Спеціальні потреби

Актуально

Чому українські воєначальники конфліктують між собою під час війни?

Фото: під час міжнародних навчань «Три мечі» на Яворівському полігоні на Львівщині, 27 липня 2021 року

В українській армії змінили головнокомандувача. Руслан Хомчак пробув на цій посаді 2 роки і 3 місяці. В Офісі президента України заявили, що причина ротації вищого армійського керівництва – «відсутність синергії» між міністром оборони і головнокомандувачем. Чому під час війни армійські керівники конфліктують, що встиг зробити Хомчак на посаді і які проблеми першочергово необхідно вирішувати після його зміни?

27 липня головнокомандувачем української армії замість Руслана Хомчака став Валерій Залужний. Одразу після цього почалися значні кадрові перестановки армійського керівництва на інших посадах: змінили командувача операції Об'єднаних сил, сил спецоперацій, голову Генштабу і інших керівників. Нова команда – саме під Залужного, на якого покладають багато надій самі ж вояки – менеджер з роботи з військовими фонду «Повернись живим» Андрій Римарук отримує багато відгуків від офіцерів різного рівня:

«Це призначення військовими оцінюється як дуже позитивне. Це не старий якийсь офіцер. Сучасний, нової генерації, який постійно проводить якісь зміни. Мені здається, це був найкращий вибір з того, що зараз є в наявності».

Валерій Залужний під час представлення перед керівним складном ЗСУ

Але перестановки у верхівці армії назрівали вже давно, зазначають фахівці. Не перший місяць ширилися чутки про те, що міністр оборони Андрій Таран і вже колишній головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак не розмовляли. Публічно конфлікт заперечували – ось, що казав в інтерв'ю наприкінці березня сам Руслан Хомчак:

«Ну, це неправда. Хтось, хто придумує про конфлікти… Є робочі стосунки, де кожен має свою думку, де вони можуть посперечатися, можуть обговорити, можуть до чогось прийти. Такого не було, щоб ми не розмовляли з міністром оборони. Це перекручування, комусь це потрібно. Це потрібно і, повірте мені, в першу чергу нашому ворогу. Я маю свою позицію – мав і буду мати завжди – незалежно від посади. Це ніколи не йде в розріз із законом. Так само і міністр оборони».

Є особиста відповідальність президента Зеленського – про це треба казати
Юрій Бутусов

Публічним конфлікт став після взаємної судової тяганини. Українська авіація часом виконує спецрейси для інших замовників – підтримують наліт льотчиків і отримують гроші у спецфонд. Під час одного з таких рейсів, нібито перевезення зброї з Болгарії в Руанду, Іл-76 через поломку приземлився в Єгипті, писало видання «Бабель». Таран, дізнавшись про це, заборонив такі польоти і виписав догани кільком генералам – вони пішли в суд оскаржувати. Таран теж почав судитися. Тоді нібито втрутився Офіс президента – і конфлікт нібито припинили. Юрій Бутусов каже, що проблеми, зокрема, через перетягування повноважень:

Конфлікт Хомчака і Тарана став публічним через протистояння щодо польотів українських Іл-76

«Підкреслюю, 3 центри впливу, відсутність завдань, відсутність контролю. Хочу сказати, що, на відміну від «Великого будівництва», президент не проводить наради щодо обороноздатності Збройних сил, щодо оборонної реформи. Ніякого контролю немає, хоча він – Верховний головнокомандувач, а не просто держслужбовець, який когось призначає. Є особиста відповідальність президента Зеленського – про це треба казати. За те, що хтось з його підлеглих не розмовляє, що якісь проблеми не вирішуються».

Конфлікти між головнокомандувачем і міністром в українській армії – це вже давня історія, яка тягнеться з 2005 року, каже колишній заступник голови Генштабу Ігор Колесник – він служив і під керівництвом Віктора Муженка, і Руслана Хомчака.

«Такі факти були і за часів Януковича – це було протистояння між міністром Єжелем і начальником Генерального штабу Педченком. Такі ж протиріччя були і під час каденції міністра оборони Степана Полторака і начальника Генерального штабу – головнокомандувача, генерала армії України Віктора Муженка, але в кожен свій історичний період вони вирішувались по-різному. В часи Януковича цих обох посадових осіб відправили у відставку, за часів Полторака і Муженка – знайшли між собою порозуміння після втручання верховного головнокомандувача (Петра Порошенка – ред.), і вони, в принципі, ефективно працювали».

Питання наступного конфлікту буде лише питанням часу. Звичано, все буде залежати від персоналій
Андрій Загороднюк

Ексміністр оборони Андрій Загороднюк визнає: у нього теж були складнощі в роботі, але не через людський фактор. Значна частина повноважень Генштабу і Міноборони перетинаються, каже, а має бути чітка вертикаль і розуміння того, хто за що відповідає:

«В комітеті Верховної Ради зараз йдуть роботи над змінами закону про нацбезпеку, які випишуть відносини між міністерством і Генеральним штабом заново. Якщо цього не зробити, то питання наступного конфлікту буде лише питанням часу. Звичайно, все буде залежати від персоналій: у кого який характер, яким чином люди спрацюються, але розраховувати на персоналії, коли ми вибудовуємо систему оборони, неможливо. Це має бути нормально працююча інституційна система. Ми маємо не підставляти своїх офіцерів».

Коли Руслана Хомчака призначили на посаду головнокомандувача, він декларував багато цілей: головною цінністю називав людину, обіцяв припинити ручне управління, показуху, подвійні стандарти та багато іншого. Але реформи не вдалися, каже Андрій Римарук. Він виділяє лише реформування структур під стандарти НАТО:

«Головний мінус, який я спостерігав – це ручне управління. Кажу відверто, що навіть деякі командири батальйонів без погодження Руслана Борисовича Хомчака не призначались. Він вникав до самих низів. Мені здається, що ця, просто-напросто, чорна рутина його заковтнула і йому досить важко було звідти вибратися».

Ігор Колесник виправдовує відсутність значущого прогресу оточенням колишнього головнокомандувача:

«Якщо сам Руслан Борисович Хомчак бажав реформ, то ті посадові особи, яких він просував за деякими напрямкам, навпаки, усе це гальмували. Люди близького оточення, вони працювали, грубо кажучи, не на нього, а проти нього. Тому так вийшло, що деякі його бажання не були взагалі реалізовані або спотворені ними до такого ступеня, що викликали незадоволення підлеглими».

Частина військових оглядачів переконана і у відставці Андрія Тарана з посади міністра – але дещо згодом

Військові оглядачі впевнені, що після відставки Хомчака свою посаду залишить і Андрій Таран – його Юрій Бутусов називає людиною голови Офісу президента Андрія Єрмака. Але для звільнення потрібне голосування народних депутатів, які зараз на канікулах:

«Поки ніхто не буде з цим поспішати, але в нього звільнені троє ключових заступників міністра – щодо двох з них, Миронюка та Халімона, відкриті кримінальні провадження: про зловживання, корупцію, службову недбалість і таке інше. Тому, звичайно, що це такий «дзвіночок по Тарану». Але Єрмак вирішив, що переможців у цій ситуації (конфлікті Тарана та Хомчака – ред.) не має бути. Тобто разом з Тараном, ще навіть швидше прибрали Хомчака».

Армія просто-напросто заморожена. Вона стоїть, не розвивається, не переозброюється
Андрій Римарук

Але головний наслідок багатомісячного протистояння Міноборони і Генштабу, на який влада не звертала уваги – обороноздатність України, яка зазнала удару, кажуть оглядачі. Минула вже половина 2021 року, а секретних закупівель озброєння, боєприпасів і інших важливих для армії товарів в рамках ДОЗ усе ще немає, каже Андрій Римарук:

«Не прописаний жодний нормативно-правовий акт, не затверджений на рівні Кабінету міністрів. Держава не розуміє, як вона буде на оборонку витрачати кошти, оборонні підприємства не можуть отримувати замовлення, відповідно, люди на оборонних підприємствах не отримують заробітної плати. Ці ж люди не сплачують податки – у нас не поповнюється бюджет. І найгірше у всьому цьому, що в нас армія просто-напросто заморожена. Вона стоїть, вона не розвивається, не переозброюється».

«Ситуація ще не трагічна. Але якщо не буде змін зараз нормальних – саме з боку підготовки до ДОЗ, то до кінця року можуть бути великі проблеми. Робота Міністерства оборони – це, в першу чергу, забезпечення боєздатності країни. Всіх спроможностей. Збройні сили знають, як застосовувати, але Міністерство має створити умови – тобто забезпечити усім необхідним», – доповнює Андрій Загороднюк.

Після кадрових перестановок залишається кілька важливих запитань – чи зможуть налагодити виконання держоборонзамовлення, чи замінять чинного міністра оборони і що робитимуть з повноваженнями Міноборони і Генштабу, конфлікти через які, як наголошують фахівці, ставлять обороноздатність України під загрозу.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Американські експерти вказують на те, що ймовірність нової ескалації російської агресії проти України лишається високою. Відео

Всі новини дня

«Ми повинні працювати в коаліції», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур. Відео

«Ми повинні працювати в коаліції», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:26 0:00

«Ми повинні працювати в коаліції. Це не є питанням, яке Сполучені Штати можуть вирішити самостійно», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур.

Зеленський прокоментував повідомлення про можливу зустріч з Байденом у Польщі

Президенти України Володимир Зеленський та Австрії Александер Ван дер Беллен, Київ, 1 лютого 2023. REUTERS/Viacheslav Ratynskyi

Президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про його можливу зустріч з президентом США Джо Байденом наприкінці лютого під час його візиту до Польщі.

"Що стосується президента США – ми інколи зустрічаємося з ним. Мене не запрошували в Польщу", – сказав він під час брифінгу з президентом Австрії Александером Ван дер Белленом, повідомляє Радіо Свобода.

Польські видання припускали, що зустріч Байдена, Зеленського та Анджея Дуди може відбутися у Варшаві чи Жешуві.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Як Голос Америки писав раніше, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що президент США Джо Байден, ймовірно, відвідає Центральну Європу в лютому, але додав, що невідомо, до яких саме країни він приїде.

Натомість минулого тижня координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю цю інформацію не підтвердив.

«Давно пора». Західні експерти про антикорупційні кроки Зеленського

Західні ЗМІ звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського.

Західні експерти з надією відгукнулися на антикорупційні кроки президента України Володимира Зеленського, який заявив у вівторок увечері, що планує додаткові зміни в своєму уряді перед зустріччю до з представниками Європейського Союзу в п’ятницю.

Західні видання повідомили, що в Україні «розпочалася нова хвиля антикорупційних рейдів проти високопосадовців». Зокрема у репортажі американського телеканалу CNN звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського, а також «у рамках очевидної чистки» – у колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Також за підозрою в корупції було звільнено керівництво митної служби України і за результатами розслідувань повідомлено про підозри топменеджменту ПАТ «Укртатнафта».

Генеральний прокурор України Андрій Костін у середу заявив, що «корупція під час війни – це мародерство». Він зазначив, що чотирьом посадовцям – ексзаступнику міністра оборони та ексміністру енергетики і вугільної промисловості, чинному та колишньому посадовцям Міноборони було повідомлено про підозру. «Жодні посади не дозволять уникнути відповідальності», – додав Костін на своїй сторінці у фейсбуці.

Дослідник американського аналітичного центру "Атлантична рада" Андерс Аслунд вважає, що це - «добрі новини».

«Україна починає справді серйозно боротися з корупцією», – твітує експерт, який стежить за Україною впродовж багатьох десятиліть.

Інший відомий економіст, який має багатолітній досвід у регіоні Східної Європи, Тімоті Еш каже, що обшук у будинку Коломойського свідчить про те, що« Зеленський серйозно взявся за боротьбу з корупцією» напередодні зустрічі з керівництвом ЄС.

«Давно пора, - твітує експерт. – Я вважаю, що він хоче надіслати потужний сигнал для просування швидкого вступу до ЄС».

Як заявив Зеленський, він планує кадрові зміни в уряді та «нові реформи», які мають змінити «соціальну, правову та політичну реальність» з метою наближення України до членства у Європейському Союзі. Після подачі заявки на вступ до ЄС через кілька днів після початку російського вторгнення у лютому 2022 року, Київ почав переговори, які мають змінити українську правову, політичну та економічну систему та подолати корупцію.

У червні ЄС офіційно надав Україні статус кандидата на членство. На думку оглядачів, процес приєднання може тривати багато років, але Київ може пришвидшити його, якщо почне активніше боротися з корупцією.

Оглядачі зауважують, що це вже друга хвиля звільнень чиновників після того, як минулого тижня було звільнено низку урядовців, включно зі заступником міністра оборони. Тоді уряд не надав жодних причин для цих кроків, які стали найбільшою кадровою зміною з моменту вторгнення, але оглядачі зауважили, що вони відбулися після публікацій журналістських розслідувань про закупівлі продовольства за завищеними цінами. Міністр оборони Олексій Резніков назвав звинувачення «абсолютною нісенітницею» і продуктом «викривленої інформації».

Професор Школи публічної політики Університету Гарріса Чикаго Костянтин Сонін вважає, що «звільнення ряду високопоставлених чиновників із закупівель, підозрюваних у корупції, є сміливим і важливим кроком».

Він звертає увагу на те, що не було жодних нарікань на Україну з приводу можливих зловживань великою міжнародною допомогою, яку Київ отримує з початку широкомасштабної агресії.

Як повідомляв «Голос Америки», у понеділок Міністерство фінансів США заявило, що не бачить жодних ознак того, що українці могли зловживати американськими коштами.

«У нас немає жодних ознак того, що кошти США були використані не за призначенням в Україні, - заявила речниця Міністерства фінансів США Меган Аппер у коментарі для агентства Reuters. Вона додала, що США вітають зусилля української влади, щоб гарантувати, «щоб допомога США доходила до тих, кому вона призначена».

Також для забезпечення прозорості та звітності щодо наданої допомоги, в Україні працюють спеціальні аудитори від уряду США, Світового банку і міжнародної компанії Deloitte, які мають наглядати за тим, щоб американська допомога виокристовувалася за призначенням. Про це минулого тижня під час слухань у Комітеті з міжнародних справ Сенату США повідомила заступниця держсекретаря з політичних питань Державного департаменту Вікторія Нуланд.

Американська громадська радіостанція NPR нагадує, що Україна, яка після розвалу Радянського Союзу з його командною економікою потрапила в умови «дикого Заходу», вже раніше робила спроби боротися з корупцією, але не завжди вони були вдалими.

Економіст Костянтин Сонін також зауважує, що нинішніх кроків України може бути недостаньо через українську репутацію, яка була «заплямована корупцією минулих урядів» і може відіграти велику негативну роль для підтримки України у світі.

«Звільнення є ще одним сигналом того, що Зеленський дуже серйозно ставиться до репутації української влади. Щоб зберегти громадську підтримку в усьому світі, що має вирішальне значення для військової та гуманітарної допомоги, уряд не повинен терпіти корупцію», – каже Сонін.

Чиказький економіст родом з Росії нагадує, що Зеленський прийшов на посаду президента з антикорупційним мандатом і «війна дала йому шанс зробити ще більше». І тут він бачить «величезний контраст з Росією».

«Путінські генерали та їхні заступники казково збагатилися на державній службі. Можливо, російська армія не воювала б так погано, якби не була настільки корумпованою. Але тоді вони б не пішли воювати, якби не були», – твітує Сонін.


Оглядачі кажуть, що Зеленський посилає сигнал союзникам, що він не терпітиме марнотратства та шахрайства у своєму уряді. Як зауважує газета New York Times, це особливо важливо зараз, тому, що український президент попросить про додаткову військову допомогу, яка обчислюється мільярдами доларів.

Перед голосуванням бюджету США на 2023 рік, у якому закладено допомогу Україні на суму понад 45 мільярдів доларів, законодавці-республіканці заявили, що вимагатимуть перевірки фінансової допомоги та озброєння, наданого під час війни. Деякі з них стверджують, що Україна отримала і має отримати від США майже 100 мільярдів доларів і надання допомоги в майбутньому має бути обмеженим.

Згідно з даними Transparency International, міжнародної організації, що визначає сприйняття корупції у світі, оцінка України покращилася до 33 з 30 (зі 100 пунктів), що свідчить про збільшення прозорості в державному секторі.

Брифінг Голосу Америки. Корупція в Україні у 2022 – як змінилось її сприйняття
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

США ввели санкції проти підставних компаній, що допомагали оборонному комплексу Росії обходити обмеження

Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження щодо осіб та компаній, пов'язаних із Кремлем. У санкційний список потрапили 22 фізичних та юридичних осіб у кількох країнах, пов’язаних із мережею, що допомагала Росії обходити запроваджені раніше санкції та підтримувала її оборонний комплекс. Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів США.

"Відчайдушні спроби Росії використати підставні компанії, щоб обійти санкції США, доводять, що обмеження зробили відновлення постачання військової машини Путіна значно складнішим і дорожчим для російського військово-промислового комплексу", - заявив заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо.

Запроваджені обмеження зокрема спрямовані проти російської мережі, яку очолює торговець зброєю з Росії та Кіпру Ігор Зіменков. За даними Міністерства фінансів США, учасники "мережі Зіменкова" брали участь у проектах, пов'язаних із російським оборонним комплексом, зокрема постачанням високотехнологічних пристроїв Росії після початку її повномасштабної війни проти України.

Окремі учасники "мережі Зіменкова" також підтримували підсанкційні державні російські оборонні підприємства "Рособоронекспорт" і державну корпорацію "Ростех", які є ключовими для російського військово-промислового комплексу.

За даними Мінфіну США, Ігор Зіменков разом із сином Джонатаном вели пряме листування з російськими оборонними компаніями, що були під санкціями США, а також брали участь у численних угодах з продажу російських засобів кібербезпеки та гелікоптерів в інші країни.

Крім того, Ігор Зіменков підтримував білоруський військово-промисловий комплекс, та сприяв торгівлі підсанкційного білоруського оборонного підприємства «Белспецзнештехніка» у Латинській Америці.

У Мінфіні США заявляють, що "мережа Зіменкова" використовувала підставні компанії для переміщення грошей всередині мережі, намагаючись при цьому зберегти законний вигляд.

"Усе майно та частки у власності зазначених осіб, що розташоване у Сполучених Штатах, у володінні чи під контролем осіб США, заблоковане. Крім того, блокуються будь-які організації, які належать, прямо чи опосередковано, 50 або більше відсотками одній чи кільком заблокованим особам," - повідомили в Міністерстві фінансів США. Також учасникам мережі та пов'язаним із нею особам і компаніям заборонено проводити будь-які фінансові транзакції на території США.

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Відео

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:31 0:00

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Послухайте, як це було.

Більше

XS
SM
MD
LG