Понад триста осіб загинуло у Кенії з часу оголошення результатів президентських виборів 27-го грудня. Міжнародне співтовариство намагається вплинути на утримання цієї африканської країни від повторення сценарію Сомалі чи Руанди. У спільній заяві державний секретар США Кондоліза Райс та міністр закордонних справ Великобританії Девід Мілібенд закликали сторони до припинення насилля та пообіцяли підтримку в дипломатичних та політичних зусиллях.
Перші акти насилля вибухнули негайно після оголошення результатів президентських виборів, в яких, за офіційними результатами, переміг діючий президент Мваї Кібакі. Лідер опозиції Раїла Одінґа одразу ж звинуватив Кібакі у фальсифікації виборів та закликав його визнати свою поразку. Заворушення розпочалися вже у ЦВК. Як сказав один з працiвникiв Виборчої комісії Семмi Кiруї, “Моя совість не дозволяє мені сидіти та мовчати, коли відбувається безсовісна, нахабна та неприхована підробка документів”.
Спостерігачі за виборами та посол США Майкл Раннеберґер погоджуються з тим, що вибори не відповідали міжнародним стандартам. Як зазначив посол, “Були серйозні порушення у процесі підрахунку голосів. Частина бюлетенів була затримана без зрозумілої причини, відбувалося втручання в підрахунок голосів і загалом виборчий процес не був повністю відкритим та підзвітним».
Також опозиція - Помаранчевий Демократичний Рух - звинуватив кенійського президента у корупції.
Втім, боротьба за демократію чи справедливість - не єдина рушійна сила в подіях у Кенії. Мваї Кібакі належить до найбільшого в країні племені Кікую. Його противник - представник племені Луо. Всього в країні близько сорока етнічних племен. І чимало з них незадоволені економічним та політичним домінуванням Кікую. Серед них Росе Ансемо, мешканка міста Кiбера:
“Все, що тут відбувається, спричинено тим, що люди вважають, що Кікую на чолі з Мваї Кібакі, вкрали вибори. Ви можете побачити багато ненависті на адресу Кікую. В той же час саме плем'я Кікую почувається незахищеним, в ролi жертви та відчуває загрозу, коли вся країна виступила проти них”.
Тільки в одній церкві в місті Елдорет було спалено живцем п'ятдесят етнічних Кікую. Геноцид супроводжується мародерством. Цілі міста та селища обезлюднили. До сусідніх Уганди та Танзанії втекли понад п`ять тисяч кенійців. В деяких районах постала загроза голоду.
Уряд звинуватив представників опозиції в розв'язуванні геноциду, при чому сам Мваї Кiбакi намагається заспокоїти своїх співвітчизників:
“Кілька обдурених осіб, які вийшли на вулиці грабувати та руйнувати приватну власність. Я запевняю усіх кенійців, що уряд вживає всіх необхідних заходів для нормалізації ситуації”.
Ставки щодо цієї африканської країни досить високі. Кенія вважалася моделлю розвитку в регіоні. Колишня британська колонія демонструвала високі темпи економічного розвитку, мала порівняно вільні ЗМІ, демократичні інституції та була справжньою туристичною Меккою в Африці. В столиці країни Найробі знаходяться штаб-квартири багатьох міжнародних організацій, які оперують на континенті, - від агентств допомоги до банків та найбільших мас-медіа. І що найголовніше, Кенія є регіональною базою Сполучених Штатів у боротьбі з тероризмом. Уряд Кібакі отримав значну фінансову допомогу та тренування у боротьбі з тероризмом після терактів 1998 року. Тоді у результаті нападу «Аль-Кайди» на посольство США у Кенії загинуло 219 осіб.
