорожчою ціною", - додала вона.
CGTN підсумувала коментарі Абрамченка таким заголовком: "Західні санкції проти Росії погіршують глобальну продовольчу кризу: віце-прем'єр Росії".
Це неправда. Фактично, дані свідчать про те, що Росія створює продовольчу кризу, прагнучи зняти санкції. Хоча блокування вивезення продуктів харчування з Росії немає, Росія блокує експорт українського зерна і, за повідомленнями, краде його.
Росія та Україна не є найбільшими у світі виробниками пшениці, але на них припадає приблизно 20% та 10% її експорту відповідно. Експерти стверджують, що перебої в цих країнах вплинуть на глобальне постачання продовольства, а Росія робить багато, щоб перешкодити експорту українського зерна.
У травні виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі попередив - блокування російською стороною чорноморських портів України загрожує мільйонам життів у всьому світі.
"Дійсно, блокування цих портів в Одеській області буде оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, - сказав Бізлі. - І це призведе до голоду, дестабілізації та масової міграції по всьому світу”.
Жозеп Боррель, головний дипломат Європейського Союзу, заявив, що Росія винна у глобальній продовольчій кризі, а не санкції ЄС.
"Росія блокує український експорт, - цитує Борреля ABC News. - Не ми, а Росія руйнує порти, знищує запаси продовольства, руйнує транспортну інфраструктуру”.
Боррель сказав, що блокада Росією приблизно 25 мільйонів метричних тонн зерна, що знаходиться в українських портах, є "свідомою спробою (Росії) створити голод у світі". Він відкинув спроби Москви прив’язати продовольчу кризу до Заходу як «пропаганду».
Високі російські чиновники неправдиво стверджували, що вторгнення в Україну та морська блокада українських портів і експорт зерна не мають «нічого спільного з продовольчою кризою», як повідомляє Polygraph.info та інші.
Посол США Джим О'Браєн, голова Управління координації санкцій, також відкинув як «оманливі» твердження про те, що санкції США нібито завдають шкоди експорту продовольства.
"США не мають санкцій проти російських продуктів харчування та добрив, - сказав О'Браєн "Голосу Америки". - Росія порушила один із найпродуктивніших способів отримання зерна країнами. Раніше Україна експортувала близько 6 мільйонів тонн зерна на місяць, переважно у південні країни. А тепер це довелося припинити; у березні та квітні поставки значно скоротились".
Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс звинуватила Путіна у використанні голоду й нестачі їжі як зброї, щоб зняти санкції.
Інші аналітики поділяють думку, що Москва навмисно створює продовольчу кризу.
Виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, головний редактор Russia Today Маргарита Симонян, схоже, підтримала ідею про те, що глобальний голод допоможе Росії вийти з-під санкцій:
"На основі ідеї "люди хочуть їсти", ви знаєте, є дуже цинічний жарт, який з'явився в Москві, навіть не жарт, а просто крик. Я чула його кілька разів. Це так: «Вся наша надія на голод». Ось що це означає.
Це означає, що зараз почнеться голод, і вони схаменуться, знімуть санкції та подружаться з нами, бо зрозуміють, що з нами неможливо не дружити."
Коментар Симонян, провідної кремлівської пропагандистки, можна було б сприймати як просто риторику. Але окрім блокування українських портів, російські збройні сили націлили удари на ферми, сільськогосподарське обладнання та зерносховища в Україні.
Після того, як Росія знищила великий термінал для зберігання зерна в південному портовому місті Миколаєві на початку цього місяця, Боррель розкритикував спроби Москви перекласти провину на санкції:
"Ще один російський ракетний удар сприяє глобальній продовольчій кризі. Російські війська знищили другий за величиною зерновий термінал в Україні, в Миколаєві", - написав Боррель у Twitter.
"У світлі таких повідомлень дезінформація, що поширюється Путіним, щоб відкинути вину, стає все більш цинічною."
Супутникові знімки підтвердили попередні повідомлення про те, що Росія вкрала українське зерно та відправила його союзнику в Сирію.
Сполучені Штати стверджують, що є докази, що Росія прагне продавати награбовану пшеницю постраждалим від посухи країнам Африки, повідомляє The New York Times.
Санкції проти Росії не включають блокаду поставок зерна, яке Росія може вільно перевозити морем. За декількома винятками, санкції, запроваджені Сполученими Штатами, Європейським Союзом та іншими союзниками, не стосуються продуктів харчування, добрив і насіння.
Європейський Союз запровадив санкції на імпорт морепродуктів і лікерів (наприклад, ікри, горілки), а також деяких добрив з Росії.
Усе це не означає, що торгівля іншими товарами з Росії не постраждала.
Наприклад, хоча винятки дозволяють експортувати багато добрив з Росії, Bloomberg повідомляє що "багато перевізників вантажів, банків і страховиків" уникали торгівлі, побоюючись, що вони можуть "ненавмисно порушити правила". Це призвело до падіння експорту російських добрив цього року на 24%.
У результаті, як повідомляє Bloomberg, уряд США заохочує «сільськогосподарські та судноплавні компанії купувати та перевозити більше російських добрив».
Усе-таки подібні ускладнення є наслідками російської незаконної війни і не порівнюються з прямими атаками Росії на українське виробництво та експорт продуктів харчування.
На засіданні Ради Безпеки ООН 6 червня президент Європейської ради Шарль Мішель звернувся до посла Росії в ООН Василя Небензі.
Кремль використовує продовольство як невидиму ракету проти країн, що розвиваються, – сказав Мішель.
"Драматичні наслідки російської війни поширюються по всьому світу, і це підвищує ціни на продукти харчування, штовхає людей до бідності та дестабілізує цілі регіони. Росія несе виняткову відповідальність за цю продовольчу кризу. Тільки Росія, незважаючи на кампанію Кремля брехні та дезінформації."
8 червня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також попередив про жахливі наслідки російської війни.
“За оцінками Всесвітньої продовольчої програми (WFP) хвилюючі наслідки війни можуть збільшити кількість людей, які страждають від серйозної продовольчої безпеки, на 47 мільйонів у 2022 році, – сказав він. - Насправді є лише один спосіб зупинити цю наростаючу бурю: російське вторгнення в Україну має припинитися".
Гутерріш сказав, що ведеться робота, щоб допомогти «безпечному та безпечному експорту продуктів харчування українського виробництва через Чорне море та безперешкодному доступу до світових ринків російських продуктів харчування та добрив».
«Ця угода є важливою для сотень мільйонів людей у країнах, що розвиваються, у тому числі в країнах Африки на південь від Сахари», – сказав він.
Всі новини дня
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT
Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»
Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео
Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Форум