Спеціальні потреби

Актуально

Бюджету знову загрожує президентське вето

Український парламент сьогодні вдруге ухвалив державний бюджет на наступний рік. Президентські радники говорять, що попри наполягання глави держави, в документі не враховані пропозиції збільшити мінімальну зарплату та прожитковий мінімум. Відтак, оглядачі не виключають, що Віктор Ющенко знову накладе на закон про бюджет вето.

Верховна Рада вдруге ухвалила бюджет країни на наступинцй рік. Повторне голосування знадобилося після того, як президент Ющенко наклав на попереденю версію закону про кошторис країни вето. Як і під час першого голосування за бюджет віддали свої голоси переважно фракції «антикризової коаліції».

Чи не єдине зауваження президента, до якого прислухалися депутати – встановлення максимального розміру пенсій. Їх обмежили десятьма тисячами гривень. Ця норма стосуватиметься й самих народних обранців, які часом отримували значно більші пенсії.

Втім правляча коаліція не зважила на головну претензію президента - підняти рівень прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Однак пообіцяли наступного року спрямувати на ці статті понадпланові надходження від приватизації.

Радник президента з економічних питань Арсеній Яценюк називає ухвалену версію бюджету «неприйнятною для суспільства».

«Ми не отримали адекватної реакції, і всі спроби перерахувати бюджет (а на це треба всього 5 днів) не були зреалізовані і сьогодні знову пішов так званий силовий сценарій», -- сказав він.

Учасники коаліції закликали президента не ветувати бюджет, оскільки це крім соціальних проблем призведе до загострення протистяння між главою держави та Kабміном. Міністр фінансів Микола Азаров називає коментарі Яценюка недоречними і нагадує, що саме його відомство відповідає за своєчасність соціальних виплат:

«В цій країні з мене запитають, якщо хоч раз зірвуться виплати пенсій, або хоч раз зірвуться виплати зарплат або не буде здійснюватися фінансування», -- зазначив Азаров.

У президента є декілька варіантів подальших дій. Протягом двох тижнів він має або знову заветувати бюджет, або підписати його. Юлія Тимошенко, як і раніше, радить главі держави не брати на себе відповідальність за «антисоціальний» за її визначенням кошторис країни. Відтак вона пропонує, щоб документ було оприлюднено за підписом спікера Олександра Мороза. В цьому випадку, додає лідерка БЮТ, вся коаліція повністю візьме на себе відповідальність за стан справ у країні:

«Відповідати за антисоціальний бюджет, за той рівень життя, який матимуть люди після ухвалення цього бюджету, антикризова коаліція не хоче. Якщо президент накладе вето, а Янукович провокує його це зробити, практично всі шишки поваляться на президента», -- сказала Тимошенко.

Чи прислухається Віктор Ющенко до поради колишньої прем`єрки стане зрозуміло вже найближчим часом. Президент просить Раду терміново направити йому ухвалений документ. Вже у середу він повертається із зарубіжної поїздки до Південної Кореї.

Всі новини дня

Обмеження ціни й імпорту в ЄС - загострення нафтової війни Заходу з Росією

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що повна заборона на морський імпорт російської нафти до ЄС набирає чинності 5 грудня разом з узгодженим з іншими західними партнерами рішенням про обмеження світових цін на нафту з Росії.

У понеділок 5 грудня набрала чинності домовленість країн Групи 7 (G7), ЄС та Австралії про встановлення верхньої межі на ціну російської нафти, що транспортується морськими шляхами.

Цього ж дня набирає чинності заборона Європейського Союзу на імпорт російської нафти за винятком тієї, що постачається трубопроводами.

Західні країни вважають, що санкції, зокрема обмеження ціни російської нафти на рівні $60 за барель «не дадуть Росії заробляти на своїй агресивній війні проти України».

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше висловила сподівання, що встановлення цінової межі «значно зменшить доходи Росії», а також «допоможе нам стабілізувати світові ціни на енергію з користю для економік, що розвиваються».

Але дієвість нафтових санкцій щодо Росії залишається непевною зокрема через позицію групи країн експортерів нафти ОПЕК, які заявили, що намагатимуться тримати міжнародні ціни на нафту високими і для цього зменшуватимуть обсяги видобування.

Росія, яка є другим найбільшим експортером нафти у світі, заявила, що не визнаватиме обмежень і також готова зменшити продаж, щоб тримати ціни на вищому рівні.

Напередодні початку дії цінових обмежень ціна нафти марки URL-E трималася на рівні приблизно $67, в той час як нафта марки Brent - приблизно $86.

Західні країни сподіваються, що санкції будуть впроваджуватися, оскільки значна частина міжнародного морського транспортування нафти забезпечується компаніями, банками і страховими фірмами на Заході.

Тим часом Китай заявив, що буде продовжувати енергетичну співпрацю з Росією.

Іншим великим покупцем російської нафти стала Індія.

ЄС і G7 кожних два місяці переглядатимуть верхню межу на ціну російської нафти і наступний такий перегляд запланований на середину січня.

Дивіться також:

США не бачать зацікавленості Росії в змістовній дипломатії - Блінкен

державний секретар Ентоні Блінкен

США не спостерігають інтересу Росії до змістовної дипломатії, щоб закінчити війну в Україні, сказав в програмі "Обличчям до нації" на каналі CBS державний секретар Ентоні Блінкен.

«Дипломатія завжди має вартість, якщо задіяні сторони, і в цьому випадку Росія, дійсно зацікавлені у змістовній дипломатії. І те, що ми бачили, принаймні нещодавно, є рівно протилежним», - сказав головний американський дипломат.

Він зазначив, що, у той час, як президент Зеленський звернувся до країн G-20, провідних економік світу, і висунув пропозицію щодо того, як рухатися вперед до миру, «Володимир Путін подвоїв і потроїв усе, що робив, а тепер намагається зробити зиму зброєю".

«Він не зміг перемогти на полі бою, тому він направляє свій гнів і вогонь на українських цивільних, нападаючи на енергетичну інфраструктуру, намагаючись вимкнути світло, вимкнути опалення, вимкнути електрику», - заявив Блінкен.

Поки Путін не продемонструє, що він дійсно зацікавлений у змістовній дипломатії, навряд чи щось вийде, додав він.

В неділю ж в іншому інтерв’ю, у програмі CNN «State of the Union», Блінкен сказав, що російський президент Володимир Путін прийняв тактику «випаленої землі», оскільки його збройні сили не змогли досягти своїх попередніх загарбницьких цілей у війні проти України.

«Путін намагався стерти Україну з мапи, стерти її ідентичність, включити її назад у Росію. Це не вдалося», – сказав Блінкен. «Потім він зайнявся захопленням землі на сході та півдні України. Це зазнає невдачі, тому що українські військові чинять спротив і повертають багато території, яку отримав Путін.

Президент США Джо Байден заявив, що міг би вести переговори з Путіним у разі, якби той показав готовність завершити війну. Одним із критеріїв такої готовності могло би бути виведення російських військ з України. Речник Кремля Дмитро Пєсков 2 грудня заявив, що для Москви це неприйнятно.

В матеріалі використані джерела CBS та CNN

Путін "значно переоцінив" можливості своєї армії, а Китаю варто зробити висновки з війни Росії в Україні - посадовець Пентагону

China Russia Energy Ties

Президент Росії Володимир Путін "очевидно сильно переоцінив" можливості своєї армії. Про це секретар з питань Повітряних сил США Френк Кендалл заявив під час Форуму Рейгана з національної безпеки.

Він також заявив, що Китаю варто винести уроки з російської війни в Україні, що акт агресії може бути зустріти у відповідь потужні санкції, а військо може виявитись не таким сильним, як здається.

"По-перше, економічні наслідки агресивних дій можуть бути набагато серйознішими, ніж ви хотіли б", - сказав Кендалл. Другий урок, за його словами, полягає у тому, що "військові можуть бути не зовсім точними, коли говорять вам, наскільки вони хороші… [і третє], що коротка війна, яку ви очікуєте, може виявитись не тією, яку ви отримаєте".

Як пише Breaking Defense, від початку війни Росії в Україні 24 лютого існувало чимало побоювань, що Китай використає можливість для вторгнення на Тайвань. Раніше цього тижня Пентагон оприлюднив звіт про військову потужність Китаю, в якому сказано, що немає негайних ознак того, що Пекін готується розпочати вторгнення найближчим часом, але Китай посилив військову активність навколо острова.

Тим часом, на форумі міністр оборони США Ллойд Остін звинуватив Росію у "навмисній жорстокості" у війні проти України, заявивши, що Москва навмисно цілить у цивільних жителів: "Від російських нападів гинуть діти, руйнуються школи і лікарні", – сказав Остін. Водночас, він наголосив, що Пентагон стурбований можливою ескалацією конфлікту у війну США з Росією, пише Радіо Свобода: "Ми не будемо втягнуті у війну Путіна".

Раніше Голос Америки повідомляв, що Форуму Рейгана з нацбезпеки директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс заявила, що розвідка США очікує, що в наступні кілька місяців в Україні збережеться зниження темпів бойових дій, і не бачить жодних доказів зниження волі України до опору, незважаючи на атаки на її енергомережі та іншу критично важливу зимову інфраструктуру.

Путін обрав тактику випаленої землі, оскільки його збройні сили не досягли цілей - Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар Ентоні Блінкен у неділю засудив спроби Росії «використати зиму як зброю», назвавши намагання РФ вивести з ладу електроенергію та інфраструктуру в Україні «варварськими».

В інтерв’ю у програмі CNN «State of the Union», Блінкен сказав, що російський президент Володимир Путін прийняв тактику «випаленої землі», оскільки його збройні сили не змогли досягти своїх попередніх загарбницьких цілей у війні проти України.

«Путін намагався стерти Україну з мапи, стерти її ідентичність, включити її назад у Росію. Це не вдалося», – сказав Блінкен. «Потім він зайнявся захопленням землі на сході та півдні України. Це зазнає невдачі, тому що українські військові чинять спротив і повертають багато території, яку отримав Путін.

«Що він робить, він намагається перетворити зиму на зброю, вимкнути світло, вимкнути опалення, занурити українців у темряву та холод, коли вони прямують у зимові місяці. Це справді варварство».

Він запевнив, що США «рішуче чинять спротив, підтримуючи Україну», додавши, що втрати для Росії через накладені США безпрецедентні санкції та експортні обмеження зростають щодня.

На питання ведучого, чому адміністрація Байдена досі не назвала Росію державою-спонсором тероризму, Блінкен відповів, що адміністрація «працює наразі із Конгресом над законопроектом, який дозволить обійти ті виклики, які виникнуть у зв’язку із визнанням РФ державою-спонсором тероризму».

Раніше посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила, що США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень.

"Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України", - сказала високопосадовися.

В матеріалі використані джерела CNN

Власниця смарагда вартістю до 70 тисяч доларів продає його на аукціоні, щоб допомогти Україні

Мітці Пердью, 81-річна вдова магната бройлерної індустрії Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку рідкісний смарагд, який їй подарував покійний чоловік, коли запропонував одружитися в 1988 році, пише видання The New York Times. Усі кошти, виручені від продажу каблучки, оціночна вартість якої, за словами Sotheby’s, становить від 50 000 до 70 000 доларів США, будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні, започаткованих пані Пердью під час відвідин України цього року після російського вторгнення.

«Як почувають себе люди, які там безперервно потерпають, без перепочинку, принаймні вже півроку?» сказала вона. «Через п'ять днів я захотіла зробити більше. І тоді я почала думати: «Що я можу зробити, щоб бути найбільш корисною?» А потім подумала: «У мене є щось, що має історичне значення», цитує пані Пердью видання The New York Times.

Пані Пердью відвідала Україну на початку цього року, щоб дізнатися більше про торгівлю людьми, тему, про яку вона пише для видання Psychology Today. Через загрозу повітряного нальоту вона провела свою першу ніч у Києві в бомбосховищі, і це стало одним із найзначніших подій у її житті, сказала вона.

Вона подумала про свою обручку, яку зберігала в сейфі після смерті чоловіка, і їй спало на думку, що вона могла б використати її, щоб зібрати гроші та привернути увагу до страждань в Україні після російського вторгнення. Пані Пердью сказала, що поки не знає, яку організацію обере для отримання коштів.

Смарагдовий камінь розповідає історію, яка сягає майже чотирьох століть, аж до затоплення іспанської галери поблизу Флорида-Кіс у 1622 році та десятиліть спроб підводного мисливця за скарбами на ім’я Мел Фішер дістати вантаж із золотом, срібними монетами, золотими самородками та ювелірними виробами.

Покійний чоловік Мітці Френк Пердью отримав частку винагороди в обмін на свої інвестиції в пошуки містера Фішера. Більшу частину він пожертвував, але зберіг смарагд і подарував нареченій. Вона носила його до смерті чоловіка в 2005 році.

В матеріалі використані джерела The New York Times

Більше

XS
SM
MD
LG