Не один місяць в українському політикумі тривають суперечки щодо вступу України в ЄС та НАТО. Директор українського фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів давно досліджує питання відносин Україна – НАТО. У розмові з Андрієм Годованцем своїми думками з цього приводу пан Ілько поділився детальніше.
АГ: Пане Ілько, ви є прихильником вступу України в НАТО і днями мали презентацію на цю тему у Вашингтоні. Чому, на вашу думку, для безпеки Україні слід бути у цьому Північно-атлантичному альянсі?
ІК: Найперше тому, що це найдосконаліша міжнародна система безпеки, яка існує. Якщо Україна хоче бути в Європі і хоче інтегрувати у Західне суспільство, то це очевидний і логічний крок – вступити в НАТО. Тобто передумовою вступу в Європейський Союз є членство в НАТО. Це показує досвід усіх членів ЄС, які спочатку вступали в альянс.
АГ: А чи можна якось обминути цей крок?
ІК: На цю тему зараз в Україні тривають дебати, але я вважаю, що обійти цього не можна, адже вступ у НАТО доводить, що Україна виконала усі політичні вимоги і після того логічно і легко вступити у ЄС.
Останніми роками немає жодного прикладу країн, які б стали членами Європейського Союзу, не вступивши у НАТО. І якщо Україна вимагатиме до себе якогось особливого ставлення чи вимог – її просто не зрозуміють. Від нашої держави вже й так починають стомлюватися.
АГ: Чому, на вашу думку, НАТО – найдосконаліша система безпеки?
ІК: Насамперед тому, що це дуже продумана і надійна система колективної безпеки і членами цієї системи є найрозвиненіші країни світу, які в економічному розвитку пішли значно дальше, ніж Україна. Приєднавшись до НАТО, ми використовуємо потенціал таких потужних країн як США, Німеччина, Франція, отримуємо ті ресурси, яких самі не маємо. Фактично ми приєднуємося до клубу країн, які захищають одна одну.
АГ: Хто в Україні мав би пропагувати ідею вступу України у НАТО та проводити інформаційну кампанію?
ІК: Є державна програма інформування. Я знаю, що якраз нещодавно було засідання в Держкомінформі щодо цього питання. Впродовж минулого року цим займалося Міністерство закордонних справ, зараз буде займатися Міністерство науки і культури. Тому найперше держава має говорити про свої національні інтереси і пояснювати громадянам навіщо це потрібно.
АГ: На ваш погляд, яка роль громадських організацій у формуванні суспільної думки щодо цього питання?
ІК: Чимало неурядових громадських організацій є прихильниками вступу України в НАТО. І їх роль також немала. Ми маємо досвід Словаччини, де проводили сильну інформаційну кампанію саме завдяки громадським організаціям. І таку практику в Україні застосовують: є ліга “Україна – НАТО”, куди входять “Демократичні ініціативи”, є Атлантична рада України, але для того, щоб проводити інформаційну кампанію та мати доступ до ЗМІ потрібні фонди, а їх може надати держава.
АГ: А якої інформації про НАТО зараз бракує українцям?
ІК: На жаль, багато українців послуговуються стереотипами часів холодної війни, кажучи, що НАТО – це агресивний блок. Існує й інший міф, що вступ України до альянсу це дорого, що у нас немає таких коштів, хоча розрахунки свідчать, що кожен громадянин буде платити за членство в НАТО лише чотири гривні на рік.
Наступний міф про те, що вступ в НАТО зіпсує стосунки з Росією, але тут я хочу зазначити, що наміри вступу в ЄС та альянс – це якраз найкраща інвестиція для Росії, бо це їй відкриває шлях для демократичних перетворень. Саме тому цим людям треба пояснити, що, відстоюючи свої національні інтереси, ми допомагаємо демократичній Росії.
