Спеціальні потреби

Актуально

Питання Голодомору викликало скандал в ООН

Постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін обвинуватив уряди України, Сполучених Штатів і Великобританії в спробах політизувати гуманітарні і історичні питання, пов’язані з голодом в Україні в 1932-33 років. Виступаючи у вівторок на брифінгу в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, російський постпред також назвав «брехливою» заяву Міністерства закордонних справ України від 23-го жовтня, у якій українська сторона обвинуватила Росію у тому, що та перешкоджає розгляду в ООН питання про Голодомор.

Нагадаємо, що президент Ющенко вже неодноразово закликав міжнародну спільносту – востаннє у вересні з трибуни Генасамблеї ООН – визнати, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом проти українського народу. За оцінками українських і багатьох західних істориків, Голодомор забрав життя від 7 до 10 мільйонів людей.

Російські історики уважають, що голод в ті роки охопив не лише Україну, але й Поволжя, Казахстан, окремі райони Сибіру і Уралу, а також інші регіони Радянського Союзу. Посол Чуркін підкреслив, що сталінська політика колективізації була скерована проти кулаків незалежно від їхньої національності. «Сталінський режим був оснований на марксизмі, який розділяв людей за класовою, а не національною, ознакою», -- сказав він.

У заяві українського МЗС від 23 жовтня, зокрема, говориться: «Російська Федерація, використовуючи важелі впливу постійного члена Ради Безпеки ООН, шляхом відкритого тиску і шантажу, намагається позбавити країну-члена ООН права включити важливе для неї питання до порядку денного ООН... Такі дії суперечать букві і духу Статуту ООН, а також правилам процедури Генеральної Асамблеї.»

«Все це неточно і неправда,--заявив постпред Чуркін, коментуючи заяву українського МЗС. –Процедури і правила Генеральної Асамблеї абсолютно очевидні. У країни-члена ООН немає права просто включити питання до порядку денного Генасамблеї—цим займається Генеральний Комітет.»

Однак Генеральний Комітет так й не ухвалив рішення щодо цього, оскільки, за словами посла Росії, делегації США і Великобританії перешкоджали нормальній праці Комітету. Пан Чуркін заявив, що американські і британські дипломати, усвідомивши, що резолюція про Голодомор не набере необхідної кількості голосів, двічі -- 17 вересня і 23 жовтня -- «в грубій формі» зривали засідання Генерального Комітету, які відбуваються за зачиненими дверима, використовуючи при цьому «фізичну обструкцію» і інші «форми боротьби футбольних болільників». Постпред Чуркін також відкинув обвинувачення в тиску і шантажі, заявивши, що Росія проводила в ООН таку ж саму роботу з цього питання, як і Україна.

Представник американської місії при ООН Патрик Вентрелл заперечив обвинувачення російського дипломата, заявивши в бесіді з кореспондентом російської служби Голосу Америки, що «США завжди дотримуються процедури і правил, що регулюють діяльність Генеральної Асамблеї». Пан Вентрелл підкреслив, що в даному питанні Сполучені Штати підтримують Україну, і висловив розчарування позицією Росії.

Заперечив надану російським послом версію подій і постійний представник України при ООН Юрій Сергеєв. В ексклюзивному інтерв’ю російській службі Голосу Америки він надав наступну хронологію подій 23 жовтня: «Цього дня перед засіданням Генерального Комітету до нас звернулись посол Єгипту, посол Камеруну, і заступник посла Великобританії. Вони закликали нас не наполягати на розгляді питання в цей день, а надати можливість продовжити консультації з тим, щоб знайти компроміс. Наша відповідь була простою: ми внесли питання до порядку денного, а ви, як члени комітету, вирішуйте, що робити далі. (Україна не є членом Генерального Комітету). Ми не можемо заперечувати проти ваших побажань. Вони пішли до голови, куди за хвилину-другу була запрошена і моя делегація. Посол Єгипту запропонував голові Генеральної Асамблеї продовжити консультації з нашого питання. Я дав згоду, і голова сказав «добре». В цю мить заходить російський посол Чуркін, і починає перепалку, обурливо вимагаючи почати голосування. Ми погодилися, і всі повернулися до зали. Першим, хто почав блокувати засідання, був сам Віталій Іванович Чуркін. Його помічники підбігали до голови, вказували на щось в порядку денному... В результаті засідання закрилося, так і не розпочавшись. При чому тут американці, яких не було серед ініціаторів продовження консультацій, я ніяк не можу зрозуміти».

Постпред Чуркін також заявив на брифінгу, що українське керівництво використовує «історичну гуманітарну трагедію в політичних цілях, щоб посіяти міжнаціональну ворожнечу, розсварити два братських народи, український і російський, і в цьому контексті вирішити утилітарні політичні завдання, в тому числі відвернути увагу власного народу від політичної і економічної кризи, в якій опинилася Україна».

Постпред України Сергеєв, зі свого боку, заявив, що для його делегації питання про Голодомор—це «питання морального вибору». За його словами, вшановуючи пам’ять жертв Голодомору, «ми демонструємо, наскільки небезпечною може бути політика тоталітарного режиму». Посол Сергеєв нагадав також, що голод 30-х років був охарактеризований як «геноцид українського народу» ще «про-російськи налаштованим» президентом Леонідом Кучмою. Дипломат закликав також не пересмикувати зміст цього терміну, уточнивши, що під «українським народом мається на увазі вся полі-етнічна сукупність» людей, що мешкали на Україні.

Віталій Чуркін на брифінгу зазначив, що Росія не заперечує трагедію України. «Навіть якщо невелика частина українського народу уважає голод 30-х років національною трагедією, то ми маємо з повагою ставитися до цього», -- сказав він, але додав, що розмови про «геноцид проти українського народу викликають в Росії відторгнення».

«Історики мають розбиратися в цьому, -- заявив посол Чуркін. -- Ми маємо пом’янути жертв голоду і не політизувати це питання». Однак, якщо російський посол Чуркін говорив про те, що дії Києва створюють «певне тло для героїзації українських нацистів», український постпред Сергеєв висловив особливе занепокоєння тим, що в Росії в останній час відбувається «звеличування Сталіна».

Питання щодо резолюції про Голодомор, як і раніше, лишається на порядку денному Генерального Комітету Генасамблеї ООН. Наразі невідомо, коли може відбутися його розгляд.

(переклад зроблений на підставі матаріалу кореспондента Російської служби Голосу Америки Михайла Ґуткіна)

Всі новини дня

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

США та Росія використали "лінію деконфліктної ситуації" лише раз з початку війни РФ в Україні - Reuters

Будівля Пентагону, США

ВАШИНГТОН, 28 листопада (Reuters). Лінія зв’язку, створена між військовими Сполучених Штатів і Росії на початку війни Москви проти України, наразі була використана лише один раз, повідомив Reuters офіційний представник США.

Чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що Сполучені Штати ініціювали дзвінок через “лінію деконфліктної ситуації”, щоб повідомити про свою стурбованість щодо російських військових операцій поблизу критичної інфраструктури в Україні.

Reuters першим повідомляє про використання “лінії деконфліктної ситуації” поза тестуванням.

Інформацію обмежено щодо конкретного інциденту, який призвів до дзвінка на лінію, яка з’єднує Європейське командування збройних сил США та Центр управління національною обороною Росії.

Офіційний представник відмовився уточнювати, але сказав, що її не було використано, коли ракета впала в Польщі 15 листопада, убивши двох людей. Ймовірно, вибух спричинила українська ракета протиповітряної оборони, але остаточну відповідальність несе Росія, оскільки вона почала війну наприкінці лютого, заявили в НАТО.

Хоча офіційний представник США відмовився уточнити, яка саме діяльність Росії викликала тривогу в США, були публічно визнані інциденти, пов’язані з бойовими діями Росії навколо критичної української інфраструктури.

Сюди входять російські операції навколо Запорізької АЕС України, найбільшої в Європі, яка перебуває під контролем Росії.

Україна також висловила занепокоєння, що Росія може підірвати Новокаховську дамбу, яка стримує величезне водосховище на півдні України. Прорив дамби призведе до затоплення населених пунктів, включно з обласною столицею Херсоном, яку українські війська відбили 11 листопада.

Зв'язок між США та Росією перебуває в центрі уваги з початку вторгнення Росії до її сусіда, враховуючи серйозний ризик того, що прорахунок будь-якої сторони може спричинити прямий конфлікт між державами, які мають ядерну зброю.

КІЛЬКА МЕТОДІВ ЗВ’ЯЗКУ

“Лінія деконфліктної ситуації”— це лише один із кількох способів спілкування військових США та Росії.

Інші військові канали включають нечисленні переговори на високому рівні між міністром оборони США Ллойдом Остіном і міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Вищі генерали США та Росії, генерал армії США Марк Міллі та російський генерал Валерій Герасимов, також двічі розмовляли з початку війни, повідомили в його офісі.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван і директор ЦРУ Білл Бернс також контактували з російськими офіційними особами.

Проте відносини між США та Росією знаходяться на найнижчому рівні з часів холодної війни, і Державний департамент США заявив у понеділок, що Москва відклала переговори в Каїрі, спрямовані на відновлення інспекцій щодо ядерної зброї. У російському МЗС підтвердили перенесення переговорів. Жодна сторона не вказала причини.

Відповідаючи на прохання прокоментувати "лінію деконфліктної ситуації", Пентагон лише сказав, що він зберіг кілька каналів для «обговорення критичних питань безпеки з росіянами під час надзвичайної ситуації з метою запобігання прорахункам, військовим інцидентам і ескалації».

«Нас надихають нещодавні розмови високого керівництва Міністерства оборони з російськими колегами, і ми вважаємо, що продовження діалогу має вирішальне значення», — заявив речник Міністерства оборони.

Ні посольство Росії у Вашингтоні, ні міністерство оборони в Москві не відповіли на запити про коментарі.

НЕ ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ ДЛЯ «СКАРГ».

Коли про це було оголошено в березні, Пентагон заявив, що “лінію деконфліктної ситуації” створено, щоб уникнути будь-яких випадкових зіткнень у повітряному просторі НАТО чи на землі.

«Це не створене як універсальна лінія скарг, де ми можемо просто взяти телефонну трубку та висловити занепокоєння щодо того, що Росія робить в Україні», — сказав тоді високопоставлений чиновник оборони США.

Під час холодної війни Сполучені Штати та Радянський Союз підтримували такі гарячі лінії на різних рівнях.

Олександр Вершбоу, колишній посол США в Москві та колишній високопосадовець Пентагону та НАТО, сказав, що ця “лінія деконфліктної ситуації” мала зосередитися на щоденних операціях - на відміну від більш стратегічних розмов між високопосадовцями, такими як Міллі та Герасимов.

Вершбоу провів порівняння з набагато активнішою лінією розв’язання конфлікту в Сирії, де збройні сили США та Росії іноді діють в одному повітряному просторі чи місцевості.

«Ми бачили це в Сирії, де наявність прямого оперативного каналу може принаймні прояснити наміри під час ситуації, що швидко розвивається, коли, можливо, Вашингтон спить», — сказав Вершбоу Reuters.

“Лінія деконфліктної ситуації” перевіряється двічі на день із розмовами російською мовою, повідомив Reuters офіційний представник США. За словами чиновника, російськомовний представник Європейського командування США ініціює ці дзвінки з Вісбадена, Німеччина.

Вісбаден також є місцем розташування нової Групи сприяння безпеці Пентагону в Україні (SAG-U), яка дистанційно підтримує захист київського уряду від російських військ.

Посадовці США на умовах анонімності раніше говорили, що на початку конфлікту вважалось, що лінію можуть застосувати, якщо Сполученим Штатам знадобиться евакуювати американців з окупованої Росією території України.

Один посадовець припустив, що це також могло бути використано, якщо російський винищувач переслідував український літак у польському повітряному просторі або якщо російська ракета перетнула б повітряний простір НАТО.

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:15 0:00

«Я очікую, що одне із послань зустріч міністрів закордонних справ тут, у Бухаресті, це потреба в подальшому посиленні постання як систем ППО, так і запах частин, навчання та боєприпасів», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Треба готуватись до нових атак Росії по енергетиці України - Столтенберґ. Генштаб ЗСУ каже, що російська авіація вже напоготові

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Росія відклала обговорення зі США щодо ядерного роззброєння

Архівне фото: запуск ракетної системи в рамках тесту міжконтинентальних балістичних систем, Росія 2021 року

28 листопада (Reuters) – Росія відклала переговори щодо ядерної зброї зі Сполученими Штатами, які мали відбутися цього тижня в Каїрі, повідомив Державний департамент США в понеділок, жодна сторона не повідомила причину відтермінування.

Офіційні особи двох країн мали зустрітися в єгипетській столиці з 29 листопада по 6 грудня, щоб обговорити відновлення інспекцій у рамках Нового договору про скорочення ядерних озброєнь СНО, перемовини, яки призупинились в березні 2020 року через пандемію COVID -19.

"Російська сторона поінформувала Сполучені Штати, що Росія в односторонньому порядку відклала зустріч, і заявила, що запропонує нові дати", - йдеться в заяві речника Держдепу.

Прес-секретар сказав, що не може надати додаткової інформації, але сказав, що Вашингтон «готовий призначити дату якомога раніше, оскільки відновлення інспекцій є пріоритетом для підтримки договору як інструменту стабільності».

У МЗС Росії, у відповідь на запитання, підтвердили перенесення переговорів.

Новий Договір СНО, який набув чинності в 2011 році, обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які можуть розгорнути Сполучені Штати і Росія, а також розгортання наземних і підводних ракет і бомбардувальників для їх доставки.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков стримано відгукнувся про можливості досягнути прорив на перемовинах, хоча переговори стали сигналом бажання обох сторін принаймні підтримувати діалог, хоча відносини між двома країнами перебувають на найнижчому рівні з часів Холодної війни.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG