Спеціальні потреби

Актуально

Росія заборонила Каськіву в’їзд на її територію

Росія і Україна відновлюють практику “чорних списків”. У четвер до Москви не пустили українського політика Владислава Каськіва. За кілька днів до цього персоною нон-грата в Україні був оголошений мер Москви Юрій Лужков. Мотивація та сама: загроза національній безпеці. Утім, у той час як Лужков вимагав повернути Росії Севастополь, Каськів не відзначився жодними заявами, що зазіхають на російський суверенітет.

Каськів загрожує національній безпеці Росії. Принаймні такою причиною російські прикордонники пояснили недопуск українського політика на територію федерації. Народний депутат від фракції НУ-НС прилетів у четвер до Москви, аби виступити в популярному ток-шоу “К барьеру!” В кишені він мав офіційне запрошення каналу НТВ. Темою програми мали стати українсько-російські взаємини, а також статус Севастополя і Криму. Проте замість телепоєдинку, на Каськіва чекала депортація. Коментуючи інцидент у телефонному інтерв’ю 5-му каналу, політик заявив, що не давав жодних підстав вважати, нібито якимось чином загрожує державному суверенітету або національній безпеці Росії. Як він додав, заборона на в’їзд на територію Російської Федерації виглядає тим більше дивно, що він входить до міжпарламентської групи дружби між Росією і Україною.

А за кілька годин, повернувшись додому, Владислав Каськів у Бориспільському аеропорту дав брифінг для журналістів. Як заявив депутат, він очікував подібного інциденту і вважає його помстою за розроблений ним законопроект про виведення у встановлені законом строки Чорноморського флоту з території України.

І на затримання українського громадянина в Москві вже відреагувало Міністерство закордонних справ України. Відомство висловило здивування інцидентом і назвало депортацію немотивованою. Необґрунтоване затримання Каськіва розглядається також як можлива відповідь українській стороні на обгрунтоване рішення щодо Лужкова.

“Це короткозора політика, яка не може бути сприйнятою”, – сказано у повідомленні, вміщеному на сайті МЗС України.

Нагадаємо, що у понеділок 12 травня персоною нон-грата в Україні був оголошений мер Москви Юрій Лужков. СБУ видала Лужкову заборону на в’їзд після його заяв про статус Севастополя, озвучених під час святкування ювілею Чорноморського флоту. Тоді посадовець, скандально відомий своїми антиукраїнськими ескападами, закликав повернути Севастополь Росії.

Нагадаємо також, що практику “чорних списків” Україна і Росія відновили після майже річної перерви. У червні минулого року міністерства закордонних справ обох країн домовилися скасувати переліки “небажаних гостей”. До цього Україна кілька разів забороняла в’їзд російським громадянам, що припускалися відверто антиукраїнських висловлювань. У відповідь Росія не пустила на свою територію депутата-нашоукраїнця Петра Порошенка, а відтак видала заборону на в’їзд радникові президента Миколі Жулинському.

Всі новини дня

Як вкрадений росіянами ноутбук знайшли у розбитому танку і повернули власниці

Розбита російська техніка в районі села Великий Самбір у Сумській області. Фото надав Віктор Ганжара, місцевий житель.

У розбитих російських танках на Сумщині місцеві жителі знаходять речі, вкрадені російськими солдатами під час окупації Київщині та повертають власникам.

Через небезпеку російської окупації 58-літня вчителька початкових класів київської середньої школи № 258 Галина Ракицька виїхала разом із 30-літньою донькою та котом з Броварів до Києва 4 березня. Перебувати у столиці було більш безпечно ніж на околицях, вирішила тоді вона. Поки їх не було, в хаті зупинялись окупанти.

Родина повернулась у свій приватний будинок в Броварах 7 квітня після відступу росіян. За словами Галини, російські військові пограбували будинок родини Ракицьких, як і чимало інших будинків у місті. Найважливіше серед вкраденого – робочий ноутбук, на якому була збережена уся інформація, необхідна для навчання дітей. Жінка навіть не сподівалась знову побачити свій комп'ютер.

Ноутбук вчительки Галини Ракицької. Фото надано Галиною Ракицькою
Ноутбук вчительки Галини Ракицької. Фото надано Галиною Ракицькою

За словами Галини, після повернення додому вона була вражена картиною, яку побачила. «Ми будували цей будинок з такою любов’ю. Але росіяни усе розмародерили. Тягнули, що могли. Вони виламали двері, все перевернуте в будинку, усі продукти забрали», - каже жінка.

Кухня Галини Ракицької після російської окупації
Кухня Галини Ракицької після російської окупації

Найбільше вчителька була шокована слідами розгульного життя російських солдат: «На столі не те що бруд, а суцільний безлад. Пляшки порожні, недопалки тушили об стіл», - каже Галина. Вчителька згадує, що намагалась сприйняти ситуацію з гумором: «Сміялися, що росіяни забрали навіть електричну зубну щітку. А ще спеціальну суміш для випікання хліба. Що вони будуть робити з нею, не уявляю».

За два дні після повернення Галина отримала дзвінок із незнайомого номера. Українець на імʼя Віктор повідомив, що знайшов ноутбук вчительки в одному з розбитих російських танків та через додаток Вайбер знайшов телефон власниці.

Віктор Ганжара на фоні розбитої російської техніки
Віктор Ганжара на фоні розбитої російської техніки

29-річний Віктор Ганжара, житель села Великий Самбір у Сумській області, розповідає, що зустрічався з російськими силами віч-на-віч. На початку війни, каже він, російські війська рухались на Київ через дорогу, що проходить через Конотопський район, де знаходиться село Віктора.

Під час наступу росіяни стріляли з вогнепальної зброї у місцевих цивільних жителів. За словами Ганжари, російські військові вбили шістьох людей з його села, двоє з них були пенсіонерами. «Але ми з хлопцями - мисливці. Теж дали їм прикурити», - говорить Віктор. Розповідає, що коли селяни почали відстрілюватись із мисливської зброї, російські сили відступили від села.

Коли російські солдати відходили з Київщини, то знову рухались через Великий Самбір. Там російську техніку розбили українські війська. Віктор поділився фотографіями, які зняв власноруч після того, як бої закінчилися. В танках селяни знайшли чимало краденого. «Телевізори, меблі знаходили. Але як ти встановиш власника шафи наприклад?» - жаліється Віктор. За словами чоловіка, цінні речі власників, яких неможливо було знайти, селяни віддали на потреби ЗСУ. У російських танках познаходили також планшети та ноутбуки. Один з цих ноутбуків, як виявилось, належав Галині Ракицькій з Броварів під Києвом.

«Я знайшов пані Галину через Вайбер на десктопі. У мене тітка у Броварах і ми швидко знайшли, як його передати», - каже житель Великого Самбора.

Галина розповідає, що не могла навіть повірити у повернення власного ноутбуку, за допомогою якого знову почала навчати дітей. Тепер вчителька зідзвонюється з Віктором час від часу та запрошує його в гості після перемоги України.

Дивіться також: Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

США закликають до більшої економічної підтримки України

Міністрка фінансів США Джанет Єллен свідчить під час слуханнь комітету Палати представників з питань фінансових послуг щодо річного звіту Ради з нагляду за фінансовою стабільністю на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні.

Міністерка фінансів США Джанет Єллен закликає союзників посилити економічну підтримку України. За її словами, закладеної нині фінансової допомоги буде недостатньо для задоволення основних потреб держави, навіть у короткостроковій перспективі.

Про це посадовиця заявила під час виступу на економічному форумі в Брюсселі, який стартував цього вівторка, 17-го травня, 2022-го року, повідомляє міністерство фінансів США. За словами Єллен, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».

Наразі українські чиновники відзначалися хоробрістю та винахідливістю в процесі підтримки державної економіки в рамках війни, однак «потреби України у фінансуванні є значними», наголошує американська посадовиця.

Міністерка фінансів США перебуває із тижневим візитом до Європи. Вона зокрема відвідає Варшаву, Брюссель та Бонн, Німеччина, де зустрінеться зі своїми колегами на саміті міністрів фінансів Групи семи. Центральною темою цієї зустрічі також називають допомогу Україні.

Міністри фінансів країн Групи семи хочуть підготувати пакет допомоги Україні на 15,8 мільярдів доларів на своїй зустрічі в Бонні, заявив у вівторок високопоставлений урядовець Німеччини, повідомляє Reuters. Пакет охоплюватиме три місяці з короткостроковим фінансуванням переважно у вигляді грантів, які, на відміну від позик, не потрібно повертати, сказав чиновник. США вже запропонували надати половину допомоги у вигляді грантів на суму 7,5 мільярдів доларів, сказав чиновник, додавши, що міністри G7 хотіли б узгодити спільне комюніке на своїй зустрічі, яка розпочнеться в середу.

Однак, як пише The New York Times, Євросоюз нині зіштовхнувся із власними економічними труднощами, включаючи швидку інфляцію та зростаючі витрати на енергоносії. Також ситуацію ускладнює очікуваний процес відходу від російської енергоресурсів.

За словами Єллен, Сполучені Штати можуть допомогти Європі позбутися залежності від російської енергії частково шляхом збільшення американського експорту скрапленого газу. Вона також визнала, що деякі кліматичні цілі щодо скорочення викидів можуть бути відкладені. Однак за словами Єллен, нинішнє скрутне становище має стати нагадуванням про необхідність «подвоїти наші зусилля щодо чистої та відновлюваної енергії».

Енергетика є іще одним важливим питанням, яке політики обговорять на саміті міністрів фінансів Групи семи в Бонні цього тижня. Очікується, що Сполучені Штати запропонують Євросоюзу розглянути альтернативні варіанти перед поетапним планом введення російського нафтового ембарго до кінця року.

Представники міністерства фінансів США заявили у вівторок, що вони хочуть, щоб Європа розглянула механізми ціноутворення, в рамках якого можна було би запровадити обмеження ціни або тарифу, що з'їсть більшу частину прибутку Росії від нафти, водночас даючи країні достатній стимул для продовження виробництва, повідомляє The New York Times.

У своїй промові Джанет Єллен також сказала, що рішення Росії скоротити поставки газу до Польщі та Болгарії має стати уроком того, що західні країни не повинні обмінювати національну безпеку на дешевші ресурси. Така ситуація зробила їх вразливими для країн, які можуть використовувати свої багаті природні ресурси для руйнування ринків.

У статті використано матеріали The New York Times, Reuters.

Дивіться також: Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

"Війна вже зараз негативно впливає на діагностування раку в Україні", - Кудіненко, благодійний фонд "Таблеточки"

Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки" Ксенією Турковою. Фото: кадр з відео.

Засновницю фонду «Таблетки» Ольгу Кудиненко називають однією з найвпливовіших жінок України. В українській онкосфері завдяки її фонду відбулися революційні зміни. Але війна змушує все починати спочатку. Також фандрейзерка та членкиня опікунської ради дитячої лікарні «Охматдит» розповіла журналістці Російської служби "Голосу Америки" Ксенії Турковій про те, як війна вплинула на сім'ї із окнкохворими дітьми в Україні.

"Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

Ксенія Туркова, Голос Америки: Ольго, ви приїхали до Вашингтону, щоб у тому числі, обговорити з американськими політиками ситуацію, в якій опинилися онкохворі діти. Із ким ви зараз зустрічаєтесь? Я вже бачила ваше фото із Гілларі Клінтон.

Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»: Я приїхала в США, аби залучитися допомогою для онкохворих дітей в Україні. Я не тільки у Вашингтоні. Це вже мій 6-й тиждень в країні. Я була тиждень в Сан-Франциско, три тижні у Мемфісі, де знаходиться найкращий у світі шпиталь для лікування дитячого раку «Saint Judes children's research Hospital». Цей шпиталь прийняв на лікування 8 родин з України, в яких є онкохворі діти. Ну, і вже зараз приїхала у Вашингтон, у тому числі, заради зустрічей із політиками. Я не хочу щоб складалося враження, ніби я зустрічаюся тільки з політиками. Я зустрічаюся з усіма небайдужим людьми, які готові допомагати онкохворим дітям в Україні та з України.

"В Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна 2-га дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9-теро дітей із 10-ти одужують".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

КТ: Чим зараз можуть Сполучені Штати допомогти?

ОК: Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США. Чим вони можуть допомогти зараз? По-перше, цим родинам потрібна допомога в країнах Європи, тому що люди їхали з лікарень, без речей, дехто без документів виїжджав. Їм потрібна допомога на місцях. По-друге, і це потрібно робити вже зараз, ми повинні думати про відновлення онкологічної служби в Україні. Тому що вивозячи людей ми тим самим, ставимо під загрозу онкологічному службу в Україні. Це значить, що ми не зможемо повернути потім людей до України, щоб вони отримували якісне лікування там.

Також, діти будуть діагностовані з раком навіть під час війни. Нам потрібно думати: де це буде зроблено? Як ми будемо залучати ліки? Де ми будемо брати витратні матеріали? І як ми будемо забезпечувати безперервний процес лікування для онкохворих дітей?

КТ: Беззаперечно війна вплинула на ситуацію, але я хочу вас запитати із якими проблемами, до початку повномасштабної війни, стикалася сфера онкології в Україні?

"В Україні понад 1000-чу дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, 3-ри родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, цифри набагато менші. Не тому що дітей з раком стало менше, а тому що не мають змоги вчасно діагностуватися".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

ОК: Я буду говорити про дитячу онкологію. По-перше в Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах, таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна друга дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9 із 10-ти одужують. Які основні проблеми були? По-перше, не було сталого забезпечення ліками. Деколи бували моменти, коли ліків не було. Не усі ліки є в наявності. Деякі ліки ми закуповували за кордоном. По-друге, не дуже просто було діагностувати дитячу онкологію, тому що не було онко-настороги серед педіатрів та серед лікарів. По-третє, це оснащеність медичних центрів. Ми мали тільки два медичні центри, які були повноцінно оснащені для лікування дітей з онкологією. Водночас, не було жодного дитячого центру, в якому ми могли би включати увесь повний спектр лікування від раку. Тобто, все одно це були розрізнені місця, розрізнені лікарні, де батьки повинні були бути менеджерами своїх дітей, мали їх перевозити, мали контролювати процес лікування.

Ну, і як кажуть в англійській мові “last but not least” - в Україні не існувало психологічно-соціальної підтримки сімей, в яких діти хворіють на рак. Коли дитина потрапляла в лікарню, вона не відвідувала школу, у неї було обмежене коло спілкування і усе, що їй залишалося, це її хвороба, у той час як її дитинство минало. А це теж впливає і на настрій, і на результати боротьби з раком.

КТ: Як конкретно вплинула війна?

ОК: В деяких містах люди просто не можуть отримувати повноцінну допомогу, а деякі міста окуповані, такі як Херсон. Коли почалась війна, склади із ліками знаходяться в Київській області, вони були окуповані - такі міста, як Ірпінь, Буча, Гостомель, тощо. І ми не могли розвозити ліки, ми дуже переживали, чи цей склад залишиться чи його знищать. Він залишився, але наразі в Україні проблеми з бензином, з топливом. Ми не можемо розповсюджувати ліки тому що у нас, банально, немає бензину.

КТ: До речі, ви згадали окуповані території, а я якраз хотіла спитати вас, яка зараз ситуація на приклад в Херсоні та Мелітополі?

ОК: З Херсону ми вивозили дітей, 35 родин, в яких є онкохворі діти. Ми вже робили це під час окупації. Виїзд дітей зайняв час. Ми планували, коли це можливо буде зробити безпечно для них. Те саме відбувалося з Черніговом. Як відбувається лікування дітей, чи залишився хтось в Херсоні з онкологією серед дітей, я не можу сказати, на жаль. Але я точно можу сказати, що буде проблема із діагностуванням.

Перші симптом раку сім'ї можуть просто не виявити. Вони можуть просто не прийти до лікарів, можуть не знати, куди звернутися. За нашою статистикою, в Україні понад 1000 дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, якщо говорити грубо, то 3 родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, я думаю, цифри набагато менші. Не тому, що дітей з раком стало менше, а тому, що не мають змоги вчасно діагностуватися.

Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.
Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.

КТ: А де зараз в Україні, під час війни, є у мови для лікування таких дітей?

ОК: Це національна дитяча лікарня “Охматдит” в Києві та це Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр у Львові. Але ми розуміємо, що безпечного місця в Україні зараз немає. Ми не можемо гарантувати жодній родині, що у них будуть ліки протягом усього лікування, що якесь місто не буде окуповане, що ми зможемо привести ці ліки під час, наприклад, хіміотерапії, чи забезпечення усього курсу лікування.

КТ: А якщо це припустимо, маленьке місто десь на Сході України, яке зазнає обстрілів зараз, а там є онкохвора дитина, як їй допомогти?

ОК: На жаль, у мене немає відповіді на це питання. Тому що її немає. Я дуже сподіваюсь, що Україна переможе і у цих родин, у яких є діти, у них буде доступ, можливість прийти до лікаря та поставити діагноз.

КТ: Ви відчуваєте, яка величезна підтримка України зараз існує тут, у Вашингтоні?

ОК: Ви знаєте, мені здається, що цього замало. Підтримка є, але війна іще триває і на жаль, на 77-й дені війни, усі до неї звикають. А звикати до цього ми не повинні. Ми повинні залучати якомога більше дій, коштів, влади, усього аби зупинити, усі ці поки що непокарані злочини.

КТ: А якщо уявити собі день, коли відбулася нарешті перемога, що ви будете робити? Як ви собі уявляєте цей день?

ОК: Одразу куплю квитки додому…одразу, куплю квитки додому.

Дивіться також: Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Блокування торгівлі, допомога жертвам і не тільки. Конгресмени та експерти - про наслідки визнання Росії країною-спонсором тероризму

Президент Росії Володимир Путін і міністр оборони Сергій Шойгу залишають Червону площу після військового параду до Дня Перемоги в центрі Москви 9 травня 2022 року. (Фото Кирила КУДРЯВЦЕВА / AFP)

Лідер республіканської меншості у Сенаті Мітч Макконел після візиту у Київ у неділю, 15 травня, закликав президента Джо Байдена визначити Росію державою-спонсором тероризму, повідомляє видання The Hill.

«Я думаю, що це хороша ідея, і я б підтримав її, – сказав Макконел під час прес-дзвінка в неділю, повідомляє видання. - Президент міг би зробити це сам, і я б закликав його зробити це».

Раніше в обох палатах Конгресу зареєстрували резолюції із закликом до Державного депаратменту визнати Росію країною-спонсором тероризму.

«Путін – терорист, і путінська Росія є однією з найбільш руйнівних сил на планеті, – заявив під час презентації Сенатської резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем. – Путінська Росія заслуговує на таку ухвалу». Іншим співавтором резолюції є демократ Ричард Блюменталь.

Співавторами резолюції від Палати представників є конгресмен-республіканець Джо Вілсон та конгресмен-демократ Тед Лью. Як йдетья у прес-релізі 12 травня, Росія під керівництвом президента Путіна, «на додаток до численних жорстокостей, вчинених військами РФ в Україні, продовжує потурати актам міжнародного тероризму, спрямованим проти політичних опонентів та різних країн у всьому світі. Російська Федерація має бути покликана відповідати за її акти глобального тероризму».

Ще 27 квітня у комітеті із закордонних справ Сенату США під час слухань, присвячених бюджету Державного департамента, сенатор-республіканець Ліндсі Грем запитав Державного секретаря Ентоні Блінкена, чому Росію ще не було оголошено країною-спонсором тероризму.

«Я не сумніваюся, сенаторе, що росіяни тероризують український народ», – відповів Блінкен. - «Питання полягає в тому - і знову ж таки, це те, на що дивляться юристи - щоб переконатися, що ми дійсно відповідаємо законодавчим вимогам цього призначення».

В інтерв'ю українській службі «Голосу Америки» сенатор-демократ Крис Кунс сказав, що це значний крок і що він має бути прийнятий у консультації із парнерами.

«Це має значні наслідки, про які ми повинні порадитися з нашими союзниками. Я думаю, що поведінка Росії, безумовно, виправдовує це визначення, але багато нашої сили у відповіді на вторгнення Росії в Україну полягає у спільній відповіді з нашими європейськими союзниками. Тож я чекаю, щоб адміністрація почула їхню думку щодо наслідків. Це значний крок. Це майже повністю зупинило б будь-який бізнес будь-якого типу, який би взаємодіяв з Росією. Їхня поведінка це виправдовує. Моє запитання: чи не краще для нас робити це спільно із нашими партнерами?»

В ексклюзивному інтерв'ю російській службі «Голосу Америки» один із співавторів резолюції республіканець Джо Вілсон пояснив, що це матиме колосальний вплив на посилення санкційного режиму проти Росії.

«Це забезпечить заборону на продаж продуктів, які можуть мати подвійне призначення, які можна використовувати із військовою метою. Це також стосується ембарго проти будь-якої країни, яка може бути у союзницьких відносинах із країною-спонсором тероризму. Також це надає юридичні підстави для арешту активів олігархів, людей, які отримали вигоду від, я вважаю, віктимізації народу Росії». За його словами, це визначення також заблокує можливості країни здійснювати будь-яку торгівлю в будь-якій точці світу.

Відповідно до пояснень на сайті Державного департаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.

“Держави-спонсори тероризму” підпадають під обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції, контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження. Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.

«Включення Росії до списку держав-спонсорів тероризму було б варіантом "ядерного удару" проти її економіки і ударом по его Путіна. Це рішення не слід приймати поспішно», - написав в колонці для видання The Los Angeles Times Джейсон Блазакіс, професор Інституту міжнародних досліджень Міддлбері. У 2008-2018 роках він був директором Управління з боротьби із фінансуванням тероризму та визначеннями у Бюро з боротьби з тероризмом Державного департаменту США.

Він пояснив, що країна може бути додана до цього списку лише за наявності принаймні двох прикладів державної підтримки тероризму. У випадку із Росією, написав він, зробити це буде не важко.

«Навіть сьогодні Росія надає притулок групі, визначеній США як терористичній, - "Російському імперському руху", який безкарно діє на території Росії. Це угруповання, яке навчало терористів здійснювати атаки у Швеції, і воно служило проксі-силою Росії в Криму».

В резолюції Палати представників наводяться кілька прикладів дій Росії, які на думку конгресменів, є підставою цього визначення, серед яких підтримка сепаратистів на Донбасі з 2014-го року, "терор по всьому світу через приватні військові мережі найманців, такі як "група Вагнера", воєнні злочині, "в Чечні, Грузії, Сирії, Україні, що призвело до незліченної кількості смертей цивільних чоловіків, жінок і дітей".

Блазакіс також вважає, що таке визначення буде ударом по его Путіну.

«Це може бути єдиним інструментом санкцій, який може принести ганьбу і жаль жорстокому лідеру Росії».

На думку, Джонатана Каца, директора Демократичних ініціатив і старшого наукового співробітника Німецького фонду Маршалла, “важливо використовувати всі інструменти, які є в розпорядженні США та міжнародної спільноти, щоб притягнути до відповідальності Путіна та Росію”.

У письмовій відповіді на запит української служби «Голосу Америки», Кац написав, що «важливо визнати їх державним спонсором тероризму, враховуючи звірства, які Росія здійснює в Україні».

На його думку, дії Росії і Путіна в Україні та в усьому світі відповідають критеріям цього визначення, а його прийняття посилить можливість жертв добиватися правосуддя у судах.

А також - «це посилить далекосяжні санкції та каральні заходи, які вже діють з боку США, ЄС та інших глобальних партнерів, які прагнуть притягнути Путіна та Росію до відповідальності, водночас надаючи важливу військову та гуманітарну й економічну допомогу Україні», - написав він.

До цього кроку американську владу закликає українське керівництво. Третього травня Верховна Рада України підтримала звернення до Палати представників та Сенату Конгресу США про визнання Росії державою-спонсором тероризму. До цього закликав під час зустрічі з делегацією Сенату США на чолі з лідером республіканської меншості в Сенаті Мітчеллом Макконнеллом президент України Володимир Зеленський, повідомляє його прес-служба.

«Розраховую на підтримку Сполученими Штатами подальшого посилення санкцій. Крім того, вважаємо, що Росія має бути офіційно визнана державою–спонсором тероризму», – акцентував Володимир Зеленський.

На сьогодні лише одна країна у світі, Литва, визнала Росію державою – спонсором тероризму. У вівторок, 10 травня, таке рішення прийняв парламент країни. Він також визнав дії Росії в Україні геноцидом.

В резолюції Сейм констатував, «що російські збройні сили та найманці скоїли масові військові злочини на території України, особливо у містах Буча, Ірпінь, Маріуполь, Бородянка та Гостомель». Згідно з документом, пише литовське видання Delfi, «вбачається мета повного чи часткового знищення української нації, її духу шляхом убивства її членів цілими сім'ями, у тому числі дітей, викрадення їх, тортур, згвалтувань, у тому числі й неповнолітніх, знущань над тілами вбитих та закатованих».

Сейм Литви закликав до притягнення до відповідальності всіх виних та створення Спеціального міжнародного кримінального трибуналу для розслідування та оцінки агресії Росії проти України.

"Російська Федерація, збройні сили якої свідомо і систематично обирають цивільні об'єкти для бомбардувань, є державою, яка підтримує та здійснює тероризм", - йдеться в резолюції.

«У цьому випадку ми повинні мати на увазі два паралельні процеси: по-перше, війну, що триває, її перебіг, можливе завершення та мирні переговори, а, по-друге, - притягнення винних до відповідальності. Демократичний світ чітко розуміє і проголошує, що Росія є агресором і займається агресією, яку необхідно розслідувати і розглядати як воєнні злочини, геноцид і злочини проти людства», - пояснив у письмовій відповіді на прохання української служби «Голосу Америки» Паулюс Саударгас, заступник голови Сейму Литовської Республіки.

За його словами, це ще один важіль тиску на Росію. «Росія має відчувати тиск усіма можливими способами – військовими, економічними, політичними, дипломатичними, правовими. Якщо більше держав визнають дії Росії геноцидом, а Росію – терористичною державою, може з’явитися більше політичної волі, щоб виключити Росію з усіх міжнародних форматів – політичних, культурних, спортивних тощо. Це заохотить країни, які все ще сумніваються, до більш жорстких санкцій, постачання більше зброї Україні тощо».

Речниця російського МЗС Марія Захарова назвала резолюцію Сейму Литви екстремістським кроком. "Я просто нагадаю, можливо, забули про це в країнах, які приймають подібні - я не можу сказати документи - декларації, заяви, роблять такі за великим рахунком екстремістські кроки, тому що по-іншому їх не назвати", - сказала вона ефірі радіостанції Sputnik, повідомляє ТАСС.

У статті використано матеріали The Washington Post, The Hill, The Los Angeles Times, Delfi, ТАСС.

Дивіться також: Посол США в ОБСЄ - про важливість збору доказів воєнних злочинів росіян в Україні. Відео

Сенат США погодився винести законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів на голосування

Американський прапор майорить над Капітолієм США, четвер, 12 травня 2022 року, у Вашингтоні. (AP Photo/Жаклін Мартін)

Проти ночі у понеділок американський Сенат шляхом процедурного голосування погодився припинити дебати та винести законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів на голосування. Раніше він був прийнятий у Палаті представників Конгресу 368 голосами проти 57. За процедурне рішення проголосували 81 сенатор зі 100. Пізніше цього тижня має відбутися фінальне голосування.

Як Голос Америки повідомляв раніше, сенатор-республіканець із штату Кентуккі Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України, вимагаючи створити посаду окремого інспектора з перевірки виділення коштів в межах цього пакету.

Це голосування видання The Hill назвало "важливим тестом для підтримки республіканцями продовження гуманітарної та воєнної допомоги США для України після того, як кілька провідних республіканців, включаючи колишнього президента Трампа, поставили під питання розмір 40-мільярдного пакету". Деякі республіканці оголосили, що не підтримують проект, зокрема, критикуючи демократів за те, що вони не вирішують внутрішні нагальні проблеми, зокрема, гострий брак молочної суміші у США.

«Тепер переважна більшість із нас у цій палаті єдині в тому, щоб cхвалити цю допомогу якомога швидше, включаючи мене та лідера республіканців», - заявив спікер Сенатської більшості демократ Чак Шумер під час дебатів.

Він назвав дії сенатора Пола обструкцією, яка є неприйнятною та «зміцнює руку Путіна в довгостроковій перспективі», але яка, тим не менш, не завадить Сенату проголосувати за цей законопроект більшістю голосів пізніше цього тижня.

«Так чи інакше ми зробимо це і надішлемо чіткий сигнал Україні та всьому світу, що Америка стоїть на боці демократії та проти глибоко аморальної кампанії насильства Путіна», - сказав він, відповідно до розповсюдженої його офісом заяви.

У неділю, 15 травня, лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл після суботнього візиту до Києва повідомив про плани застосування cloture - парламентської процедури, що згортає подальші дебати з питання до 30 годин й дозволяє перейти до голосування.

У Пентагоні заявляли, якщо законопроект не буде прийнято до наступного четверга, 19 травня, це може вплинути на можливість США безперебійно надавати військову допомогу Україні.

У статті використано матеріали The Hill, Reuters

Дивіться також: 40 млрд доларів: що входить у новий пакет допомоги США Україні? Відео

40 млрд доларів: що входить у новий пакет допомоги США Україні? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:07 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG