Радник президента Ющенка: реприватизацiю слiд припинити

Днями результати своєї діяльності в Україні підвела місія Міжнародного валютного фонду на чолі з головою Європейського департаменту фонд Альбертом Єґером. Експерти фонду висловили занепокоєння ризиком росту інфляції та зниженням росту ВВП. Вони також звернули увагу уряду на необхідність визначитись з реприватизаційними планами, зазначивши, що це сприяло б поліпшенню інвестиційного клімату. Ми запросили до студії консультанта ООН для Секретаріату президента України Андрія Паляницю. Пан Андрій добре обізнаний з ситуацією в Україні, оскільки останні декілька років був керівником проекту регуляторної реформи для України Світового банку. З ним розмовляла Мирослава Ґонґадзе.

МҐ: Наскiльки принциповим є питання реприватизацiї для захiдних iнвесторiв i чи розумiє керiвництво України необхiднiсть якнайшвидшого вирiшення цiєї проблеми?

АП: По-перше, це питання є важливе не лише для захiдних, але для усiх iнвесторiв i я надiюся, що керiвництво України це прекрасно розумiє. А проблема з реприватизацiєю вийшла з того, що iз самого початку український уряд i влада стояли перед дилемою, чи справдi старатися вiдвоювати справедливiсть за рахунок певної стабiльностi економiчної або чи просто залишити усе так як є. Вони вибрали вiдвоювати справедливiсть. Проблема вийшла та, що до революцiї були дуже багато речей приватизованi – переважна бiльшiсть з них була приватизовано не правильно. Що вибрати для того, що було реприватизованим? I якщо ви щось вибираєте, значить, ви допускаєте певну свою думку в цьому, певну вибiрковiсть. I тому завжди буде проблема в тому, чому, як, де зупинитися i що дальше робити. Я думаю, що тут один дуже простий вихiд повинен бути. Я думаю, що весь цей процес повинен призупинитися i повинен стати статус-кво, можливо навiть з певною амнiстiєю.

МҐ: Що таке реприватизацiя для захiдних iнвесторiв, тобто наскiльки вона є такою загрозливою для них? Що вони розумiють пiд цим процесом?

АП: Вона є загрозливою iз-за того, що вона знижує дуже сильно передбачуванiсть бiзнес-середовища в Українi. Дiло в тому, що немає тих критерiїв, якi ви точно знаєте, ви виконаєте i допустимо вас не будуть реприватизовувати або вас будуть реприватизовувати. Все залежить вiд конкретного виконавця – брюрократа, держслужбовця. I це якраз те, що найбiльше лякає iноземних iнвесторiв.

МҐ: Чи могли б ви назвати позитивнi i негативнi показники пiврiчної дiяльностi уряду?

АП: Я думаю, що до позитивних у першу чергу здалося б вiднести такi речi, якi стосуються свободи слова i прав людини. I тут справдi був досить серйозний прогрес в цих питаннях. До негативних я б вiднiс питання, пов`язанi з економiкою, особливо з iнвестицiйним середовищем, бiзнес-середовищем. Але, вiдверто кажучи, є не думаю, що зараз є перейдений рубiкон. Я думаю, що це фактично є хвороба початку i що все ще можна вернути i навiть зробити набагато краще середовище нiж було ранiше.

МҐ: Яка є причина такого спаду ВВП? Тобто ми мали 14%, 13%, а буквальна зараз воно впало до двох вiдсоткiв, якщо не до мiнусу. Яка кардинальна причина цього?

АП: По-перше, насправдi менi здається, що ВВП, який був ранiше, був трошки роздутий, тобто ми говоримо реально про дещо нищий, але справдi вiдбулося пiдiння зростання ВВП. I найголовнiшою причиною частково це є об`єктивнi причини – цiни – як наприклад на нафту, а ми закуповуємо нафту. Також гривня виросла до деякої мiри i це зробило наш експорт дорожчим. Це я би сказав такi об`єктивно-суб`єктивнi причини, плюс є деякi суб`єктивнi причини вiд дiяльностi уряду – це питання реприватизацiї, що iнвестицiї деякi пiшли з України, а деякi не прийшли, якi мали прийти. I особливо це стосується внутрiшнiх iнвестицiй. Люди дещо затаїлися i чекають поки що. Тому фактично такої економiчної активностi вони не проявляли. Якщо ранiше думали збудувати якесь пiдприємство, то тепер могли не збудувати.

МҐ: Ви кажете, що ще не перейшли рубiкон, тобто ще можна виправити ситуацiю. Що на вашу думку зараз необхiдно зробити, щоб виправити ситуацiю?

АП: Я думаю, що в першу чергу абсолютно необхiдно все-таки вирiшити проблему прив`язки бiзнесу i полiтики, це питання великої корупцiї взагалi в системi управлiння. Це не питання нової влади. Вони тягнеться в Українi з давнiх часiв i рано чи пiзно його треба буде вирiшувати – тому, що воно є первинним. Вiд нього все решта залежить. Друга рiч – треба справдi поставити риску i на реприватизацiйних питаннях, можливо певну амнiстiю зробити i сказати, що те, що було ранiше, ми на те не звертаємо уваги – вiд сьогоднiшнього дня ми починаємо життя по-новому i справдi тодi усi повиннi нести однакову вiдповiдальнiсть перед законом. I проблема тут, звичайно, i iдеологiчно i теоритично – прекрасно усi розумiють, що так має вiдбутися. Проблема буде в тому, чи спроможна буде влада справдi так зробити.