Спеціальні потреби

Актуально

Турецькі війська знешкодили 153 курдських бойовики

Триває військова кампанія Туреччини проти курдських сепаратистів на території північного Іраку. За словами турецьких військових, з початку бойових дій минулого четверга, ліквідовано 153 курдських бойовики.

Під час операції загинуло 17 турецьких солдатів, – повідомляють турки. Операцію проводять за інтенсивної підтримки турецької авіації та артилерії.

Адміністрація США вкотре висловила надію, що кампанія буде короткочасною і буде спрямована виключно проти бойовиків Робітничої партії курдистану, що веде боротьбу за незалежність.

Всі новини дня

Український фільм “Погані дороги” показали у Голівуді

Глядачі дивляться фільм в історичному кінотеатрі Сабан

“Погані дороги” показали у Голівуді. В історичному кінотеатрі Сабан, що у Беверлі Гілз презентували українську стрічку, кандидата від України на премію Оскар, "Погані дороги". Подію організували аби показати історію українсько-російської війни, яка триває ще з 2014 року, а також, щоб зібрати кошти для постраждалих від війни сімей. На показ української стрічки в Голівуді приїхала і режисерка, драматургиня Наталія Ворожбит та продюсер Дмитро Мінзянов. Читайте далі, як сприйняли стрічку у Голівуді.

Серед публіки, що зібралась у історичному кінотеатрі Сабан, що у Беверлі Гілз - представники місцевої влади, голівудські актори, учасники комісії кіноакадемії Оскар та українські волонтери.

Цього дня тут показують український фільм “Погані дороги”. Стрічка є екранізацією однойменної п'єси 2017 року і описує стосунки українців на Донбасі на фоні російсько-української війни у 2015 році.

Український оскарівський комітет висунув фільм "Погані дороги" на "Оскар" від України в 2022 році, але фільм не потрапив до остаточного переліку кіноакадемії.

Однак фільм знайшов свій шлях у Голівуд. Група кінопродюсерів, за підтримки Генерального консульства України в Каліфорнії та Українського культурного центру, організували показ-збір коштів на потреби України. Один з авторів фільму каже - не могли не прийняти запрошення.

“Я дуже багато разів бачив цей фільм, але для мене важливо було знаходитись в залі і побачити реакцію людей”, - ділиться своїми думками кінопродюсер Дмитро Мінзянов.

У кінострічці “Погані дороги” розкривається історія п’ятьох новел у яких присутні теми смерті, насильства, згвалтування і кохання і все це на Донбасі.

“Історія між цією дівчиною та її кривдником- терористом у цьому підвалі, я розглядаю як метафору стосунків між Україною та Росією. Коли Україна ніби вдає, що любить свого кривдника, шукаючи моменту, щоб нарешті звільнитися”, - розповідає Расті Юнесоф, глядач.

“Фільм надзвичайно потужний, про те, що війна може зробити з людьми, і на що люди здатні за певних обставин”,- каже Берт Шеплі.

Після показу глядачі отримали нагоду поспілкуватися з авторами фільму, зокрема режисеркою Наталією Ворожбит. Наталія, відома своїми сценаріями до фільму "Кіборги" та телесеріалу "Спіймати Кайдаша".

"Погані дороги" – перша режисерська робота для неї. Каже на Венеціанському фестивалі у 2020 він отримав лише приз кінокритиків, тому що європейські кола не визнавали війни.

“Італійці вважали фільм занадто антиросійським і їх це засмутило, ніхто за ці 8 років не хотів відкрито йти на конфлікт з Росією, і досі частина світу цього уникає, а тоді - тим паче. Я пам'ятаю іноземні продюсери мене тоді просили не використовувати слово “війна”, коли я казала про свій фільм, треба говорити “конфлікт”, бо війна не має офіційного статусу. Мене це страшенно обурювало. Я казала: “Запитайте в дітей, які пережили бомбардування, що вони пережили- війну чи конфлікт”,- розповідає Наталія Ворожбит.

Усі зібрані кошти з показу у Беверлі Гілз підуть на допомогу мешканцям міста Мар'їнка на Донеччині.

“Там з 10 тисяч залишилося півтори тисячі людей, і їх просто вбивають там тому, що вони знаходяться в сірій зоні. У них немає харчів, води, ліків, там п'ять лікарень було, вони всі розбомблені, немає будинків”,- каже Олександ Ройтер, засновник громадської організації Save Life Ukraine.

Автори фільму “Погані дороги” сподіваються, що стрічку побачать і в інших американських містах та інших країнах світу. На їхній погляд вона допоможе іноземцям зрозуміти, коли саме Росія напала на Україну.

Дивіться також: Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео.

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

Режим Путіна ізольований, як режим Асада в Сирії - Держдеп

Речник Держдепу США Нед Прайс Архівне фото Мануель Балч Сенета/Pool via REUTERS

В Державному департаменті США порівняли міжнародну ізоляцію путінського режиму в РФ з ізоляцією режиму Башара аль-Асада в Сирії, який міжнародна спільнота звинувачує в численних порушеннях прав людини під час війни в країні, що триває вже 11 років. Заява прозвучала після того, як Сирія оголосила про визнання так званих "ЛНР/ДНР".

"Визнання режимом Асада так званих Луганської та Донецької «народних республік» свідчить про спільну ізоляцію режиму та президента Путіна", - заявив речник Держдепу США Нед Прайс.

"Широка міжнародна спільнота не підтримує жодних спроб поділу суверенної території України", - йдеться в заяві посадовця у Twitter.

Міністерство закордонних справ Сирії 29 червня оголосило про намір визнати так звані "ЛНР" та "ДНР" на сході України, в якості "незалежних держав".

У відповідь український президент Володимир Зеленський заявив про припинення відносин із Сирією а також зазначив, що санкційний тиск проти Сирії посилиться.

Речник українського МЗС назвав дії Сирії "нападом на суверенітет". "У відповідь на цей недружній акт Україна заявляє про розрив дипломатичних відносин з Сирією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. Українська сторона також розпочинає процедуру запровадження торговельного ембарго щодо Сирії, а також накладення інших санкцій щодо сирійських юридичних та фізичних осіб", - заявили в прес-службі МЗС у четвер.

Режим Башада Асада в Сирії, який підтримує Росія, перебуває під значними міжнародними санкціями, через звинувачення у порушенні прав людини.

Український борщ - в переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО 

ЮНЕСКО, установа ООН, що опікується захистом культурної спадщини а також питаннями міжнародної співпраці в сфері освіти, науки та культури, оголосила про внесення елементу "Культура приготування українського борщу" до переліку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайного захисту.

"Український борщ - національна версія борщу, який споживають в декількох країнах регіону - невід'ємна частина родинного та громадського життя українців. Йому присвячуються фестивалі та культурні події", - йдеться в повідомленні установи.

До переліку особливого захисту український борщ було додано на запит України діяти негайно, "через тривалу війну і негативний вплив на [українські] традиції", мовиться в повідомленні.

Міністр культури України Олександр Ткаченко привітав рішення і відзначив, що, попри заяви російського уряду, де борщ, зокрема називали "проявом екстремізму та нацизму", тепер він "офіційно український, і офіційно під охороною ЮНЕСКО", наводить слова Ткаченка Радіо Свобода.

"Ми із задоволенням будемо ділитися борщем і його рецептами зі всіма цивілізованими країнами. Та й з нецивілізованими теж, щоб у них було хоч щось світле, смачне та українське", – додав він.

З початку війни в Україні, ЮНЕСКО розпочало низку надзвичайних заходів в сфері культури, освіти та захисту журналістів, що відповідає прагненню установи захистити людей, які страждають від війни, вказали в установі.

Саміт НАТО: Яку нову зброю пообіцяли Україні?

Архівне фото: українські військові проводять удар з пускової установки поблизу Лисичанська, червень 2022 року. REUTERS/Гліб Гаранич

Під час зустрічі лідерів НАТО в Мадриді цього тижня Україна озвучила запити на нове важке озброєння, щоб перемогти вторгнення Росії. Ось що, за словами України, їй потрібно, і що інші країни пообіцяли та надали.

Українські вимоги

Звертаючись до лідерів НАТО відеозв'язком в середу, президент України Володимир Зеленський заявив, що йому терміново потрібна більш досконала зброя.

«Надавши її нам, ви можете повністю зламати тактику Росії по знищенню міст і терору проти мирного мирного населення України», — сказав він.

Україна заявила, що їй потрібно вдесятеро збільшити постачання зброї, щоб протистояти величезному артилерійському арсеналу Росії.

НАТО не постачає Україні важке озброєння, пояснив Джим Таунсенд, колишній заступник помічника міністра оборони США з питань політики в Європі та НАТО.

“НАТО як організація не надає речі. Вона їх не має. Але члени Альянсу мають, — сказав Таунсенд Голосу Америки. - І тому НАТО підтримує союзників, які, за можливості, надають таку допомогу. Варто враховувати здатність прийняти та рівень навченості, які також повинні бути досягнуті з точки зору строків [надання зброї]”.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до саміту НАТО в Мадриді, 29 червня 2022 року
Президент України Володимир Зеленський звернувся до саміту НАТО в Мадриді, 29 червня 2022 року

Більше допомоги США

Президент США Джо Байден заявив, що новий пакет військової підтримки вже на шляху до України.

"Знову Сполучені Штати лідирують, - сказав Байден журналістам у четвер у Мадриді. - Ми надали Україні майже 7 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки з моменту мого вступу на посаду. У найближчі кілька днів ми маємо намір оголосити ще понад 800 мільйонів доларів США, включаючи нові передові західні системи ППО для України, більше артилерії та боєприпасів, контрбатарейний радар, додаткові боєприпаси для реактивних систем залпового вогню HIMARS [High Mobility Artillery Rocket System], які ми вже передали Україні, а також більше HIMARS з інших країн."

Навчання

Сполучені Штати та Британія поставили Україні кілька реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). У Британії цього тижня понад 450 українських військовослужбовців пройшли навчання на цих системах, які вважаються ключовими у протидії російській артилерії.

Капітан британської армії Джеймс Оліфант, який керує програмою навчання, сказав, що ці системи нададуть нові можливості українським силам.

"Це ще один компонент для протидії. Це примножувач сили. Це вантажівка, тому ракетні системи колісні. Це дає більше мобільності і допомагає виживати. Це боєприпаси, які здатні стріляти до 84 кілометрів", - сказав Оліфант.

США постачали інше важке озброєння, включаючи самохідні гаубиці, бронетехніку, безпілотники, а також системи ППО та ракети.

NATO Summit: What New Weapons Have Been Pledged to Ukraine? 
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:27 0:00

Британія

На саміті Британія пообіцяла надати Україні додаткові 1,3 мільярда доларів військової допомоги, збільшивши свій загальний внесок до 2,8 мільярда доларів, поступаючись лише США. Прем’єр-міністр Борис Джонсон заявив, що вкрай важливо, щоб інші західні партнери підтримали Україну.

“Я вважаю, що якби Україну розчавили або примусили до поганого миру, наслідки для свободи в усьому світі були б жахливими. І цю точку зору поділяють усі в НАТО”, – сказав Джонсон.

Франція

Франція оголосила про плани відправити додаткові самохідні артилерійські системи великої дальності Caesar. Повідомляється, що Україна розгорнула їх на узбережжі Чорного моря поблизу острова Зміїний, який російські сили покинули в четвер після неодноразових українських атак.

«Артилерійські установки «Цезар» — зараз ми [дали] 12, а ще шість буде додано — серед найцінніших засобів української армії. Вони також є одними з найнадійніших засобів, враховуючи їх дальність і їх ефективність", - заявив президент Франції Еммануель Макрон журналістам на саміті в четвер.

Німеччина, Польща та Словаччина

Німеччина пообіцяла поставити 15 зенітних танків у липні після неодноразових затримок, тоді як Іспанія розглядає можливість відправки близько 40 танків Leopard німецького виробництва, хоча останнє слово в цій поставці залишиться за Берліном.

Польща заявила, що вже поставила Україні озброєння та військову техніку на суму 1,7 мільярда доларів, включаючи радянські танки Т-72, самохідні гаубиці та ракети класу «земля-повітря». У квітні Словаччина передала Україні систему ППО С-300.

Фото: генсек НАТО Єнс Столтенберг під час навчань сил НАТО в Норвегії, березень 2022 року. REUTERS/Ів Герман
Фото: генсек НАТО Єнс Столтенберг під час навчань сил НАТО в Норвегії, березень 2022 року. REUTERS/Ів Герман

НАТО

Крім поставок важкого озброєння, на мадридському саміті НАТО домовилось про довгостроковий пакет військової підтримки для України.

«Це включає захищені засоби зв’язку, паливо, медичне приладдя та бронежилети, обладнання проти мін, захист від хімічних та біологічних загроз а також сотні портативних систем боротьби з безпілотниками», — заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у середу в Мадриді.

"Також цілком зрозуміло, що союзники готові до довготривалої перспективи... тому що вони [українці] борються за свою незалежність. Але вони також борються за цінності, важливі для НАТО, фундаментальні для НАТО — суверенітет, територіальна цілісність кожної держави. І тому це має важливо для нашої безпеки", - сказав Столтенберг.

Замало?

Хоча війна йде вже п’ятий місяць, Захід все ще не постачає важке озброєння в тій кількості, яка, за її словами, потрібна Україні, сказав Фабріс Потьє, колишній керівник відділу планування політики в НАТО.

«Існує політичний розрахунок, що ми повинні дати трохи більше, але не настільки, щоб якимось чином підживити та спровокувати ескалацію, яка виходить з-під контролю. І певним чином я розумію логіку. Але я думаю, що це глибоко неправильно, тому що, по суті, це означає, що ми просимо Зеленського битися однією рукою [за] спиною», — сказав Потьє Голосу Америки.

«Російський прапор над Булонським лісом».  В Україні реагують на заяви директора «Ермітажу»

Архівне фото: Музей "Ермітаж" в Санкт-Петербурзі, 2019 рік. REUTERS/Антон Вагано

Чи є культура поза політикою? Чи мають українські виконавці грати музику Чайковського на концертах, організованих західними інституціями заради того, щоб примирити росіян та українців? Чи відповідає російська культура за дії російської влади? На всі ці питання, які обгворюються в українському суспільстві та на Заході з іще більшою силою з початком широкомасштабного вторгнення Росії до України, неочікувано надійшла відповідь.

І дав її ніхто інший, як керівник найавторитетнішої російської культурної установи – директор музею «Ермітаж», що у російському Санкт–Петербурзі, Михайло Піотровський.

У своєму інтерв’ю, яке він дав російському державному виданню «Российская газета» 22 червня, він сказав, що гордий підтримати «спецоперацію» Путіна. Піотровський сказав, що вважає російські культурні події за кордоном «культурними спецопераціями», що Росія веде «культурний наступ на Захід», а виставка у Парижі – це «російський прапор над Булонським лісом», що Росія «формує міжнародні правила» під свої потреби, та вважає себе частиною Європи на підставі того, що «на півдні Росії у нас є антична спадщина – Херсонес, Керч», а «тому це все наше, ми маємо розпоряджатися цим, як своїм, і не вважати, що ми протистоїмо Європі».

Інтерв’ю директора найбільшого і найвідомішого російського музею, нагадує заяви президента Росії Володимира Путіна, в яких він порівнює себе з російським царем Петром Першим, і після яких у багатьо західних політиків заговорили про справжні цілі російського керівництва на європейському континенті.

На початок спецоперації в Україні виставки російських музеїв були всюди. У нас у Парижі була виставка Морозова та виставки в Італії. У Лондоні перебувала виставка Фаберже, що викликає найбільше занепокоєння. У Російського музею проходила виставка в Іспанії. Це і була наша, якщо хочете, спецоперація, великий культурний наступ
Директор "Ермітажу"

Подібним чином, Михайло Піотровський їх розвіює сумніви щодо того, чи російський військовий наступ був скоординований з російським культурним наступом.

«На початок спецоперації в Україні виставки російських музеїв були всюди. У нас у Парижі була виставка Морозова та виставки в Італії. У Лондоні перебувала виставка Фаберже, що викликає найбільше занепокоєння. У Російського музею проходила виставка в Іспанії. Це і була наша, якщо хочете, спецоперація, великий культурний наступ», – говорить директор «Ермітажу».

Піотровський каже, що попри санкції, які запровадили європейські країни, російським музейникам вдається проводити ці виставки, бо їх підтримують європейські бізнесмени, наприклад в Парижі виставку підтримала компанія Луї Вітон, всебічну підтримку російським «культурним спецопераціям» надали і італійські компанії.

Піотровський хвалиться тим, що Росія продовжує традиції СРСР і їй вдається змінювати міжнародні правила.

«Ми зараз формуємо, наприклад, міжнародне право. Протягом багатьох років ми ретельно опрацьовували гарантії повернення наших картин, змінювали світове законодавство, створювали імунітет від арешту. Все це вперше було вироблено ще для радянських виставок, а потім уже в мій час ми це постійно розвивали. Нащадки Щукіна і Морозова намагалися судитися з нами, я терміново вивозив літаками картини з Риму. Але з кожним роком ми посилювали свій правовий захист. Казали: бажаєте виставки? - Давайте справжні гарантії. Запишіть у договорі: виставка повернеться у строк за будь-яких судових позовів. І Європа все приймала. ​Американці – ні, тож з американцями у нас 10 років немає жодних обмінів».

Оголошуючи, що музей буде мати річний мораторій на виставки за кордоном, Піотровський впевнений, що російську культуру не вдасться «скасувати».

«Чайковського все одно не скасувати. Хіба що виступи наших оркестрів, які грають Чайковського. Але це все недобросовісна конкуренція», – вважає директор музею.

Наприкінці розмови Піотровський щиро визнає, що підтримує дії влади і використовує можливості російської культури для їхнього виправдання. «Нам, людям культури, зараз треба зрозуміти нашу участь у всьому, що відбувається, – каже Піотровський. – Наслідуючи принцип, коли говорять гармати, говорити повинні і музи».

Культура – це лише продовження російської зброї, каже Український інститут

Український інститут пише, що Піотровський «у серії обурливих заяв виступив як відвертий прихильник невиправданої війни Росії проти України, яка призвела до десятків тисяч жертв».

Український інститут, головна державна культурна інституція, яка займається просуванням української культури у світі, не залишив інтерв’ю російського музейника непоміченим. На своїй сторінці в інтернеті Український інститут пише, що Піотровський «у серії обурливих заяв виступив як відвертий прихильник невиправданої війни Росії проти України, яка призвела до десятків тисяч жертв».

У його тлумаченні культурна присутність Росії за кордоном розглядається як інструмент культурного панування. Таким чином, головний підсумок двох великих виставок російського та європейського мистецтва в Парижі трактується виключно як «російський прапор, що майорить над Булонським лісом», мовиться у заяві Українського інституту.

Українська установа нагадує, що «Піотровський є не лише директором великого державного культурного закладу, що символізує культурне представництво Росії у всьому світі. Він також є другом Путіна, доброзичливістю якого він користувався протягом тридцяти років перебування на посаді, ставши невід’ємною частиною всіх корупційних дій російського режиму». У цьому зв’язку Український інститут нагадує про те, що «родина Піотровських контролювала Ермітаж з 1964 року, коли на посаду прийшов батько Михайла» та про численні скандали з корупційними схемами навколо музею.

У заяві мовиться, що Піотровський вважає, що «Росія є невід’ємною частиною європейської культури завдяки своїй «імперіалістичній традиції», при цьому він зневажливо ставиться до зростаючого деколоніального наративу, який поширений серед основних культурних інституцій Європи.

Особливо обурливим для української культурної інституції здаються заяви Піторвського про те, що частина українських земель – це «південь Росії».

На жаль, огидні заяви Піотровського ще раз підтверджують, що російська держава, культурні інституції та практики, а також політика російських культурних відносин служать протилежній меті: створювати культуру як зброю для прикриття та виправдання війни, ксенофобії, імперіалізму та пропаганди»
Український інститут

«Останні місяці російської окупації призвели до пограбування багатьох архітектурних пам’яток і пам’яток України, пограбування музеїв і крадіжки артефактів. Імовірно, це те, що Піотровський радісно підтримує, а не засуджує. Саме такими методами користувалася Російська імперія та її подальша ітерація протягом століть, і саме так була накопичена частина колекції Ермітажу», – мовиться у заяві.

«Міжнародні культурні відносини в ліберально-демократичному світі існують для сприяння миру та взаєморозумінню між націями та громадами. На жаль, огидні заяви Піотровського ще раз підтверджують, що російська держава, культурні інституції та практики, а також політика російських культурних відносин служать протилежній меті: створювати культуру як зброю для прикриття та виправдання війни, ксенофобії, імперіалізму та пропаганди», – заявляє Український інститут.

«Усе те, про що Ukrainian Institute - Український інститут та українські дієвці культури говорили за кордоном чотири місяці (а нас за це називали ультрас і радикалами), Піотровський озвучує у прямій мові. Тому ми підготували заяву, яку розсилаємо сотням інституцій та ключовим музеям Європи і Північної Америки, із закликом негайно припинити будь-яку співпрацю з культурними установами, які прямо чи опосередковано пов’язані з російською державою», – написав на своїй сторінці в мережі Facebook директор Українського інституту Володимир Шейко.

Піотровський з Ермітажу, російського складу викрадених артефактів, явно використовує культуру як зброю
Посол України при ООН Василь Кислиця

Прокоментував інтерв’ю директора «Ермітажу» і український посол при ООН Сергій Кислиця. У своєму твіті він назвав російський музей «складом викрадених артефактів», який «використовує культуру як зброю»

«Піотровський з Ермітажу, російського складу викрадених артефактів, явно використовує культуру як зброю «Наш культурний експорт важливіший за культурний імпорт. Останні наші виставки за кордоном – просто потужний культурний наступ» Вдумайтесь у це, культурні умиротворювачі!» – написав Кислиця.

Розширення російської імперії мало «геноцидний характер» – дослідниця культури Гнатюк

На думку дослідниці культури та експертки з постколоніальніалізму, професорки східноєвропейських студій Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олі Гнатюк, Європа досі залишається в полоні міфу про «велику російську культуру», який заважає побачити, що російські митці мають традицію прислуговування владі. І приклад інтерв’ю Піотровського називає частиною цієї більшої проблеми, яка залишається непоміченою європейцями.

Якби німець почав говорити про «велику німецьку культуру», його відразу б запідозрили у симпатіях до нацистської ідеології
Оля Гнатюк, Варшавський університет

Саме поняття «великої культури», каже дослідниця, несе імперські амбіції. «Якби німець почав говорити про «велику німецьку культуру», його відразу б запідозрили у симпатіях до нацистської ідеології», – пояснює Оля Гнатюк.

«Імперські амбіції є невід’ємною частиною російської ідентичності. І чим швидше це усвідомлять дослідники Росії у західних університетах, тим безпечнішим буде майбутнє цих країн», – сказала Оля Гнатюк, виступаючи у четвер, 30 червня, на семінарі, присвяченому питанням деколонізації Східноєвропейських досліджень. Серію розмов на цю тему організував Кембриджський інститут українознавчих досліджень та Українське товариство Кембриджського університету.

На її думку, потрібне переосмислення російської історії, якого не відбулося протягом останніх 30 років з часу розвалу Радянського Союзу, коли сов’єтологи перекваліфікувалися на спеціалістів з Росії та Східної Європи. Але при цьому мало хто з них міг критично поглянути на історію Росії, на ідеологію, що панувала перед комунізмом, чи після нього.

До Росії не застосовували підходи, за якими вивчали інші європейські імперії. «Міф про спільне походження трьох східнослов’янських народів – росіян, українців та білорусів, який є частиною російського імперського міфу, має вивчатися так само, як і німецький міф про Велику Римську імперію. Геноцидний характер розширення рсійської імперії – з XVIII століття і донині – має вивчатися, з використанням того самого інструментарію, який використовується в інших дослідженнях геноциду. Це можливо. І найкращий час цим зайнятися», – сказала українсько-польська дослідниця.

У російських ЗМІ, як державних, так і опозиційних та закордонних інтерв’ю Піотровського широко цитувалося та обговорювалося. Але в західних виданнях відверті зізнання директора «Ермітажу» пройшли практично непоміченими.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG