Актуально
НАТО знову говоритиме в Бухаресті про Україну після обіцянки членства 14 років тому
Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті 29-30 листопада, де обговорюватимуть російську війну в Україні, нагадує, що на Бухарестському саміті Альянсу у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії, але приєднання тих двох країн було відкладене і не втілене впродовж 14 років.
30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що зараз альянс зосереджений на нагальних потребах допомоги Україні в обороні від російської агресії, але не раз наголошував, що блок не воює з Росією й уникатиме кроків, які могли б призвести до розростання конфлікту.
Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати.Віктор Ющенко
Бухарестська декларація керівників країн альянсу 2008 року наголосила на праві країн самостійно вирішувати, чи приєднуватися їм до НАТО і підтвердила початок вступу Албанії та Хорватії, які стали членами 2009 року.
Але стосовно України і Грузії учасники саміту тоді вирішили лише «привітати» прагнення тих країн, а рішення щодо так званого Плану набуття членства (ПДЧ) для них відклали.
Згодом з’явилися розповіді, що за зачиненими дверима саміту в Бухаресті відбувалися гострі дискусії за участі зокрема російського президента Владіміра Путіна, який був запрошений до Румунії разом з тогочасними лідерами України і Грузії, Віктором Ющенком та Міхеїлом Саакашвілі.
Американський президент Джордж Буш (молодший) напередодні Бухарестського саміту був у Києві, де сказав, що «Сполучені Штати дуже підтримують» заявку України, а також Грузії на ПДЧ, щоб почати процес їхнього вступу НАТО.
Тим часом Владімір Путін активно доводив, що країни пострадянського простору не мають права вступати в Альянс, хоча 2004 року членами НАТО стали Естонія, Латвія і Литва на додаток до майже всіх інших держав Східної Європи, які колись перебували під впливом Москви.
Віктор Ющенко, спочатку називав «досягненням» те, що Бухарестський саміт офіційно проголосив, що Україна і Грузія «стануть членами НАТО».
Але після того як справа членства затяглася на невизначений час і спочатку Грузія 2008 року, а згодом Україна 2014 року стали жертвами агресії Росії, Ющенко казав, що вважає «близькими до зради» позиції тогочасних керівників Франції та Німеччини, Ніколя Саркозі та Анґели Меркель, які фактично вирішили прислухатися до заперечень Путіна.
«Не було б російсько-грузинської війни. Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати. Але то був рубікон на якому, коли стали на паузу, то можна писати, що ви програли», - сказав Ющенко в інтерв’ю українському телебаченню влітку 2021 року, додавши, що у нього «в той день було багато розчарувань».
Якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися.Анґела Меркель
Ющенко назвав Ніколя Саркозі «великим другом Путіна», а з розмов з Анґелою Меркель у Бухаресті він пригадав, що вона вказувала, що тоді лише ⅓ українців підтримували вступ в НАТО.
Після лютневого російського вторгнення український президент Володимир Зеленський назвав «прорахунком» фактичне рішення 2008 року не приймати Україну в НАТО, яке за його словами, було «заховане за оптимістичними дипломатичними формулюваннями».
«Я запрошую пані Меркель і пана Саркозі відвідати Бучу й побачити, до чого за 14 років призвела політика поступок Росії», - заявив Зеленський 3 квітня, коли відступ російських військ з під Києва розкрив світові жахи того, що відбувалося там під окупацією.
Анґела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини, найбільшої країни Західної Європи, з 2005 року до грудня 2021 року, досі наполягала, що її позиція була правильною, бо компроміс на той час можливо стримав войовничість Путіна.
«2008 року, за моїми оцінками, якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися, яку вона має зараз», - сказала Меркель у червні 2022 року, назвавши російське вторгнення «брутальним нападом, що не має виправдання».
Одна з вимог ультиматуму, який Путін виголосив взимку 2021 року, полягала в тому, щоб НАТО скасувало своє рішення 2008 року про право вступу України та Грузії.
Але при тому представники Москви аж до 24 лютого 2022 року намагалися ввести світ в оману, заперечуючи свої приготування до вторгнення в Україну, незважаючи на тривале накопичення російських військ і дані зокрема американської розвідки.
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба братиме участь у нараді міністрів НАТО в Бухаресті.
Він сказав, що зосередиться на двох головних питаннях: на нагальній міжнародній військовій допомозі Україні і на тому, як підтримати українську енергетику, вражену російськими ракетними обстрілами.
Дивіться також:
Всі новини дня
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резниковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключогово елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у достягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Фотограф з Каліфорнії допомагає волонтерам в Україні. Відео
Понад 200 тисяч доларів – чергову допомогу на таку суму зібрав та привіз до України американський фотограф з Каліфорнії. Джейсон Перрі вже чотири рази відвідував Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії.
- Голос Америки
Австралія подарувала Україні "потворні, але практичні" "бойові таксі" – Forbes
Австралія подарувала Україні “справді дивні” на вигляд вантажівки для піхоти із вантажним відсіком замість пасажирського, котрий утім може перевозити людей – інформує видання Forbes.
“Країни, прагнучи підтримати українські військові зусилля, схильні віддавати будь-яку запасну військову техніку, яку вони мають, і вірять, що українці знайдуть їй застосування”, - пише Forbes про австралійське надходження. Йдеться про вантажні машини ALV на базі бронетранспортерів М-113.
Вони можуть бути найдивнішими в українському арсеналі, який налічує тисячі машин усіх марок і моделей із багатьох інших країн, пише видання.
Модернізуючи класичний М-113 американської розробки, австралійці у рамках програми початку 2000-х років просто вирізали задню частину, залишивши “відкрите ліжко” позаду зрізаного відділення для екіпажу.
“У результаті вийшов брутально простий броньований вантажний автомобіль, який настільки ж універсальний, як і потворний”, - пише Forbes.
20-тонний ALV з дизельним двигуном потужністю 350 кінських сил здатний перевозити щонайменше п'ять тонн вантажу. Або транспортувати військових. За свідченням Forbes – дає командирам взводів можливість перевозити більше солдатів на одній машині.
“БТР – це бойові таксі. Вони транспортують піхоту до краю поля бою, а потім висаджують її для бою пішки. У цій ролі дивак ALV має працювати просто чудово”, - припускає оглядач видання.
Раніше МЗС Австралії повідомляло, що шанує непохитну рішучість і силу українського народу у протистоянні агресії Росії та пишаєтся підтримкою України. Уряд Австралії повідомляв про надання Україні додаткових безпілотних авіаційних системи для розвідки на полі бою, а також про участь фахівців Сил оборони Австралії у навчальну програму для українських військових під проводом Великої Британії.
Уряд Австралії запровадив також цільові фінансові санкції щодо Росії.
- Голос Америки
63 журналісти загинули в Україні від російської війни – Томіленко
Станом на початок червня 2023 року у війні Росії проти України з 24 лютого 2022 року загинули 63 медійники, сказав в інтерв'ю Голосу Америки голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Як сказав Томіленко, 14 колег загинули, безпосередньо виконуючи журналістський обов'язок, ще 9 журналістів – цивільні жертви, чиї обставини та причини загибелі з’ясовуються. І ще 40 медійників загинули, перебуваючи у лавах ЗСУ чи правоохоронних підрозділів, захищаючи зі зброєю незалежність України.
За даними Інституту масової інформації, станом на 31 травня 2023 року, з 24 лютого 2022 року загинув 61 журналіст як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань, зазначено на сайті IMI.
З них 10 було вбито журналістів під час виконання професійних обов’язків. Серед цих десяти – четверо українських та шестеро іноземних журналістів, повідомляє ІМІ.
Голова НСЖУ розповів, що чимало українських журналістів, не чекаючи мобілізації, добровільно подалися до війська захищати свою країну.
“Ми у жодному разі не заохочуємо змішувати службу в армії із незалежною журналісткою. Це принципово різні речі. Люди у війську підкоряються військовій дисципліні”, – додав Томіленко в інтерв'ю кореспондентці Голосу Америки Анні Черніковій.
Керівник спілки сказав, що 20% українських редакцій ЗМІ повідомляють, що їхні працівники мобілізовані до служби в армії.
Минулого місяця, як повідомляв Голос Америки, Сергій Томіленко виступав у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, де повідомив, що серед загиблих є "і професійні журналісти, і цивільні жертви, і герої-медійники в лавах ЗСУ".
- Голос Америки
Евакуація з Бєлгородщини означає, що у Росії «нервують» з приводу майбутнього контрнаступу – експерти ISW
Масова евакуація з Бєлгородської області Росії, що межує з Україною, є «непропорційною реакцією» на кілька рейдів на територію Росії, вважають американські військові експерти. На їхню думку, імовірно, російська влада намагається таким чином показати свою впевненість та здатність реагувати на потенційні загрози.
Як повідомив місцевий губернатор, близько 2500 людей були евакуйовані з Бєлгородської області до регіонів далі всередині Росії після кількох днів українських обстрілів і вторгнень. Це, на думку газети New York Times (NYT) підкреслює швидке перетворення частини західного кордону країни в зону бойових дій.
Губернатор В’ячеслав Гладков у своєму каналі в Telegram повідомив, що четверо людей у Бєлгородській області були вбиті артилерійськими снарядами в п’ятницю, у тому числі дві жінки, які загинули після того, як їхній автомобіль був підбитий біля міста Шебекіно, неподалік українського кордону.
Як пише газета, кількість людей, які евакуювалися, не вдалося підтвердити, але жителі Бєлгорода, які їздили в Шебекіно в четвер, описали місто, в якому проживало 40-тисяч людей як місто-привид. Вони сказали, що багато жителів виїхали, не дочекавшись офіційної евакуації після того, як по кілька годин ховалися в підвалах під час бомбардування.
Американська газета зауважує, що занепокоєння в Бєлгородській області зростає після того, як минулого тижня дві воєнізовані групи перетнули кордон і недовго утримували два села в іншій частині області.
Аналітики американського дослідницького центру Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Міністерство оборони Росії продовжує реагувати «непропорційно» на кілька рейдів на територію Росії. На думку експертів, цим російська влада намагається продемонструвати «впевненість і компетентність у здатності реагувати на передбачувані загрози».
Як зазначають аналітики ISW, керівництво Міністерства оборони Росії навіть нагородило командира мотострілецького батальйону підполковника Олександра Нікітіна за керівництво обороною. Як вважають експерти ISW, мабуть, це було зроблено для того, щоб «перемогу» не приписав собі інший командир – генерал-полковник Олександр Лапін, як про це уже повідомлялося в інформаційному просторі.
Американські аналітики звертають увагу на те, що російські військові блогери «продовжують використовувати ситуацію в Бєлгородській області для критики російського керівництва». Коментатор, пов’язаний з «Групою Вагнера», взагалі заявив, що Міністерство оборони Росії «не ставиться до Бєлгородської області як до російської території». Він стверджував, що російські населені пункти заносять в один список з українськими, які постраждали від українських обстрілів.
Деякі військові блогери вважають, що російські сили добре відреагували на рейди, які, як вони стверджують, є просто «терористичними атаками», спрямованими на психологічний вплив, а не на забезпечення контролю над конкретними територіями.
Один російський блогер, як кажуть в ISW, «абсурдно заявив», що реакція Росії змусила українців дійти висновку, «що починати контрнаступ зараз надто ризиковано».
Експерти ISW навпаки вважають, що рейди, чи інші українські розвідувальні акції були «надзвичайно малими» в порівнянні з тими силами, які Україна готує до контрнаступу.
«Гіперфокус Росії на другорядних тактичних боях підкреслює нервозність і невпевненість Росії щодо майбутнього контрнаступу», – вважають експерти ISW.
Форум