Спеціальні потреби

Актуально

Війна може збільшити шанси Грузії приєднатися до ПДЧ

Після нападу Росії на Грузію зросли шанси останньої бути запрошеною до НАТО. Таку думку висловлюють українські експерти із застереженням: якщо реакція Заходу на російську агресію буде адекватною.

Поки в Грузії лунають останні вибухи, а сторони конфлікту уточнюють цифри втрат, світові мас-медіа узялися підбивати підсумки цієї п`ятиденної війни – першої міждержавної війни, яка потрясла пострадянський простір. Хто переміг і хто переможений, хто виграв у військовому протиборстві і хто – в інформаційному? Серед тем, які обговорюють експерти, – наслідки збройного конфлікту для перспектив членства Грузії в НАТО. Чи російська агресія змусить держави-члени Альянсу поквапитися із запрошенням Грузії? Чи, навпаки, війна, продемонструвавши нестабільність країни, відлякає благополучний Захід? Українські експерти схиляються до першого варіанту відповіді. Напад Росії на Грузію збільшив шанси останньої бути запрошеною до Плану дій щодо членства в НАТО, – стверджує експерт з проблем воєнної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак:

«З моєї точки зору, зараз у тих країн Європи, які були проти приєднання Грузії і України до ПДЧ, буде менше аргументів. Тому що основний був аргумент у Німеччини і Франції, що загрози немає, немає про що говорити і не треба загострювати ситуацію. А тепер ситуація загострена. Однак Росія, вигравши цей бій в Грузії і посиливши свої позиції, програла інформаційну війну у світових засобах масової інформації, це очевидно, тому що весь світ вважає, що Росія почала заздалегідь сплановану війну з метою змінити режим в Грузії.

Тепер всі побачили, що є загроза, і ця загроза, за принципом доміно, може перекинутись на Крим. Тобто ситуація вже спровокована, напруга вже виникла, і немає такого аргументу, що приєднання до Плану дій щодо членства загострить ситуацію. Її вже нема куди загострювати. Вона вже загострена до межі, і тому у противників приєднання Грузії і України до ПДЧ менше аргументів з точки зору безпеки».

Відповідаючи на це ж запитання – чи пришвидшить війна просування Грузії в НАТО, інший експерт з проблем міжнародної безпеки Євген Жеребецький висловлює сподівання на інстинкт самозбереження Заходу:

«Це складне питання. Усе залежить від того, наскільки перелякані німці з французами і взагалі західний світ. І взагалі – чи існують якісь домовленості Америки з Путіним щодо Грузії закулісні, про які говорять. Мені здається, якщо на Заході, зокрема в Німеччині і Франції, мислять реально, то вони мають розуміти, що Росія не спиниться на цьому. Це перша проба – як Європа зреагує на це. Якщо Захід це проковтне, то наступною буде Україна. А тоді можна махати ядерною дубинкою, нафтовою, газовою і змушувати Європу закривати очі на речі, на які очей не можна закривати. Особисто я надіюся все ж таки на здоровий глузд, що негайно нададуть ПДЧ грузинам. Бо в іншому випадку ситуація просто буде неконтрольована. І наслідки можуть бути страшні для цілого світу».

Втім, нагадує експерт, Захід уміє й дивитися крізь пальці на «пустощі» Росії – геноцид у Чечні чи ув`язнення Ходорковського. Тому можливі різні варіанти, каже Жеребецький:

«Усі думають, що агресор є, але давайте робити вигляд, що нічого не сталося, бо нас не б`ють. Але ж цей дзвін не по комусь дзвонить, він дзвонить по тобі».

А тим часом українські видання цитують слова Генерального секретаря НАТО Яапа де Гооп Схеффера, який зазначив:

«Війна не означає, що Грузія обов`язково позбудеться можливості вступити до Альянсу, однак вона не підвищила її шансів».

Всі новини дня

Полонені американці "молились про смерть", під час жорстокого вивезення з України

Американці Енді Гейн та Алекс Друке прибули до готелю TWA в Нью-Йорку, 23 вересня 2022 року

Навіть після трьох місяців ув’язнення, яке включало погрози стратою, фізичні тортури, одиночне ув’язнення та позбавлення їжі, саме поїздка на свободу ледь не зламала Алекса Друке, ветерана американської армії, звільненого минулого тижня разом з дев’ятьма іншими в’язнями, які пішли допомагати Україні захищатись від російських загарбників.

Руки зв'язано, голову закрито поліетиленовим пакетом, а пакувальна стрічка, що тримала його, закріплена настільки міцно, що на лобі з’явилися рубці. Друке сказав, що він і його співвітчизник, американський в’язень Енді Гейн, дійшли до межі під час транзиту в різних машинах зі східної України до аеропорту в Росії, оточеного озброєною охороною.

«Через те, крізь що ми пройшли, і всі ті часи, коли думали, що можемо померти, ми змирилися з тим, що можемо померти, ми були готові померти, але та поїздка була єдиним разом, коли кожен із нас окремо молився про смерть щоб покінчити з цим", - сказав Дрюке в інтерв'ю Associated Press у п'ятницю.

«Психічні та емоційні тортури останніх 24 годин у полоні були найгіршими», — сказав він.

40-річний Друке одужує: набряки на голові зменшуються, і він намагається відновити частину з 13,6 кг, які, як він вважає, втратив через неправильне харчування. Але жахливі спогади залишилися, і він не знає, що буде далі, окрім спроби привернути увагу до інших полонених, які залишаються в руках Росії.

"Війна не закінчилася", - сказав він, в інтерв’ю в будинку, де він живе зі своєю матір'ю та іншими родичами в Тускалузі.

Алекс Друке нещодавно звільнений після трьої місяців в російському полоні, під час інтерв'ю в будинку в Алабамі, 30 вересня 2022 року
Алекс Друке нещодавно звільнений після трьої місяців в російському полоні, під час інтерв'ю в будинку в Алабамі, 30 вересня 2022 року

Друке та Гейн, 27-річний військовий ветеран з Алабами, були серед сотень американців, які вирушили в Україну, щоб допомогти у боротьбі з Росією.

9 червня їх захопили під час, за словами Дрюке, розвідувальної місії, пов’язаної з українським інтернаціональним легіоном, що складається з іноземних добровольців.

"Усім іншим вдалося безпечно повернутися на базу", - сказав він.

Російські солдати відвезли двох чоловіків до свого табору, а потім до Росії для «інтенсивного допиту». Друке відмовився надаватіи подробиці, але сказав, що поводження було жорстоким.

"Кожне з наших прав людини порушили, - сказав він. - Нас катували”.

За його словами, чоловіків повернули в Україну на "чорний об’єкт" в Донецьку, де ще майже місяць допитували. Зрештою їх відправили в ізолятор колишньої української в’язниці. Там Друке та Гейна змусили записувати пропагандистські заяви на російську відеокамеру з солдатами в кімнаті.

«З позитивного боку, інколи вони клали нас у шафу, зв’язаних і із зав’язаними очима … поки чекали на появу якогось репортера, і ми з Енді могли пошепки поговорити кілька секунд і дізнатись як справи один в одного, - сказав він. - Тоді ми вперше поговорили за кілька тижнів”.

Зрештою, після тижнів ув’язнення, яке включало численні загрози, стало очевидно, що щось насувається — чи то звільнення, чи то переведення до в’язниці, чи страта, — сказав Друке, який вступив до резерву армії США після терористичних нападів у вересні 11, 2001 року і провів дві дислокації в Іраку.

Ми знали, що щось відбувається, тому що наш звичайний розпорядок змінився, і вони змусили нас забрати всі особисті речі з камери", - сказав він.

Але навіть тоді психічні тортури тривали, сказав він. «Один з охоронців кілька разів сказав: «Я майже впевнений, що вас, хлопці, стратять», — сказав він.

Натомість вони були частиною групи з 10 чоловіків, яких було звільнено 21 вересня за угодою, укладеною за посередництва Саудівської Аравії. Разом з ними були звільнені інші вихідці з Хорватії, Марокко, Швеції та Великої Британії.

За його словами, ніхто не розслаблявся, доки літак не піднявся в повітря, а чиновник із Саудівської Аравії не пояснив, що відбувається. Приземлившись у Нью-Йорку після польоту з Саудівської Аравії, Друке сказав, що його та Гейна зустрів представник Міністерства внутрішньої безпеки з офісу, який розслідує воєнні злочини.

Співробітники преси з внутрішньої безпеки не відповіли відразу на електронний лист із проханням прокоментувати, але слідчі ООН з прав людини заявляють, що українські військовополонені, схоже, стикаються з «систематичним» жорстоким поводженням з боку росіян, включаючи тортури.

МАГАТЕ просить Росію роз'яснити, що сталось з директором ЗАЕС - Reuters

Архівне фото: Запорізька АЕС

МАГАТЕ звернулось до Росії за роз'ясненнями стосовно генерального директора Запорізької АЕС Ігоря Мурашова.

"Ми звернулись до російської влади із запитом про роз'яснення", - наводить Reuters слова представника МАГАТЕ у відповідь на питання видання.

Українська компанія "Енергоатом" заявила, що Мурашова затримали російські окупанти.


"У п'ятницю, 30 вересня 2022 року, близько 16:00 генеральний директор Запорізької АЕС Ігор Мурашовбув затриманий рашистським патрулем дорогою від станції до Енергодару. Автівку зупинили, його самого силоміць затримали та із зав‘язаними очима відвезли в невідомому напрямку. Наразі немає інформації щодо місця перебування Ігоря Мурашова та його долі", - написав президент ДП НАЕК "Енергоатом" Петро Котін в Telegram.

В "Енергоатомі" заявили, що затримання Котіна створює небезпеку експлуатації найбільшої в Європі атомної електростанції і звернулись до Росії із вимогою негайно звільнити керівника станції.

“Фальшиві референдуми – ознака страху Росії перед українським контрнаступом” – міністр закордонних справ Латвії. Ексклюзивне інтервʼю

Незаконна спроба анексії окупованих територій України – свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці грузинської служби «Голосу Америки» Еці Маґалдадзе.

Яке юридичне значення мають псевдореферендуми та спроба анексії – юристи-міжнародники. Відео

США та союзники України в один голос заявляють – ніколи не визнають так званих референдумів чи спроб Росії анексувати українські території. Чи має цей процес будь-яке юридичне значення – розбиралася Наталія Леонова.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо України. США винесуть її на Генеральну Асамблею наступного тижня

Під час голосування щодо резолюції в Раді Безпеки ООН 30 вересня 2022 року посол Росії в ООН Василь Небензя єдиний був проти, як і на цьому фото від  25 лютого 2022 року, зробленому через два дні після нападу Росії на Україну.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка засуджує проголошену Москвою анексію частини України. За резолюцію, внесену yп'ятницю Сполученими Штатами та Албанією проголосувало 10 країн, Індія, Китай, Бразилія та Габон утрималися.

Держсекретар Ентоні Блінкен ще перед голосуванням в п’ятницю заявив, що наступного тижня США та Албанія винесуть резолюцію на голосування в Генеральній Асамблеї, яка складається з 193 членів, і де не діє право вето.

«Якщо Росія заблокує Раду Безпеки у виконанні своїх обов'язків, ми попросимо Генеральну Асамблею ООН, де кожна країна має право голосу, чітко дати зрозуміти, що перекроювати кордони силою неприйнятно», – сказав Блінкен.

Раніше президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію чотирьох частково окупованих Росією регіонів України, які складають 15% території України. Як зауважують оглядачі, це – найбільша анексія в Європі з часів Другої світової війни. Цей крок рішуче відкинули західні країни і навіть багато близьких союзників Росії.

Посолка США Лінда Томас-Грінфілд представила резолюцію, що закликала не визнавати жодних змін статусу Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей України та зобов'язувала Росію вивести свої війська.

У залі ради вона стверджувала, що спроба анексії території суверенної нації суперечить основоположним принципам Організації Об’єднаних Націй, і сказала, що Путін на Червоній площі святкує «це явне порушення міжнародного права» концертом. Київ і західні лідери засудили «референдуми», що проходили «під дулом зброї», як фальсифікацію.

Посол Росії в ООН Василь Небензя, який єдиний підняв руку, голосуючи проти резолюції, стверджував, що окуповані Росією регіони самостійно вирішили бути частиною Росії.

«Повороту назад не буде, як намагається нав’язати сьогоднішній проект резолюції», – сказав Небензя.

Китай висловив занепокоєння щодо «тривалої та розширеної кризи» в Україні.

Представник Пекіна в ООН Чжан Цзюнь стверджував, що "суверенітет і територіальна цілісність усіх країн повинні бути захищені", але "законні проблеми безпеки" країн також слід сприймати серйозно.

Посол України в ООН Сергій Кислиця заявив, що «самотня рука» представника Росії, піднята проти резолюції, «знову засвідчила ізоляцію Росії в її відчайдушних спробах заперечити реальність і наші спільні зобов’язання, починаючи зі Статуту ООН».

«Представник Путіна пішов слідами свого господаря в Москві, де сьогодні було організовано лялькову виставу, яка намагався заперечити очевидне – що агресивний і авантюристський режим у Росії прямує до неминучої поразки», – сказав Кислиця.

Він нагадав, що у п’ятницю щонайменше 30 мирних жителів загинули та 88 були поранені внаслідок російського обстрілу Запоріжжя.

«Росія продовжує свою геноцидну практику вбивства українців, тортур і утисків на окупованих територіях. Тому єдиний спосіб зробити так, щоб усі українці на всій суверенній території України почувались у безпеці та під захистом своєї держави – повернути українські прапори на всій території окупованого Донбасу, півдня України та Криму», – сказав Кислиця.

За його словами, Україна має повне право звільнити свої території та людей і буде продовжувати це робити, незалежно від слів і вчинків Росії.

«Самотнє негативне голосування в ганебній реальності РБ ООН: якщо Рада не може виконати свій мандат разом з Росією, вона повинна діяти без неї. Фальшиві референдуми є елементами агресії, всі, хто причетний до організації чи проведення цього фарсу, будуть притягнуті до відповідальності», – наголосив Кислця у своєму твіті.

У повідомленні було використано інформацію агентства Reuters.

Більше

XS
SM
MD
LG