Спеціальні потреби

Актуально

Прем’єр звинуватив президента у втручанні в роботу КС 

Президент хотів залякати Конституційний Суд. На думку Віктора Януковича, саме з цією метою глава держави звільнив двох суддів – Валерія Пшеничного і Сюзанну Станік. Свою версію першотравневих звільнень прем’єр озвучив на скликаному у четвер засіданні уряду:

“Зрозуміла мета: спочатку залякати Конституційний Суд, паралізувати його роботу, не допустити рішення, а якщо вдасться залякати всіх інших, щоб суд визнав Указ конституційним. Безумовно, це не веде до покращення політичної ситуації в Україні. Безумовно, це сором на весь світ”.

Провладна коаліція на звільнення суддів планує відреагувати ще одним конституційним поданням. Оскарження дій президента стосовно Пшеничного і Станік зібрало вже 50 депутатських підписів, і сьогодні-завтра документи будуть у Конституційному Суді. У цьому запевнив журналістів під час ранкових зборів у Верховній Раді регіонал Юрій Мірошниченко.

При цьому депутати відмовились від початкового наміру радити звільненим суддям ігнорувати президентський Указ. Саме таку ідею озвучував напередодні в ефірі 5-го каналу один із речників Партії регіонів Василь Кисельов. Як він пообіцяв, Верховна Рада закличе суддів не виконувати Указу і у четвер прийме з цього приводу відповідну постанову. Однак зрештою від постанови вирішили.

А тим часом обурення з приводу свого звільнення висловила суддя Сюзанна Станік. Як вона заявила у середу в ефірі каналу НТН, присяги вона не порушувала, і згідно із Законом про Конституційний Суд президент не мав права її звільняти. А у четвер в інтерв’ю РІА “Новості” Станік заявила, що компромат на неї СБУ шукала за дорученням Секретаріату Президента. Звинувачення на свою адресу суддя назвала “брудом, нісенітницею, наклепом” і висловила переконання, що її звільнено заради заміни судді-доповідача у справі президентського Указу про розпуск Верховної Ради. Вона також додала, що “жодного суддю Конституційного Суду не можна звільнити експромтом, навіть президент не може цього зробити”.

Водночас представник президента у Конституційному Суді Володимир Шаповал вважає, що звільнення Станік і Пшеничного є юридично вмотивованими. На брифінгу в четвер у президентському Секретаріаті Шаповал визнав існування колізії в законодавстві, проте він послався на норму Конституції. Адже в ній чітко сказано, що президент звільняє суддів, призначених за його квотою. Шаповал підкреслив, що Пшеничний і Станік сьогодні не є суддями Конституційного Суду і повідомив про те, що невдовзі з’являться укази про призначення нових суддів КС. Він також зауважив, що наразі не існує жодних перешкод для роботи Суду, оскільки там працює 16 суддів, а для кворуму необхідно 12.

Представник президента висловив також здивування з приводу того, що Конституційний Суд досі не припинив провадження за справи щодо президентського Указу від 2 квітня, який втратив чинність. Діяльність суду може перейти в суто політичну площину – застеріг Шаповал, назвавши цей процес небезпечним.

Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG