Актуально
Ізраїль продовжує атакувати Ліван
Ізраїльська військова авіація скинула бомби на порт Бейруту та інші об'єкти в Лівані в свій 6 день наступу на позиції войовничого угруповання Гезбола.
Ліванські офіційні представники повідомили, що внаслідок налетів у понеділок загинуло більше 30 людей, включно з 8 ліванськими солдатами. Згідно з повідомленнями ліванських посадовців, внаслідок ізраїльського ракетного обстрілу в південній частині Лівану загинуло щонайменше 10 цивільних. А в Бейруті ізраїльські бойові літаки поцілили у склад пального, заводи та інші цивільні об'єкти. Тим часом ізраїльські наземні війська увійшли в південний Ліван і атакували позицію Гезболи, а потім повернулися на ізраїльську територію. У свою чергу офіційні представники Ізраїлю повідомили про ракетний обстріл північного міста Хайфа, внаслідок якого знищено одну будівлю. Учора ракетний напад на кілька міст забрав життя 8 осіб.
Всі новини дня
- Голос Америки
Спільна заява Байдена і Макрона: підтримувати Україну до кінця та притягнути Росію до відповідальності
Президенти США та Франції Джо Байден та Еммануель Макрон засудили незаконну агресивну війну Росії проти України та наголосили, що навмисні атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру є воєнними злочинами, винуватці яких мають бути притягнуті до відповідальності. Про це мовиться у спільній заяві президентів, яку оприлюднили у четвер, 1 грудня, після переговорів президентів у Білому домі.
"Вони також засуджують і відкидають незаконну спробу Росії анексувати суверенну українську територію, що є явним порушенням міжнародного права. Сполучені Штати та Франція висловлюють жаль через навмисні ескалаційні кроки Росії, особливо щодо її безвідповідальної ядерної риторики та дезінформації щодо ймовірних хімічних атак, а також програм біологічної та ядерної зброї", - йдеться у заяві президентів.
Президенти Байден та Макрон підтвердили, що готові підтримувати Україну так довго, скільки буде потрібно.
Це передбачає, серед іншого, надання значних ресурсів для підтримки стійкості українського цивільного населення взимку, а також "посилення поставок систем протиповітряної оборони та обладнання, необхідного для ремонту енергетичної мережі України".
Глави держав наголосили, що продовжуватимуть надавати Україні пряму бюджетну підтримку, а також співпрацюватимуть з міжнародними фінансовими установами в цьому питанні.
Президенти Байден та Макрон підтвердили свою рішучість притягнути Росію до відповідальності “за широко задокументовані акти жорстокості та військові злочини, скоєні як російськими регулярними збройними силами, так і їхніми ставлениками, як то найманці, такі як "Вагнер" та інші”, за допомогою міжнародних механізмів притягнення до відповідальності.
Такими механізмами у заяві названі Міжнародний кримінальний суд, Генеральна прокуратура України, Слідча комісія Ради ООН з прав людини, Московський механізм ОБСЄ, санкції та інші засоби.
США та Франція запевнили також, що продовжуватимуть працювати, аби підвищити стійкість ринку до перебоїв у постачанні харчів та енергопостачанні.
Напередодні переговорів з Байденом, президент Еммануель Макрон заявив, що війна Росії в Україні буде одним з головних питань їхніх переговорів.
“З самого початку цієї війни ми дуже багато працювали разом, щоб допомогти Україні вистояти і бути стійкою, і ми будемо посилювати ці зусилля. - сказав Еммануель Макрон. - Ми хочемо побудувати стійкий мир, що передбачає повну повагу до суверенітету та територіальної цілісності України. Але в той же час, нову архітектуру, яка гарантуватиме, що у нас буде стійкий мир у довгостроковій перспективі, і ми дуже віддані цьому питанню”.
Питання допомоги Україні буде на порядку денному міжнародної конференції у Парижі , що відбудеться 13 грудня цього року.
- Голос Америки
Заборона Голосу Америки в Афганістані лише підкреслює важливість новин без цензури - ГА
Захоплення талібами FM- та середніх радіохвиль (AM), мовлення на яких вів Голос Америки в Афганістані, порушує багаторічний контракт і є ударом по великій аудиторії, яка звертається до Голосу Америки за новинами та інформацією без цензури. Так керівництво Голосу Америки прокоментувало заборону в Афганістані мовлення Голосу Америки та Радіо Свобода.
Представники руху "Талібан" послалися на начебто одержані скарги на контент цих засобів інформації "через недотримання журналістських принципів та одностороннє мовлення". Однак, там не надали підтверджень нібито отриманих скарг.
У березні 2022 року "Талібан" припинив телевізійні новинні програми Голосу Америки, які транслювалися Афганським національним телебаченням упродовж 10 років.
Мовлення Голосу Америки давало голос простим афганцям через телевізійні програми та дискусійні шоу на теми, які цензурувались у місцевих медіа. У програмах Голосу Америки обговорювалися різноманітні теми: від посилення ізоляції нинішнього уряду Афганістану та другосортного статусу жінок і дівчат внаслідок політики "Талібану" до постійних економічних невдач, які погіршили якість життя в країні після захоплення Талібаном, йдеться в заяві.
"Багато програм ведуть жінки, – підкреслила виконувачка обов’язків директора Голосу Америки Йоланда Лопес. - Вилучення Голосу Америки з внутрішнього ефіру не змусить нас замовкнути. Це лише підвищить важливість служіння поневоленій аудиторії в Афганістані". У Голосі Америки підкреслили, що мовлення залишається доступним для афганської аудиторії через радіо на коротких хвилях, супутникове телебачення, веб-сайти та соцмережі.
Як зауважує Радіо Свобода, від часу захоплення влади в серпні 2021 року таліби запровадили численні обмеження для медіа та журналістів в Афганістані. Міжнародні організації звинувачували "Талібан" у цензурі, переслідуванні журналістів та відмові у праві на роботу жінкам в інформаційній галузі. Через обмеження талібів та економічні труднощі у країні закрились десятки приватних телевізійних каналів, радіостанцій та друкованих видань. Сотні співробітників афганських медіа також залишили країну, втікаючи від переслідувань.
Радіо Свобода також засудило рішення очолюваного «Талібаном» уряду Афганістану припинити трансляцію Радіо Свобода в 13 афганських містах та заявило, що продовжуватиме трансляцію з-за меж країни, незважаючи на цей крок.
Українська громада в Лос-Анджелесі подякувала американцям за допомогу
Волонтерські організації, українська діаспора і тимчасові переселенці дякували американцям, які всі ці місяці допомагали Україні наближатись до перемоги.
В маятку, що розташований в одному із найпрестижніших районів Лос-Анджелеса з'явились гігантський тризуб, портрет Зеленського та макет ракети. Так тут святкували український День подяки. Захід провела організація Stand with Ukraine Foundation, яка від початку війни допомагає збирати гроші для України.
"Цей захід називається Ukrainesgiving. Це новий вид Дня подяки - американського свята. Це започаткував наш фонд і я маю надію, що ми продовжимо це свято проводити і в наступні роки, мета його є подякувати усім людям, які вже протягом 9 місяців так далеко з-за океану допомагають Україні.", – каже Мар’яна Бойко, співзасновниця Stand with Ukraine Foundation
Власник будинку, Дерен Беррі, погодився запросити українську та американську громади до свого дому, адже дуже вболіває за Україну.
"Це справді шляхетна ціль і нам дуже пощастило, що ми маємо такий будинок, де ми можемо влаштувати таку подію. І коли я почув, що організатори шукають приміщення, я за секунду погодився і став волонтером", – розповів Дерен Беррі, власник будинку.
Дерен готує для гостей американське барбекю, а от українські організатори приготували борщ з пампушками. Захід відкривають співом гімнів - американського та українського. Також долучились до заходу українські артисти - одним із них є і Діджей Харді - співавтор хіта “Доброго вечора, ми з України”.
"Я cюди приїхав з діджей сетом, я почув про те, що буде благодійна вечірка, будуть зібрані кошти для ЗСУ, тому я тут", – розповів Максим Мокренко, учасник гурту Probass та Hardi.
Головною метою організаторів було проведення благодійного аукціону. Кошти збирали на генератори та теплі речі для українських вояків. На продаж виставляли символічні речі, які потрапили до США з українського поля бою і які підписані українськими військовими. Американські гості розповідають - такі заходи нагадують, наскільки важливою справою є постійна допомога українським військовим.
"Треба підвищувати усвідомлення цієї трагедії, багато американців знають, але їм потрібно знати більше і їм треба нагадувати якнайчастіше, аби ми збирали якнайбільше благодійної допомоги", – зазначив Майк Доні, американський благодійник.
Організатори заходу Stand with Ukraine Foundation сподіваються - український день подяки Ukrainethanksgiving відтепер стане річною традицією.
Дивіться також: Щоб подякувати усім, хто допомагає Україні: в Каліфорнії провели український День подяки. Відео
Масові протести в Китаї: наскільки це серйозна загроза для комуністичного режиму?
В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести - люди виходять на вулиці по всій території країни: в Пекіні, Шанхаї, Урумчі, Нанкіні, Ухані та багатьох інших містах. Причиною стало невдоволення так званою політикою “нульового ковіду” китайського уряду, яка передбачає суворі карантинні обмеження.
В Білому домі США заявили, що підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест. Про те, що саме викликало невдоволення китайців - і чи можуть демонстрації перерости у щось більше, читайте далі.
Масові протести в Китаї почались в останні вихідні листопада - після того, як 24 числа в одній з багатоповерхівок міста Урумчі на заході країни спалахнула пожежа. Внаслідок неї загинуло щонайменше десятеро людей, ще дев'ятеро постраждали.
Протестувальники звинувачують в трагедії жорсткі антиковідні заходи уряду, - які, за їхніми словами, унеможливили порятунок людей.
Натомість китайська влада всі звинувачення відкидає.
“Вони фактично звинувачують жертв у тому, що вони мали дуже слабкі навички до виживання. І я можу сказати, що це ще більше розлютило людей” - розповідає кореспондентка мандаринського сервісу Голосу Америки Ліюань Лю.
“Через карантинну політику уряду серед людей у Китаї зростає розчарування, є велике незадоволення тим, як влада впоралась з локдауном, - погоджується професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса Сергій Радченко. - Включно з випадками, коли люди були фактично закриті вдома тижнями без доступу до їжі чи предметів першої необхідності”.
Карантинні заходи в Китаї і справді дуже жорсткі. В деяких випадках влада встановлювала на двері будинків металеві ґрати - щоб не дозволити людям покидати домівки протягом локдауну, каже Ліюань Лю.
Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район.Ліюань Лю, кореспондентка мандаринської служби Голосу Америки
“Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район. Відбувається постійне тестування на вірус, людям доводиться шикуватися в чергу, щоб його пройти, - розповідає кореспондентка. - Люди були заблоковані у своїх домівках протягом тривалого періоду часу. Це дійсно крайні заходи. І це стосується не лише великих міст Китаю, - я розмовляла зі своєю сім’єю вчора - навіть у маленькому місті, звідки я родом, також вводять локдауни”.
Однак дуже швидко протести в Китаї переросли із незадоволення карантинними обмеженнями в дещо більше - і набули політичного забарвлення. На відео з демонстрацій, які ширяться в соціальних мережах, можна почути, як люди вигукують гасла проти комуністичної партії Китаю та вимагають відставки лідера КНР Сі Цзіньпіна.
“Це більше ніж просто розчарування дуже суворою політикою щодо COVID-19. Людям справді набридло”, - каже Ліюань Лю.
Сергій Радченко звертає увагу, що протести в Китаї - явище не нове. Вони періодично траплялись у різних куточках країни і мали різне підґрунтя. Однак що відрізняє нинішні демонстрації від інших - їхнє географічне поширення по всій країні. За словами дослідника, востаннє такі великі акції незгоди в Китаї були в 1989 році. Тоді все закінчилось кривавим придушенням протесту на площі Тяньаньмень у Пекіні.
Те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей.Сергій Радченко, професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса
“Відтоді ми бачили осередки протестів, наприклад, на півдні Китаю. Були протести фермерів, були етнічні протести - наприклад, у Сіньцзяні. Знову ж таки, протягом багатьох років були індивідуальні демонстрації у Тибеті, включно із самоспаленням на знак незгоди із урядовою політикою та урядовими репресіями, - каже Радченко. - Але те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей. І це нова річ”.
Та попри це, на думку професора, нинішні протести навряд чи можуть становити серйозну загрозу для чинного комуністичного режиму в Китаї.
“Так, дехто вигукує гасла проти Сі Цзіньпіна. Та наразі ми не бачили нічого, що б виходило за ці межі. На мій погляд, дуже малоймовірно, що ці демонстрації можуть перетворитись на масове антиурядове повстання рівня 1989 року. Я б сказав, що шанси на це надзвичайно низькі. Набагато ймовірніше, що ці протести втратять свою силу. Люди висловлять розчарування - і вони це вже зробили. Звичайно, будуть якісь поліцейські заходи, і ми вже їх бачимо. Вони зводять бар'єри, вони арештовують деяких людей. Тож, мабуть, це те, чого варто очікувати”.
Наразі китайські чиновники пообіцяли дещо пом'якшити карантинні обмеження, втім і далі наполягають на жорсткому підході боротьби з ковідом. Часткові зміни запровадили в Гуанчжоу, Шанхаї, Пекіні та інших містах.
Цьому передували сутички протестувальників із поліцією у деяких регіонах. Водночас до деяких учасників протестів почали телефонувати правоохоронці - і запитувати про їхню участь в демонстраціях.
Ліюань Лю боїться, що демонстранти, які вимагали політичної свободи та закликали китайську владу до відставки, можуть опинитись в особливій небезпеці: “Боюсь, що влада буде поводитися з ними досить жорстко. Адже китайські лідери мають дуже мало терпимості до такого роду інакомислення”.
Президенти США та Франції зустрічаються у Білому домі. Відео
«У час, коли війна повертається до Європи з російською агресією проти України, і у світлі численних криз, з якими зіштовхнулися наші нації та суспільства, нам треба стати братами по зброї знову», – президент Франції Еммануель Макрон
Форум