Спеціальні потреби

Актуально

Конгресмен Смiт прогнозує ставлення МакКейна до України

читати iнтерв`ю мовою оригiналу

(переглянути iнтерв`ю можна внизу)


Республіканець Кріс Сміт – один зі старожилів Конгресу. Він представляє штат Нью-Джерсі вже протягом двадцяти восьми років. Кріс Сміт є старшим членом Комітету з закордонних справ Конгресу, а також членом підкомітетів із Африки та Глобальних питань охорони здоров`я. Він є автором кількох законопроектів, що стосуються торгівлі людьми, захисту жінок проти домашнього насилля та інших, в першу чергу в галузі захисту прав людини та охорони здоров`я. Він був головою Гельсінської комісії (або Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європi - незалежної урядової установи США, яка співпрацює з ОБСЕ), а зараз є головним республіканцем в цій комісії. Протягом багатьох років Кріс Сміт відігравав помітну роль у захисті прав людини у колишньому Радянському Союзі, в Румунії, В’єтнамі, Китаї, Судані та на Кубі. Тепер він є одним із найактивніших членів Конгресу з питань України та Білорусі. Наша кореспондентка Тетяна Ворожко попросила конгресмена поділитися своїми думками та прогнозами щодо майбутньої політики США стосовно України у разі, якщо до влади прийде кандидат від Республіканської партії Джон МакКейн.

ТВ: Шановний пане конгресмене, чим, на Вашу думку, політика щодо України та регіону загалом, у разі якщо Президентом США стане Джон МакКейн, відрізнятиметься від тієї, яку впроваджуватиме інший потенційний президент Барак Обама?

КС: Сенатор МакКейн краще ніж хто-небудь інший розуміє цінність свободи. Він провів п’ять з половиною років в полоні у В’єтнамі. Він знає, що таке тортури та відмова в основних правах людини. Він це сам пережив, вистояв та глибоко співчуває пригнобленим людям.

Я думаю, що МакКейн буде дуже переконливим у впровадженні прав людини в Україні, розуміючи, що Україна - велика країна, яка має певні загрози від свого сусіда – Росії. Також ми муситимемо продовжувати будувати інституції права закону, вільної преси та допомагати у боротьбі з торгівлею людьми. Коли я працював над законопроектом із захисту свідків торгівлі людей, мене дуже занепокоїла кількість українських жінок та дівчат, яких купують та продають в рабство в Європі, США та інших країнах. Уряд України робить певні серйозні кроки, аби це подолати, але ми маємо робити більше. Це є пріоритетом для мене, і я вірю, що буде і для Джона МакКейна.

Коли МакКейн був обраний до Сенату, ми сиділи поруч в Комітеті із закордонних справ. Коли мова заходила про Східну Європу, Центральну Європу, Росію, Україну, то він демонстрував глибоке розуміння брутальності комуністичного режиму. Він розуміє, що з диктаторами треба розмовляти, але не загравати. Я завжди занепокоєний тим, коли люди вірять, що вони зможуть про все домовитися з деспотичними лідерами. Я сам провів всі 80-і роки, зустрічаюсь з лідерами Радянського Союзу, намагаючись добитися звільнення політв’язнів, дискутуючи із лідерам Української Комуністичної партії. Я вірю, що ми маємо бути на боці пригноблених, а не гнобителів.

Коли ми говоримо про Україну, то вона страждала достатньо. Згадаймо Голодомор, запроваджений Сталіним, де у найбільш плодючих районах світу від голодної смерті загинуло 8-10 мільйонів людей. Я вірю, що все це було сплановано. Ми маємо про це знати та розуміти, тому що певні речі просто не мають повторюватися. Я вірю, що стосунки з Україною мають зміцнюватися щодня.

ТВ: Серед американських політиків та політологів можна почути думку, що Україна та Грузія, а також деякі інші країни, які не становлять життєвого інтересу для Сполучених Штатів, можуть стати предметом переговорів та поступок у розв’язанні більш важливих для американців питань, зокрема, підтримки добрих стосунків із Росією? Що ви про це думаєте і чи можете ви спрогнозувати позицію МакКейна з цього питання?
КС: Я переконаний, що такого поняття як виправдані втрати не повинно існувати. Пам’ятаємо Ялту, коли Рузвельт та Черчилль фактично махнули рукою на Східну Європу, що дозволило Сталіну підпорядкувати великі земні простори та людей. Це була передача людей із однiєї неволі в іншу.


Я не вірю, що країни можуть бути предметом поступок – чи то мова йдеться про Україну, Грузію чи інші країни. Ми маємо підтримувати та розвивати серйозні стосунки з Росією, в тому числі шляхом прямих перегорів. Хоча Росія – велика країна, але ми не маємо права поступатися інтересами інших країн. До того ж вони не є нашими, щоб їх віддавати.

ТВ: Президент Буш є стійким прихильником надання Україні Плану дій з членства у НАТО. На Вашу думку, МакКейн наслідуватиме політику Буша в цьому питанні?

КС: Так, безсумнівно. Я сподіваюся, що МакКейн розділяє позицію, що чим швидше Україна вступить до НАТО, тим краще. Це допоможе створити кращий рівень оборони, а також допоможе посилити військову інтеграцію, досягти кращого рівня співробітництва між країнами-членами НАТО.

Звичайно, Росії це не подобається. Але коли їй подобалося будь-яке розширення НАТО? Вони мають зрозуміти, що як і раніше, НАТО є організацією, завданням якої є захист, а не агресія. Навіть під час військових iгор НАТО, які проводилися в розпал Холодної війни, розігрувалися сценарії потенційного наступу росіян. Сценарій оборони, а не наступу. І метою діяльності НАТО залишається захист інститутів демократії та свободи. Росіянам немає чого боятися розширення НАТО. Ми сподіваємося, що вони самі стануть більш демократичними, припинять переслідувати журналістів та дозволять в країні більше свободи.

ТВ: Наскільки зусилля організацій діаспори та інших, сформованих за національною ознакою, впливають на формулювання політики між США та країнами, які вони представлять.

КС: Цікаве питання. Ніхто раніше не питав. Організації діаспори та інші національні організації є критичним інструментом в інформуванні, мотивуванні та наданні пропозицій для законодавців США. Я весь час зустрічаюсь з представниками організацій діаспори. Вони – джерело інформації щодо того, що відбувається насправді в їхніх країнах, перебувають в контакті з друзями та родичами, знають мову та культуру та допомагають із наданням великого обсягу відповідної інформації політикам. Таким чином, коли ми зустрічаємося з іноземними політиками чи навіть диктаторами, ми набагато краще обізнані і можемо говорити правду з переконливістю. Я завжди уважно слухаю національні організації. Наприклад, під час роботи над законопроектом, присвяченому підтримці демократії в Білорусі, де я є основним автором, ми працювали з білоруськими організаціями. Коли ми працювали над законопроектом щодо торгівлі людьми, то ми мали внесок від багатьох національних організацій, наприклад, це нам допомогло дізнатися, що насправді відбувається в Україні. Співпраця з національними організаціями робить нас краще інформованими та дає змогу приймати правильні політичні рішення.

ТВ: Дякую.



Всі новини дня

Лідери "Групи семи" домовились про ембарго на російське золото -ЗМІ

Фото: золоті зливки  (Photo by Девід Грей / AFP)

Президент США Джо Байден а також інші лідери "Групи семи" домовились запровадити ембарго на російське золото, повідомляють Reuters, CNN, Bloomberg з посиланням на осіб наближених до переговорів.

G7 планує оголосити про заборону на імпорт російського золота на саміті, що починається в неділю в Німеччині. У США ембарго введе в дію рішення Міністерства фінансів США, яке установа планує видати у вівторок, пише Bloomberg.

Після того, як Лондонська асоціація зливків виключила Росію із своїх котирувань, значна частина країн перестала купувати російське золото. Однак, в травні до Швейцарії надійшло майже три тонни російського золота, що могло свідчити про послаблення неформальних обмежень, пише Bloomberg. Також, за повідомленнями російських ЗМІ, російска влада заявила цього тижня про плани створити резерви коштовних металів для швидкої мобілізації у час війни.

Майже 10% видобутку золота в світі припадає на Росію. США та союзники запровадили масштабні санкції проти Росії, через її вторгнення до України.

Експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь. Відео

Українці, як неодноразово зазначали у Пентагоні, дуже успішно використовують нову зброю, і особливо креативно - дрони. Після чотирьох місяців повномасштабної війни, експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь.

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка
please wait

No media source currently available

0:00 0:13:23 0:00

Сергію Марущаку було 29 років. Він не встиг створити сім’ю, але вже будував дім для майбутньої дружини та дітей. Старший солдат першої окремої танкової бригади загинув під Харковом - його машина підірвалася на міні.

"Це врятує життя" - Байден підписав важливий закон щодо обігу зброї у США

Фото: президент США Джо Байден підписує закон, що посилює контроль над обігом зброї у США, 25 червня 2022 року. REUTERS/Елізабет Франц

ВАШИНГТОН (AP) — Президент Джо Байден у суботу підписав наймасштабніший за останні десятиліття закон про протидію збройному насильству. Закон підтримали обидві провідні партії США, завдяки компромісу, досягнутому на тлі масових стрілянин, що відбулись останнім часом, включаючи вбивство 19 учнів і двох вчителів у початковій школі Техасу.

"Це врятує життя", - сказав Байден у Білому домі. Наводячи слова родин жертв стрілянини, президент додав: "Їхнє послання до нас полягало в тому, щоб щось зробити. Сьогодні ми зробили".

Палата представників США остаточно схвалила закон в п’ятницю, після ухвалення Сенатом у четвер. Байден підписав закони перед тим, як поїхати з Вашингтона в Європу для участі в двох самітах.

Законодавство посилить перевірку наймолодших покупців зброї, обмежить доступ до вогнепальної зброї для винуватців домашнього насильства та допоможе штатам вилучати зброю у осіб, визнаних небезпечними.

Більшість передбачених ним коштів, обсягом 13 мільярдів доларів США, сприятиме розвитку програм психічного здоров’я та шкіл допомоги.

Байден сказав, що компроміс, досягнутий двопартійною групою сенаторів, «не досягає всього, що я хочу», але «він включає дії, до яких я давно закликав, які врятують життя».

"Я знаю, що попереду ще багато роботи, і я не збираюся здаватися, але це визначний день", - сказав президент, до якого при підписанні приєдналася його дружина Джилл, вчителька.

Байден сказав, що 11 липня вони проведуть захід для законодавців та сімей, які постраждали від насильства з використанням зброї.

Байден підписав цей закон через два дні після рішення Верховного суду, яким суд скасував закон Нью-Йорка, що обмежував можливість людей носити зброю в громадських місцях.

Хоча новий закон не включає жорсткі обмеження, за які виступають демократи, такі як заборона штурмової зброї та перевірка даних для всіх операцій з вогнепальною зброєю, це найефективніший захід проти вогнепальної зброї, розроблений Конгресом з моменту введення в дію Заборони штурмової зброї з тривалим терміном дії в 1993 році.

Чи вдасться Росії втягнути Білорусь у війну? Оглядачі реагують на ракетні обстріли України

Архівне фото: Путін та Лукашенко в Москві, лютий 2022 року

25 червня з шести бомбардувальників в повітряному просторі Білорусі, Росія випустила 12 ракет по Україні, повідомляє українська військова розвідка. В розвідці вважають - мета ударів - затягнути Білорусь у війну.

The New York Times вказує - запуск ракет з білоруського повітряного простору відбувся за лічені години до зустрічі російського президента Путіна з лідером Білорусі Лукашенком.

Білоруський опозиціонер Франак Вячорка зауважив - якщо інформація про ракетні удари підтвердиться, то такі удари продемонструють, що Росія контролює територію Білорусі. Удари прагнуть спровокувати Україну до контратаки в Білорусі, щоб залучити білорусів до війни. "Білоруське військо відмовляється воювати проти України", - написав політик у Twitter.

В NYT наводять думки західних та українських оглядачів, які вважають пряму участь Білорусі у війні не вирогідною, бо це може спровокувати внутрішні конфлікти в Білорусі.

А от новини "Вишеградської четвірки" радять не забувати про роль Лукашенка у нападах Росії проти України.

"Війна має завершитись не лише військовою поразкою Росії, але і зміною режиму Білорусі", - йдеться в дописі групи у Twitter.

Оглядачі групи вказують - поки Лукашенко при владі, залишається загроза нападів на країни Балтії та Польщу з території Білорусі, зокрема йдеться про загрозу об'єднання сил Білорусі та Калінінградської області Росії для можливого нападу на Сувальський коридор.

"Прямо із путінських сценаріїв стосовно Чечні". Так відреагував британський аналітик Семуель Рамані на повідомлення про напади а також про підготовки Росією терористичних нападів в білоруському Мазирі, щоб затягнути Білорусь.у війну.

Росія прагне переконати Білорусь вступити у війну, бо російські війська потерпають від значних втрат, вказує в коментарі Express UK аналітик Марк Войджер. В липні заплановані білоруські військові навчання і "вони викликають занепокоєння, адже, на жаль, Росія та її союзники постійно використовували військові навчання, щоб замаскувати свої агресивні дії".

Більше

XS
SM
MD
LG