Спеціальні потреби

У США проходять лiтнi табори скаутiв-пластунiв


Літо пора відпусток і відпочинку. Кожен обирає де і як відпочивати відповідно до бюджету та власних уподобань. Члени української скаутської організації Пласт майже обов’язково відвідують літні табори. У Сполучених Штатах Пласт має три діючі літні оселі, які щороку приймають сотні пластунів. В одному з таких таборів у містечку Мідлфілд штату Огайо побував Зореслав Байдюк.


Оселю «Писаний камінь» пластова станиця Клівденда придбала у 1964-му році, насамперед для місцевих пластунів. Сьогодні на табори сюди приїжджають діти з різних куточків Америки. Від Чикаґо та Детройта, до Вашингтона та Філадельфії. Колись тут була ферма на якій нічого не змінювали. Адже, як розповідає голова таборової комісії Марко Бей, ідея Пласту полягає у вихованні молоді у дусі єднання з природою:

«Діти вчаться жити в природі. Ми хочемо, щоб це була примітивна оселя. Це не є оселя для відпочинку».

Протягом трьох тижнів хлопці та дівчата живуть у лісі. Новаки та новачки віком від шести до одинадцяти років живуть у примітивних приміщеннях. Старші юнаки та юначки від дванадцяти до вісімнадцяти років – у наметових таборах. За дітьми доглядають, вчать і виховують старші пластуни, як правило студентського віку. Перед тим як їм дозволяють стати провідниками вони проходять спеціальний вишкіл.

Маркіян Кузьмович вже кілька років приїжджає за тисячу кілометрів зі штату Род-Айленд. Ще вісім років тому Маркіян сам був юнаком у «Писаному камені» і вчився будувати браму при вході до табору. Тепер він передає набутий за роки членства у Пласті досвід молодшому поколінню:

«Щороку ми їх вчимо, як безпечно в'язати такі структури».

Будівництво брами – традиція, яка передається через покоління пластунів по всьому світі, під час якої хлопців та дівчат вчать співпрацювати з іншими.

Після двох тижнів таборування в оселю приїжджають батьки, для яких пластуни готують спеціальну мистецьку програму «День пластуна». Розвиток творчих здібностей – один з принципів виховання пластунів.

Пласт був створений у Західній Україні у 1911-му році, на зразок британських скаутів. На відміну від багатьох подібних організацій світу членом Пласту можна залишатися усе життя. Мешканець Чикаґо Андрій Дурбак у Пласті вже 50 років. Членами організації є вся його родина. Донька та син працюють вихователями. І пан Андрій цим пишається:

«Це мене дуже радує, тому що вони знаходять в цьому багато задоволення і роблять добро».

З такою думкою погоджується його донька Калина: «Я вірю, що Пласт нас навчить вірити в Бога і в Україну, допомагати іншим, слухати пластових законів і проводу».

Християнська мораль – один з ідеологічних принципів Пласту. Щонеділі під час таборів в оселі «Писаний камінь» відбувається Служба Божа. Організація не робить розмежування на релігії. Настоятель церкви святого Андрія у місті Парма, що в штаті Огайо, отець Ігор Касіян каже, що головною умовою є віра в Бога:

«Нашим завданням сьогодні є об’єднати всі християнські віросповідання в єдиний український рух, аби ми розуміли, що ми і християни, і українці, не залежно від того, чи ми католики, чи православні. Завданням церкви є дати основи християнської моралі. Аби діти виховувалися у християнському дусі, бо це є майбутнє і нашої української держави, і нашої української громади тут в Америці, і нашої церкви».

У США Пласт сформувався після Другої світової війни. Організація має лише одного оплачуваного працівника на всю країну. Всі вихователі та адміністрація працюють добровільно. Мета Пласту – сприяти всебічному патріотичному вихованню української молоді. Літні табори – кульмінація діяльності організації. Робота з молоддю триває протягом усього навчального року. Методом гри у суспільну організацію у юних пластунів розвивають дисципліну, активність та прагнення нести добро – якості необхідні майбутнім лідерам суспільства. А для дітей української діаспори Пласт став ще й місцем об’єднання навколо мови, культури та історії Батьківщини.

Марко Бей зазначає: «Стати звичайним громадянином Америки дуже легко. Вони б могли цілком перейти на англійську мову, якщо б хотіли. Але тоді вони б не мали чогось іншого, чогось спеціального, що їх відрізняє від їхніх друзів у щоденній школі. І вони це відчувають».

Саме за цим розумінням батьки приводять дітей у Пласт із самого дитинства. Для малюків віком до шести років у «Писаному камені» діє табір «Пташата», які проводять в оселі тиждень разом з батьками.

І якщо раніше до Пласту приходили діти попередніх хвиль імміграції, то останнім часом все більше новоприбулих іммігрантів записують своїх дітей у цю організацію. З майже двохсот дітей у «Писаному камені» цього літа приблизно чверть – діти новоприбулих.

Цього року, після багатьох років кампанії за міжнародне визнання, український Пласт прийняли до всесвітньої скаутської організації, чому раніше заважала відсутність власної держави.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG