Актуально
Експерти коментують шанси України приєднатися до ПДЧ
У вівторок завершився візит до України делегації Північноантлантичної Ради на чолі з Генсеком НАТО Яапом де Гооп Схеффером. Під час зустрічей з керівництвом України Генеральний секретар НАТО намагався визначити готовність України до приєднання до Плану дій щодо набуття члентсва у НАТО. За словами Яапа де Гооп Схеффера вступ до НАТО допоможе Україні зміцнити суверенітет, збільшить попит на військову продукцію України та сприятиме ефективнішому проведенню реформ.
Генсек також назвав міфом, те що НАТО планує розмістити військові бази на території України. Українці ж досі залишаються розділені у питанні членства України у НАТО. Під час візиту високопосадовців НАТО в українській столиці проходили антинатовські протести.
Перебуваючи у Києві, Генеральний секретар НАТО заявив, що буде сприяти позитивному рішенню питання щодо приєднання до ПДЧ, але не дав жодних обіцянок щодо дати позитивного вирішення цього питання.
Колишній посол США в Україні, тепер експерт інституту Брукінгса у Вашингтоні Стівен Пайфер висловлює сумнів у тому, що Україна уже в грудні отримає право на приєднання до Плану дій щодо набуття членства у НАТО. Більш вірогідно це може відбутися у квітні наступного року, – вважає він:
«Проблема, яку я бачу у грудні – це незначний вплив, який буде мати Президент Буш на своїх європейських колег, оскільки це буде останній місяць Адміністрації Буша при владі. У той час як у квітні при владі у США буде Президент Обама, чи Президент МакКейн, і обидва, як ми знаємо, підтримують приєднання України до ПДЧ. У квітні також буде трохи легше, ніж це було на саміті у Бухаресті коли Президент Буш намагався вирішити одразу три-чотири проблеми. У квітні ж програма саміту не буде такою складною, і зможе сфокусуватись на питанні приєднання України до Плану дій щодо набуття членства у НАТО. У цьому контексті перспектива позитивного вирішення цього питання є кращою у квітні».
Стівен Пайфер переконаний, що визначальним у процесі приєднання України до ПДЧ все ж залишатиметься внутрішньополітична ситуація в Україні. Особливо це важливо для європейських лідерів, які досі використовують внутрішньополітичну нестабільність в Україні як аргумент проти приєднання до ПДЧ.
З цим погоджується експерт німецького Фонду Маршала у Вашингтоні Ян Нойце. За його словами Україна на 95% виконала вимоги для приєднання до Плану дій щодо набуття членства у НАТО. Але країни-члени НАТО, для ухвалення позитивного рішення у цьому питанні хочуть бачити ефективніші реформи та політичну стабільність в Україні. Експерт не заперечує, що позиція Росії, яка виступає проти натовських перспектив України, є важливою для Німеччини та Франції, але визначальним за словами експерта усе ж для цих країн є внутрішньополітичні процеси в Україні:
«Я думаю, що негативна реакція Росії на приєднання України до ПДЧ є у зоні уваги Німеччини. Але я не думаю, що Німеччина чи Франція, у цьому контексті, дала б якійсь третій країні, чи це Росія, чи якась інша країна, право вето у питанні натовських перспектив України. Росія відіграє певну роль у позиції Німеччини, але як заявила під час саміту в Будапешті канцлер Німеччини Анґела Меркель, найбільше Німеччину турбує швидкість та якість провадження внутрішніх реформ в Україні: демократичних, правових, економічних».
Хоча за словами Яна Нойце приєднання України до ПДЧ може позитивно вплинути на внутрішньополітичні процеси в Україні, ПДЧ не є панацеєю у вирішенні усіх українських проблем.
Своїми думками щодо натовських перспектив України поділився i
Адрiян Каратницький, старший науковий спiвробiтник Атлантичної Ради США
– недержавної структури, яка сприяє розвитку трансатлантичних вiдносин.
Коментуюи
росiйську позицiю щодо членства України в НАТО, вiн зауважив, що вона
жорстка і що російські діячі мають вплив, але Росія не матиме жодного
вето на приєднання України до ПДЧ, яке не можна вважати приєднаннм до
НАТО. Це просто один із кроків на шляху до НАТО, а остаточне рішення
має прийняти український народ на всенародному референдумі. Тому слід
відмежувати питання ПДЧ від російського вето і російського впливу, -
зазначив експерт.
Щодо прямого членства у перспективі, продовжив
пан Каратницький, російська позиція впливатиме на позицію європейських
країн: «Якщо існують територіальні невизначені питання, і Росія може
піднімати питання щодо Криму, то я думаю, що це може ускладнити
ситуацію».
Експерт також уважає, що якщо Україна навiть
приєднається до ПДЧ, то процес її вступу до НАТО, може розтягнутися на
кiлька рокiв. Також вiн думає, що Росія буде вживати усі доступнi їй
важелі впливу, як внутрішні так і зовнішні, щоб загальмувати цей
процес. А це, у свою чергу, може стати спонукою для України прямувати
до НАТО бiльш рiшуче, - каже Адрiян Каратницький.
Свiй ефект на
громадську думку в Українi щодо приєднання до НАТО, на думку
американського експерта українського походження, може мати i змiна
влади у США, яка могла б створити новий клiмат вiдносин мiж країнами.
Проте, на вiдмiну від своїх колег, Адрiян Каратницький вважає, що ПДЧ
Україна може отримати ще в груднi нинiшнього року, оскiльки це
пiдтримує не лише дiюча Адмiнiстрацiя Буша, але i обидва кандидати на
президентську посаду у США Джон МакКейн та Барак Обама.
Всі новини дня
ЗСУ тепер мають свій "фірмовий" почерк – унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Відео
Збройні сили України тепер мають свій "фірмовий" почерк, унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Які українські традиції використали в роботі над шрифтом для ЗСУ, і чому армія Німеччини користується стилем, який розробили росіяни?
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
Форум