Спеціальні потреби

Актуально

Уряд турбується про енергетичну безпеку

Питання енергетичної безпеки були в центрі уваги українського уряду цього тижня. Президент і прем`єр-міністр домовлялися про теперішні та майбутні проекти постачання нафти та газу.

Докладніше про це в розмові Володимира Звіглянича з нашим київським кореспондентом Русланом Дейниченком.

ВЗ: Питання добудови та використання українського нафтопроводу Одеса-Броди обговорювали днями і у Польщі, і в Азербайджані. Чи прояснилася доля цього проекту?

РД: Про нафтопровід Одеса-Броди говорили цього тижня і у Києві і у Варшаві і у Баку. При чому і глава держави і глава Кабінету Міністрів. Під час першого візиту на Захід, до Польщі, прем`єр Янукович публічно підтвердив – його уряд планує використовувати нафтогін Одеса-Броди в європейському напрямку. Тобто, нині затримка лише за польською стороною. Саме це хотіли почути поляки. Оскільки багато з них мали сумніви, що уряд пана Януковича готовий підтримувати цей проект.

ВЗ: Але експерти кажуть, що для запуску нафтопроводу в європейському напрямку не досить добудувати нафтопровід Одеса-Броди до Плоцька. Для його рентабельної роботи треба знайти ще достатні обсяги нафти, яку можна перекачувати. Президент Ющенко щойно повернувся з Баку, де обговорював це питання із президентом Азебрайджану. Чи вдалося досягти із ним якихось домовленостей?

РД: Повідомляється, що Азербайджан нібито погодився транспортувати до Європи через Україну до двох мільйонів тонн сирої нафти на рік. Але тільки після того, як буде добудована польська ділянка нафтопроводу Одеса-Броди. Однак, на думку екпертів, цього буде мало. Для рентабельної роботи магістралі потрібно прокачувати принаймні 5 мільйонів тонн на рік. Саме стільки просив Віктор Ющенко. Отже, додаткові обсяги сировини доведеться шукати в Казахстані, який також добуває нафту на каспійському шельфі. І до того ж планує в найближчі роки значно збільшити обсяги видобування. Але основний поток сировини йтиме на європейський ринок через трубу Баку-Тбілісі-Джейхан. Її ввели в експлуатацію цього року і цей проект і фінансово і політично активно підтримували Сполучені Штати.

ВЗ: Руслане, днями також відбулася низка подій, пов`язаних із постачанням в Україну газу. Зокрема вчора міністр палива і енергетики Юрій Бойко зустрічався у Москві із керівництвом Газпрому. Чи вдалося йому знайти додаткові обсяги газу, яких, начебто не вистачає в балансі країни цього року?

РД: Дійсно, міністру палива довелося вчора терміново їхати в Москву, і зустрічатися із керівництвом Газпрому. Така необхідність виникла після того, як російська газова монополія повідомила про укладення трирічної угоди з Туркменістаном. Згідно з контрактом, Газпром буде купувати практично весь газ, який добуває ця середньоазійська країна за ціною 100 доларів за тисячу кубометрів. Справа в тому, що на це ж паливо розраховувала Україна в четвертому кварталі нинішнього року. Причому за значно нижчою ціною. І начебто мала відповідний контракт. Але тепер стало очевидно, що Туркменістан не збирається виконувати попередні домовленості. А це означає, що до кінця року Україні не вистачає близько 8 мільярдів кубометрів газу. Саме про їх закупівлю говорили напередодні у Москві. В офіційних повідомленнях про результати переговрів – лише дуже загальна інформація. Мовляв, Газпром знайде необхідні Україні обсяги газу. Але його ціна схоже ще не визначена. Зараз росіяни стверджують, що свій газ вони продають Нафтогазу за 230 доларів за тисячу кубів. Скільки коштуватиме додатково закуплений газ залежатиме від поступливості української сторони в питаннях «стратегічної співпраці». Що в перекладі з дипломатичної мови, очевидно, означає –готовність уряду йти на якісь поступки, скажімо, в питанні допуску Газпрому до управління українською газотранспортною системою.

ВЗ: Чи означає це, що Україна втратила єдине альтернативне джерело постачання газу – Туркменістан і надалі зможе закуповувати паливо лише в Росії або у компанії посередника РосУкрЕнерго?

РД: Поки що виглядає саме так. Туркменський газ за прямими контрактами з початку року в Україну не надходив і навряд чи буде в найближчі роки. Але вже сьогодні Юрій Бойко висловив ідею в перспективі відновити постачання в Україну туркменського газу. Але для цього треба збільшити його видобуток в цій країні. Бойко вважає, що це могли б зробити українські газовидобувні компанії. Звичайно, якщо президент Туркменістану Сапармурат Ніязов дозволить їм проводити розвідку і буріння на території своєї країни. Українська урядова делегація найближчим часом планує обговорити з ним цю ідею.

Всі новини дня

Україна отримає ракети Harpoon для захисту узбережжя

Архівне фото: пускові системи Harpoon на американському військовому кораблі "Колорадо", 2016 рік

Україна очікує на нові поставки ракет Harpoon, повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.

"Берегова оборона нашої держави не просто буде посилена ракетами Harpoon - їх застосовуватимуть підготовлені українські команди. Впевнений, що бойове братерство «Гарпунів» та наших «Нептунів» допоможе звільнити та знову зробити наше Чорне море безпечним, у тому числі – надійно захистити нашу Одесу", - написав посадовець у Facebook.

Раніше надання Данією протикорабельних установок Harpoon та ракет відзначив міністр оборони США Ллойд Остін. Ці поставки призначені, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя", наголосив Остін під час зустрічі Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2".

Українські посадовці зазначають, що для посилення оборони сходу країни Україна прагне отримати американську систему залпового вогню М270 MLRS. В Пентагоні зауважили, що розглядають можливість надання такої системи.

Резніков також зазначив, що в Україні "на передовій вже успішно працюють три види 155-мм артилерії – гаубиця М777, гаубиця FH70, САУ «CAESAR»".

Для того, щоб поновити власні запаси зброї, які зменшилась після поставок до України, Сухопутні сили США надали контракт на 624 млн дол компанії Raytheon Technologies на виробництво протиповітряних ракет "Стінгер". США надали приблизно 1 400 "Стінгерів" Україні.

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

Більше

XS
SM
MD
LG