Спеціальні потреби

Актуально

Сенат визначив принципи імміграційної реформи

В американському Сенаті наразі тривають дебати щодо законопроекту імміграційної реформи, запропонованого сенаторами Джоном МакКейном та Едвардом Кеннеді. Це – найкардинальніша зміна правил щодо видачі імміграційних віз до США за останні понад 40 років. Минулого четверга, після близько трьох місяців напружених переговорів між сенаторами з обох партій, у яких взяли участь і урядовці, було досягнуто згоди щодо основних принципів та компонентів реформи.

Остання хвиля імміграції – найбільша за всю історію США в абсолютних цифрах. Всього в США проживає понад 35 мільйонів іммігрантів або 12% від всього населення США. Нелегальних іммігрантів – близько 12 мільйонів, переважна більшість з яких – прибульці з Центральної та Латинської Америки, 40% з них – вихідці з Мексики. Cеред нелегальних іммігрантів чимало і українців. Імміграційна реформа пропонує шлях до легалізації для всіх нелегальних іммігрантів.

Сенатор-демократ Едвард Кеннеді каже: “Ми досягли домовленості щодо подвоєння кількості прикордонників, охорони наших кордонів, збільшення кількості інспекторів, посилення боротьби з контрабандистами та роботодавцями, які порушують наші закони. Ми досягли консенсусу щодо того, що 12 мільйонів працівників, які не мають документів, отримують шанс легалізуватися”.

Згідно із законопроектом, всі іммігранти, які прибули до США до початку цього року, можуть залишитися. Але вони мають сплати півтори тисячі доларів за оформлення документів та п’ять тисяч доларів штрафу, пройти перевірку на предмет вчинення незаконних дій у минулому та продемонструвати, що проживаючи у США, вони переважно мали роботу. Через вісім років вони набувають право подаватися на зелену картку.

Всі ці зміни запроваджуватимуть тільки після того, як буде посилений контроль на кордоні та введуть нові заходи, які унеможливлять прийом на роботу нелегальних працівників. Зокрема, планується побудувати стіну на кордоні з Мексикою, встановити 70 нових радарів та веж для спостереження, а також запровадити нові заходи ідентифікації, які допоможуть робо тодавцям відсіяти нелегалів.

Сенатор-республіканець Джон МакКейн каже, що ця реформа посилить охорону кордонів, а також зробить зрозумілим для роботодавців, що практика наймання нелегалів більше не буде дозволятися.

Експерт центру імміграційних досліджень Джон Вахала вважає, що імміграційна реформа покращить безпеку країни та підсилить її економіку:

“Згідно з нашими даними, імміграція загалом сприяє розвиткові економіки. Але великий компонент малокваліфікованих працівників переважно з країн Центральної та Латинської Америки призводить до негативних наслідків. Але оскільки вони мало заробляють, але живуть в країні з ліберальною, розвинутою економікою, то вони користуються її соціальною системою – охороною здоров`я, субсидіями, освітою.

Наше дослідження доводить, що на федеральному рівні нелегальна імміграція коштує близько десяти мільярдів доларів на рік. Це тому, що їхні роботодавці не хочуть їм платити більше. Кількість податків, які вони сплачують – а нелегальні іммігранти переважно сплачують податки – менша від загальної вартості соціальних послуг, якими вони користуються”.

Нові правила стосуватимуться і легальних іммігрантів. Головна мета реформи – змінити пріоритет у видачі дозволу на проживання з родинних зв’язків на освіту та високу кваліфікацію. Одруження з громадянкою чи громадянином США вже не буде автоматичною підставою для отримання зеленої картки.

Планується запровадження нової системи балів, за якої братиметься до уваги не лише родинний зв’язок, а і знання англійської мови, освіта та професійні якості. Нові обмеження стосуватимуться також і батьків американських громадян, які проживають за кордоном. Втім, законопроект вже зараз піддають жорсткій критиці, при чому з боку представників обох партій. Критики в Сенаті кажуть, що цей законопроект є нічим іншим як амністією всім нелегальним іммігрантам.

Сенатор-демократ Біл Нілсон зазначає: “Поки ми говоримо про амністію, кількість нелегальних іммігрантів зростає. Не виключено, що за цей тиждень незаконний перехід кордону зросте на 30%. На мою думку, ми починаємо не з того кінця – спочатку треба зміцнити кордони”.

Лідер демократичної більшості в Сенаті Гарі Рід погоджується, що законопроект не є ідеальним. Втім, він вважає, що це – гарний початок серйозного покращення імміграційної політики США:

“Законопроект, який ми обговорюємо і врешті-решті приймемо, надасть нам шанс посилити безпеку кордонів, запровадити ефективну систему верифікації щодо легального статусу при прийомі на роботу. Це також надасть можливість тим 12 мільйонам нелегалів вийти з тіні на світло американського життя”.

Найзапекліші дебати викликало положення законопроекту, яке запроваджує систему дворічних робочих віз. Ця віза може бути подовжена до трьох разів, але для цього треба повернутися до дому. Критики кажуть, що таке положення створить окрему верству працівників, які мають низьку зарплату та обмежені в правах. Не виключено, що чимало з них не захоче повертатися додому, а залишиться в США нелегально. До того ця програма створює нестабільність притоку робочої сили для американського бізнесу.

Інші політики, серед яких і Спікер Палати представників Ненсі Пелосі, критикують реформу за те, що вона надає пріоритет професійним якостям понад родинні зв’язки:

“Я маю серйозні заперечення щодо системи балів, яку запроваджує цей законопроект. Принцип об’єднання родин, який є фундаментом імміграційної політики США, руйнується”.

Однак Президент Буш, який оголосив імміграційну реформу, одним із пріоритетів свого президентства, сподівається, що йому вдасться підписати законопроект в найближчі місяці:

“Угода, якої ми сьогодні досягли, допоможе посилити охорону кордонів. Але що більш важливо, в її основі – повага до всіх людей. За цим законопроектом люди, які зараз нелегально проживають у США, не отримають амністії, але до них не будуть ставитися з ворожістю”.

Всі новини дня

ЗМІ: США надішлють в Україну ще 4 HIMARS, боєприпаси та міни - новий пакет допомоги на 625 млн.доларів 

Збройні сили США стріляють ракетою високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS) під час щорічних філіппінсько-американських навчань з бойового десантування (PHIBLEX) у Долині Кроу в Капасі, провінція Тарлак

Наступний пакет допомоги Україні у сфері безпеки від адміністрації Байдена включатиме чотири пускові установки високомобільних артилерійських ракет (HIMARS), боєприпаси, міни та протимінні транспортні засоби. Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на два джерела, поінформовані про пакет допомоги США у 625 мільйонів доларів.

Як очікується, про цю допомогу США оголосять у вівторок, 4 жовтня. Розпорядження президента Байдена (PDA) дозволяє США швидко передавати товари та послуги без схвалення Конгресу у відповідь на надзвичайну ситуацію.

Чотири пускові установки HIMARS і відповідні ракети, близько 200 протимінно-стійких машин із захистом від засідки (MRAP), а також боєприпаси для гаубиць і мін можуть бути відправлені в Україну вже найближчими днями.

Цей пакет допомоги є першим пакетом допомоги від уряду США у новому фінансовому році, що почався 1 жовтня. Наразі цей пакет функціонує в рамках тимчасового фінансування та дозволяє президенту Джо Байдену використати до 3,7 мільярдів доларів для передачі зброї Україні до середини грудня.

Минулого тижня Сполучені Штати оприлюднили пакет озброєнь для України вартістю 1,1 мільярда доларів, який включав 18 пускових систем високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS), супутні боєприпаси, безпілотники і радіолокаційні системи.

Минулотижневий пакет допомоги був фінансований Ініціативою сприяння безпеці в Україні (USAI). Це означає, що уряд має закуповувати зброю з виробництв, а не вилучати її з наявних запасів зброї в США.

Точність і велика дальність пускових установок HIMARS виробництва Lockheed Martin, які наразі використовуються в Україні, дозволили Києву зменшити артилерійську перевагу Росії.

Чиновники, які виступили на умовах анонімності, повідомили, що вартість та вміст пакету зі зброєю може змінюватися до останньої хвилини.

Разом із цим пакетом допомоги, загальна сума допомоги Україні з боку США у секторі безпеки складе 16,8 мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

У статті використано матеріали Reuters, центрального відділу "Голосу Америки".

Дивіться також: Історія Союзу українок Америки

Глава ЦРУ: Росія не отримала від Китаю очікуваної допомоги для війни в Україні, а Путін "впертий у власних судженнях"

Президент Росії Володимир Путін на концерті після анексії РФ окупованих російськими військами українських територій. Москва, 30 вересня 2022. Sputnik/Sergei Karpukhin/REUTERS

Президент Росії Володимир Путін може стати "небезпечним і безрозсудним", якщо він почувається загнаним у кут. Про це директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернз заявив в інтерв'ю телеканалу CBS.

Відповідаючи на запитання, чи останні успіхи України зі звільнення окупованих російськими військами територій непокоять Путіна, Бернз сказав: "Він має бути занепокоєний, і не лише через те, що відбувається на полі бою в Україні, що відбувається у нього вдома й що відбувається на міжнародній арені [...] Він стояв поруч із Сі Цзіньпіном минулого лютого просто перед початком війни, вони проголосили дружбу без обмежень. Що ж, як виявляється, ця дружба має певні обмеження".

Бернз сказав, що Китай дещо притих із підтримкою Росії у її війні в Україні, наголошучи, що хоча Росія не отримала від Китаю очікуваної військової допомоги для повномастшабного вторгнення в Україну, Путін все одно "вперто впевнений у власних судженнях" й має "хибне припущення, що він може впоратися і проти українців, і проти США, і проти Заходу".

Щодо того, наскільки уважно Китай стежить за війною в Україні, Бернз сказав, що Сі дивиться за цим, "як яструб".

"Думаю, він певним чином протверезів від поганих успіхів у російських військовиків", - зауважив директор ЦРУ, говорячи також про плани Китаю щодо вторгнення на Тайвань, - "китайське керівництво також дивиться на те, що стається, коли ти починаєш вторгнення, й люди, до яких ти здійснюєш вторгнення, протистоять із великою відвагою і завзяттям".

4 жовтня Кремль повідомив, що вже нині Путін "ймовірно" підпише закон про незаконну анексію РФ чотирьох окупованих українських областей, пише Reuters.

США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи", Україна та низка провідних держав світу назвали це кричущим порушенням ключових положень Статуту ООН. Чимало країн запровадили щодо Кремля черговий раунд санкцій та оголосили про додаткову допомогу Києву у протистоянні з російськими військами.

У статті використано матеріали CBS News, Reuters

Дивіться також: Україна - на останньому етапі війни, аналізують військові експерти

Союз українок Америки: історія та значення організації для української громади у США. Відео

Союз українок Америки – одна з найстаріших організацій, заснованих українською громадою в імміграції. Цього року вона святкує 97-ту річницю створення.

Нобелівську премію з фізики присудили вченим зі США, Франції та Австрії 

Ален Аспе (Франція), Джон Клаузер (США) і Антон Цайлінґер (Австрія) провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені

Нобелівську премію з фізики 2022 року отримають француз Ален Аспе, американець Джон Клаузер і австрієць Антон Цайлінґер за відкриття в галузі квантової механіки.

Як оголосив 4 жовтня Нобелівський комітет, їх нагородять за «експерименти із заплутаними фотонами, відкриття порушення нерівностей Белла і новаторство у квантовій інформатиці».

Вчені змогли провести новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені.

Напередодні Нобелівську премію у галузі фізіології і медицини отримав шведський вчений Сванте Паабо за дослідження ДНК давніх людей та еволюції людини.

У 2021 році Нобелівську премію з фізики присудили Сюкуро Манабе, Клаусу Гассельманну і Джорджіо Парізі за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», у тому числі, клімату Землі.

5 жовтня оголосять лауреата Нобелівської премії з хімії, 6 жовтня – з літератури. Лауреата премії миру оголосять в Осло 7 жовтня.

Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, засновану в 1968 році Банком Швеції, присудять 10 жовтня. Призовий фонд за кожну номінацію становитиме десять мільйонів шведських крон (близько 900 тисяч доларів).

Дивіться також: ЄС посилює дипломатичний тиск на Москву

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

У розвідці США занепокоєні можливими спробами втручання у цьогорічні вибори з боку Росії та Китаю

Виборча комісія в Орегоні, 25 травня 2022. (AP Photo/Gillian Flaccus)

Влада США напередодні проміжних виборів до Конгресу у листопаді попереджає, що Росія працює над посиленням сумнівів у чесності американських виборів, тоді як Китай зацікавлений підривати позиції американських політиків, у яких він бачить загрозу інтересам Пекіна. Про це повідомляє агенція Associated Press, що отримала доступ до незасекречених рекомендацій американської розвідки.

У рекомендаціях, надісланих представникам влади штатів та муніципалітетів у середині вересня, представники розвідки заявили, що, на їхню думку, Пекін бачить менший ризик у втручанні у проміжні вибори до Конгресу, порівняно з президентськими виборами.

Хоча офіційні особи заявляли, що вони не виявили жодних достовірних загроз виборчій інфраструктурі в США, попередження розвідки надійшло на піку виборчої кампанії, в якій дедалі більше кандидатів і виборців відкрито висловлюють недовіру до демократичних процесів у країні, зауважує агенція.

"Поточна ситуація досить складна, можливо, значно складніша, ніж у 2020 році", — сказала журналістам у понеділок Джен Істерлі, директорка агенції з кібербезпеки та інфраструктури Міністерства внутрішньої безпеки США.

Росія роздмухує теми, які викликають розбіжності і вже циркулюють в інтернеті, зокрема, сумніви щодо чесності американських виборів, але не створює власний контент, повідомив високопоставлений співробітник ФБР, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності.

Китайські та російські посадовці й медіа раніше відкидали звинувачення США у втручаннях у виборах.

Раніше "Голос Америки" повідомляв про те, що у грудні 2016 року США оголосили персонами нон ґрата 35 російських дипломатів і закрили два об'єкти РФ у Нью-Йорку й Мериленді, зокрема, за втручання Росії у вибори США.

А торік доповідь компанії Мета засвідчила, що США та Україна очолюють перелік країн, які з 2017-го по 2020-й рік найчастіше ставали мішенню операцій впливу із використанням Facebook, а провідними джерелами координованої неавтентичної поведінки є Росія та Іран.

У статті використано матеріали AP, російськомовної служби "Голосу Америки".

Дивіться також: Яких танків найбільше потребують ЗСУ і хто їх може надати

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG