Актуально
В Українi починається формування уряду
Цього тижня сформована в українському парламенті правляча коаліція формуватиме уряд. Більшість експертів не мають сумнівів, що в прем'єрське крісло повернеться Юлiя Тимошенко. Найбільша інтрига – чи вдасться її запеклому критику Петровi Порошенку стати головою Верховної Ради.
Вже цього тижня в Україні може з`явитися новий уряд. Президент Ющенко пообіцяв внести кандидатуру прем`єра на затвердження Верховній Раді у понеділок. Втім, призначення членів Кабінету Міністрів, очевидно відбудеться не раніше середи. Адже спочатку парламент має сформувати керівні органи Ради. Оглядачі прогнозують, що ця процедура може забрати сесійний день у вівторок.
Офіційно персональний склад Кабінету Міністрів поки що не визначений. Здається, найменше сумнівів, що в прем`єрське крісло повернеться – Юлія Тимошенко. Вона каже, що подаватиме на затвердження кандидатури міністрів вже після свого призначення. Так вимагає Конституція. Протягом вихідних політичні сили-учасники коаліції проводили внутрішні консультації – кого саме, вони бачать на тій чи іншій посаді. Адже квоти вже розподілені. В коаліційній угоді вже погоджено, які політичні сили висуватимуть яких міністрів.
Соціалісти вже частково визначилися із кандидатами на урядові посади за своєю квотою. І повідомили претендентів на керівника Мінтрансом, та першого віце-прем`єра. З рештою обіцяють визначитися в понеділок. Так само проходять консультації і в найчисельнішій фракції коаліції – БЮТ. Там не приховують, що кандидатів на посади міністрів визначають шляхом рейтингового голосування членів фракції. А керівників деяких державних корпорацій, скажімо, таких як «Нафтогаз» взагалі, обиратимуть на конкурсі.
Втім, не виключено, що будуть і рокіровки. Принаймні Наша Україна вже запропонувала соціалістам обміняти посаду керівника МВС на посаду міністра транспорту і зв`язку. Нашоукраїнці не проти, щоб відомством продовжував керувати близький до Соцпартії Юрій Луценко.
Чи не найбільша інтрига цього тижня – кого запропонує на посаду спікера Наша Україна. Найчастіше називають впливового в керівництві партії бізнесмена – Петра Порошенка. Але саме його звинувачувала в корумпованості Юлія Тимошенко. І казала, що таких людей не повинно бути у владі. З іншого боку, члени коаліції не матимуть право вето на кандидатів, запропонованих партнерами. І якщо БЮТ не віддасть голоси за спікерство Петра Порошенка, то й Наша Україна матиме підстави не підтримати Юлію Тимошенко на прем`єрську посаду.
Експерти та політологи не мають одностайної думки – чи зможуть в майбутньому співпрацювати ці два політики. Одні вважають, що протистояння Порошенко-Тимошенко буде постійною лінією конфлiкту між законодавчою та виконавчою гілками влади. Інші кажуть, що ці два непересічних і прагматичних політики приречені знайти спільну мову. Адже ймовірний розпад коаліції зашкодить їм обом.
Також цікаво буде спостерігати, яку роль члени правлячої коаліції відведуть опозиції. До виборів, скажімо, Юлія Тимошенко обіцяла віддати меншості посади керівників декількох ключових парламентських комітетів – зокрема, бюджетного та свободи слова. Мовляв, щоб опозиція контролювала кожен крок влади. Нині ж БЮТ готовий запропонувати «регіоналам» посади лише перших заступників. За тіснiше залучення цієї впливової політичної сили до управління виступає президент. Частково задовольнивши кадрові апетити «донецької еліти», Віктор Ющенко намагається змусити лідерів цієї бізнес-групи не створювати кризових ситуацій.
Всі новини дня
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні
Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Форум