Спеціальні потреби

Як теракти 11-го вересня змінили життя американців


У теракті 11-го вересня загинуло майже три тисячі людей. Більшість з них – у вежах-близнюках Світового торговельного центру. Теракт назавжди змінив південну частину Мангеттена та життя багатьох людей. Цими днями було встановлено перша сталева колонна майбутнього меморіалу та музею пам’яті загиблих 11-го вересня. Колона постала на місці зруйнованої північної вежі торговельного центру. Джо Деніелс, президент меморіального музею, каже, що незабаром на території, де стояли вежі, з’являться два каскадних водоспади:

«Ми намагались відобразити порожнечу. Ми викарбуємо імена загиблих, люди зможуть прийти і побачити де саме стояли вежі-близнюки. Їх не можна відбудувати, а головне, – не можна повернути тих, хто пішов із життя».

Проект має бути завершений до 2011-го року – десятої річниці атак, а поки що Товариство родин загиблих навпроти колишнього торговельного центру відкрило тимчасовий музей, куди кожного року приходять десятки тисяч людей. Волонтер музею Діна Лафонд каже:

«Я змогла повернутися сюди лише через чотири роки. Спочатку говорила, що ніколи до кінця життя не зможу прийти сюди».

Переважно Діна працює гідом для груп відвідувачів. І під час своїх турів кожного разу розповідає історію життя своєї доньки – Жанет Лафонд-Менічіно, художницю з майстернею на 94-му поверсі торговельного центру. Жанет – одна із тих, хто загинув під час атак.

Чоловік Діни помер через дев’ять місяців після трагедії. Тепер вона живе одна в оточенні робіт її доньки. Вдома Діна буває рідко. Два дні на тижні вона виконує офісну роботу. Все своє життя захоплювалачь танцями та співом. Нині Діна виступає з любительською трупою у центрах для людей похилого віку. Тільки завдяки тому, що вона постійно чимось зайнята, вона має надію та віру у майбутнє:

«А що мені залишається робити, плакати? Треба жити кожним днем. Слава Богу, я знайшла ці місця, де я можу співати та танцювати. Звичайно, ненависть до тих, хто вбив невинних людей, залишилася. Однак це треба стерти з пам’яті і молитися Богові, щоб цього ніколи більше не сталося. А ще я маю надію, що ці люди схаменуться та зрозуміють, що вони накоїли».

Нещодавно Лафонд та її інша донька Аніта записали свої спогади про Жанет, що стане частиною проекту «СторіКор» – аудіоархіву при Меморіальному музеї атак 11-го вересня, який має відкритися через три роки. Діна каже, що планує продовжити працювати гідом:

«Мені здається, що є такі люди, які втратили своїх близьких і не можуть продовжувати нормально жити. І якщо я скажу їм, що страшно сумую за своєю донькою, то стаю зовсім іншою людиною. Вона постійно зі мною, я ніколи її не забуду і вона – моє натхнення. Без таких позитивних думок, я справді втратила б розум».

Центральним елементом меморіального комплексу стане Вежа Свободи. Критики проекту твердять, що споруда уособлюватиме страх, у свою чергу її розробники кажуть, що вона стане символом відродження.

Своїми думками про те, як події 11-го вересня змінили життя пересічних американців з «Голосом Америки» поділились перехожі на вулицях американської столиці:

- «У мене подвійне громадянство - французьке і американське. Я завжди себе вважала француженкою, аж до 11-го вересня 2001-го року. А після того дня, якби я була молодшою, я би, напевно, записалася на війну, боротися проти Бін Ладена, бо я почала усвідомлювати, що моє серце тут».

- «Мені сумно. Я сподіваюсь, що таке не повториться, бо ми втратили багато людей 11-го вересня. Я мусила евакуюватись з роботи, такий хаос тут панував. Я молюся, щоб світ був більш щасливий і ми мали можливість замислитися над долею тих, хто загинув, а також про їхні родини і друзів. Я хочу, щоби у світі запанував мир, і щоб ми мали краще життя тут у США».

- «Цей день залишив незабутній слід у моєму житті. У мене була успішна кар’єра в приватному секторі. Але напад 11-го вересня надихнув мене як і багатьох моїх знайомих думкою, що я можу тепер зробити, щоб світ став кращим. Я вирішив, що буду займатися роботою у благодійних організаціях або уряді, щоб зробити світ кращим для американців і для решти людей. Отже я вступив у благодійну групу, діяльність якої сприяла економічному розвиткові країн карибського басейну».

- «Це була катастрофа, і надіюсь, що вона не повториться. Думаю, що люди тепер більш пильні, ніж були тоді. Вони цікавляться, коли бачать підозрілу поведінку. Отже ця подія змінила Америку, особливо коли йдеться про питання безпеки».

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG