Спеціальні потреби

Актуально

40% українців не задоволені дотриманням економічних прав

Право на життя для українців менш важливе, ніж право на гідну зарплатню, а найбільшими порушниками людських прав вони називають кримінальні структури і місцеву владу. Такі парадокси зафіксувало загальнонаціональне опитування, проведене Центрому Разумкова спільно з організацією “Дім свободи – Україна”. Дослідження приурочене до міжнародного Дня правозахисника, який відзначають 10 грудня.

Для декого з українців є речі, важливіші, ніж право на життя і особиста свобода. Попри те, що більшість вважає базові права головними, понад третина на перше місце ставить все-таки соціальні та економічні свободи. Це дані щорічного дослідження про стан дотримання прав людини в Україні.

Слід зазначити, що частка громадян, які на перше місце поставили право добре заробляти, а вже на друге – право дихати, суттєво зросла, порівняно з минулим роком. Соціологи пояснюють це тим, що з базовими правами, у тому числі свободою слова, свободою совісті, свободою пересувань в Україні все більш-менш благополучно. А от проблеми з соціальним захистом, охороною здоров’я, справедливою винагородою за працю стоять гостро. Представники Центру Разумкова Андрій Биченко зазначає:

“Грубо кажучи, право заробляти і мати достойну зарплату на даному етапі багато хто з респондентів ставить вище, ніж право на життя. Очевидно, просто з дотриманням права на життя і базових прав в Україні набагато краще зараз, аніж із соціальними правами. Саме із дотриманням соціальних прав у людей виникає багато проблем”.

Погоджується з цією думкою і представниця організації “Дім свободи – Україна” Світлана Франчук:

“На жаль, попри те, що наш уряд постійно звітував про підвищення рівня життя, підвищення рівня заробітних плат, тощо, наразі результати нашого дослідження свідчать, що лише 12% громадян вважають, що з їхніми економічними, соціальними правами все гаразд. Якщо опитували представників бізнесу, то там просто всі бізнесмени говорили про те, що минулий рік був фактично неначе поверненням до 90-их років, з рейдерськими атаками, з поверненням до схем повернення ПДВ своїм і затримки іншим. Тобто з економічними та соціальними правами в Україні, можна сказати, дуже гостра ситуація”.

Стан із дотриманням соціальних та економічних прав погіршився – за даними опитування, так вважає близько 40% населення, і за п’ятибальною шкалою українці оцінюють ситуацію на “двійку з плюсом”.

Дослідження засвідчило також, що найбільшим джерелом порушень прав людини в Україні є кримінальні структури. Таку відповідь дала половина опитаних. Водночас зовсім недалеко від кримінальних структур відійшла місцева влада і міліція. Як джерело порушень прав людини їх назвало, відповідно, 46% і 43% населення.

Що ж до можливостей захищати власні права, то українці тут не надто оптимістичні. Найменше сподівань вони покладають на українське правосуддя: звернення до органів влади та прокуратури вони вважають найменш ефективним способом відстояти свої людські права. Водночас громадяни дедалі більше сподіваються на звернення до Європейського суду з прав людини і міжнародних організацій.

Як показало опитування, доступ до правосуддя для пересічного українця усе ще залишається ускладненим. Третина громадян не знають, що треба робити, щоб звернутися до суду по захист прав, більше половини знають це лише приблизно, і лише 10% обізнані з діями, необхідними для звернення до суду.

При цьому понад чверть опитаних відповіли, що їхні права порушували протягом минулого року.

Всі новини дня

Фільм “20 днів у Маріуполі” отримав нагороду на фестивалі Sundance

Відеокадр з фільму "20 днів у Маріуполі". В кадрі - Євген Малолєтка (Sundance Institute via AP)

Документальний фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримав глядацьку нагороду на найбільшому в Америці фестивалі незалежного кіно Sundance.

"Для нашої команди, це не досягнення, це честь. Це привілей представляти українську документалістику і використовувати цю платформу, щоб привернути увагу до складнощів, стійкості та хоробрості українського народу, особливо мешканців Маріуполя", - написав Чернов в Instagram.

Чернов разом із колегами з Associated Press Євгеном Малолєткою та Василисою Степаненко виявилися єдиними журналістами, які задокументували, що відбувалося у Маріуполі перші 20 днів з моменту повномасштабного вторгнення.

"Коли я робив цей фільм, то сподівався, що люди зможуть побачити ширший контекст — це розповідь про місто, про людей. Це багато болю, але і надії. Я сподіваюсь, що це надихне міжнародну аудиторію робити більше і не забувати — адже скоро рік з моменту повномасштабного вторгнення і дев’ять років цій війні", - згадує Чернов в інтерв'ю Голосу Америки.

«Напівзаходами війну не виграєш». Законодавці США про наступні поставки зброї Україні

Архівне фото. Реактивний винищувач F-16 ВПС США злітає з авіабази під час CRUZEX, багатонаціональних повітряних навчань, організованих ВПС Бразилії, у Наталі, Бразилія, 21 листопада 2018 року. REUTERS/Пауло Вітакер

Бюджет США прийнятий в грудні минулого року, передбачає майже 45 мільярдів доларів допомоги Україні. Рішення підтримати Україну, включаючи шляхом надання танків та, можливо іншої наступальної зброї, узгоджене з іншими партнерами по НАТО, свідчить про те, що Захід єдиний у своїй підтримці України і розрахунок Москви на те, що партнери «втомляться» від цієї підтримки, не виправдався, кажуть конгресмени, з якими поспілкувався "Голос Америки".

Деякі зі співрозмовників «Голосу Америки» заявили, що поставки зброї відбуваються згідно з тим, які потреби висловлює Україна та тим, як оцінюють ці потреби американці. Тому, скажімо, танки надходять зараз, а не на початку російського вторгнення. Також деякі із законодавців кажуть, що на часі обговорювати не лише поставки танків, але і літаків.

У розмові з «Голосом Америки», Тім Кейн, сенатор-демократ зі штату Вірджинія, каже, що запит надходив від України і саме у Києві вирішують, яка зброя потрібна збройним силам України.

«Це питання залежить від українських Збройних сил. Тут, ми слухаємо їх і не беремо на себе ініціативу. Ми не кажемо їм, як це робити, але ми ведемо з ними активні перемовини. Нещодавній бюджет в якому було закладено 45 мільярдів доларів на додаткову військову та іншу допомогу Україні показує, що ми з ними, але ми не ухвалюємо рішення, що саме їм потрібно», – говорить сенатор Кейн.

Його колега сенатор-республіканець Мітт Ромні заявив в коментарі "Голосу Америки": "Я не можу почати описувати військову стратегію, яку повинні застосувати українські лідери. Західні країни об’єднуються, щоб надати зброю, про яку просить Україна. Але стратегія захисту України від російської агресії – в руках українських військових".

Його колега, сенатор-демократ зі штату Делавер Кріс Кунс вважає, що було дуже важливим показати, що Україну в її протидії майбутньому контрнаступу Росії підтримує весь альянс НАТО, включно з ключовими європейськими країнами.

«Я вважаю важливим те, що Сполучені Штати і Німеччина, а також низка інших партнерів по НАТО та в Європі надають не тільки передові бойові танки «Леопард» та «Абрамс», але й «Страйкери» і «Бредлі». Уся ця бронетехніка у поєднанні забезпечить значно більші можливості для України. Я сподіваюсь, це допоможе протистояти ймовірному контрнасту Росії, який може статися незабаром», – сказав сенатор Кунс.

Він наголосив, що наполягає на тому, щоб ці нові системи були доставлені в Україну «якомога швидше». Я думаю, що це дає сигнал Москві, що Захід продовжує рішуче підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією», – сказав сенатор Кунс.

Коментуючи закиди щодо того, що США довго вагалися, чи надавати Україні наступальну зброю, сенатор-демократ від штату Нью Джерсі Боб Менендес зауважив, що йдеться про ухвалення оптимального рішення для перемоги України, і «ніхто не зробив для цього більше, ніж Сполучені Штати».

«Коли ми вживаємо слово “вагатися”, ми насправді маємо на увазі процес аналізу. Ми не говоримо, що ви попросите і усе одразу отримаєте. Ми маємо проаналізувати, чи кожне прохання є найкращим проханням для досягнення спільної мети. А мета полягає в тому, щоб Україна перемогла», – каже Менендес у розмові з «Голосом Америки».

Винищувачі після танків? Майбутнє підтримки України від США. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

На думку Джин Шагін, сенаторки-демократки з Нью-Гемпширу, надання наступальної зброї «підтверджує, що Москва увесь цей час була неправа» щодо витривалості та спроможності України та Заходу чинити опір.

«Вони помилилися і недооцінили волю українців захищати свою країну. Вони помилялися й недооцінювали відповідь альянсу та зобов’язання, які ми маємо щодо підтримки України та їхньої боротьби за демократію. Тож, сподіваюся, цей крок знову надішле сигнал Володимиру Путіну, що ми не збираємося відступати. Ми й надалі будемо підтримувати Україну», – запевнила сенаторка.

Конгресмен-демократ Майк Квіглі зі штату Іллінойс, який нещодавно побував в Україні, разом зі своїми колегами, сенаторами-демократами Тімом Кейном та Джин Шагін вважають, що на часі говорити про поставки Україні винищувачів. Тому що це дозволить Україні швидше закінчити війну та зберегти життя цивільних громадян, яких продовжує обстрілювати Росія.

«Я підтримую надання Україні винищувачів. Тому що, напівзаходами війну не виграєш. І я не кажу, що ми зараз діємо у півсили. Але коли тут із візитом були депутати Верховної Ради, це було дуже потужно. Тоді, п’ять жінок показали нам сповіщення на своїх телефонах, що в цей момент йде ракетний удар. У них є діти, вони дуже сильні. І одна з них сказала щось, що мене дуже вразило, - вона сказали, зараз зброя – це і є гуманітарна допомога», – вважає Квіглі.

Загалом, за даними Пентагону Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 27,8 мільярда доларів з початку правління адміністрації Байдена.

З 2014 року Сполучені Штати виділили для захисту України понад 29,9 мільярда доларів та понад 27,1 мільярда доларів «з початку неспровокованого та жорстокого вторгнення Росії 24 лютого 2022 року».

Чехія: на президентських виборах переміг генерал у відставці Петр Павел

Петр Павел під час виборчої кампанії, 14 січня 2023 року

На президентських виборах у Чехії переміг колишній очільник Військового комітету НАТО, генерал у відставці Петр Павел.

За нього проголосували понад 58 відсотків виборців, а за його опонента – колишнього прем'єра Андрея Бабіша – майже 42 відсотки виборців.

«Я хотів би подякувати тим, хто проголосував за мене, а також тим, хто не проголосував, але прийшов на вибори, тому що вони дали зрозуміти, що шанують демократію та піклуються про цю країну. Я бачу, що на цих виборах перемогли такі цінності як правда, гідність, повага та смирення», – сказав Павел, якого цитує агенція AFP.

Як повідомляє агенція Reuters, Андрей Бабіш визнав поразку на виборах і привітав Петра Павела з перемогою у своїй промові перед прихильниками.

Петро Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). Займає жорстку позицію до російського повномасштабного вторгнення в Україну, виступає за західну орієнтацію Чехії, при цьому апелює і до патріотичних почуттів. Його підтримують переважно прихильники правих, консервативних та ліберальних поглядів.

Експертна думка: Марк Еспер - про нинішню американську політику стосовно України і про те, що він вважає помилками уряду Байдена. Відео

Надати Україні літаки та ракети далекого радіусу дії “Атакамс” закликав колишній міністр оборони США Марк Еспер. Він проаналізував нинішню американську політику стосовно України і те, що він вважає помилками уряду Байдена. Деталі - в сюжеті Ярини Матвійчук.

Як у штаті Оклахома реагують на військові навчання українців на системах ППО Патріот. Відео

Українські військові продовжують військові навчання на системах ППО Патріот в Оклахомі. Їхньому приїзду в США передували політичні баталії. Детальніше про те, як Оклахома реагує на військові навчання українців - в сюжеті Дарії Вершиленко.

Більше

XS
SM
MD
LG