Спеціальні потреби

Актуально

МЗС Росії не складає 'чорних списків' українців?

“Чорні списки” є. “Чорних списків” нема. З двох протилежних тверджень можна обирати будь-яке на свій смак. Про те, що жодних списків українських політиків – небажаних гостей у Росії – не існує, сьогодні заявило російське Міністерство закордонних справ. Більше того, як сказано в заяві, російська сторона виступає проти практики складання подібних списків.

З другого ж боку, напередодні одному з українських посадовців натякнули з Москви, що не хочуть бачити його на своїй території. Попередження видали першому заступникові міністра юстиції бютівцю Євгену Корнійчуку за те, що в інтерв`ю українській газеті “Сегодня” запропонував оголосити персоною нон-грата Володимира Путіна. “З урахуванням того, що він заявив у своєму публічному виступі, ми припускаємо, що він не планує відвідувати Росію”, – сказав у четвер офіційний представник російського МЗС.

Своєю чергою, Корнійчук пов`язав виданий йому “вовчий білет” не так зі згаданим всує російським прем`єром, як із попереднім недопуском на українську територію мера Москви Юрія Лужкова. І заявив, що згоден принести себе в жертву, коли вже такою є плата за припинення візитів в Україну Лужкова, скандально відомого своїми антиукраїнськими виступами.

Про те, що “чорні списки” все-таки реальність, так само свідчить недавній випадок з Владиславом Каськівим. Депутата-нунсівця 15-го травня видворили з Москви, побачивши в ньому загрозу нацбезпеці Росії.

“Зуб за зуб” – старозавітний принцип, про який згадав тоді речник українського МЗС, починає реалізуватися в українсько-російських взаєминах. При цьому росіяни наголошують на тому, що почали не вони. Нагадують: торік у червні обидві країни домовилися скасувати перелік персон нон-грата, проте Україна знову відродила практику, коли 12 травня оголосила нев`їзним Лужкова. Російська сторона висловила також готовність відновити переговори з Україною про відмову від “чорних списків”.

Українці ж наводять свої аргументи. Як твердять вони, заборона на в`їзд Лужкову, який на урочистостях в Криму закликав повернути Севастополь Росії, це одне, а видворення українських політиків, які жодних антиросійських заяв не виголошували і законів не порушували, – зовсім інше. “Такі дії російської сторони абсолютно неадекватні й небоґрунтовані, а тому не можуть бути відповіддю на закономірну заборону на в’їзд в Україну панові Лужкову”, – заявив у четвер голова комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції, голова Народного Руху Борис Тарасюк.

Велику різницю у діях Росії та України вбачає також міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Міністр пообіцяв у найближчі дні розібратися і відповісти на кроки Москви щодо заборони на в’їзд для українських політиків.

Всі новини дня

Російська війна в Україні - один з чинників на виборах президента Чехії

Петр Павел (ліворуч) висловлюється за твердий курс Чехії як члена ЄС і НАТО, а його суперник Андрей Бабіш має застереження до деяких кроків узгоджених союзниками

Чеські виборці у п’ятницю і суботу 27-28 січня голосують у другому турі президентських виборів, у який вийшли колишній генерал Петр Павел та колишній прем'єр-міністр підприємець Андрей Бабіш.

Голосування закінчиться у суботу о 14:00 і результатів очікують того ж вечора.

Президент у Чехії не урядує країною, але затверджує прем’єр-міністра, голову центрального банку і конституційного суду, а також може використовувати свою посаду для пропагування певних політичних ідей та висловлюватися з питань зовнішньої політики.

У першому турі виборів з невеликим розривом перед вів Петр Павел, набравши 35,40%, а за ним був Андрей Бабіш з показником 34,99%.

61-річного Петра Павела називають центристським прозахідним кандидатом, який зокрема підтримує міжнародну допомогу Україні для захисту від російської агресії.

Павел зокрема висловлювався за те, щоб Чехія, член ЄС і НАТО, також вступила до Європейського монетарного союзу і запровадила спільну валюту євро.

68-річний найбагатший в країні підприємець Андрей Бабіш заробив собі репутацію «євроскептика» приязного до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Під час виборчої кампанії він заявляв, що, як і Орбан, остерігається збройної допомоги Україні, щоб не спричинити поширення війни.

Бабіш стверджував, що він міг би сприяти мирним переговорам з Росією і дорікав супернику Павелу, що той, буцімто, може втягнути Чехію у війну.

Чинний чеський президент Мілош Земан, повноваження якого закінчуються у березні, також часто викликав палкі суперечки в суспільстві, висловлюючись за тісніші відносини з Китаєм, а до російського лютневого вторгнення в Україну він також виступав за співпрацю з Росією.

Дивіться також:

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти. Відео

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер над російськими танками, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти.

Заступниця Держсекретаря США: Ми зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Відео

США зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Про це в інтерв'ю Албанській службі Голосу Америки сказала заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід.

Чому тільки зараз адміністрація США прийняла рішення надати Україні танки: деталі зі слухань в комітеті Сенату. Відео

Питання протидії російській агресії проти України обговорили в Комітеті із закордонних справ Сенату США. Зокрема, законодавці розпитували представників адміністрації, чому тільки зараз вона прийняла рішення надати Україні танки Абрамс.

Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео

Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:09 0:00

Український документальний фільм “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова показали на кінофестивалі Sundance.

Більше

XS
SM
MD
LG