Спеціальні потреби

Актуально

В Україні знизилась підтримка євроінтеграційного курсу

Сьогодні Україна знаходиться далі від програмної мети членства в НАТО, ніж була 10 років тому. Це констатували учасники зібрання, присвяченого десятій річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і Альянсом. Спеціальне засідання громадської ради при Міністерстві закордонних справ відбулося під головуванням міністра Арсенія Яценюка.

Екс-міністр закордонних справ Геннадій Удовенко брав участь у підписанні Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО 10 років тому:

“Пройшло 10 років, а ми, може, ще трошки далі сьогодні стоїмо, ніж стояли в ті часи”.

На відзначення десятиріччя Хартії він приніс стару фотографію, на якій учасники підписання з української сторони – від Адміністрації Президента, Міністерства закордонних справ, Міноборони і Радбезу. Каже, захопив навмисно, щоб показати: тоді була єдина команда, яка працювала на проголошену Верховною Радою мету – євроатлантичну інтеграцію. Зараз єдиної команди нема, як нема і єдиної зовнішньополітичної лінії в державі, а на темі НАТО хто як може робить собі піар, – нарікає Удовенко:

“Мене страшенно вразили недавні подачі телебачення з Одеси, де зібралися якісь печерні люди, з такими величезними бородами і заперечували проведення будь-яких військових навчань в Одесі. Росія – взірець для всіх антинатівських сил, особливо комуністичної партії, прогресивних соціалістів. Але навіть Росія проводить безперешкодно будь-які навчання з НАТО, бо це підвищує обороноздатність держави”.

Політики не повинні перекладати на громадян політичних рішень щодо Альянсу. Таку думку висловив міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк. Як він вважає, натомість вони мусять забезпечити громадян інформацією про НАТО:

“Я хотів би побажати українцям, щоб вони знали більше про Альянс і самі вирішували, після отримання інформації, наскільки їм це підходить чи не підходить. Побажати політикам, щоб вони не перекладали на плечі 47 мільйонів людей прийняття доленосного рішення щодо Альянсу, а максимально проінформували своїх виборців”.

За словами Яценюка, щоб зрозуміти, що таке Альянс, треба прочитати Хартію. Як він зазначив, там немає ні слова про агресію, про ворогів чи військові операці. Там ідеться про демократію, верховенство права, про соціальні, економічні, правові реформи, яких потребує Україна. Як нагадав міністр, НАТО надає фінансову допомогу для адаптації українських військовослужбовців, звільнених в запас; допомагає українській армії в ліквідації надлишкових боєприпасів, проводить спільні тренування та спільні миротворчі місії.

Керівник МЗС застеріг політиків від спекуляцій про буцімто можливість погіршення стосунків з Росією через співпрацю України з НАТО. Як він підкреслив, свою Хартію про особливу співпрацю з Альянсом Росія підписала ще раніше від України, і зараз бере участь в 11 спільних робочих групах з НАТО, тоді як Україна – лише у п’яти.

Українці нічого не знають про НАТО і для виправлення ситуації нічого не робиться. Таку категоричну тезу висловила народний депутат Руслана Лижичко:

“Як експерт заявляю, що якісних інформаційних кампаній в Україні не було. Я внесла бюджетну пропозицію, щоб збільшити кошти на інформування щодо НАТО, і з боями виділили п’ять чи шість мільйонів гривень. Я б дозволила собі пожартувати, що в мене кліпи дорожче коштують”.

Нагадаємо: Хартія про особливе партнерство між Україною та Альянсом була підписана у Мадриді 9 липня 1997-го року. У червні 2003-го Верховна Рада України прийняла закон про основи національної безпеки, де проголошувався курс на членство в НАТО. Проте після останніх виборчих кампаній підтримка євроінтеграційного курсу в Україні значно знизилась. За дними останніх соціологічних досліджень Центру Разумкова, сьогодні вступ України до НАТО “схвалює” і “скоріше схвалює” 19% населення, тоді як “не схвалює” і “скоріше не схвалює” 60%.

Всі новини дня

$15 млн кредитних ресурсів: США допоможуть бізнесу на Заході України. Відео

$15 млн кредитних ресурсів: США допоможуть бізнесу на Заході України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:55 0:00

США нададуть підтримку українському бізнесу на Заході країни. Документ про це сьогодні підписали Банк Львів та Фінансова корпорація розвитку США. Йдеться про угоду на 15 мільйонів доларів кредитних ресурсів. З посадовцями у Львові розмовляла Мирослава Гонгадзе.

Громадські організації, що допомагають Україні, виступили перед Гельсінською комісією в США. Відео

Представники 4 громадських організацій, що допомагають Україні, виступили перед Гельсінською комісією Сполучених Штатів. На слуханнях були присутні представники як з України, так і зі США та Литви. Волонтери наголосили, що допомога Заходу часто є недостатньо швидкою.

Американку Бріттні Ґрайнер обміняли на росіянина Віктора Бута – деталі з Білого дому. Відео

США обміняли увʼязнену в Росії американську баскетболістку Бріттні Ґрайнер на Віктора Бута – росіянина, який відбував термін у США за торгівлю зброєю. Більше про важливість цієї події та деталі з Білого дому – розповідає Юлія Ярмоленко.

Дві гуманітарні організації були обстріляні у Донецьку – речник ООН

Власниця зруйнованої квартири збирає свої речі в житловому будинку, який постраждав від обстрілу під війни Росії проти Україн. Донецьк, що на підконтрольній Росії території України, 6 грудня 2022 року. REUTERS/Олександр Ермоченко

Щонайменше дві гуманітарні неурядові організації були вражені під час атак на місто Донецьк, люди в будівлях не пострадждали, але одна людина була вбита поруч з будинком і одна поранена, речник ООН повідомив журналістам.

Під час щоденного брифінгу у четвер, 8 грудня, речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік повідомив про напад у підконтрольній Росії частині Донецька, який стався цього тижня.

«Наші колеги з гуманітарних організацій повідомили нам, що офіси щонайменше двох гуманітарних неурядових організацій були вражені під час атак на місто Донецьк, у частині країни, яка зараз знаходиться під контролем Росії. Ці інциденти відбулися 5 і 6 грудня, і в одну з будівель двічі вдарили два дні поспіль», – сказав Дюжаррік під час брифінгу, повідомляє кореспондентка англомовної редакції «Голосу Америки».

Як зазначив представник ООН, за словами працівників гуманітарних організацій, внаслідок обстрілів постраждали не лише об’єкти, які зазвичай використовуються для роздачі допомоги, але й транспортні засоби організацій, які там перебували.

«Співробітники гуманітарної допомоги були на місці та готували пакунки з допомогою для роздачі, коли обстріляли будівлі. Всередині будівель ніхто не постраждав, але за їхніми межами атаки призвели до загибелі принаймні одного мирного жителя та ще одного поранено», – сказав речник ООН.

Посилаючись на колег, він наголосив, що «міжнародне гуманітарне право чітко говорить про те, що атаки ніколи не повинні бути спрямовані на цивільних осіб або цивільну інфраструктуру, і необхідно вживати постійних заходів, щоб оминати їх».

Відповідаючи на питання про те, чи відомо, хто вчинив обстріл, Дюжаррік сказав, що органзація не має «ні повноважень, ні присутності, ні можливості» проводити розслідування. Він також не назвав самі гуманітарні організації, чиї приміщення постраждали від обстрілів. «Незважаючи на це, ми знаємо результат», – додав речник ООН.

Як повідомили ЗМІ на підконтрольній Росії території Донбасу, українські сили з установок «Град» у ці дні проводили обстріли Київського та Куйбишівського районів Донецька, в результаті яких загинуло шестеро людей.

Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культри та інформації України заявив 6 грудня, що російській війська «вкотре обстріляли Донецьк і звинуватили Україну».

«6 грудня окупаційна влада Донецька заявила, що ЗСУ обстріляли місто та вбили шістьох людей. Але це – неправда», – мовиться у повідомленні, опублікованому на сторінці відомства у Facebook.

«Якщо звернути увагу на розташування місць прильотів, стає очевидним, що запуски відбувалися з окупованої території. ЗСУ аж ніяк не могли завдати такого удару зі своїх позицій. Адже тоді снаряду довелося би розвертатися на 180 градусів у повітрі, а це – неможливо», – мовиться у повідомленні.

«Голос Америки» не може незалежно перевірити цю інформацію.

За даними ООН, через війну понад 14 мільйонів українців стали вимушеними переселенцями, з них 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та понад 7,8 мільйона біженців, зареєстрованих по всій Європі.

Згідно зі звітом УВКПЛ ООН з прав людини, з початку вторнення Росії станом на 6 грудня в Україні постраждала 17 181 особа з числа цивільного населення, 6 702 цивільних було вбито, але представники організації кажуть, що «реальні втрати набагато більші».

Минулого місяця заступниця речника ООН на брифінгу в Нью-Йорку повідомила, що з лютого 2022 року «працівники гуманітарних організацій надали критично важливу допомогу та послуги захисту приблизно 13,5 мільйонам людей у всіх регіонах України».

Заява США на засіданні Ради Безпеки ООН з питань гуманітарної ситуації в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

«Завдання №1 – це вижити», – Сергій Притула. Відео

«Завдання №1 – це вижити», – Сергій Притула. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:57 0:00

«Ти можеш вважати себе ким завгодно, але якщо Збройні Сили України не стримають ворога, ти будеш ніким», – Сергій Притула, засновник благодійного фонду Сергія Притули. Повне інтервʼю з Сергієм Притулою дивіться згодом на YouTube Голосу Америки Українською чи на нашому сайті.

Більше

XS
SM
MD
LG