Спеціальні потреби

Мешканці Центральної Азії, які під примусом воювали в Україні на стороні РФ, повертаються додому в трунах


Архівне фото: дорога, що сполучає місто Ош в Киргизькій Республіці з Китаєм
Архівне фото: дорога, що сполучає місто Ош в Киргизькій Республіці з Китаєм

Десятки сімей у Центральній Азії отримали тіла своїх близьких, які загинули в Україні, воюючи поряд з російськими військами протягом року після початку повномасштабного вторгнення Москви, пише Радіо Свобода.

Минулого місяця принаймні чотирьом родинам у Киргизстані повідомили, що родич загинув під час бойових дій в Україні після того, як був завербований у російських в'язницях групою найманців «Вагнера».

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Серед них був 30-річний Ерлан Єрмеков, уродженець південної області Ош, який відбував дев'ятирічний термін ув'язнення за зґвалтування та пограбування. повідомила його сім’я.

У листопаді Єрмеков підписав шестимісячний контракт з «Вагнером» на війну в Україні в обмін на гроші, російське громадянство та зняття судимості. Єрмеков побачив у цьому шанс почати нове життя, сказала його мати Гульнара Закірова.

Закірова визнає, що отримувала гроші з Росії — близько 1300 доларів США в перший місяць і 2400 доларів США в наступні місяці — це, на її думку, була зарплата її засудженого сина, який став учасником бойових дій, яку виплачувала “Група Вагнера”.

Але це тривало недовго. Єрмеков загинув у зоні бойових дій 6 лютого. Зараз його мати підтримує акцію повернення всіх киргизьких засуджених з Росії для відбування решти покарання в киргизьких в'язницях.

«Я втратила єдиного сина і не хочу, щоб інші матері переживали те, що я зараз переживаю", - сказала вона.

Киргизька влада каже, що 1077 киргизьких громадян наразі відбувають терміни ув’язнення в Росії — здебільшого за звинуваченнями в торгівлі наркотиками.

Є ще тисячі вихідців з Таджикистану, Узбекистану та інших країн Центральної Азії, ув’язнених у Росії, ключовому пункті призначення для трудових мігрантів з цих колишніх радянських республік.

Вважається, що «Вагнер», який, за повідомленнями, вчиняв звірства в зонах бойових дій по всьому світу, командував до 50 000 бойовиків в Україні, причому близько 80 відсотків із них були завербовані, перебуваючи в російській в’язниці – за даними Ради національної безпеки США та російських активістів.

26 січня Сполучені Штати визнали приватну військову компанію транснаціональною злочинною організацією за допомогу російським військовим у війні в Україні.

“Група Вагнера” найняла щонайменше 35 000 засуджених, відколи наприкінці червня розпочала велику акцію вербування, за словами Ольги Романової, директорки російської правозахисної організації «Русь Сидящая», яка захищає інтереси ув’язнених. Угруповання особливо націлене на засуджених із Середньої Азії, часто вербуючи їх проти їхньої волі, каже вона.

Терпіть тортури або йдіть на війну.

Раніше в лютому тіло 52-річного трудового мігранта Фатхулло Нарзуллоєва було відправлено його родині в село Ноджій Боло на околиці столиці Таджикистану Душанбе.

Російські офіційні особи заявили, що його вбили в охопленому бойовими діями східноукраїнському місті Бахмут. У червні Нарзуллоєв поїхав до Росії на роботу. Його заарештували за невідомих обставин в аеропорту Єкатеринбурга.

Під час телефонних дзвінків із в'язниці Нарзуллоєв повідомив родичам, що його "примушують йти воювати", повідомила його дружина. Востаннє вона чула його в жовтні.

Таджицька влада каже, що не знає, скільки громадян Таджикистану, в тому числі засуджених, виїхали в Україну або загинули там. Таджицька служба Радіо Свобода зафіксувала 14 випадків вбивства таджицьких в’язнів в Україні за останні місяці.

Керівник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин 9 лютого заявив, що його група припинила вербування в'язнів. За даними Міністерства оборони Великої Британії, дані Федеральної кримінальної служби Росії свідчать про падіння темпів вербування в'язнів з грудня.

«Новини про суворі реалії ПВК «Вагнера» в Україні, ймовірно, потрапили до ув’язнених і скоротили кількість волонтерів», – повідомили в міністерстві на початку лютого. Але сім’ї середньоазіатських засуджених у Росії наполягають на тому, що їхні родичі продовжують стикаються з тиском, включаючи фізичне та психологічне жорстоке поводження, з боку «тюремної адміністрації», яка змушує їх йти на війну.

Закірова каже, що вона все ще підтримує зв’язок із приблизно 30 киргизькими ув’язненими у в’язниці Єкатеринбурга, де його син був завербований “Групою Вагнера”.

"Ув'язнені кажуть, що їх періодично замикають в холодні камери, в спеціальний ізолятор. Мовляв, тюремники відкрито не кажуть їм йти воювати, але мучать, доки ув’язнені не кажуть, що краще поїдуть в Україну», – сказала Закірова Киргизькій службі Радіо Свобода. «Деякі з ув’язнених, які були там 7-8 років, кажуть, що вони раніше нічого подібного не переживали».

Радіо Свобода не може незалежно перевірити твердження Закірової. Але подібні розповіді дали кілька інших, у тому числі батько 26-річного громадянина Киргизстану, який перебував у в'язниці в Свердловській області.

"Засуджених катують у так званому бараку суворого режиму; там дуже холодно, все зроблено з бетону", - сказав батько, згадуючи свого сина, якого у 2020 році засудили до шести років ув'язнення за торгівлю наркотиками.

"Мій син каже, що їм довелося пити власну сечу після того, як їх тримали там днями без їжі та води. Він каже, що в’язні з часом виснажуються і погоджуються йти воювати», – сказав батько на умовах анонімності. Його сина нещодавно перевели до в’язниці в іншому місті, і батько боїться, що його відправлять в Україну.

Вони знали, що це за війна.

До казахського міста Караганди в січні з України відправили тіла щонайменше двох місцевих чоловіків. Обидва добровільно пішли воювати разом із військами загарбників, кажуть їхні друзі.

Юрій К., 36-річний водій вантажівки та батько трьох дітей, жив нормальним життям на околиці шахтарського міста -- до того, як його родина та друзі раптом почули, що він воював у Бахмуті.

Юрій був убитий у Бахмуті в січні, приблизно через два місяці після того, як він прибув з Казахстану.

Невідомо, що спонукало його залишити все позаду та піти на передову чужої війни.

Акаунт Юрія в російській соціальній мережі «Одноклассники» показує, що він був членом проросійської групи, яка підтримувала жорстоке вторгнення Кремля, і він ділився відео із зони бойових дій.

Родина Юрія відмовилася спілкуватися з казахською службою Радіо Свобода . Але один із колишніх товаришів по службі Юрія сказав, що він відкрито говорив про свій намір поїхати воювати в Україну.

“Юрія всі навколо намагалися зупинити, але він нікого не слухав, і навіть те, що він є батьком маленьких дітей, йому не завадило», – розповів колишній колега на умовах анонімності.

Тіло Юрія прибуло майже одночасно з труною ще одного уродженця Караганди, 30-річного Олександра. Невідомо, чи знали ці двоє чоловіків.

Друзі Олександра кажуть, що після закінчення місцевого коледжу він працював техніком у приватній компанії.

Один зі знайомих Олександра сказав, що знає ще кількох чоловіків, які поїхали в Україну воювати з росіянами, але не став уточнювати. Він сказав, що «всі вони» поїхали в Україну добровільно, усвідомлюючи ризики.

«Вони не поїхали в Україну за грошима; вони поїхали туди не тому, що їм тут не було місця. Кожен із них усвідомлював ризики, пов’язані з вступом у війну», – сказав чоловік.

Багато казахів вважають, що провоєнна пропаганда в російських ЗМІ – поширена в Казахстані – зіграла значну роль у формуванні думки багатьох у великих російськомовних громадах Казахстану.

Що каже держава.

Уряди Центральної Азії неодноразово застерігали своїх громадян від участі в іноземних військових конфліктах.

Минулого тижня влада Таджикистану заявила, що Душанбе «готовий» розглянути будь-який запит громадян Таджикистану, які перебувають у в’язниці. Росію переведуть до в'язниць Таджикистану.

Найбільш активно намагався повернути додому своїх ув'язнених громадян Киргизстан, де Генеральна прокуратура заявила, що минулого року отримала 174 заяви від киргизьких засуджених у Росії бути екстрадованим на батьківщину.

Прокурори заявили, що повернули десятки засуджених і продовжують працювати над іншими справами.

Законодавці Киргизстану 8 лютого обговорили способи запобігання залученню киргизьких ув’язнених до участі у війні Росії. За останні два місяці російські суди розглянули п’ять запитів Киргизстану про екстрадицію. Усім їм було відмовлено.

Киргизькі, казахські та таджицькі служби Радіо Свобода працювали над статтею.

Форум

XS
SM
MD
LG