Спеціальні потреби

Питання Голодомору викликало скандал в ООН


Постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін обвинуватив уряди України, Сполучених Штатів і Великобританії в спробах політизувати гуманітарні і історичні питання, пов’язані з голодом в Україні в 1932-33 років. Виступаючи у вівторок на брифінгу в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, російський постпред також назвав «брехливою» заяву Міністерства закордонних справ України від 23-го жовтня, у якій українська сторона обвинуватила Росію у тому, що та перешкоджає розгляду в ООН питання про Голодомор.

Нагадаємо, що президент Ющенко вже неодноразово закликав міжнародну спільносту – востаннє у вересні з трибуни Генасамблеї ООН – визнати, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом проти українського народу. За оцінками українських і багатьох західних істориків, Голодомор забрав життя від 7 до 10 мільйонів людей.

Російські історики уважають, що голод в ті роки охопив не лише Україну, але й Поволжя, Казахстан, окремі райони Сибіру і Уралу, а також інші регіони Радянського Союзу. Посол Чуркін підкреслив, що сталінська політика колективізації була скерована проти кулаків незалежно від їхньої національності. «Сталінський режим був оснований на марксизмі, який розділяв людей за класовою, а не національною, ознакою», -- сказав він.

У заяві українського МЗС від 23 жовтня, зокрема, говориться: «Російська Федерація, використовуючи важелі впливу постійного члена Ради Безпеки ООН, шляхом відкритого тиску і шантажу, намагається позбавити країну-члена ООН права включити важливе для неї питання до порядку денного ООН... Такі дії суперечать букві і духу Статуту ООН, а також правилам процедури Генеральної Асамблеї.»

«Все це неточно і неправда,--заявив постпред Чуркін, коментуючи заяву українського МЗС. –Процедури і правила Генеральної Асамблеї абсолютно очевидні. У країни-члена ООН немає права просто включити питання до порядку денного Генасамблеї—цим займається Генеральний Комітет.»

Однак Генеральний Комітет так й не ухвалив рішення щодо цього, оскільки, за словами посла Росії, делегації США і Великобританії перешкоджали нормальній праці Комітету. Пан Чуркін заявив, що американські і британські дипломати, усвідомивши, що резолюція про Голодомор не набере необхідної кількості голосів, двічі -- 17 вересня і 23 жовтня -- «в грубій формі» зривали засідання Генерального Комітету, які відбуваються за зачиненими дверима, використовуючи при цьому «фізичну обструкцію» і інші «форми боротьби футбольних болільників». Постпред Чуркін також відкинув обвинувачення в тиску і шантажі, заявивши, що Росія проводила в ООН таку ж саму роботу з цього питання, як і Україна.

Представник американської місії при ООН Патрик Вентрелл заперечив обвинувачення російського дипломата, заявивши в бесіді з кореспондентом російської служби Голосу Америки, що «США завжди дотримуються процедури і правил, що регулюють діяльність Генеральної Асамблеї». Пан Вентрелл підкреслив, що в даному питанні Сполучені Штати підтримують Україну, і висловив розчарування позицією Росії.

Заперечив надану російським послом версію подій і постійний представник України при ООН Юрій Сергеєв. В ексклюзивному інтерв’ю російській службі Голосу Америки він надав наступну хронологію подій 23 жовтня: «Цього дня перед засіданням Генерального Комітету до нас звернулись посол Єгипту, посол Камеруну, і заступник посла Великобританії. Вони закликали нас не наполягати на розгляді питання в цей день, а надати можливість продовжити консультації з тим, щоб знайти компроміс. Наша відповідь була простою: ми внесли питання до порядку денного, а ви, як члени комітету, вирішуйте, що робити далі. (Україна не є членом Генерального Комітету). Ми не можемо заперечувати проти ваших побажань. Вони пішли до голови, куди за хвилину-другу була запрошена і моя делегація. Посол Єгипту запропонував голові Генеральної Асамблеї продовжити консультації з нашого питання. Я дав згоду, і голова сказав «добре». В цю мить заходить російський посол Чуркін, і починає перепалку, обурливо вимагаючи почати голосування. Ми погодилися, і всі повернулися до зали. Першим, хто почав блокувати засідання, був сам Віталій Іванович Чуркін. Його помічники підбігали до голови, вказували на щось в порядку денному... В результаті засідання закрилося, так і не розпочавшись. При чому тут американці, яких не було серед ініціаторів продовження консультацій, я ніяк не можу зрозуміти».

Постпред Чуркін також заявив на брифінгу, що українське керівництво використовує «історичну гуманітарну трагедію в політичних цілях, щоб посіяти міжнаціональну ворожнечу, розсварити два братських народи, український і російський, і в цьому контексті вирішити утилітарні політичні завдання, в тому числі відвернути увагу власного народу від політичної і економічної кризи, в якій опинилася Україна».

Постпред України Сергеєв, зі свого боку, заявив, що для його делегації питання про Голодомор—це «питання морального вибору». За його словами, вшановуючи пам’ять жертв Голодомору, «ми демонструємо, наскільки небезпечною може бути політика тоталітарного режиму». Посол Сергеєв нагадав також, що голод 30-х років був охарактеризований як «геноцид українського народу» ще «про-російськи налаштованим» президентом Леонідом Кучмою. Дипломат закликав також не пересмикувати зміст цього терміну, уточнивши, що під «українським народом мається на увазі вся полі-етнічна сукупність» людей, що мешкали на Україні.

Віталій Чуркін на брифінгу зазначив, що Росія не заперечує трагедію України. «Навіть якщо невелика частина українського народу уважає голод 30-х років національною трагедією, то ми маємо з повагою ставитися до цього», -- сказав він, але додав, що розмови про «геноцид проти українського народу викликають в Росії відторгнення».

«Історики мають розбиратися в цьому, -- заявив посол Чуркін. -- Ми маємо пом’янути жертв голоду і не політизувати це питання». Однак, якщо російський посол Чуркін говорив про те, що дії Києва створюють «певне тло для героїзації українських нацистів», український постпред Сергеєв висловив особливе занепокоєння тим, що в Росії в останній час відбувається «звеличування Сталіна».

Питання щодо резолюції про Голодомор, як і раніше, лишається на порядку денному Генерального Комітету Генасамблеї ООН. Наразі невідомо, коли може відбутися його розгляд.

(переклад зроблений на підставі матаріалу кореспондента Російської служби Голосу Америки Михайла Ґуткіна)

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG