Експерти та преса вважають, що головною причиною незапрошення України та Грузії до ПДЧ стала як негативна позиція Росії, так і спротив з боку Німеччини та Франції.
Фокусом статті в газеті “Нью-Йорк Таймс”, присвяченій саміту, став власне механізм прийняття рішення щодо ПДЧ для України та Грузії. Автори статті кажуть, що промова Джорджа Буша під час вечері у середу, де він виголосив беззаперечну підтримку приєднання України та Грузії до Плану дій з набуття членства у НАТО стала несподіванкою для союзників в Європі.
Особливо цим була розчарована Канцлер Німеччини Анґела Меркель. Вона та Буш розмовляли на цю тему багато разів і Меркель була переконана, що компроміс вже досягнутий, а під час саміту американці виголосять щось на зразок підтримки зусиль українців та грузинів без надання ПДЧ.
Франція та Німеччина наполягали, що оскільки Грузія та Україна не є достатньо стабільними країнами, запрошення їх до ПДЧ не принесе користі, а лише призведе до напруження відносин із Росією. До опозиції з боку Франції та Німеччини приєдналася Італія, Угорщина та країни Бенілюксу. Керівники країн колишнього соціалістичного блоку наполягали, що відмова в ПДЧ Україні та Грузії буде тратою часу у здійсненні необхідних реформ в цих країнах. У результаті точка зору табору на чолі з Францією та Німеччиною перемогла, а саме формулювання позиції готувалося протягом ночі із середи на четвер.
Чи розцінює Буш це як власну поразку? За словами Дерека Шолетта, експерта Центру із нової американської безпеки у Вашингтоні, Буш цим не переймається. Набагато важливішим для Адміністрації США є прогрес в питанні розміщення систем протиракетної оборони в Європі та збільшення військового контингенту НАТО в Афганістані.
Так само газета “Вашингтон Пост” в цілому оцінює перебіг саміту в Бухаресті як успішний, оскільки було досягнуто значного прогресу саме в цих двох питаннях.
Британська газета “Гардіан” порівняла досягнення в Європі Буша старшого та молодшого і зробила такий підсумок: там, де батько мав гучний успіх, зокрема в об’єднанні Західної та Східної Німеччини, син провалився.
На думку авторів статті, успіх із ПДЧ для України та Грузії був можливим, але за таких умов: тривалої та інтенсивної особистої дипломатії із лідерами європейських країн та Москвою, широкими зусиллями у роз’яснювальній роботі щодо НАТО в Україні, а також правильно обраного моменту для пропозиції плану. Замість того Джордж Буш, далеко не вперше під час свого президентства, вийшов із красиво сформульованим, але погано підготовленим одноосібним рішенням.
Вибір читачів
1
