Актуально
Росія хоче скоротити на 45% поставки газу до Білорусі
Представники російської державної компанії “Газпром” у середу заявили про намір з 3 серпня скоротити на 45% поставки газу до Білорусі. Причиною такого кроку називають несплату Мінськом боргів за попередні поставки.
Заяву про намір скоротити поставки газу до Білорусі зробив речник компанії “Газпром” Сергій Купріянов. За його словами, за минулі шість місяців Білорусь заборгувала Газпрому 456 мільйонів доларів і скорочення поставок буде відбуватись у пропорціях відповідно до сплати боргу:
“Починаючи з 10 години 3 серпня, поставки газу до Білорусі будуть скорочені на 21 мільйон кубічних метрів в день, або 45% денного споживання газу”.
Водночас представник “Газпрому” намагався заспокоїти європейських споживачів газу, який транспортується через Білорусь:
“Транзит газових поставок через білоруську територію до інших споживачів буде здійснюватись у повному обсязі. “Газпром-експорт” повідомив іноземних партнерів про заплановане скорочення і застосує усі можливі заходи, щоб наші зобов'язання перед споживачами у Литві, Калінінградському регіоні, Україні, Польщі, Німеччині та інших країнах, які отримують газ через Білорусь, виконувались у повному обсязі”.
Питання ціни на російський газ та енергетичні поставки Росії залишаються під пильною увагою у столицях західних держав з моменту, коли на початку 2006 року “Газпром” оголосив про різке збільшення ціни на газові поставки до України. Досягнутий тоді компроміс між Києвом та Москвою щодо ціни на газ досі породжує багато запитань.
Подібна ситуація сталась і з Білоруссю за декілька годин до нового 2007 року. Тоді Мінськ погодився сплачувати 100 доларів за тисячу кубометрів газу тоді як попередня ціна складала 47 доларів. Пізніше “Газпром” пішов на умови, що перші півроку Мінськ платитиме 55 доларів за тисячу кубометрів, а решту заборгованості сплатить у кінці липня.
Росію часто звинувачують у використанні енергетичних ресурсів у політичних цілях. Експерти вважають, що “Газпром” і є тим інструментом, за допомогою якого Кремль чинить тиск. Про це зокрема заявляв на нещодавніх слуханнях в американському Конгресі регіональний аналітик Радіо “Свобода” Роман Купчинський:
“Більшість аналітиків погодяться з тим, що російський газовий сектор є найбільш таємним сектором російської економіки і “Газпром” – газова державна монополія Росії це секретна корпорація підзвітна лише Кремлю”.
Останнє рішення “Газпрому” породжує тривогу не лише у столицях європейських держав, які напряму залежні від російських енергетичних поставок через Білорусь, але й у Вашингтоні, де політики та аналітики намагаються знайти шляхи зменшення залежності від енергетичних поставок з потенційно небезпечних країн та сприяти більшій прозорості енергетичного ринку.
Європейська комісія закликала Москву та Мінськ якомога швидше вирішити суперечку. “Ми розглядаємо те, що відбувається, дуже серйозно”, – заявив речник Єврокомісії Мартін Селмяр. За його словами, при необхідності ЄС скличе нараду Групи з координації газу наступного тижня.
Всі новини дня
Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.
- Голос Америки
США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео
Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.
- Голос Америки
З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену
Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.
USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.
Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.
“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.
Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.
Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу
Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.
На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.
Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.
Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.
18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.
З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.
Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.
У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.
- Associated Press
«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
- Голос Америки
Байден і Трюдо підписали угоду, яка ускладнить перетин кордону між США і Канадою для шукачів притулку
У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.
Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.
«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.
Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.
Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.
За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.
Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.
Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.
Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.
Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.
«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.
Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.
Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.
Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).
Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.
Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.
Форум