Спеціальні потреби

Актуально

Україна виграє, а «Газпром» втрачає позиції на ринку газу в Європі, говорять експерти

Газові кризи, олігархи та холодні зими– Європа звикла дивитись на Україну як на слабку ланку в енергетиці. Однак експерти вказують - цього року в газовій сфері відбулись зміни, що можуть перетворити Україну з тягаря на повноцінного учасника енергоринку.

Європейські трейдери почали активно використовувати найбільші в Європі українські газосховища. Кількість іноземних компаній, що зберігають газ в Україні, зросла з 7 до 54, а обсяги газу, який вони зберігають, збільшились з 47 мільйонів до двох мільярдів кубометрів, згідно до даних «Укртрансгазу».

Астрономічним назвала ріст використання українських газосховищ британська експертка Аура Садабус в інтерв‘ю Українській службі «Голосу Америки».

«Відбувається надзвичайний, астрономічний ріст зберігання газу в Україні», - говорить Аура Сабадус, дослідниця британської консалтингової компанії ICIS, в інтерв‘ю Українській службі «Голосу Америки».

Аура Сабадус
Аура Сабадус

До швидкого розвитку українських газосховищ підштовхнули як внутрішньоукраїнські, так і міжнародні фактори, переконана Сабадус.

«Основні – це регуляторні зміни в Україні. По-перше, створення режиму митного складу, що означає, що міжнародні компанії, які хочуть зберігати газ в Україні, можуть це робити без розмитнення на три роки. По-друге - введення короткотермінових тарифів. Також є європейські фактори. Обмеження, введені через коронавірус, знизили попит в Європі. З іншого боку весняні поставки американського зрідженого газу, а їх було багато, змусили компанії закачувати якомога більше газу до європейських сховищ». Тому європейські компанії не мали іншого варіанту, як звернутись до України, говорить дослідниця.

В уряді США підтримали розвиток українських газосховищ. Зокрема американська урядова корпорація фінансування розвитку DFC забезпечила 38 мільйонів доларів страхування політичних ризиків для компанії з американськими інвестиціями Енергетичні ресурси України (ЕРУ), йдеться в заяві DFC, наданій «Голосу Америки».

«Зменшення залежності України від країн, які використовують енергетику в якості інструменту примусу, є пріоритетом національної безпеки та міжнародної політики США», - наголошують в DFC.

«Ми та інші зберігаємо свій газ саме на заході України», - сказав управляючий партнер найбільшого приватного газотрейдера в Україні компанії Енергетичні ресурси Укаїни (ЕРУ) Дейл Перрі під час онлайн конференції, організованої Американсько-Українською бізнесовою радою минулого місяця. Перрі зазначив, що наявність покриття політичних ризиків від DFC стало надзвичайно важливим фактором для компанії.

Наповнені українські газосховища означають, що з приходом зими Україна і європейські країни матимуть вибір, де брати газ, і це важливий фактор, який може позначитись на впливі «Газпрому» на ринок, зауважує Перрі.

«Газпромівська модель» втрачає актуальність на європейському ринку газу, говорить Дебра Кейган

Збільшення поставок американського зрідженого газу до Європи, зменшення попиту на енергоресурси через коронавірусні обмеження, а також - тепла минула зима – це ті фактори, через які газпромівська модель, що забезпечувала вплив Росії на європейську енергетику, втрачає свою актуальність, говорить колишня заступниця помічника Міністра оборони США Дебра Кейган.

Дебра Кейган
Дебра Кейган

«Багато країн, і це почала Литва в Європі, купують газ на спотовому ринку, а це набагато дешевше, ніж укладати довгостроковий контракт. А модель Газпрому роками була – втягувати в 5-10-річні контракти», - говорить Кейган.

«Не думаю, що багато країн захочуть укладати такі контракти. Навіщо це їм, якщо вони можуть значно дешевше отримати газ, ніж за ціною, яку пропонує Газпром?» - запитує аналітик.

Кейган вважає – зміна моделі поставок газу на енергоринок Європи ставить під сумнів економічну життєздатність проекту «Північний потік 2» і вже змушує російську компанію втрачати гроші в Європі.

«Ціна газу в Європі на тепер є значно нижчою, ніж витрати Росії на транзит трубопроводом через Білорусь, - зазначає Кейган. - Зазвичай Росія витрачає на доставку через Білорусь 48 доларів за тисячу кубометрів. А ціна на газ зараз трохи більше 30 доларів. Тому росіяни навіть не можуть окупити витрати на наземний транзит. Вони припинили в більшості своїй використовувати цей трубопровід, бо закачувати туди газ – це збільшувати видатки, які вони нескоро повернуть».

Україна може стати центром зберігання газу в Європі, якщо серйозно поставиться до викорінення корупції в енергетиці, погоджуються експерти

Україна вже стає центром зберігання газу в Європі і приймає надлишкові обсяги газу, зауважує Сабадус.

Тепер експертка закликає Україну розвивати торгівлю газом.

З усіх країн в регіоні Україна є найбільш просунутою в реформуванні ринку, хоча і почала значно пізніше, ніж інші країни регіону. Небезпека в Україні – це політична нестабільність, інтереси окремих осіб
Аура Сабадус

«Зараз активна торгівля газом йде на заході України – з Словаччиною, Угорщиною, Польщею, але, сподіваємось, торгівля зростатиме і на півдні – з Молдовою та Румунією, - говорить вона. - Після завершення контракту з Україною минулого року велику частину цих обсягів було переспрямовано Росією до Турецького потоку, але вже є інформація про 10 компаній, які підписали контракт на експорт газу до Румунії через Молдову».

Небезпекою в розвиткові цього напрямку є політична нестабільність та загрози корупції, говорять Сабадус.

«З усіх країн в регіоні Україна є найбільш просунутою в реформуванні ринку, хоча і почала значно пізніше ніж інші країни регіону. Небезпека в Україні – це політична нестабільність, інтереси окремих осіб, які хочуть впливати на «Нафтогаз» чи інші компанії і, можливо, нестача гарного управління».

А от Кейган менш оптимістична стосовно шансів України на європейському енергоринку і вказує на нещодавні дії керівництва України, які змусили сумніватись у відданості країни боротьбі з корупцією в газовій сфері.

«Україна має переконати Європу та Сполучені Штати, що вона серйозно налаштована у подоланні газової корупції раз і назавжди. Усунення реформаторів з «Нафтогазу» не було гарним кроком. Це негатив».

Зеленський сказав, що ми не хочемо іноземців в цих компаніях. Усунення цих людей надсилає повністю невірний сигнал
Дебра Кейган

Переговірники «Нафтогазу» блискуче провели переговори з Росією, зауважує Кейган. «Росія може взагалі не транзитувати газ, але протягом наступних 5 років вона все ще муситиме платити Україні транзитні видатки. Це - блискучі переговори. За переговорами і їх результатом дуже уважно слідкували в ЄС та США. Там вважали переговори блискучими і гадали, що Україна серйозно ставиться до викорінення корупції і укладання угоди на благо всієї країни, а не лише кількох олігархів», - додає Кейган.

Ще одне питання – це робота представників Заходу в українських державниї компаніях. «Зеленський сказав, що ми не хочемо іноземців в цих компаніях. Тут є проблема в тому, що всі сучасні компанії – міжнародні. В Словаччині та в Європі є представинки від різних країн в таких компаніях. Перевага цього - в уникненні корупції, бо немає обмеженого кола осіб, які навчались разом, мають спільні цілі і намагаються отримати зиск. Наявність представників з європейських країн в цих компаніях свідчила про те, що Україна серйозно налаштовано на подолання цих перепон. Усунення цих людей надсилає повністю невірний сигнал», - говорить Кейган.

Також вона радить Україні підвищити професіоналізм газових переговорів з сусідніми країнами. «Щоб стати серйозним гравцем на ринку, Україна має довести, що здатна укладати угоди, не створюючи надмірних проблем в переговорах, ставитись до перемовин серйозно, залучати експертів в галузі, а не тих, хто прагне збагатитись за рахунок держави, зазначає експертка.

Дивіться також: Як розумні дверні дзвінки стали джерелом найкумедніших відеороликів з тваринами

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG