Захищаючи своє рішення про вторгнення в Ірак, президент Буш часто зазначав, що люди одного дня запитають, чи американці залишились відданими основоположному принципу своєї країни - універсальності свободи - й були готові його захищати.
Яким же був розвиток поняття універсальної свободи в американській історії, і як деякі американські президенти бачили місію Америки у поширенні свободи за кордоном? Наприклад, Президент Буш нещодавно промовляв про універсальність свободи до американських солдатів в Іраку. Він також торкнувся цього питання на прес-конференції після самміту США-ЄС у Відні, у розмові з групою африканських демократичних діячів та у Будапешті, промовляючи до угорського народу. ''Бажання свободи є універсальним, адже воно вкарбоване нашим творцем у серцях кожного чоловіка, жінки й дитини на цій землі'', -сказав Буш.
Томас Джефферсон, третій президент США й автор американської Декларації про незалежність, виклав у цьому документі ідею про те, що людям творець надає невідчужуване право на свободу. Девід Боаз є виконавчим віце-президентом Інституту Катона у Вашингтоні. Він визнає, що тирани та поневолювачі можуть обмежити право на свободу, але не властиве й непереборне бажання свободи, притаманне людям незалежно від їх релігійних переконань. ''Ми маємо ці права просто через те, що ми - люди. Тому вони і є універсальними, адже не всі у світі вірять у християнського бога. Однак, я твердо вірю, що свобода - це універсальна цінність, й люди здатні цінувати її, незалежно від релігійних чи філософських переконань'', - говорить він.
Більшість критиків іракської війни піддають сумніву не намір президента Буша створити демократію в Іраку, а радше його рішення використати військову силу для звільнення країни. Девід Боаз каже, що багато країн заплатили кров'ю за свою свободу. Однак, він додає, що армія однієї країни не повинна вторгатися в іншу в ім'я свободи. ''Гадаю, людей важко навчити свободи, коли ви захопили їхню країну силою. США повинні бути маяком свободи. Як казав Джон Квінсі Адамс, "Америка має бути другом і бажати свободи усім, однак захищати мусить лише свою власну свободу"'', - додає Боаз.
Джон Квінсі Адамс, шостий президент США, застерігав американців проти участі у збройній боротьбі задля незалежності інших націй. Адамс казав, що слава Сполучених Штатів "не у пануванні, а у свободі", й що "її поступ - це поступ розуму". Тим не менше, президент Вудро Вілсон відправив війська у Європу під час першої світової війни, хоча він прийшов до влади на гаслах нейтралітету США. Напади німецьких підводних човнів на американські кораблі змусили його вдатися до сили. Вілсон, якого часто називають найбільш ідеалістичним президентом США, проголосив, що "світ треба зробити безпечним для демократії".
Під час своєї виборчої кампанії президент Буш обіцяв не вдаватись до розбудови націй за кордоном. Він змінив свою думку після терористичних нападів 11 вересня 2001 року. Найл Ґардінер, директор Центру свободи імені Маргарет Тетчер, що у Вашингтоні каже, що Буш намагається поширювати свободу як форму національної безпеки. ''Президент Буш дотримується вкрай ідеалістичного бачення світу, поєднаного водночас з гострим відчуттям того, що є в національних інтересах США'', - каже він.
За словами Буша, Близький Схід без демократії залишиться місцем "стагнації, обурення та насильства, готового до експорту". ''Провал іракської демократії заохотить терористів по всьому світу, збільшить небезпеку для американського народу й знищить надії мільйонів людей у регіоні'', -додає Буш.
Однак критики іракської політики Буша переконані, що свободу треба поширювати за допомогою мирних методів, таких як дипломатія, торгівля й програми культурно-освітнього обміну.
