Актуально
Конгресмен Смiт прогнозує ставлення МакКейна до України
читати iнтерв`ю мовою оригiналу
(переглянути iнтерв`ю можна внизу)
Республіканець Кріс Сміт – один зі старожилів Конгресу. Він представляє штат Нью-Джерсі вже протягом двадцяти восьми років. Кріс Сміт є старшим членом Комітету з закордонних справ Конгресу, а також членом підкомітетів із Африки та Глобальних питань охорони здоров`я. Він є автором кількох законопроектів, що стосуються торгівлі людьми, захисту жінок проти домашнього насилля та інших, в першу чергу в галузі захисту прав людини та охорони здоров`я. Він був головою Гельсінської комісії (або Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європi - незалежної урядової установи США, яка співпрацює з ОБСЕ), а зараз є головним республіканцем в цій комісії. Протягом багатьох років Кріс Сміт відігравав помітну роль у захисті прав людини у колишньому Радянському Союзі, в Румунії, В’єтнамі, Китаї, Судані та на Кубі. Тепер він є одним із найактивніших членів Конгресу з питань України та Білорусі. Наша кореспондентка Тетяна Ворожко попросила конгресмена поділитися своїми думками та прогнозами щодо майбутньої політики США стосовно України у разі, якщо до влади прийде кандидат від Республіканської партії Джон МакКейн.
ТВ: Шановний пане конгресмене, чим, на Вашу думку, політика щодо України та регіону загалом, у разі якщо Президентом США стане Джон МакКейн, відрізнятиметься від тієї, яку впроваджуватиме інший потенційний президент Барак Обама?
КС: Сенатор МакКейн краще ніж хто-небудь інший розуміє цінність свободи. Він провів п’ять з половиною років в полоні у В’єтнамі. Він знає, що таке тортури та відмова в основних правах людини. Він це сам пережив, вистояв та глибоко співчуває пригнобленим людям.
Я думаю, що МакКейн буде дуже переконливим у впровадженні прав людини в Україні, розуміючи, що Україна - велика країна, яка має певні загрози від свого сусіда – Росії. Також ми муситимемо продовжувати будувати інституції права закону, вільної преси та допомагати у боротьбі з торгівлею людьми. Коли я працював над законопроектом із захисту свідків торгівлі людей, мене дуже занепокоїла кількість українських жінок та дівчат, яких купують та продають в рабство в Європі, США та інших країнах. Уряд України робить певні серйозні кроки, аби це подолати, але ми маємо робити більше. Це є пріоритетом для мене, і я вірю, що буде і для Джона МакКейна.
Коли МакКейн був обраний до Сенату, ми сиділи поруч в Комітеті із закордонних справ. Коли мова заходила про Східну Європу, Центральну Європу, Росію, Україну, то він демонстрував глибоке розуміння брутальності комуністичного режиму. Він розуміє, що з диктаторами треба розмовляти, але не загравати. Я завжди занепокоєний тим, коли люди вірять, що вони зможуть про все домовитися з деспотичними лідерами. Я сам провів всі 80-і роки, зустрічаюсь з лідерами Радянського Союзу, намагаючись добитися звільнення політв’язнів, дискутуючи із лідерам Української Комуністичної партії. Я вірю, що ми маємо бути на боці пригноблених, а не гнобителів.
Коли ми говоримо про Україну, то вона страждала достатньо. Згадаймо Голодомор, запроваджений Сталіним, де у найбільш плодючих районах світу від голодної смерті загинуло 8-10 мільйонів людей. Я вірю, що все це було сплановано. Ми маємо про це знати та розуміти, тому що певні речі просто не мають повторюватися. Я вірю, що стосунки з Україною мають зміцнюватися щодня.
ТВ: Серед американських політиків та політологів можна почути думку, що Україна та Грузія, а також деякі інші країни, які не становлять життєвого інтересу для Сполучених Штатів, можуть стати предметом переговорів та поступок у розв’язанні більш важливих для американців питань, зокрема, підтримки добрих стосунків із Росією? Що ви про це думаєте і чи можете ви спрогнозувати позицію МакКейна з цього питання?
КС: Я переконаний, що такого поняття як виправдані втрати не повинно існувати. Пам’ятаємо Ялту, коли Рузвельт та Черчилль фактично махнули рукою на Східну Європу, що дозволило Сталіну підпорядкувати великі земні простори та людей. Це була передача людей із однiєї неволі в іншу.
Я не вірю, що країни можуть бути предметом поступок – чи то мова йдеться про Україну, Грузію чи інші країни. Ми маємо підтримувати та розвивати серйозні стосунки з Росією, в тому числі шляхом прямих перегорів. Хоча Росія – велика країна, але ми не маємо права поступатися інтересами інших країн. До того ж вони не є нашими, щоб їх віддавати.
ТВ: Президент Буш є стійким прихильником надання Україні Плану дій з членства у НАТО. На Вашу думку, МакКейн наслідуватиме політику Буша в цьому питанні?
КС: Так, безсумнівно. Я сподіваюся, що МакКейн розділяє позицію, що чим швидше Україна вступить до НАТО, тим краще. Це допоможе створити кращий рівень оборони, а також допоможе посилити військову інтеграцію, досягти кращого рівня співробітництва між країнами-членами НАТО.
Звичайно, Росії це не подобається. Але коли їй подобалося будь-яке розширення НАТО? Вони мають зрозуміти, що як і раніше, НАТО є організацією, завданням якої є захист, а не агресія. Навіть під час військових iгор НАТО, які проводилися в розпал Холодної війни, розігрувалися сценарії потенційного наступу росіян. Сценарій оборони, а не наступу. І метою діяльності НАТО залишається захист інститутів демократії та свободи. Росіянам немає чого боятися розширення НАТО. Ми сподіваємося, що вони самі стануть більш демократичними, припинять переслідувати журналістів та дозволять в країні більше свободи.
ТВ: Наскільки зусилля організацій діаспори та інших, сформованих за національною ознакою, впливають на формулювання політики між США та країнами, які вони представлять.
КС: Цікаве питання. Ніхто раніше не питав. Організації діаспори та інші національні організації є критичним інструментом в інформуванні, мотивуванні та наданні пропозицій для законодавців США. Я весь час зустрічаюсь з представниками організацій діаспори. Вони – джерело інформації щодо того, що відбувається насправді в їхніх країнах, перебувають в контакті з друзями та родичами, знають мову та культуру та допомагають із наданням великого обсягу відповідної інформації політикам. Таким чином, коли ми зустрічаємося з іноземними політиками чи навіть диктаторами, ми набагато краще обізнані і можемо говорити правду з переконливістю. Я завжди уважно слухаю національні організації. Наприклад, під час роботи над законопроектом, присвяченому підтримці демократії в Білорусі, де я є основним автором, ми працювали з білоруськими організаціями. Коли ми працювали над законопроектом щодо торгівлі людьми, то ми мали внесок від багатьох національних організацій, наприклад, це нам допомогло дізнатися, що насправді відбувається в Україні. Співпраця з національними організаціями робить нас краще інформованими та дає змогу приймати правильні політичні рішення.
ТВ: Дякую.
Всі новини дня
- Голос Америки
- Радіо Свобода
- Reuters
Дострокові парламентські вибори в Казахстані: є повідомлення про затримання

В Астані затримують активістів у день позачергових парламентських виборів – про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик» із посиланням на місцеві телеграм-канали 19 березня.
Зокрема, місцева служба повідомляє про затримання активістки Галії Тамабаєвої. Крім того, відомо про блокування людей біля їхніх будинків у різних містах Казасхтану на тлі анонсованих акцій протесту проти дострокових виборів до мажилісу (парламенту) й місцевих масліхатів.
Цивільного активіста Амангельди Джахіна, якого влада зняла з виборів до мажилісу, затримали невідомі в масках і цивільному одязі без пояснень причин, пише telegram-канал NotExtremists.
За повідомленнями, затримано й столичного активіста Марата Мусабаєва. На опублікованому в мережі відео група поліцейських біжить у напрямку Мусабаєва. Це відео переривається словами активіста про те, що його «звичайно, затримають». Раніше у неділю він повідомив, що перебуває на набережній в Астані. За його словами, зранку ймовірні працівники сил безпеки стежили за ним від самого дому.
Раніше сьогодні про зовнішнє спостереження біля його будинку повідомив і громадянський активіст Марат Жиланбаєв, член групи зі створення опозиційної партії «Алга, Казахстан!».
Телеграм-канал Masa.media пише, що юрист Казахстанського бюро з прав людини Артур Алхастов зафіксував на відео у прямому ефірі затримання людей біля пам’ятника Кенесари-хану. За його інформацією, серед затриманих можуть бути як прихильники опозиції, так і випадкові перехожі.
Азаттик запросив інформацію у представника МВС. На момент публікації відповіді не надійшло.
Акімати відмовили активістам в Астані, Алмати, Аксаї та Костанаї у проведенні мирних акцій протесту 19 березня з вимогою визнати нелегітимними та скасувати дострокові вибори до мажилісу та масліхати.
У неділю в Казахстані відбуваються позачергові парламентські вибори, які, як очікується, зміцнять владу президента країни Касим-Жомарта Токаєва та завершать перестановки у правлячій еліті, повідомляє агенство Reuters. Вибори до нижньої палати парламенту, обраної ще за Назарбаєва, який очолював правлячу партію «Нур Отан», мали відбутися 2026 року, але Токаєв оголосив позачергове голосування.
Токаєв перейменував правлячу партію на «Аманат», втім, вирішив її не очолювати. Опитування показують, що вона, швидше за все, і збереже більшість у парламенті та становитиме ядро парламентської підтримки Токаєва. Уперше майже за два десятиліття кілька опозиційних діячів балотуються як незалежні кандидати.
Як повідомляє агенство Reuters, за даними ЦВК, до моменту закриття виборчих дільниць по країні проголосувало 54,2% виборців. Результати екзит-полу мають бути оголошені після півночі за місцевим часом, а офіційні дані будуть опубліковані в понеділок.
В матеріалі використані джерела Reuters.
Символічна зневага до ордера на арешт МКС - західні медіа про візит Путіна у Маріуполь

Приїзд президента Росії Володимира Путіна до Маріуполя після ордеру на його арешт Міжнародного кримінального суду є "символічною демонстрацією бравади Путіна", пише The Washington Post. Як вважає видання, візит до Маріуполя також створив образ Путіна як "зухвалого та непокірного" попри заяву МКС, що він несе особисту відповідальність за злочинне викрадення та депортацію українських дітей, вивезених через російський кордон.
візит дає можливість з низьким рівнем ризику дати сигнал світові, що він не сховався в Кремлі
NPR нагадує: "Маріуполь став світовим символом непокори" після тривалого захисту міста й 83-денної облоги "Азовсталі". А CNN зазначає, що місто стало "найбільшою нагородою Росії у цій війні – досі єдиним великим містом, яке вона захопила та зуміла утримати". "І все ж питання полягає в тому, чому Путін так довго чекав, щоб здійснити те, що певною мірою є очевидним піаром... Можливо, масштаб руйнування міста означав, що знадобилося стільки часу, щоб відбудувати його достатньо і створити прийнятний фон для фотосесій", вважає видання.
CNN додає: "Але якщо цей неоголошений візит готувався до того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт самого Путіна, це могло зміцнити його рішучість. Цей візит дає можливість з низьким рівнем ризику дати сигнал світові, що він не сховався в Кремлі, а також знак російським людям, які він очолює, досить молодий і енергійний, щоб самостійно їздити по місту, і сильно зосереджений на відбудови та інтеграції тих незаконно окупованих територій України до Росії".
The New York Times зазначає, що ця перша поїздка Путіна "на територію, захоплену його силами після повномасштабного вторгнення в Україну" - "дуже символічна". "Час поїздки пана Путіна можна витлумачити як зневагу до Міжнародного кримінального суду... У той час як ордер суду може вплинути на здатність пана Путіна подорожувати за кордон і посилити його ізоляцію від Заходу, Кремль заявив, що вважає ордер безглуздим і пообіцяв не співпрацювати". Також газета нагадує, що у понеділок Путін прийматиме "найважливішого союзника Москви, лідера Китаю Сі Цзіньпіна".
Час поїздки пана Путіна можна витлумачити як зневагу до Міжнародного кримінального суду
При цьому The Wall Street Journal пише: "Через день після того, як він також відвідав Крим - український півострів, окупований Москвою з 2014 року - президент Росії сигналізує про свій намір продовжувати конфлікт, який може стати тривалим". При цьому, "після невдач на полі бою минулого року пан Путін фактично зменшив свої безпосередні цілі війни, щоб утримати всі чотири території, включно з Донецьком, які Росія анексувала минулої осені, але не контролює повністю".
Москва постійно заперечує звинувачення у воєнних злочинах, описуючи їх як "фантазію", спрямовану на дискредитацію Росії, а прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков відкинув висновки МКС, нагадує NBC. "Ми не визнаємо цей суд, ми не визнаємо юрисдикцію цього суду. Ось як ми ставимося до цього", - сказав він у п'ятницю.
після невдач на полі бою минулого року пан Путін фактично зменшив свої безпосередні цілі війни
Однак "Росія не може представити це як подорож «за кордон» всупереч МКС", - сказав NBC Кейр Джайлз, консультант аналітичного центру Chatham House. "Крим і Маріуполь знаходяться в Україні, лише тимчасово окуповані російськими військами, але визнати цей факт суперечило б усьому наративу Москви про те, що вони повинні розглядатися як такі, що належать Росії, - сказав він. - Визнання того, що одноденна поїздка до Маріуполя є відвідуванням іншої країни, також означатиме визнання того, що Росія незаконно окупувала свого сусіда".
Раніше Голос Америки повідомляв, що Міноборони України назвало візит російського глави до Маріуполя поїздкою "злодія" "під покровом ночі", а численні користувачі соцмереж та оглядачі порівняли це із візитом до міста лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера у 1941 році.
- Голос Америки
Папа Франциск: молімося за народ України, що страждає від воєнних злочинів

На завершення свого недільного звернення до прочан на площі Святого Петра у Ватикані папа Франциск закликав не забувати молитися за український народ. Про це повідомляє Vatican News.
"Браття і сестри, не забуваймо молитися за мученицький український народ, який і далі потерпає від воєнних злочинів", – сказав Папа Франциск наприкінці своєї промови.
Крім того папа висловив співчуття жертвам землетрусу в Еквадорі та помолився за татів з огляду на те, що в багатьох країнах світу цієї неділі відзначають День батька.
Напередодні папа зустрівся з біженцями, зокрема українськими, які прибули до різних країн до різних країн Європи в рамках ініціативи гуманітарних коридорів, повідомляє Vatican News.
"Між вами є багато українських біженців. Їм хочу сказати, що Папа не зрікається шукати мир, не перестає покладати надію на мир і молитися за нього. Роблю це для вашої багатостраждальної країни і для інших, які страждають від війни; тут є багато людей, які втекли від інших війн", – йдеться у промові Папи Франциска, приготованій для зустрічі з біженцями.
Як повідомляв Голос Америки, у лютому Папа римський Франциск закликав лідерів країн світу докласти "конкретних зусиль для того, щоби покласти край" війні Росії в Україні, "припинити вогонь та розпочати мирні переговори".
Раніше Франциск запевнив, що готовий зустрітись із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним і додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. У січні війну Росії в Україні він назвав "злочином проти Бога та людства".
В матеріалі використані джерела Vatican News.
- Голос Америки
Приїзд Путіна в Маріуполь у соцмережах порівняли з візитом Гітлера у 1941

Візит президента Росії Володимира Путіна до Маріуполя численні користувачі соцмереж в Україні та оглядачі за кордоном порівняли із візитом лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера у 1941 році.
Лише два дні тому Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, що звинувачують його у воєнному злочині примусової депортації дітей з України до РФ. А лише три дні тому Україна відзначила роковини авіаудару росіян по будівлі Маріупольського драматичного театру, де ховалися сотні людей.
"Як і личить злодіям, Путін під покровом ночі відвідав український Маріуполь. По-перше, це безпечніше. Крім того, темрява дозволяє йому висвітлити те, що він хоче показати, і сховати місто, яке його армія повністю зруйнована, а мешканців вціліло небагато, подалі від сторонніх очей", - йдеться у заяві Міноборони України у Twitter.
"Міжнародний злочинець Путін відвідав окупований Маріуполь. Дивився на "відбудову міста".... у ночі. Напевно, щоб при світлі дня не бачити розстріляного міста, вбитого його "визволенням". Адже у темноті не видно, скільки чорних розстріляних будинків стоїть, а де замість висоток залишилася груда каміння, - йдеться у Telegram-каналі Маріупольської міської ради. - Маріуполь - це рокова помилка кривавого диктатора. Він показав справжнє обличчя "руського миру", який є російським терором та звірством. Від нього у Маріуполі загинуло понад 22 тисячі мирних, кількість жертв може бути значно вищою".
"Злочинця завжди тягне на місце злочину. Поки країни цивілізованого світу заявляють про арешт «режисера війни» (Путіна В. В.) у разі перетину кордону, організатор убивств тисяч маріупольських родин приїхав милуватися руїнами міста і братніми могилами. Цинізм і відсутність каяття", - написав у Twitter радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
Радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко опублікував у Twitter фото Адольфа Гітлера під час відвідування штабу групи армій "Південь" у Маріуполі у грудні 1941 року і дописав: "Інший диктатор також одного разу відвідав Маріуполь. Ми знаємо, чим закінчилася його історія... «Багато істориків і сучасників стверджують, що саме тут Гітлер вперше зрозумів, що війна програна» - WarHistoryOnline".
"Два фото: «Путін» на Радбезі та «Путін» у Маріуполі. Своїх чиновників він боїться більше, ніж маріупольців?", - додав Геращенко.
"Путін відвідує Маріуполь, місце одного з найжахливіших воєнних злочинів російської армії – бомбардування театру, наповненого дітьми, на якому було чітко написано слово «діти», написане російською мовою, щоб бомбардувальники не зробили того, що вони зробили тоді", - пише Кеннет Рот, колишній виконавчий директор Human Rights Watch.
Керівник московського бюро Financial Times Макс Седдон описує у Twitter одне з відео, опублікованих російськими пропагандистськими медіа: "Тут Путін, очевидно, їздить Маріуполем напівінкогніто, оскільки Марат Хуснуллін, високопосадовець, відповідальний за будівництво та реконструкцію, розповідає йому про зусилля Росії відновити те, що зруйнувала її армія".
Він додав: "Зверніть увагу, як для цього нібито спонтанного візиту до Маріуполя глибокої ночі люди, які живуть у цій квартирі, накрили для Путіна цілий стіл їжі, ніби він Санта-Клаус і просто з’являється без попередження".
"Чому вночі? Тому що вдень навіть бетоні курники Путіна та "потемкинские деревни" Шойгу виглядають так. Тут репортажів про "удобно, красиво" не вийде. Тому - вночі. Коли справжньої краси від російського окупаційного дизайну ховає темрява", - пише радника міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.
"Путін відвідує окупований, зруйнований Маріуполь. Вночі, в темряві, їде порожніми вулицями. Місцева жінка в одному з небагатьох відбудованих житлових будинків показана, щоб подякувати йому за «перемогу». Не зовсім схоже на впевнене управління", - пише головний кореспондент із закордонних справ The Wall Street Journal Ярослав Трофімов.
"Ролик російського державного телебачення про візит Путіна до Маріуполя, де «місцеві жителі» дякують йому за приїзд. Коли він проїжджає, у Москві розчищають цілі вулиці, але російське державне телебачення хоче, щоб росіяни повірили, що цей вилив вдячності є спонтанним", - пише інший кореспондент The Wall Street Journal Метью Луксмур.
При цьому чимало користувачів соцмереж висловили сумнів, що відео зняте саме у Маріуполі.
Але український телеведучий Андрій Бєдняков, уродженець Маріуполя, у коментарях до свого допису в Instagram висловив переконання у автентичності місці і героїв зйомки. "Багато пишуть, що люди ці «перевдягнені» [актори]. Я навіть не думаю, що це перевдягнені. У нас в місті були прихильники рузького світу. І слухаючи що несуть ці люди, я розумію, що в мене до них величезна злість. Саме до цих тих, хто чекає і кличе. Саме через них ми не можемо приїхати до себе на малу батьківщину. Саме через них загинули десятки тисяч людей. Саме через них зруйновано наше місто".
«Фізрук»: історія шахтаря з Донбасу, який захищає Україну. Відео
«Як тільки буде перемога, я почну заново дітей тренувати», - каже ветеран ЗСУ Андрій Аскеров. Він – шахтар-прохідник з Донбасу. У вільний від роботи час, був тренером з волейболу.
Форум