Спеціальні потреби

Актуально

5 людей загинуло від торнадо в Алабамі

Будинок залишився без даху, після торнадо у штаті Алабама, 25 березня

Потужні вітри та торнадо спричинили руйнування та призвели до загибелі щонайменше п‘яти людей на півдні США у штаті Алабама.

«Надійшли численні повідомлення про поранення та жертви в районі Охатчі/Веллінгтон через нещодавні торнадо, - йдеться у заяві Служби з надзвичайниї ситуації округу Калгун в Алабамі. - Тривають пошукові та рятувальні операції». Четверо з жертв торнадо проживали у районі Охтачі, троє з них - члени однієї родини.

У соцмедіа поширились відео руйнувань, спричинених негодою.

Перша леді США висловила підтримку тим, хто постраждав від складних погодних умов в Алабамі а також родинам загиблих від торнадо. «Будь ласка, залишайтесь в безпеці», - твітує Джилл Байден.

Через падіння дерев та опор, щонайменше 35 000 осель та офісів у штаті Алабама залишились без струму. Без світла також залишились 8500 помешкань у Джорджії та 4 000 у Теннессі, повідомляє місцева преса.

Мешканці штату допомагають один одному пережити наслідки стихії, відзначив шериф округу Шелбі в Алабамі. «Сьогодні був трагічний день для округу Шелбі, - заявив шериф Джон Саманьєго. - Після цих буревіїв, ми побачили прояви найкращого, що є в окрузі Шелбі. Сусіди допомагали сусідам. Компанії та добрі громадяни надавали пожертви продуктами та речами».

Негода у штаті триває. Губернаторка штату Кей Айві оголосила надзвичайний стан у штаті і закликала мешканців уважно слідкувати за попередженнями метеорологів.

«Я закликаю всіх алабамців уважно слідкувати за системами передбачення погоди, адже вплив на частини Алабами триває, особливо, якщо ви перебуваєте в зоні підвищеного ризику буревіїв», - написала губернатор у Twitter.

Дивіться також: Як пандемія допомагає розвивати відносини і створювати сім’ї? – експерти. Відео

Як пандемія допомагає розвивати стосунки і створювати сім’ї? – експерти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:50 0:00

Всі новини дня

США закликають до більшої економічної підтримки України

Міністрка фінансів США Джанет Єллен свідчить під час слуханнь комітету Палати представників з питань фінансових послуг щодо річного звіту Ради з нагляду за фінансовою стабільністю на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні.

Міністерка фінансів США Джанет Єллен закликає союзників посилити економічну підтримку України. За її словами, закладеної нині фінансової допомоги буде недостатньо для задоволення основних потреб держави, навіть у короткостроковій перспективі.

Про це посадовиця заявила під час виступу на економічному форумі в Брюсселі, який стартував цього вівторка, 17-го травня, 2022-го року, повідомляє міністерство фінансів США. За словами Єллен, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».

Наразі українські чиновники відзначалися хоробрістю та винахідливістю в процесі підтримки державної економіки в рамках війни, однак «потреби України у фінансуванні є значними», наголошує американська посадовиця.

Міністерка фінансів США перебуває із тижневим візитом до Європи. Вона зокрема відвідає Варшаву, Брюссель та Бонн, Німеччина, де зустрінеться зі своїми колегами на саміті міністрів фінансів Групи семи. Центральною темою цієї зустрічі також називають допомогу Україні.

Міністри фінансів країн Групи семи хочуть підготувати пакет допомоги Україні на 15,8 мільярдів доларів на своїй зустрічі в Бонні, заявив у вівторок високопоставлений урядовець Німеччини, повідомляє Reuters. Пакет охоплюватиме три місяці з короткостроковим фінансуванням переважно у вигляді грантів, які, на відміну від позик, не потрібно повертати, сказав чиновник. США вже запропонували надати половину допомоги у вигляді грантів на суму 7,5 мільярдів доларів, сказав чиновник, додавши, що міністри G7 хотіли б узгодити спільне комюніке на своїй зустрічі, яка розпочнеться в середу.

Однак, як пише The New York Times, Євросоюз нині зіштовхнувся із власними економічними труднощами, включаючи швидку інфляцію та зростаючі витрати на енергоносії. Також ситуацію ускладнює очікуваний процес відходу від російської енергоресурсів.

За словами Єллен, Сполучені Штати можуть допомогти Європі позбутися залежності від російської енергії частково шляхом збільшення американського експорту скрапленого газу. Вона також визнала, що деякі кліматичні цілі щодо скорочення викидів можуть бути відкладені. Однак за словами Єллен, нинішнє скрутне становище має стати нагадуванням про необхідність «подвоїти наші зусилля щодо чистої та відновлюваної енергії».

Енергетика є іще одним важливим питанням, яке політики обговорять на саміті міністрів фінансів Групи семи в Бонні цього тижня. Очікується, що Сполучені Штати запропонують Євросоюзу розглянути альтернативні варіанти перед поетапним планом введення російського нафтового ембарго до кінця року.

Представники міністерства фінансів США заявили у вівторок, що вони хочуть, щоб Європа розглянула механізми ціноутворення, в рамках якого можна було би запровадити обмеження ціни або тарифу, що з'їсть більшу частину прибутку Росії від нафти, водночас даючи країні достатній стимул для продовження виробництва, повідомляє The New York Times.

У своїй промові Джанет Єллен також сказала, що рішення Росії скоротити поставки газу до Польщі та Болгарії має стати уроком того, що західні країни не повинні обмінювати національну безпеку на дешевші ресурси. Така ситуація зробила їх вразливими для країн, які можуть використовувати свої багаті природні ресурси для руйнування ринків.

У статті використано матеріали The New York Times, Reuters.

Дивіться також: Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

"Війна вже зараз негативно впливає на діагностування раку в Україні", - Кудіненко, благодійний фонд "Таблеточки"

Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки" Ксенією Турковою. Фото: кадр з відео.

Засновницю фонду «Таблетки» Ольгу Кудиненко називають однією з найвпливовіших жінок України. В українській онкосфері завдяки її фонду відбулися революційні зміни. Але війна змушує все починати спочатку. Також фандрейзерка та членкиня опікунської ради дитячої лікарні «Охматдит» розповіла журналістці Російської служби "Голосу Америки" Ксенії Турковій про те, як війна вплинула на сім'ї із окнкохворими дітьми в Україні.

"Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

Ксенія Туркова, Голос Америки: Ольго, ви приїхали до Вашингтону, щоб у тому числі, обговорити з американськими політиками ситуацію, в якій опинилися онкохворі діти. Із ким ви зараз зустрічаєтесь? Я вже бачила ваше фото із Гілларі Клінтон.

Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»: Я приїхала в США, аби залучитися допомогою для онкохворих дітей в Україні. Я не тільки у Вашингтоні. Це вже мій 6-й тиждень в країні. Я була тиждень в Сан-Франциско, три тижні у Мемфісі, де знаходиться найкращий у світі шпиталь для лікування дитячого раку «Saint Judes children's research Hospital». Цей шпиталь прийняв на лікування 8 родин з України, в яких є онкохворі діти. Ну, і вже зараз приїхала у Вашингтон, у тому числі, заради зустрічей із політиками. Я не хочу щоб складалося враження, ніби я зустрічаюся тільки з політиками. Я зустрічаюся з усіма небайдужим людьми, які готові допомагати онкохворим дітям в Україні та з України.

"В Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна 2-га дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9-теро дітей із 10-ти одужують".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

КТ: Чим зараз можуть Сполучені Штати допомогти?

ОК: Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США. Чим вони можуть допомогти зараз? По-перше, цим родинам потрібна допомога в країнах Європи, тому що люди їхали з лікарень, без речей, дехто без документів виїжджав. Їм потрібна допомога на місцях. По-друге, і це потрібно робити вже зараз, ми повинні думати про відновлення онкологічної служби в Україні. Тому що вивозячи людей ми тим самим, ставимо під загрозу онкологічному службу в Україні. Це значить, що ми не зможемо повернути потім людей до України, щоб вони отримували якісне лікування там.

Також, діти будуть діагностовані з раком навіть під час війни. Нам потрібно думати: де це буде зроблено? Як ми будемо залучати ліки? Де ми будемо брати витратні матеріали? І як ми будемо забезпечувати безперервний процес лікування для онкохворих дітей?

КТ: Беззаперечно війна вплинула на ситуацію, але я хочу вас запитати із якими проблемами, до початку повномасштабної війни, стикалася сфера онкології в Україні?

"В Україні понад 1000-чу дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, 3-ри родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, цифри набагато менші. Не тому що дітей з раком стало менше, а тому що не мають змоги вчасно діагностуватися".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

ОК: Я буду говорити про дитячу онкологію. По-перше в Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах, таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна друга дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9 із 10-ти одужують. Які основні проблеми були? По-перше, не було сталого забезпечення ліками. Деколи бували моменти, коли ліків не було. Не усі ліки є в наявності. Деякі ліки ми закуповували за кордоном. По-друге, не дуже просто було діагностувати дитячу онкологію, тому що не було онко-настороги серед педіатрів та серед лікарів. По-третє, це оснащеність медичних центрів. Ми мали тільки два медичні центри, які були повноцінно оснащені для лікування дітей з онкологією. Водночас, не було жодного дитячого центру, в якому ми могли би включати увесь повний спектр лікування від раку. Тобто, все одно це були розрізнені місця, розрізнені лікарні, де батьки повинні були бути менеджерами своїх дітей, мали їх перевозити, мали контролювати процес лікування.

Ну, і як кажуть в англійській мові “last but not least” - в Україні не існувало психологічно-соціальної підтримки сімей, в яких діти хворіють на рак. Коли дитина потрапляла в лікарню, вона не відвідувала школу, у неї було обмежене коло спілкування і усе, що їй залишалося, це її хвороба, у той час як її дитинство минало. А це теж впливає і на настрій, і на результати боротьби з раком.

КТ: Як конкретно вплинула війна?

ОК: В деяких містах люди просто не можуть отримувати повноцінну допомогу, а деякі міста окуповані, такі як Херсон. Коли почалась війна, склади із ліками знаходяться в Київській області, вони були окуповані - такі міста, як Ірпінь, Буча, Гостомель, тощо. І ми не могли розвозити ліки, ми дуже переживали, чи цей склад залишиться чи його знищать. Він залишився, але наразі в Україні проблеми з бензином, з топливом. Ми не можемо розповсюджувати ліки тому що у нас, банально, немає бензину.

КТ: До речі, ви згадали окуповані території, а я якраз хотіла спитати вас, яка зараз ситуація на приклад в Херсоні та Мелітополі?

ОК: З Херсону ми вивозили дітей, 35 родин, в яких є онкохворі діти. Ми вже робили це під час окупації. Виїзд дітей зайняв час. Ми планували, коли це можливо буде зробити безпечно для них. Те саме відбувалося з Черніговом. Як відбувається лікування дітей, чи залишився хтось в Херсоні з онкологією серед дітей, я не можу сказати, на жаль. Але я точно можу сказати, що буде проблема із діагностуванням.

Перші симптом раку сім'ї можуть просто не виявити. Вони можуть просто не прийти до лікарів, можуть не знати, куди звернутися. За нашою статистикою, в Україні понад 1000 дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, якщо говорити грубо, то 3 родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, я думаю, цифри набагато менші. Не тому, що дітей з раком стало менше, а тому, що не мають змоги вчасно діагностуватися.

Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.
Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.

КТ: А де зараз в Україні, під час війни, є у мови для лікування таких дітей?

ОК: Це національна дитяча лікарня “Охматдит” в Києві та це Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр у Львові. Але ми розуміємо, що безпечного місця в Україні зараз немає. Ми не можемо гарантувати жодній родині, що у них будуть ліки протягом усього лікування, що якесь місто не буде окуповане, що ми зможемо привести ці ліки під час, наприклад, хіміотерапії, чи забезпечення усього курсу лікування.

КТ: А якщо це припустимо, маленьке місто десь на Сході України, яке зазнає обстрілів зараз, а там є онкохвора дитина, як їй допомогти?

ОК: На жаль, у мене немає відповіді на це питання. Тому що її немає. Я дуже сподіваюсь, що Україна переможе і у цих родин, у яких є діти, у них буде доступ, можливість прийти до лікаря та поставити діагноз.

КТ: Ви відчуваєте, яка величезна підтримка України зараз існує тут, у Вашингтоні?

ОК: Ви знаєте, мені здається, що цього замало. Підтримка є, але війна іще триває і на жаль, на 77-й дені війни, усі до неї звикають. А звикати до цього ми не повинні. Ми повинні залучати якомога більше дій, коштів, влади, усього аби зупинити, усі ці поки що непокарані злочини.

КТ: А якщо уявити собі день, коли відбулася нарешті перемога, що ви будете робити? Як ви собі уявляєте цей день?

ОК: Одразу куплю квитки додому…одразу, куплю квитки додому.

Дивіться також: Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Блокування торгівлі, допомога жертвам і не тільки. Конгресмени та експерти - про наслідки визнання Росії країною-спонсором тероризму

Президент Росії Володимир Путін і міністр оборони Сергій Шойгу залишають Червону площу після військового параду до Дня Перемоги в центрі Москви 9 травня 2022 року. (Фото Кирила КУДРЯВЦЕВА / AFP)

Лідер республіканської меншості у Конгресі Мітч Макконел після візиту у Київ у неділю, 15 травня, закликав президента Джо Байдена визначити Росію державою-спонсором тероризму, повідомляє видання The Hill.

«Я думаю, що це хороша ідея, і я б підтримав її, – сказав Макконел під час прес-дзвінка в неділю, повідомляє видання. - Президент міг би зробити це сам, і я б закликав його зробити це».

Раніше в обох палатах Конгресу зареєстрували резолюції із закликом до Державного депаратменту визнати Росію країною-спонсором тероризму.

«Путін – терорист, і путінська Росія є однією з найбільш руйнівних сил на планеті, – заявив під час презентації Сенатської резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем. – Путінська Росія заслуговує на таку ухвалу». Іншим співавтором резолюції є демократ Ричард Блюменталь.

Співавторами резолюції від Палати представників є конгресмен-республіканець Джо Вілсон та конгресмен-демократ Тед Лью. Як йдетья у прес-релізі 12 травня, Росія під керівництвом президента Путіна, «на додаток до численних жорстокостей, вчинених військами РФ в Україні, продовжує потурати актам міжнародного тероризму, спрямованим проти політичних опонентів та різних країн у всьому світі. Російська Федерація має бути покликана відповідати за її акти глобального тероризму».

Ще 27 квітня у комітеті із закордонних справ Сенату США під час слухань, присвячених бюджету Державного департамента, сенатор-республіканець Ліндсі Грем запитав Державного секретаря Ентоні Блінкена, чому Росію ще не було оголошено країною-спонсором тероризму.

«Я не сумніваюся, сенаторе, що росіяни тероризують український народ», – відповів Блінкен. - «Питання полягає в тому - і знову ж таки, це те, на що дивляться юристи - щоб переконатися, що ми дійсно відповідаємо законодавчим вимогам цього призначення».

В інтерв'ю українській службі «Голосу Америки» сенатор-демократ Крис Кунс сказав, що це значний крок і що він має бути прийнятий у консультації із парнерами.

«Це має значні наслідки, про які ми повинні порадитися з нашими союзниками. Я думаю, що поведінка Росії, безумовно, виправдовує це визначення, але багато нашої сили у відповіді на вторгнення Росії в Україну полягає у спільній відповіді з нашими європейськими союзниками. Тож я чекаю, щоб адміністрація почула їхню думку щодо наслідків. Це значний крок. Це майже повністю зупинило б будь-який бізнес будь-якого типу, який би взаємодіяв з Росією. Їхня поведінка це виправдовує. Моє запитання: чи не краще для нас робити це спільно із нашими партнерами?»

В ексклюзивному інтерв'ю російській службі «Голосу Америки» один із співавторів резолюції республіканець Джо Вілсон пояснив, що це матиме колосальний вплив на посилення санкційного режиму проти Росії.

«Це забезпечить заборону на продаж продуктів, які можуть мати подвійне призначення, які можна використовувати із військовою метою. Це також стосується ембарго проти будь-якої країни, яка може бути у союзницьких відносинах із країною-спонсором тероризму. Також це надає юридичні підстави для арешту активів олігархів, людей, які отримали вигоду від, я вважаю, віктимізації народу Росії». За його словами, це визначення також заблокує можливості країни здійснювати будь-яку торгівлю в будь-якій точці світу.

Відповідно до пояснень на сайті Державного департаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.

“Держави-спонсори тероризму” підпадають під обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції, контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження. Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.

«Включення Росії до списку держав-спонсорів тероризму було б варіантом "ядерного удару" проти її економіки і ударом по его Путіна. Це рішення не слід приймати поспішно», - написав в колонці для видання The Los Angeles Times Джейсон Блазакіс, професор Інституту міжнародних досліджень Міддлбері. У 2008-2018 роках він був директором Управління з боротьби із фінансуванням тероризму та визначеннями у Бюро з боротьби з тероризмом Державного департаменту США.

Він пояснив, що країна може бути додана до цього списку лише за наявності принаймні двох прикладів державної підтримки тероризму. У випадку із Росією, написав він, зробити це буде не важко.

«Навіть сьогодні Росія надає притулок групі, визначеній США як терористичній, - "Російському імперському руху", який безкарно діє на території Росії. Це угруповання, яке навчало терористів здійснювати атаки у Швеції, і воно служило проксі-силою Росії в Криму».

В резолюції Палати представників наводяться кілька прикладів дій Росії, які на думку конгресменів, є підставою цього визначення, серед яких підтримка сепаратистів на Донбасі з 2014-го року, "терор по всьому світу через приватні військові мережі найманців, такі як "група Вагнера", воєнні злочині, "в Чечні, Грузії, Сирії, Україні, що призвело до незліченної кількості смертей цивільних чоловіків, жінок і дітей".

Блазакіс також вважає, що таке визначення буде ударом по его Путіну.

«Це може бути єдиним інструментом санкцій, який може принести ганьбу і жаль жорстокому лідеру Росії».

На думку, Джонатана Каца, директора Демократичних ініціатив і старшого наукового співробітника Німецького фонду Маршалла, “важливо використовувати всі інструменти, які є в розпорядженні США та міжнародної спільноти, щоб притягнути до відповідальності Путіна та Росію”.

У письмовій відповіді на запит української служби «Голосу Америки», Кац написав, що «важливо визнати їх державним спонсором тероризму, враховуючи звірства, які Росія здійснює в Україні».

На його думку, дії Росії і Путіна в Україні та в усьому світі відповідають критеріям цього визначення, а його прийняття посилить можливість жертв добиватися правосуддя у судах.

А також - «це посилить далекосяжні санкції та каральні заходи, які вже діють з боку США, ЄС та інших глобальних партнерів, які прагнуть притягнути Путіна та Росію до відповідальності, водночас надаючи важливу військову та гуманітарну й економічну допомогу Україні», - написав він.

До цього кроку американську владу закликає українське керівництво. Третього травня Верховна Рада України підтримала звернення до Палати представників та Сенату Конгресу США про визнання Росії державою-спонсором тероризму. До цього закликав під час зустрічі з делегацією Сенату США на чолі з лідером республіканської меншості в Сенаті Мітчеллом Макконнеллом президент України Володимир Зеленський, повідомляє його прес-служба.

«Розраховую на підтримку Сполученими Штатами подальшого посилення санкцій. Крім того, вважаємо, що Росія має бути офіційно визнана державою–спонсором тероризму», – акцентував Володимир Зеленський.

На сьогодні лише одна країна у світі, Литва, визнала Росію державою – спонсором тероризму. У вівторок, 10 травня, таке рішення прийняв парламент країни. Він також визнав дії Росії в Україні геноцидом.

В резолюції Сейм констатував, «що російські збройні сили та найманці скоїли масові військові злочини на території України, особливо у містах Буча, Ірпінь, Маріуполь, Бородянка та Гостомель». Згідно з документом, пише литовське видання Delfi, «вбачається мета повного чи часткового знищення української нації, її духу шляхом убивства її членів цілими сім'ями, у тому числі дітей, викрадення їх, тортур, згвалтувань, у тому числі й неповнолітніх, знущань над тілами вбитих та закатованих».

Сейм Литви закликав до притягнення до відповідальності всіх виних та створення Спеціального міжнародного кримінального трибуналу для розслідування та оцінки агресії Росії проти України.

"Російська Федерація, збройні сили якої свідомо і систематично обирають цивільні об'єкти для бомбардувань, є державою, яка підтримує та здійснює тероризм", - йдеться в резолюції.

«У цьому випадку ми повинні мати на увазі два паралельні процеси: по-перше, війну, що триває, її перебіг, можливе завершення та мирні переговори, а, по-друге, - притягнення винних до відповідальності. Демократичний світ чітко розуміє і проголошує, що Росія є агресором і займається агресією, яку необхідно розслідувати і розглядати як воєнні злочини, геноцид і злочини проти людства», - пояснив у письмовій відповіді на прохання української служби «Голосу Америки» Паулюс Саударгас, заступник голови Сейму Литовської Республіки.

За його словами, це ще один важіль тиску на Росію. «Росія має відчувати тиск усіма можливими способами – військовими, економічними, політичними, дипломатичними, правовими. Якщо більше держав визнають дії Росії геноцидом, а Росію – терористичною державою, може з’явитися більше політичної волі, щоб виключити Росію з усіх міжнародних форматів – політичних, культурних, спортивних тощо. Це заохотить країни, які все ще сумніваються, до більш жорстких санкцій, постачання більше зброї Україні тощо».

Речниця російського МЗС Марія Захарова назвала резолюцію Сейму Литви екстремістським кроком. "Я просто нагадаю, можливо, забули про це в країнах, які приймають подібні - я не можу сказати документи - декларації, заяви, роблять такі за великим рахунком екстремістські кроки, тому що по-іншому їх не назвати", - сказала вона ефірі радіостанції Sputnik, повідомляє ТАСС.

У статті використано матеріали The Washington Post, The Hill, The Los Angeles Times, Delfi, ТАСС.

Дивіться також: Посол США в ОБСЄ - про важливість збору доказів воєнних злочинів росіян в Україні. Відео

Сенат США погодився винести законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів на голосування

Американський прапор майорить над Капітолієм США, четвер, 12 травня 2022 року, у Вашингтоні. (AP Photo/Жаклін Мартін)

Проти ночі у понеділок американський Сенат шляхом процедурного голосування погодився припинити дебати та винести законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів на голосування. Раніше він був прийнятий у Палаті представників Конгресу 368 голосами проти 57. За процедурне рішення проголосували 81 сенатор зі 100. Пізніше цього тижня має відбутися фінальне голосування.

Як Голос Америки повідомляв раніше, сенатор-республіканець із штату Кентуккі Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України, вимагаючи створити посаду окремого інспектора з перевірки виділення коштів в межах цього пакету.

Це голосування видання The Hill назвало "важливим тестом для підтримки республіканцями продовження гуманітарної та воєнної допомоги США для України після того, як кілька провідних республіканців, включаючи колишнього президента Трампа, поставили під питання розмір 40-мільярдного пакету". Деякі республіканці оголосили, що не підтримують проект, зокрема, критикуючи демократів за те, що вони не вирішують внутрішні нагальні проблеми, зокрема, гострий брак молочної суміші у США.

«Тепер переважна більшість із нас у цій палаті єдині в тому, щоб cхвалити цю допомогу якомога швидше, включаючи мене та лідера республіканців», - заявив спікер Сенатської більшості демократ Чак Шумер під час дебатів.

Він назвав дії сенатора Пола обструкцією, яка є неприйнятною та «зміцнює руку Путіна в довгостроковій перспективі», але яка, тим не менш, не завадить Сенату проголосувати за цей законопроект більшістю голосів пізніше цього тижня.

«Так чи інакше ми зробимо це і надішлемо чіткий сигнал Україні та всьому світу, що Америка стоїть на боці демократії та проти глибоко аморальної кампанії насильства Путіна», - сказав він, відповідно до розповсюдженої його офісом заяви.

У неділю, 15 травня, лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл після суботнього візиту до Києва повідомив про плани застосування cloture - парламентської процедури, що згортає подальші дебати з питання до 30 годин й дозволяє перейти до голосування.

У Пентагоні заявляли, якщо законопроект не буде прийнято до наступного четверга, 19 травня, це може вплинути на можливість США безперебійно надавати військову допомогу Україні.

У статті використано матеріали The Hill, Reuters

Дивіться також: 40 млрд доларів: що входить у новий пакет допомоги США Україні? Відео

40 млрд доларів: що входить у новий пакет допомоги США Україні? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:07 0:00

Джамала: 24 лютого я усвідомила, що не можу бути просто співачкою

Джамала: 24 лютого я усвідомила, що не можу бути просто співачкою. Фото: Джамала у Вашингтоні, 11 травня 2022.

Після повномасштабного російського вторгнення багато українських митців стали культурними амбасадорами своєї країни закордоном. Одним з найгучніших зараз є голос Джамали - з початком війни співачка відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для Збройних Сил України.

Зараз Джамала прибула до Сполучених Штатів. Серед іншого - щоб від імені українських артистів отримати премію “За видатне мистецьке лідерство” від Атлантичної Ради.

Про те, як змінилось життя співачки після 24 лютого, те, як війну переживають кримські татари, і що ще може робити міжнародна мистецька спільнота для підтримки України - читайте в нашому інтерв’ю.

Джамало, дякую, що знайшли час на розмову.

Дякую, що запросили.

Передовсім хочу привітати вас з нагородою за видатне мистецьке лідерство від Атлантичної ради. В описі цієї нагороди вказано, що це - визнання тих артистів, які використовують свою творчість для захисту української культури та ідентичності в час російського вторгнення. Попри намагання Росії цю індетичність стерти, зараз ми бачимо спалах української культури. Наприклад, та ж “Ой у лузі…” Ще на початку лютого не всі б, можливо, і пригадали слова цієї пісні - а тепер її співають діти в дворах по всій країні. На ваш погляд, чи можна зараз говорити про якийсь новий етап відродження української культури?

Я дуже вдячна за цю нагороду, я вдячна, що нею нагородили всіх українців, які зараз борються за нашу землю. Ви згадали про пісню “Ой у лузі червона калина” - дійсно, багато українських пісень зараз відроджуються. Шкода, що таким шляхом. Але все одно, це наш засіб боротьби. Наше слово, наша пісня, наша вистава.

В нас можуть забрати все, що завгодно. Але не можуть забрати нашу айдентику, не можуть забрати нашу душу.
Джамала

Це такий великий пазл, який ми збираємо з нашої айдентики. Я можу сказати, що в нас можуть забрати все, що завгодно. Але не можуть забрати нашу айдентику, не можуть забрати нашу душу. Тому що ми тим і дратуємо Росію, розумієте? Тим, що ми інші. Ми інші тим, що в нас є жага до знань і жага залишити весь цей совок, радянську історію далеко-далеко позаду нас.

Я також отримую цю нагороду від імені всіх жінок, всіх дітей, які зараз у бомбосховищах і борються за своє життя. Я приїхала, щоб використати цей момент і ще раз нагадати іноземцям, трохи їх збентежити. Так, три місяці йде масові війна в Україні. Але вони не мають звикнути до неї.

Я б ніколи не була готова говорити про те, що нам потрібна зброя. Я співачка. Але я кожного дня отримую листи від ЗСУ. В мене там багато друзів, які пишуть мені: скажи, будь ласка, їм - потрібні дрони, потрібні безпілотники і таке інше.

І тільки завдяки шаленій сміливості ЗСУ, хлопців і дівчат, які боронять нашу землю, тільки завдяки цьому я можу тут приймати цю нагороду і підіймати хвилю, щодня і щомиті.

Дивіться також: У Вашингтоні відбулась церемонія нагородження за Видатне Лідерство - одну з премій присвоїли Українському народові. Відео

Ви вже в багатьох країнах були з початку повномасштабного вторгення. До речі, в скількох уже?

Чесно, я не рахувала, але це і Європа, й Ісландія в тому числі… Дуже важко говорити про війну в країнах, де нема війни і не було війни. Хочеться, щоб зараз Європа відчула, що це не просто війна в Україні, яка їх не стосується напряму. Хочеться, щоб вони відчули, що це війна за свободу і демократію, і вона стосується всіх. Хочуть вони цього або ні. Ми всі в одному човні.

Ви багато гастролювали різними країнами і до повномасштабної війни. Чи бачите зміни в тому, як ставляться до українців за кордоном зараз?

Бачу. Іноземці зараз більше розуміють різницю між Росією і Україною. Раніше вони думали, що ми одна велика сімʼя. Не будемо брехати, дійсно в багатьох українців є родичі в Росії. Але іноземці зараз проводять цей кордон і чітко бачать, де Україна, а де Росія. Як відрізняється мова, вони так само це відчули. Шкода, що такою ціною. Але зараз цю різницю відчувають ще більше. І надають більше підтримки - від просто обійм, до слів, до грошової допомоги біженцям.

Дивіться також: Від IT-фахівців до міжнардних організацій: хто і як рятує культурну спадщину України. Відео

Протягом ваших виступів були якісь намагання, умовно кажучи, примирити українців з росіянами? Спільні концерти, або щось у такому роді?

О, так. Були такі заходи в Німеччині. Вони так зробили, що виходять двоє дітей, один загорнутий в російський прапор, інший в український. Обіймаються і оце все.

Це доречно зараз, на ваш погляд?

Як можна обіймати вбивцю? Як можна обіймати людину, яка тебе ґвалтує? В мене не вкладається це в голові.
Джамала

Ні. Вибачте мене за таку точну позицію, але ні. Ми будемо намагатися миритися… Не знаю, скільки має пройти часу. Але тільки після того, як вони перестануть нас вбивати. Як можна обіймати вбивцю? Як можна обіймати людину, яка тебе ґвалтує? В мене не вкладається це в голові, вибачте. Я не розумію таких моментів.

У вашій пісні 1944 є слова - “Коли чужинці приходять, вони вбивають вас і кажуть “ми не винні”. Хтось називає це війною Путіна. Але фразу “ми невинні” ми часто чуємо і від звичайних росіян. На ваш погляд, чи повинні громадяни Росії нести колективну відповідальність за за геноцид українців і те, що робить російська армія?

Я вважаю, що мають. Вони виховували, зрощували цього монстра роками. Те що зараз є люди, які мовчать, а є ті, які висловлюються проти… Це добре, що вони є. Маю на увазі тих, хто висловлюються проти. Але все одно, цього замало - бо Росія, вона величезна.

Наближається річниця депортації кримсько-татарського народу. Кримські татари втратили дім 80 років тому, потім вдруге - в 2014-му, і тепер багато людей знову втратили свої домівки через повномасштабну війною. Як кримсько-татарський народ переживає цю війну?

18 травня для мене особливий день. Ми завжди виходили з батьком в Сімферополі на площу. Це завжди був день, коли збиралось багато кримських татар - вони говорили, згадували історії.

Кожного дня мій дідусь за сніданком чи обідом розповідав про те, що вони не мали хліба, їжі, яку маємо ми. Коли я була дитиною, мене це трохи дратувало. Ну чого ми маємо кожного разу згадувати цю історію знову і знову? Але коли я подорослішала, я все-таки зрозуміла: для того, щоб не забути ці жахи. Тому що це не можна забути.

Боже, скільки написано книг, скільки знято фільмів, аби не забути про Другу світову війну. Аби новому поколінню нагадувати про ці жахи. І що ми бачимо? Те ж саме. Всі роблять ці позначки Never Again. Але Never Again happened again.

Дивіться також: Тарас Тополя: про своє 24 лютого, концерт на станції метро “Хрещатик”. Інтерв’ю

І знову ми бачимо всі ті самі прийоми, як вони робили з кримськими татарами. Просто повністю закатувати народ, сказати “нацисти, зрадники, такі-сякі”. І під цими лозунгами усіх вбити і сказати “ми всіх рятуємо, ми рятуємо світ”.

Для мене це просто таке паскудство, я навіть не знаю… Навіть не знаходжу слів, якщо чесно. Вони роками вибудовували пропаганду. Гляньте, як вони налаштували навіть російських родичів проти українців! Вони роками зрощували в них цю ненависть до нас. А чого? Ми їх не бомбили, ми їх не вбивали. І тепер рятують світ від нас!

Чому я - нацистка? Тому що я люблю свою країну? Тому що я розмовляю українською мовою? Тому що я ношу кольори своєї країни? Чому?
Джамала

Чому я - нацистка? Тому що я люблю свою країну? Тому що я розмовляю українською мовою? Тому що я ношу кольори своєї країни? Чому? Ми зараз в Америці. Тут з кожної домівки видно прапор. Кожен розмовляє своєю мовою. Кожен пишається тим, що він американець, незважаючи на походження.

Я українка кримсько-татарського походження. І для мене це біль - бо з 1944-го року весь мій рід Джамалатдінових не може жити на своїй батьківщині. Не може жити на батьківщині своєї історії.

До речі, це смішно, але 23 лютого я була на останній стадії завершення свого альбому Crimean Tartar, для якого я довгий час збирала кримсько-татарські пісні, яким по декілька сотень років, ще часів кримського ханства. Я підняла ці пісні з землі, зробила неймовірні аранжування, щоб заспівати їх у Карнегі Хол (всесвітньо відомий концертний зал у Нью-Йорку, - ред.) Я хотіла показати всю красу цих мелодій, і більше того - їхні змісти. В цих піснях такі змісти, що просто волосся дибки стає. І 23 лютого загружала одну з пісень, щоб зробити мастеринг - це фінальна стадія…

24 лютого  я усвідомила, що я не співачка. Я не можу бути просто співачкою. Я щодня маю робити щось, щоб врятувати нас і розказати про цю несправедливість.
Джамала

Але я знаю, що в мене не одної війна забрала всі плани. 24 лютого я усвідомила, що я не співачка. Я не можу бути просто співачкою. Я щодня маю робити щось, щоб врятувати нас і розказати про цю несправедливість.

Мені здається, що 24-го багато хто переосмислив свої цілі та завдання. В тому числі митці - хтось пішов на фронт, хтось гастролює і збирає гроші, хтось долучається інформаційно. За вашими враженнями, час дискусій про те, чи “музика поза політикою” - він вже минув? Чи в мистецьких колах досі є якась неоднозначність?

Ой, я тут категорична. Я ввжаю, що якщо ти живеш в країні, ти пишаєшся всім. І якщо твоя країна в біді, ти так само захищаєш її, ти не можеш бути просто осторонь. Чи можуть бути зараз люди поза політикою? Ні.

Гляньте, як навіть американські співаки підтримують нас. Біллі Айліш робила пісню, присвячену Україні. Кетті Пері, Леді Гага. U2 приїжджали і робили концерт в київському метро. Ті ж самі Менескін, які зараз приймали в себе Євробачення в Італії, зробили присвяту Україні.

Кожен, хто має голос, свою аудиторію… Це не просто зірки, це інфлюенсери, бо їхня думка дійсно впливає на людей. Вони не мають бути осторонь.

Тут дуже просте питання. От коли питаєш в росіян - чи мають вмирати люди? Вони починають: “А ви ж! А вісім років! А чого ж ви російську мову забули? А те, а се”. Але тут є тільки одна відповідь. Ти або людина, або ні. Ти або розумієш, що вбивають дітей, і ти не можеш це навіть якось намагатися виправдовувати. Нема іншої думки, коли тебе питають “чи добре, коли сусід приходить і вбиває дітей, жінок?” Ти відповідаєш тільки “Ні”. В цивілізованому світі не може бути такого.

Дехто каже, що свого часу західні артисти - Бітлз, Скорпіонс - доклались до того, щоб зруйнувати залізну завісу і пришвидшити кінець радянського режиму. Що зараз можуть зробити західні артисти для допомоги Україні, або, можливо, щоб достукатись до своїх фанів у Росії?

Дуже важливо, що зірки та відомі люди приїздять до нас. Це показник того, що вони хочуть побачити все на власні очі. Не просто попиваючи каву в якомусь дуже затишному місці. Вони хочуть бачити, як все є насправді, і це дуже важливо.

Якщо є можливість, варто запрошувати відомих людей до нас - щоб вони відчули і розказали про це своїй аудиторії. Також робити колаборації. Як-от Андрій Хливнюк зробив із Пінк Флойд, чи як Антитіла зробили з Едом Шираном. Я б залюбки зробила з Біллі Айліш, наприклад. Я за те, щоб зараз максимально обʼєднатися, і щоб показати світу, що не кожен сам по собі.

Я дуже хочу, щоб мої діти побачили свою країну, щоб вони мали змогу там навчатися, розвиватися. Це моя мрія.

Тож питання в тому, як ми будемо всі обʼєднуватись, щоб зупинити цю війну і потім відбудувати нашу країну. Ми маємо повернутися, відбудувати нашу Україну. Я дуже хочу, щоб мої діти побачили свою країну, щоб вони мали змогу там навчатися, розвиватися. Це моя мрія. Я зараз дуже багато подорожую. Я можу сказати, що дуже гарно, все дуже красиво, неймовірно. Але нема нічого кращого, ніж дім.

Будемо сподіватись, що ваша мрія здійсниться.

Дуже хочеться, так.

Дивіться також: Людмила Монастирська: про роботу в Метрополітен Опера, війну, колег із Росії та неможливість культури поза політикою. Інтервʼю

Більше

XS
SM
MD
LG