Спеціальні потреби

В Чикаго вiдзначили річницю Голодомору



Наближається сумна, вже сімдесят третя річниця українського Голодомору. В українській діаспорі у США роковини трагічної дати почали відзначати за довго до того, як про Голодомор стало вільно говорити в Україні. Українська громада міста Чикаго - одне з найбільш компактних поселень українців у Сполучених Штатах. Тут не лише відзначають роковини, але і докладають зусиль аби про трагедію знали, говорили і щоб американський уряд визнав український Голодомор геноцидом проти народу України.

Цього року церемонія пройшла у приміщенні православного собору святого Володимира. Службу відправили священики усіх чотирнадцяти українських церков Чикаго та його околиць на чолі з архiєпископом Української Православної Церкви у США Всеволодом. Відзначати річницю Голодомору у чикагських церквах почали ще після Другої світової війни з приїздом післявоєнної, третьої хвилі імміграції. На початку вісімдесятих років минулого століття місцеві українці об’єдналися у громадську організацію з відзначення трагедії. У 2002 році активісти громади зареєстрували неприбуткову Фундацію

Українського Геноциду США. За мету фундація поставила розповсюдження інформації про трагедію, яка досі залишається майже невідомою світові. Фундацію очолює Микола Міщенко:

«Ми хочемо донести світові про український геноцид... Важливо мати день пам`ятi не тільки в Українi, але особливо за її межами тому щоби весь свiт знав про український Голодомор».

На цьогорічне відзначення Голодомору фундація зібрала представників понад вісімдесяти українських організацій та установ. Після панахиди учасники церемонії пройшли вулицями Чикаго аби нагадати пересічним американцям про забуту трагедію. У Чикаго живе чимало свідків Голодомору – людей, які пережили голод або народилися відразу після подій 1932-1933 років. Серед них Галина Бойко-Грушецька:

«Воно зi мною завжди є, завжди тривожить мою душу. Завжди по мені ходить холод. Мені вiдразу стає перед очима моя мати, яка утратила четверо дітей з голоду».

За традицією вшанування пам’яті жертв голодомору у Чикаго закінчується голодним обідом. Цього разу Фундація Українського Геноциду під час обіду нагородила конгресмена штату Іллінойс Пола Фролика спеціальною грамотою. Завдяки його зусиллям вивчення українського голодомору стало обов’язковим у шкільній програмі цього штату.

«Я подумав, буде правильно аби студенти знали про цей, один з найстрашніших злочинів в історії людства. Вони повинні знати. Я щасливий, що зміг допомогти».

Як зазначив Микола Міщенко, новий закон про включення iнформацiї про Голодомор у шкільні пiдручники розширив можливості української громади поширювати інформацію про трагедію свого народу.

«Нас запрошують до шкіл i до рiзних органiзацiй, щоб ми їм давали семінар про Голодомор, бо тепер є більше зацiкавлення і тому ми стараємося якось по нашiй можливості, бо у нас обмежені кошти».

Євгенія Сакевич-Даллас пережила Голодомор. Після Другої світової опинилась на Заході, де була відомою моделькою. Зараз мешкає у Лос-Анджелесі. 1998 надрукувала книжку «Не вмирає душа наша», яка вийшла у світ англійською і українською мовами. Вона каже, що книжкою хотіла вшанувати пам`ять усіх, хто загинув в результатi трагедії:

«Це не моє життя тільки, це - життя мільйонів українцiв – дітей i дорослих, якi загинули, залишили життя. Це не тільки моє. I ми не маємо права це забувати. Ми повиннi це пам`ятати i добитися свого, як євреї добилися. Вони працювали тяжко. Їм нiхто не вiрив, що там загинуло шість мiльйонiв. Но вони добились свого i тепер ми тут в Америці знаємо тільки Голокост, а геноцид, український геноцид, де загинуло більше десяти мiльйонiв, ми про це ще не знаємо, ще не всi знають про це».

Українська громада Чикаго та загалом США сподівається добитися від Конгресу країни визнання Голодомору актом геноциду. У вісімдесятих роках на цю справу було зібрано чотириста тисяч доларів. Однак, це складна справа і рухається вона повільно. Щоправда, українці вже отримали дозвіл законодавчого органу Сполучених Штатів на побудову пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. Пам’ятник планують відкрити у сімдесят п’яту річницю трагедії.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG