У 1918 році в короткий період української незалежності, в Києві було створено першу Всеукраїнську академію наук. Більшовицький уряд розігнав цю установу, а в період сталінських репресій українську інтелігенцію, яка складала кістяк академії, було знищено. Однак кільком людям таки вдалося вижити і головне - після Другої світової війни, відновити роботу академії, спочатку в Європі, а згодом у Сполучених Штатах. У наші дні, базована в Нью-Йорку Українська Вільна Академія Наук переживає складні часи і потребує негайної фінансової допомоги.
В архівах Української Вільної Академії Наук зберігаються унікальні речі, які українцям вдалося вивезти за кордон та зберегти для майбутніх поколінь. Тамара Скрипка вже кілька років працює над колекцією:
“Ці речі, швейцарський годинник і коробочка для тютюну належали Євгенові Чекаленкові. Ніж для розрізування паперу – Симону Петлюрі”.
Частина колекції архіву присвячена періоду Першої світової війни та долі українських полонених. Тут можна знайти малюнки художника Павловича, із серії українські типи. На них зображені вбрання українських військових різних періодів. На полицях архіву зберігаються матеріали Степановича, Осмачки, особисті речі Олександра Олеся, збірка речей Євгена Маланюка.
Архів, з якого почалась Вільна Академія, заснував ще в таборах біженців у Німеччині репресований архівіст Володимир Міяковський. Справу батька уже багато років продовжує його донька Оксана Радиш, яка присвятила своє життя академії.
У 1945-му році накопичені в Європі матеріали перевезли до США. У 1960-их роках Володимир Міяковський знайшов у Нью-Йорку приміщення на продаж, яке академія придбала в борг за 47,5 тисяч доларів. За словами Радиш, тоді це були великі гроші. Однак за три роки будинок був сплачений.
Свого часу академічне життя в цій установі вирувало. Окрім архіву, в академії накопичилась велика бібліотека, для якої вже не вистачає місця. Протягом свого існування ця установа видала чимало книжок які розповсюджені по різних бібліотеках світу. Час від часу тут працюють науковці з України, Європи та
Америки. Все це вдавалося робити завдяки пожертвам української громади. Однак людей, які підтримували академію фінансово стає все менше, і установа опинилася у скрутному фінансовому стані. Тож нинішній президент академії Альберт Кіпа покладає надію на допомогу незалежної України:
“Майбутнє академії залежить від підтримки з боку України. Я вважаю, така установа може бути науковим представником в Америці”.
Чимало з людей, які передали свої матеріали до архіву, прагнули, щоб одного дня ці речі опинились на їх Батьківщині. Академія вже передала Україні унікальні оригінали фотографій Тараса Шевченка, його автографи та малюнки, врятовані під час Другої світової війни. Передали також образотворчі роботи Володимира Винниченка. Зараз готується до передачі колекція замальовок археологічних розкопок.
За словами працівників академії, в її архівах зберігається ще багато речей важливих для історії України. Як говорить Аьберт Кіпа, в Україні є зацікавленість отримати ці речі, однак процес рухається повільно. Окрім того, академія не має коштів, аби упорядкувати матеріали для передачі.
Альберт Кіпа: “Для того, щоб ми могли передати ці матеріали, вони мусять бути описані, сфотогравані і на це знову ж потрібні ресурси. Ця справа залежить від того, наскільки Україна зможе нам допомогти”.
Президент України Віктор Ющенко відзначив державними нагородами попереднього президента Олексу Біланюка та Тамару Скрипку за досягнення академії. Однак, поки що співпраця з Україною впирається у фінансові труднощі. Українська Вільна Академія Наук, понад 60 років збирала і зберігала для України її історію. Черга України потурбуватися про свою спадщину.
Вибір читачів
1
