Спеціальні потреби

Актуально

Нова українсько-турецька зброя: як Росія підштовхує дві країни до співпраці

Фото, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та президент України Володимир Зеленський, 3 лютого, 2020 року

Володимир Зеленський вже тричі зустрічався з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом

За півтора року на посаді Володимир Зеленський вже тричі зустрічався з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. В Україні таке партнерство називають стратегічно важливим. Водночас, сторони не приховують, що основою співпраці є військові технології. Будувати разом вже вирішили, наприклад, ударні безпілотники і бойові кораблі. І це далеко не повний перелік. Що Україна хоче отримати від такого партнерства? Навіщо це Туреччині? І яку роль у зближенні двох країн відіграє Росія? Більше про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Анкара стала однією з перших столиць, які відвідав президент Зеленський одразу після обрання. Далі українсько-турецькі зустрічі на найвищому рівні відбувались кожні півроку. Туреччина визнана стратегічним партнером України, на рівні з такими країнами, як Польща або Литва.

Основою основою такого партнерства сторони називають «оборонку». З 2016 турецька компанія Aselsan постачає радіостанції для української армії, а вже в 2019 складальну лінію для цих систем зв'язку відкрили в Україні. Схожий сценарій хочуть повторити і з безпілотниками. У минулому році армія отримала 6 ударних БПЛА Bayraktar TB2.

«Турецька сторона готова зробити інвестицію. Їм від нас необхідний майданчик, на якому вони побудують підприємство.

І яке потім буде виготовляти ці апарати. На якому будуть працювати, звичайно, наші українські інженери. І саме це підприємство буде мати право продажу також безпілотників як на український ринок, так і спільно з нашими турецькими партнерами, на інші ринки», –​ розповів «Донбас.Реалії» міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

Останній показовий епізод бойового застосування безпілотників Bayraktar – конфлікт Вірменії та Азербайджану за Нагірний Карабах. Баку опублікував десятки відеозаписів ураження бронетехніки і укріплень супротивника саме цим озброєнням. Тепер в Україні заявляють, що хочуть збільшити кількість «Байрактарів» до 48 одиниць.

Також в Туреччині продовжують випробування важкого ударного безпілотника «Akinci». Його параметри значно перевищують характеристики «Байрактарів». Розмах крил – 20 метрів, під час польоту БПЛА здатний нести понад тонну ракетного і бомбового озброєння. Але головне для України, що двигуни для цих безпілотників постачає вітчизняне підприємство.

«Це достатньо ефективний ударний комплекс, включаючи від розвідки до ударних функцій з озброєнням, яке може вражати цілі на відстані до 500 і навіть більше кілометрів, враховуючи потенціал крилатої ракети. До речі, в цих крилатих ракетах SOM, які виробляються в Туреччині теж планується використання українських двигунів, як одна з версій, яка гарантує Туреччині, що цей проект буде реалізований», – говорить директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Хоча, авіаційні двигуни – не єдина українська розробка, яка цікавить Туреччину.

«Є три сегменти: це двигуни авіаційні, танкові, газотурбінні. Є сегмент високоточних засобів враження. Тому що Туреччина збирається розгортати уже на своїй території виробництво тих ПТУР, які виготовляє Україна.

Туреччина зацікавлена в керованих танкових снарядах, які виготовляє Україна, Туреччина зацікавлена в системах динамічного захисту для бронетехніки, які розроблені в Україні», – пояснює Згурець.

Ще один важливий пункт співпраці між Україною та Туреччиною – питання Криму. Президент Ердоган неодноразово заявляв, що його країна ніколи не визнає анексії півострова. Під час зустрічі Володимир Зеленський запросив турецького колегу приєднатися до «Кримської платформи», міжнародного майданчика для захисту прав кримчан і деокупації півострова. За словами українського президента, Ердоган підтримав проект і погодився брати участь.

«Після вступу Туреччини до цієї платформи менше шансів буде, що Росія взагалі ігноруватиме цю платформу. Тобто, для нас успіхом буде навіть якщо вони нас будуть критикувати, казати, що ніколи, ніколи...Але сам факт, що вони будуть згадувати про Кримську платформу, спочатку будуть сміятися, потім боятися, потім вони визнають саму проблему і почнуть вести переговори», – вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Під час зустрічі президентів Ердоган також пообіцяв допомагати у звільненні українських політичних в'язнів. У 2017 році президент Туреччини вже сприяв у видачі російською стороною засуджених за сфабрикованою справою заступників глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза.

«Давайте не забувати, що найбільша кількість кримських татар мешкає саме в Туреччині і вони опинилися в Туреччині саме через політику, яку проводила Російська імперія, видавлюючи кримських татар з Кримського півострову. Тобто, кримські татари відіграють в Туреччині серйозну роль. Вони організовані і політично також тиснуть на уряд і президента», – каже Семиволос.

Водночас, вважають експерти, Україні не варто розглядати Туреччину як союзника в протистоянні з Росією.

«Туреччина не буде ані антиросійською, ані проросійською. Туреччина буде протурецькою. Політика Туреччини залишається прагматичною. І в тих ситуаціях, коли нам, чи ми вважаємо буде краще для Турецької республіки співпрацювати з Заходом – ми працюємо з Заходом. Коли ми не можемо купити «Patriot» у Заходу, що ми робимо – ми купуємо С-400 у Росії», – вважає заступник директора Дипломатичної академії України Євгенія Габер.

Наприкінці жовтня президент Ердоган підтвердив, що турецькі військові провели перше випробування зенітно-ракетного комплексу С-400, купленого в РФ. Раніше партнери Туреччини по НАТО виступали проти такого рішення. США, наприклад, відмовилися продавати Туреччині винищувачі F-35 і навіть погрожували санкціями.

«Міністр закордонних справ Лавров сказав: «ми з Туреччиною не стратегічні партнери, у нас є співпраця в деяких напрямках». Ось, це реальна оцінка цих відносин. У моменти, коли у Туреччини бувають проблеми із Заходом, в ці моменти – так, Туреччина використовує фактор Росії в регіоні для своїх інтересів. Наприклад, в питаннях Сирії або в питаннях Лівії», – пояснює в коментарі «Донбас.Реалії» експерт Центру політичних досліджень в Анкарі Орхан Джафарли.

«Я б сказав, що їхні відносини можна охарактеризувати, як «закляті друзі». Тобто, вони демонструють такі більш-менш партнерські стосунки, постійно перебувають в контакті, але, разом з тим, кожна зі сторін чудово розуміє, що протилежна сторона точно не є другом і союзником», – веде далі Семиволос.

Пік протистояння між Туреччиною і Росією припав на листопад 2015 року. Тоді, після порушення повітряного простору на сирійсько-турецькому кордоні, був збитий бомбардувальник Су-24 російської армії.

«Туреччина хоче розвивати інструменти балансу проти Росії в Чорноморському басейні, в пострадянському регіоні. Ось ці відносини: Туреччини та Азербайджану, Туреччини і Грузії, Туреччини та України, ця тристороння дипломатія дуже сильно балансує Росію. Туреччина розуміє, що цим країнам потрібна регіональна держава, яку вони теж могли б використовувати проти Росії. Тобто, це win and win», – вважає Орхан Джафарли.

Конкуренція між Росією і Туреччиною отримала новий виток в Нагірному Карабасі, де Анкара відкрито підтримала Азербайджан, а Росія є союзником Вірменії по військовому блоку ОДКБ. Турецька влада вже заявила, що Росія не може впоратись і без Анкари врегулювання конфлікту приречене на провал.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Рішення Конституційного суду Польщі вилилося у масштабні протести і сутички. Відео

Всі новини дня

Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки з ракет, якими обстрілює Україну, - Британія

Фото: рятувальники працюють на місці удару російської ракети, Київ? 23 листопада 2022 року REUTERS/Valentyn Ogirenko

"Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки зі старих ядерних крилатих ракет і веде вогонь по Україні неозброєними боєприпасами", — заявило Міністерство оборони Британії в суботу в оновлених даних розвідки, опублікованих у Twitter про вторгнення Росії в Україну.

"На зображенні з відкритих джерел видно уламки, очевидно, збитої крилатої ракети повітряного запуску AS-15 KENT (ALCM), розробленої в 1980-х роках виключно як система доставки ядерної зброї. Ймовірно, боєголовка була замінена на баласт", - йдеться в дописі.

У міністерстві заявили: "Хоча така інертна система все одно завдасть певної шкоди через кінетичну енергію ракети та будь-яке невитрачене паливо, вона навряд чи зможе досягти надійного ефекту проти призначених цілей. Росія майже напевно сподівається, що такі ракети функціонуватимуть як приманки та відвернути українську ППО".

"Якими б не були наміри Росії, - заявило британське відомство, - ця імпровізація підкреслює рівень виснаження російських запасів ракет великої дальності".

Як повідомляв Голос Америки, минулого тижня видання The New York Times перерахувало чотири джерела, звідки Росія може брати ракети для обстрілів України.

1. Зброя надходить із Ірану, або Північної Кореї, припускає видання і вказує на слова очільника Пентагону Ллойда Остіна, який в середу заявив, що на тлі зменшення резервів зброї Росія "звертається до Ірану, вони звертаються до Північної Кореї". В ЗСУ також говорили про те, що Росія може отримувати ракети від Тегерана.

Як повідомляв Голос Америки, директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс стверджувала цього місяця, що "експортні обмеження змушують Росію звертатися до таких країн, як Іран і Північна Корея, за поставками, включаючи БПЛА, артилерійські снаряди та ракети".

2. Виробництво в Росії. Видання посилається на звіт оборонного аналітичного центру Janes, де йдеться, що Росія могла створити запаси мікрочипів до повномасштабного вторгнення, або отримати їх в рамках комерційних невійськових поставок, незважаючи на санкції. Також, йдеться в звіті, який наводить NYT, російська військова промисловість працює в три зміни без вихідних.

3. Росія використовує для обстрілів ракети ППО, на кшталт С-300, через нестачу атакувальних ракет. Раніше Росія застосовувала такі ракети для обстрілу місь в Україні. В цьому оглядачі вбачають ознаки нестачі ракет у Росії.

4. Росія створювала запаси, очікуючи війни з НАТО, припускає видання, спираючись на оцінки аналітика Центру Стратегічних досліджень США Марка Канчіана, який вважає, що Росія довгий час вважала таку війну можливою.

Керівники урядів Литви, Польщі та Бельгії в Києві говорили про підтримку України

Архівне фото: проапори ЄС та України. (AP Photo/Pascal Bastien)

У Києві з неоголошеними візитами перебувають прем’єр-міністри Литви, Польщі та Бельгії – Інгріда Шимоніте, Матеуш Моравецький та Александр Де Кроо.

Наразі відомо, що з урядом України інші дві держави-учасниці Люблінського трикутника – Литва та Польща – сьогодні ухвалили спільну заяву. В ній, серед іншого, сторони підкреслили «значну роль Люблінського трикутника у консолідації міжнародної підтримки України у протидії збройній агресії Росі».

«Підтвердили готовність активізувати дискусію в Альянсі щодо запрошення України до переговорів про вступ до НАТО з огляду на майбутній у 2023 році саміт НАТО у Вільнюсі. Уряди Литовської Республіки та Республіки Польща висловили надію на якнайшвидше досягнення відчутного прогресу на цьому шляху», – йдеться у заяві.

Також сторони підтвердили готовність продовжувати свої зусилля щодо забезпечення регулярної та структурованої бюджетної підтримки ЄС для України протягом 2023 року; подальшу участь у відновленні та реконструкції інфраструктури, пошкодженої внаслідок повномасштабної агресії Росії.

З повним текстом заяви можна ознайомитися ТУТ.

Крім того, стало відомо, про теми переговорів з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо, який також сьогодні у Києві.

Як передає агенція УНІАН, на брифінгу за результатами зустрічі президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорив із прем’єром Бельгії реалізацію ініціативи Grain from Ukraine, оборонну підтримку та необхідність посилення санкцій проти Росії.

Зеленський також розповів прем’єру Бельгії про стан української енергетичної системи після російських ракетних ударів та про потреби України у відповідній підтримці.

«Бельгія готова надати необхідні електрогенератори та інше обладнання, яке зараз життєво необхідне для нашого суспільства та України в цілому», – сказав Зеленський.

Повідомляється, що сторони говорили про і взаємодію Бельгії та України в ООН, структурах Євросоюзу, а також про допомогу із розмінуванням українських територій.

З початку повномасштабного російського вторгнення більшість країн ЄС надають Україні свою підтримку. Нещодавно Європейська комісія офіційно запропонувала надати Києву у 2023 році до 18 мільярдів євро макрофінансової підтримки.

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:05 0:00

"Поки Путін продовжує вражати українські електромережі, Сполучені Штати працюють над тим, щоб світло не згасало" - заявила очільниця Агентства США з міжнародного розвитку Саманта Павер.

ЄС, США та Японія посилають у Україну генератори та інше обладнання для відновлення світла і тепла

Ситуація в Києві та інших великих містах погіршилася після найбільшого ракетного обстрілу енергомережі у вівторок, 15 листопада 2022 року. Близько 40% українців відчувають труднощі з постачанням електоенергії та опилення по всій країні. (AP Photo/Андрій Андрієнко)

ЄС та США та Японія активізували зусилля, щоб надати екстрену допомогу Україні для відновлення та підтримки електроенергії та опалення.

Про те, що виконавчий орган ЄС готує передачу в Україну генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, повідомила у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Розмовляючи з президентом України, вона висловила повну солідарність ЄС з Україною:

“Україна страждає від навмисних і варварських бомбардувань Путіним цивільної інфраструктури країни. Я рішуче засуджую ці напади. Росія повинна відповідати за те, що є військовими злочинами", – заявила керівниця виконавчого органу Європейського Союзу.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні 40 потужних генераторів із Румунського резерву rescEU, резерву в рамках ЄС на випадок надзвичайних ситуацій. За словами фон дер Ляєн, кожен із цих генераторів може забезпечити безперебійним живленням невелику та середню лікарню.

Крім того, Європейська комісія працює над створенням нового енергетичного центру rescEU у Польщі. Він допоможе скоординувати енергетичну допомогу Україні від Групи Семи (G7).

Вже незабаром до України прибудуть і 100 генераторів від Франції. Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Кетрін Колонна, і нагадала: удари по цивільній інфраструктурі — це воєнні злочини.

Додаткові генератори для України надсилають і з Німеччини — сотні на додачу до 135 відправлених раніше.

Дивіться також:

«Щоб світло не згасало». США передають Україні генератори. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Японія цього тижня оголосила про виділення Україні двох з половиною мільйонів доларів на закупівлю генераторів та освітлювальних приладів, які працюють від енергії сонця.

Сполучені Штати також надають Україні широку підтримку. Станом на п'ятницю, агентство з міжнародного розвитку USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів, які допоможуть лікарням, школам, рятувальним службам, державним установам і надавачам послуг продовжувати свою діяльність під час війни — про це повідомляюють у Посольстві США в Києві.

Американська посолка у Києві Бріджит Брінк долучилася до передачі понад півсотні генераторів Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.

“Ця допомога є лише частиною відповіді на жорстокі й постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру, в той час, як ми продовжуємо підтримувати Україну”, – написала посолка в твіттері.

Згідно з інформацією українського уряду, через обстріли в середу, 23 листопада, 10 цивільних осіб загинуло, 50 людей зазнало поранень, вісім енергооб'єктів постраждало від обстрілів, всі чотири українські АЕС не постачали струм до енергомережі.

Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що сили ППО України збили 51 ракету з 70, а також 5 безпілотників.

Як раніше писав «Голос Америки», в заяві Білого дому, оприлюдненій напередодні, йдеться про те, що нові удари Росії по енергетичній інфраструктурі та цивільних об'єктах України є навмисною спробою "збільшити страждання та кількість смертей українських чоловіків, жінок та дітей".

Більше

Відео - найголовніше

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00
XS
SM
MD
LG