Спеціальні потреби

Актуально

Американські волонтери почнуть повертатися в Україну не раніше жовтня

Волонтери Корпусу миру в Україні, 2019 рік

Про це в інтерв’ю «Голосу Америки» повідомив директор Корпусу миру США в Україні Майкл Кетовер

Коли в середині березня Корпус миру оголосив термінову евакуацію через пандемію коронавірусу, багато хто з добровольців навіть не встиг попрощатися з прийомною родиною, з українськими колегами. Як згадує Майкл Кетовер, волонтери дуже сумували, залишаючи Україну. Одні з них на той час прослужили тут уже півтора року, інші склали присягу 7 місяців тому. Щойно налагодили партнерські стосунки, увійшли в курс справ на місцях, тільки почали розмовляти українською і російською.

Майкл Кетовер: «Це був справжній шок для них. В аеропорту вони всі повторювали: ми повернемось, ми не можемо дочекатися, коли зможемо повернутись».

«Голос Америки»: Нинішня евакуація – друга в історії Корпусу миру США в Україні. Перша була у лютому 2014-го, за часів Майдану. Тоді волонтери повернулися лише через півтора року. Які прогнози цього разу?

1 жовтня 2020 року – це дата, яка нам здається найбільш оптимістичною


Майкл Кетовер: 1 жовтня 2020 року – це дата, яка нам здається найбільш оптимістичною для відновлення роботи Корпусу миру в усьому світі. Є країни, більш благополучні з погляду епідемічної ситуації: мало випадків коронавірусу, майже немає смертей. Вони, можливо, відкриються раніше.

Тут в Україні ми розраховуємо на кілька фаз повернення. Спочатку– маленькі групи, як ми це робили після попередньої евакуації, а потім решта, щоб відновити нашу присутність. Зараз розглядається саме така стратегія.

Раніше, до пандемії, ми планували прибуття великої групи (150 волонтерів) у серпні. Тепер це перенесено на березень наступного року. Саме тоді, як ми вважаємо, зможемо знову запросити велику групу.

Але цієї осені – сподіваємося – зможемо прийняти, як ми це називаємо, «реінституційну» групу. Це ті волонтери, які вже знають мову, мають певні знання з культури, встановлені зв’язки з українцями. Ідея полягає у тому, щоб повернути їх назад до їхніх громад. Якщо, звичайно, українські партнери далі зацікавлені.

«Голос Америки»: Хоч волонтерів евакуювали, офіс Корпусу миру в Україні продовжує працювати. Чи ви підтримуєте зв’язки з евакуйованими добровольцями? Якщо так, то чим вони зараз займаються вдома у США, які їхні плани?

третина евакуйованих добровольців продовжують свою волонтерську діяльність віртуально


Майкл Кетовер: Ми підтримуємо зв’язки з ними всіма. І я щасливий повідомити, що принаймні третина евакуйованих добровольців продовжують свою волонтерську діяльність віртуально, у віддаленому режимі. Працюють з українськими молодіжними клубами, проводять тренінги з фінансової грамотності, навчання за програмою PEPFAR (Надзвичайна ініцатива Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД). Волонтери організували також клуби з вивчення англійської мови онлайн для школярів, учителів, ветеранів.

Ось учора я спілкувався з одним із наших добровольців, який до евакуації служив у Луцьку, допомагаючи реалізувати програму DOBRE. Зараз він продовжує – онлайн – залучати українську молодь до процесів децентралізації.

Отож ми й далі працюємо в Україні. Різниця полягає тільки у тому, що тепер волонтери роблять це дистанційно.

більшість уже підтвердили, що хочуть повернутися


Щодо планів – більшість уже підтвердили, що хочуть повернутися. І наші українські партнери повідомили, що на це сподіваються. Тож ми повернемо усіх, як тільки з’явиться така можливість.

«Голос Америки»: Чи плануються, після відновлення роботи місії, новинки до ваших програм?

Майкл Кетовер: Ми тут тому, що Міністерство освіти запросило нас викладати англійську мову. Це наш основний проект, і ми продовжимо це робити. Плануємо також додати деякі програми з інформаційних технологій. Спробуємо подивитися, як може виглядати шкільне навчання в майбутньому, якщо вакцину від коронавірусу не буде так швидко знайдено.

Два інші наші основні проекти – з молодіжного розвитку та розвитку громад. Це далі залишається для України пріоритетом, і ми далі над цим працюватимем. З урахуванням змін, які приніс у світ COVID-19.

«Голос Америки»: До епідемії українська місія Корпусу миру була найбільшою в світі. Який Ваш прогноз: чи збереже вона цей статус, коли пандемія вщухне?

Майкл Кетовер: Я пишаюся тим, що українська програма Корпусу миру є найбільшою в світі. Позаторік ми мали 461 волонтера, а торік 432 американських волонтери, які перебували тут одночасно.

Україна надзвичайно важлива для Сполучених Штатів – і з геополітичної, і з культурної точки зору. І Корпус миру тут фокусується не тільки на тому, щоб допомагати уряду в здійсненні його програм, але й у тому, щоб вибудовувати стосунки. Коли американська молодь налагоджує контакти з українською молоддю, то у сучасному світі, де є соціальні медіа, ці зв‘язки можуть тривати все життя.

Тож ми дуже пишаємося тим, що маємо тут, в Україні, найбільшу місію в світі.

ми сподіваємося знову бути найбільшими


І так, ми сподіваємося знову бути найбільшими. Побачимо тільки, якою буде ситуація з коронавірусом.

Дивіться також: Емігрант із Узбекистану знайшов покликання до малярства... в американській в’язниці. Відео

Всі новини дня

Зброя, передана Україні, належить Україні – Білий дім про удари по території Росії

Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі: «Адміністрація Байдена чітко заявила українцям, як приватно, так і публічно, що ми не підтримуємо напади на російську територію».

Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі повторив у середу, що українські офіційні особи запевнили Сполучені Штати, що вони не використовуватимуть обладнання, надане Сполученими Штатами, для ударів усередині Росії.

Про це Кірбі заявив у розмові з телеканалом CNN після того, як у середу територію Росії, за повідомленнями, було піддано «масованим» обстрілам з дронів.

«Адміністрація Байдена чітко заявила українцям, як приватно, так і публічно, що ми не підтримуємо напади на російську територію», – заявив Кірбі у коментарі для CNN.

«Ми не хочемо бачити ескалацію цієї війни», – сказав він. Кірбі додав, що українці «дали нам гарантії, що не будуть використовувати наше обладнання для ударів усередині Росії».

З іншого боку, він наголосив, що озброєння, яке партнери надали Україні, тепер належить Україні.

«Як тільки це дісталося до них, воно належить їм», – додав Кірбі.

Він не надав відповіді на запитання про те, чи обстріл вівся українською, чи західною зброєю, сказавши лише, що американські державні органи все ще збирають дані про ці напади.

«Ми все ще намагаємося отримати тут інформацію та виробити якесь уявлення про те, що сталося… але я не можу сказати вам, що на даний момент у нас є будь-яка остаточна інформація», – сказав Кірбі.

Речник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт, говорячи з CNN, також заявив, що згідно з міжнародним правом Україна має "законне" право захищатися від нападів Росії.

Він зробив цей коментар у той час, коли повідомлялося про атаки безпілотників у вівторок у Москві.

Як зауважує CNN, удари дронів по російській території, означають, що Росія побачила наслідки своєї війни проти України. Російські ЗМІ повідомляють, що в результаті обстрілів у Бєлгороді поранено чотирьох людей.

Як заявив місцевий губернатор у середу, вісім багатоквартирних будинків, чотири інші будівлі, школа та дві адміністративні будівлі були пошкоджені під час обстрілу в. селі Шебекіно, неподалік від Бєлгорода.

Напередодні ввечері він повідомив, що в результаті нападу на пункт тимчасового розміщення одна людина загинула і двоє отримали поранення.

Ще один безпілотник у середу вранці впав на Ільському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї, недалеко від анексованого Криму. Його падіння викликало невелику пожежу, яку невдовзі було ліквідовано.

Нова атака безпілотників сталася наступного дня після атаки безпілотників на Москву, у якій Росія звинуватила Україну.

Україна заперечує свою причетність до атаки у вівторок у Москві, хоча один радник президента України заявив, що Росія відчула смак власних ліків після місяців бомбардувань українських міст.

«Звичайно, ми із задоволенням спостерігаємо і прогнозуємо зростання атак, – сказав радник президента України Михайло Подоляк. - Але, звичайно, ми не маємо до цього безпосереднього відношення».

Дивіться також:

"Україна має законне право оборонятися", – Джеймс Клеверлі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:40 0:00

Німеччина закриває всі, крім одного, російські консульства в країні

Біля Меморіалу радянської війни у Німеччині. Фото: AP/Markus Schreiber

Німеччина повідомила Росію про необхідність закрити всі, крім одного, російські консульства у Німеччині.

На такий крок офіційний Берлін вдався після того, як Москва оголосила про випровадження з країни з наступного місяця німецьких дипломатів, викладачів і співробітників німецьких культурних установ. Кремль оголосив, що в Росії дозволено залишити не більше, ніж 350 представників німецьких структур, включно зі школами та культурними центрами.

Речник німецького МЗС Крістофер Бургер повідомив, що через це обмеження Німеччина змушена буде закрити свої консульства в Єкатеринбурзі, Новосибірську та Калінінграді. Відкритими залишаться лише посольство у Москві та консульство в Санкт-Петербурзі.

Закриття чотирьох із п'яти російських консульств у Німеччині є кроком, що спрямований на створення “паритету персоналу та структур” між країнами, зазначив речник МЗС Німеччини. Бургер додав, що через війну в Україні “просто немає підстав” для численних двосторонніх заходів між Росією та Німеччиною.

Новий президент Латвії Едгарс Рінкевичс назвав Україну, США та національну оборону пріоритетами на найближчі 4 роки

Новообраний президент Литви 31 травня, 2023. REUTERS/Ints Kalnins

Парламент Латвії обрав президентом країни Едгарса Рінкевичса, який обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії.

Як повідомляє Reuters, Рінкевичс представлятиме Латвію на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.

Напередодні в інтерв’ю латвійському виданню Ir Едгарс Рінкевичс відповідав на питання, якими будуть його пріоритети на посаді президента країни. “У найближчі чотири роки ми маємо досить непередбачувану ситуацію з російською агресією проти України”, - сказав Рінкевичс.

Він також наголосив, що Україна отримуватиме постійну підтримку “всіма можливими способами”.

Рінкевичс додав, що важливе значення матимуть і результати виборів президента Сполучених Штатів.

Із найбільш важливих завдань для президента Рінкевичс додав фінансування національної оборони та інші питання, що стосуються оборонного блоку.

Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля.
Bloomberg

"Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля", - пише американське видання Bloomberg.

В інтерв'ю для Голосу Америки Едгарс Рінкевичс, будучи міністром закордонних справ Латвії, торік заявляв, що хотів би постійної присутності НАТО на східному фланзі Альянсу, у країнах Балтії.

Президент України Володимир Зеленський привітав нового президента Латвії, зокрема написав у Twitter: “Щирі вітання справжньому другові України з обранням президентом Латвійської Республіки. Налаштований на продовження тісної й партнерської співпраці на благо наших народів, заради спільної перемоги цінностей свободи та демократії, миру для України та Європи”.

Минулого місяця Едгарс Рінкевичс побував у США. Як політик розповів в інтерв'ю Грузинській службі Голосу Америки, усі зустрічі стосувалися у тому числі України: "Основні теми, які ми обговорюємо з усіма людьми, з якими я тут зустрічаюся, це агресія Росії проти України і те, як краще допомогти Україні. Я думаю, що нас чекає рік, який [виявиться - ред.] дуже вирішальним".

"Наша позиція полягає в тому, що ми повинні надати Україні всю зброю та боєприпаси, які вони просять. Тоді, звичайно, потрібні санкції проти Росії та Білорусі", - наголошував Рінкевичс.

Едгарс Рінкевичс здобув освіту на історико-філософському факультеті Латвійського університету, має ступінь магістра політології, свого часу починав кар'єру журналістом Латвійського радіо.

Рінкевичс послідовно виступає за правове регулювання для усіх видів партнерських відносин та, перебуваючи на посаді очільник МЗС Латвії, у 2014 році повідомляв у Twitter про власну гомосексуальну орієнтацію.

Дивіться також:

Говорити про Україну і не тільки, до Вашингтона їдуть прем'єр-міністри Данії та Великої Британії 

Архівне фото: прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, березень 2023 року

Питання допомоги Україні обговорить прем’єр-міністра Великобританії під час зустрічі із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні наступного тижня.

Ріші Сунак прибуває до американської столиці у середу, 7 червня. У Вашингтоні в нього заплановані зустрічі з американським президентом, членами Конгресу та бізнес-лідерами.

Про що говоритимуть на зустрічі Сунак з Байденом, повідомив напередодні речник британського уряду:

“Візит стане можливістю продовжити розмову, яку прем’єр-міністр Сунак та президент Байден вели в останні місяці про посилення співпраці та координації між Великою Британією та США щодо економічних викликів, які визначатимуть наше майбутнє. … Також буде можливість обговорити питання, зокрема нашої підтримки України", - розповів речник Ріші Сунака.

Про те, що питання підтримки України буде серед тем обговорення двох лідерів, повідомила також прес-секретарка Білого дому Карін Жан П’єр.

“Під час візиту лідери розглянуть низку глобальних питань, зокрема нашу спільну підтримку України в час, коли вона захищається від жорстокої агресивної війни Росії, а також подальші дії щодо зміцнення енергетичної безпеки та подолання кліматичної кризи”, - розповіла під час брифінгу речниця Адміністрації президента США.

За день до візиту Сунака, Байден у Вашингтоні зустрічатиметься із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У Білому домі повідомляли, що сторони обговорять “зусилля НАТО для зміцнення трансатлантичної безпеки та економічного процвітання”, а також “непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої загарбницької війни Росії”.

Данія та Велика Британія входять до міжнародної коаліції, яка тренує українських пілотів літати на F-16. Напередодні візиту Фредеріксен у Вашингтон Данія повідомила, що збільшує розмір військової допомоги Україні практично до розміру свого оборонного бюджету (до понад 3,5 млрд доларів).

Для Ріші Сунака це буде перший візит до Вашингтона на посаді прем’єр-міністра Великої Британії.

У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео

У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:20 0:00

У Чорному морі через війну могло загинути близько 50 тисяч дельфінів, ще сотні - зазнали травм, кажуть у національному парку “Тузлівські лимани”. Через снаряди та міни вода в морі поступово може стати отруйною. Подробиці – в сюжеті Ірини Шинкаренко.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG