Спеціальні потреби

Актуально

Конгресмен Смiт прогнозує ставлення МакКейна до України

читати iнтерв`ю мовою оригiналу

(переглянути iнтерв`ю можна внизу)


Республіканець Кріс Сміт – один зі старожилів Конгресу. Він представляє штат Нью-Джерсі вже протягом двадцяти восьми років. Кріс Сміт є старшим членом Комітету з закордонних справ Конгресу, а також членом підкомітетів із Африки та Глобальних питань охорони здоров`я. Він є автором кількох законопроектів, що стосуються торгівлі людьми, захисту жінок проти домашнього насилля та інших, в першу чергу в галузі захисту прав людини та охорони здоров`я. Він був головою Гельсінської комісії (або Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європi - незалежної урядової установи США, яка співпрацює з ОБСЕ), а зараз є головним республіканцем в цій комісії. Протягом багатьох років Кріс Сміт відігравав помітну роль у захисті прав людини у колишньому Радянському Союзі, в Румунії, В’єтнамі, Китаї, Судані та на Кубі. Тепер він є одним із найактивніших членів Конгресу з питань України та Білорусі. Наша кореспондентка Тетяна Ворожко попросила конгресмена поділитися своїми думками та прогнозами щодо майбутньої політики США стосовно України у разі, якщо до влади прийде кандидат від Республіканської партії Джон МакКейн.

ТВ: Шановний пане конгресмене, чим, на Вашу думку, політика щодо України та регіону загалом, у разі якщо Президентом США стане Джон МакКейн, відрізнятиметься від тієї, яку впроваджуватиме інший потенційний президент Барак Обама?

КС: Сенатор МакКейн краще ніж хто-небудь інший розуміє цінність свободи. Він провів п’ять з половиною років в полоні у В’єтнамі. Він знає, що таке тортури та відмова в основних правах людини. Він це сам пережив, вистояв та глибоко співчуває пригнобленим людям.

Я думаю, що МакКейн буде дуже переконливим у впровадженні прав людини в Україні, розуміючи, що Україна - велика країна, яка має певні загрози від свого сусіда – Росії. Також ми муситимемо продовжувати будувати інституції права закону, вільної преси та допомагати у боротьбі з торгівлею людьми. Коли я працював над законопроектом із захисту свідків торгівлі людей, мене дуже занепокоїла кількість українських жінок та дівчат, яких купують та продають в рабство в Європі, США та інших країнах. Уряд України робить певні серйозні кроки, аби це подолати, але ми маємо робити більше. Це є пріоритетом для мене, і я вірю, що буде і для Джона МакКейна.

Коли МакКейн був обраний до Сенату, ми сиділи поруч в Комітеті із закордонних справ. Коли мова заходила про Східну Європу, Центральну Європу, Росію, Україну, то він демонстрував глибоке розуміння брутальності комуністичного режиму. Він розуміє, що з диктаторами треба розмовляти, але не загравати. Я завжди занепокоєний тим, коли люди вірять, що вони зможуть про все домовитися з деспотичними лідерами. Я сам провів всі 80-і роки, зустрічаюсь з лідерами Радянського Союзу, намагаючись добитися звільнення політв’язнів, дискутуючи із лідерам Української Комуністичної партії. Я вірю, що ми маємо бути на боці пригноблених, а не гнобителів.

Коли ми говоримо про Україну, то вона страждала достатньо. Згадаймо Голодомор, запроваджений Сталіним, де у найбільш плодючих районах світу від голодної смерті загинуло 8-10 мільйонів людей. Я вірю, що все це було сплановано. Ми маємо про це знати та розуміти, тому що певні речі просто не мають повторюватися. Я вірю, що стосунки з Україною мають зміцнюватися щодня.

ТВ: Серед американських політиків та політологів можна почути думку, що Україна та Грузія, а також деякі інші країни, які не становлять життєвого інтересу для Сполучених Штатів, можуть стати предметом переговорів та поступок у розв’язанні більш важливих для американців питань, зокрема, підтримки добрих стосунків із Росією? Що ви про це думаєте і чи можете ви спрогнозувати позицію МакКейна з цього питання?
КС: Я переконаний, що такого поняття як виправдані втрати не повинно існувати. Пам’ятаємо Ялту, коли Рузвельт та Черчилль фактично махнули рукою на Східну Європу, що дозволило Сталіну підпорядкувати великі земні простори та людей. Це була передача людей із однiєї неволі в іншу.


Я не вірю, що країни можуть бути предметом поступок – чи то мова йдеться про Україну, Грузію чи інші країни. Ми маємо підтримувати та розвивати серйозні стосунки з Росією, в тому числі шляхом прямих перегорів. Хоча Росія – велика країна, але ми не маємо права поступатися інтересами інших країн. До того ж вони не є нашими, щоб їх віддавати.

ТВ: Президент Буш є стійким прихильником надання Україні Плану дій з членства у НАТО. На Вашу думку, МакКейн наслідуватиме політику Буша в цьому питанні?

КС: Так, безсумнівно. Я сподіваюся, що МакКейн розділяє позицію, що чим швидше Україна вступить до НАТО, тим краще. Це допоможе створити кращий рівень оборони, а також допоможе посилити військову інтеграцію, досягти кращого рівня співробітництва між країнами-членами НАТО.

Звичайно, Росії це не подобається. Але коли їй подобалося будь-яке розширення НАТО? Вони мають зрозуміти, що як і раніше, НАТО є організацією, завданням якої є захист, а не агресія. Навіть під час військових iгор НАТО, які проводилися в розпал Холодної війни, розігрувалися сценарії потенційного наступу росіян. Сценарій оборони, а не наступу. І метою діяльності НАТО залишається захист інститутів демократії та свободи. Росіянам немає чого боятися розширення НАТО. Ми сподіваємося, що вони самі стануть більш демократичними, припинять переслідувати журналістів та дозволять в країні більше свободи.

ТВ: Наскільки зусилля організацій діаспори та інших, сформованих за національною ознакою, впливають на формулювання політики між США та країнами, які вони представлять.

КС: Цікаве питання. Ніхто раніше не питав. Організації діаспори та інші національні організації є критичним інструментом в інформуванні, мотивуванні та наданні пропозицій для законодавців США. Я весь час зустрічаюсь з представниками організацій діаспори. Вони – джерело інформації щодо того, що відбувається насправді в їхніх країнах, перебувають в контакті з друзями та родичами, знають мову та культуру та допомагають із наданням великого обсягу відповідної інформації політикам. Таким чином, коли ми зустрічаємося з іноземними політиками чи навіть диктаторами, ми набагато краще обізнані і можемо говорити правду з переконливістю. Я завжди уважно слухаю національні організації. Наприклад, під час роботи над законопроектом, присвяченому підтримці демократії в Білорусі, де я є основним автором, ми працювали з білоруськими організаціями. Коли ми працювали над законопроектом щодо торгівлі людьми, то ми мали внесок від багатьох національних організацій, наприклад, це нам допомогло дізнатися, що насправді відбувається в Україні. Співпраця з національними організаціями робить нас краще інформованими та дає змогу приймати правильні політичні рішення.

ТВ: Дякую.



Всі новини дня

В G7 виробили три етапи обмеження цін на російську нафту

Президент України Володимир Зеленський від початку лютневого вторгнення Росії в Україну закликав до повного міжнародного ембарго на російську нафту й газ, стверджуючи, що прибутками з експорту Москва фінансує війну.

Чільний представник міністерства фінансів США сказав, що країни Групи 7 (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Франція, США, Японія) планують три етапи обмеження цін на російську нафту й нафтопродукти, щоб урізати прибутки Росії від експорту енергоносіїв, які використовуються для фінансування російської війни проти України.

США ще у березні наклали заборону на імпорт російської нафти й нафтопродуктів. В ЄС часткове нафтове ембарго щодо Росії почне набирати чинності з 5 грудня. А Британія навесні заявила, що поступово припинить купувати російську нафту до кінця року.

Але на тлі вже чинних західних санкцій Росія і далі отримує великі прибутки від нафти, зокрема збільшивши продаж в такі країни як Індія і Китай, на тлі світового зростання цін на нафтопродукти.

Ідея обмеження цін полягає в тому, щоб країни - покупці узгодили і дотримувалися вимоги платити за нафту не більше визначеної верхньої межі.

Агентство Reuters передає, що заступник міністра фінансів США Бен Гарріс 4 жовтня сказав, що спочатку обмеження будуть накладені на сиру нафту, а пізніші будуть зосереджені на дизельному пальному і згодом - на менш цінних нафтопродуктах.

Бен Гарріс також сказав, що межа цін на російську нафту ще не визначена, але зауважив, що мета полягає в тому, щоб ціна була на такому рівні, який би зберігав рентабельність видобування навіть з найдорожчих свердловин у Росії.

«Обмеження цін можна буде вважати випускним клапаном для санкцій ЄС, бо перетворює повне ембарго на залежне від певних умов», - цитує Бена Гарріса Reuters з конференції у Женеві.

Газета Financial Times 4 жовтня називає план «Групи семи» експериментом і зауважує, що досі є непевність стосовно того, як обмеження цін працюватиме на міжнародному нафтовому ринку.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

Рустем Умєров: про деталі переговорів щодо обміну та зусилля з повернення усіх полонених. Інтерв’ю

Про деталі переговорів та зусилля з повернення усіх полонених Остап Яриш поспілкувався з новопризначеним головою фонду держмайна Рустемом Умєровим, який був активно долучений до процесу перемовин.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

"Танки - гучніші за слова" - з таким закликом надати Україні важче озброєння виступив у вересні міністр закордонних справ Литви Габріелус Ландсбергіс.

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву у відповідь на незаконні спроби Росії анексувати більше українських територій.

Україна рухається до досягнення своїх воєнних цілей - помічниця глави Пентагону

ЗСУ на Донеччині, 3 жовтня 2022. REUTERS/Zohra Bensemra

Селест Волландер, помічниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки, відзначила успіхи ЗСУ у Харківській і Донецькій областях, а також зусилля, які здійснюються на Херсонщині.

"Схоже, що Україна зараз на шляху до досягнення всіх трьох цих цілей", — сказала Волландер в інтерв'ю вашингтонському аналітичному центру. Вона відзначила "вражаючий успіх" українських військовиків на Харківщині й "деякі ключові стратегічні успіхи" на донецько-луганському напрямку, зокрема, у місті Лиман, що "суттєво" ускладнить систему постачання і пересування росіян.

Волландер додала, що у випадку, якщо ЗСУ вдасться відвоювати позиції на Херсонщині та знищити мости і переправи через Дніпро, якими РФ проводить поставки, "це стане значною поразкою для росіян, адже ще далі відкине абміції Росії захопити Одесу, що було однією із їхніх заявлених цілей раніше цього року".

На думку високопосадовиці, також це дасть українцям "значно кращі оборонні позиції", що "ймовірно, допоможе зменшити градус "гарячої стадії" війни взимку".

У своєму зверненні в неділю президент України Володимир Зеленський заявив, що "цього тижня у звітах [від ЗСУ - ред.] найбільшу частину займає перелік звільнених від ворога населених пунктів у межах нашої оборонної операції".

Успіхи української армії відзначає навіть міноборони РФ, що зазвичай наголошує на своїх перемогах, про це пише АР. "Переважаючими танковими підрозділами на напрямку Золота Балка (Херсонщина - ред.) й Олександрівка противник зміг вклинитись в глибину нашої оборони", - сказав речник російського міноборони.

Ключовим пунктом на Луганщині залишається місто Кремінна, "адже за ним у росіян немає ліній оборони [...] й це відкриє операційний простір для українців, щоб швидко просуватись аж до державного кордону з Росією", - цитує АР українського воєнного оглядача Олега Жданова.

Як вважають деякі американські оглядачі, поразка російських сил у Лимані свідчить, що президент Росії Володимир Путін, який "за повідомленнями, особисто контролює кожен крок російських командирів на місцях", депріоритизує утримання окупованої Луганщини на користь утримання областей на півдні України.

Тим часом, Reuters анонсує, що у вівторок американська влада повідомить про надання Україні 4 додаткових систем HIMARS у межах нового пакету допомоги у 625 мільйонів доларів.

У статті використано матеріали АР, "Радіо Свобода"

Дивіться також: Генсек НАТО про заявку України на пришвидшений вступ в Альянс

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:49 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG