Спеціальні потреби

Актуально

Європа визнає конкурентоздатність української ГТС

Коментуючи підсумки Міжнародної інвестиційної конференції з модернізації української газотранспортної системи, яка відбулась у Брюсселі, аналітики одностайні в думці, що Європа визнає конкурентноздатність української ГТС. Своїми думками в інтерв’ю «Голосу Америки» поділилися Володимир Саприкін, Олександр Палій та Михайло Погребинський.

«Вперше проголошено політичну волю до реформ у газовому секторі»

Директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Саприкін: «На брюссельській конференції Україна вперше проголосила політичну волю до проведення реформ у газовому секторі. Цієї волі не було 18 років. Якщо тепер слова не розійдуться з ділом, а взяті перед Європою зобов’язання будуть виконані, – тоді вже за кілька років ми побачимо в Україні цивілізований ринок газу, а компанії, які є суб’єктами цього ринку, працюватимуть прозоро.

У «газових» директивах Європейського Союзу чітко прописано, що треба робити. І, власне, починати треба було давно. Однак чомусь бракувало бажання. Чому – пояснює купа книжок, виданих науковцями, про корупцію в енергетичному секторі України. Вони розповідають про так звану «транзитну ренту», яка довгі роки осідала в кишенях можновладців.

Отже, нарешті зобов’язання проголошено; Україна заявила, що забезпечить деякі кроки. Якщо Європейський Союз побачить серйозність наших намірів, він може в майбутньому надати значні кошти. Сьогодні Європа ще цього не зробить, оскільки поки що не розуміє, під що просять гроші і чи дійсно вони підуть на ті цілі, які декларуються.

Так чи інакше, декларацію між Україною і ЄС підписано, і це успіх. Хоча є й проблеми. Наприклад, Президент України наводить такі розрахунки: якщо вкласти п’ять мільярдів доларів у модернізацію української ГТС, то можна збільшити її пропускну здатність на 60 мільярдів кубічних метрів газу. Це правда, але є один нюанс. Де у цих розрахунках присутня Росія? Якщо Росія не захоче співпрацювати, то звідки візьмуться оті додаткові 60 мільярдів кубометрів газу? Адже на сьогоднішній день Україна купує газ лише в Росії і увесь транзитний газ є російським. Виходить, треба вибудовувати «газовий трикутник» Європейський Союз – Україна – Росія. Треба створити такий механізм, який був би вигідний усім – постачальникові газу Росії, транзитеру Україні, країнам-споживачам ЄС. Якщо котроїсь ланки бракуватиме, то ці відносини будуть неповноцінні, а трикутник перетвориться на глухий кут.

Тому на мою думку, брюссельська конференція – це тільки перший крок, у чомусь вдалий, у чомусь не дуже. І я вважаю, що потрібні наступні кроки, щоб вибудувати механізм співпраці, які задовольнять усі зацікавлені сторони євразійського газового ринку».

«Євросоюз продемонстрував здатність говорити з Україною, не озираючись на Москву»

Експерт Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України Олександр Палій: «Ця конференція продемонструвала втішний для України факт: ЄС здатен говорити з Україною, не беручи до уваги протести Росії. Таким чином, набирає більшої ваги суверенітет України, її здатність діяти самостійно у власних інтересах та інтересах своїх партнерів на міжнародній арені.

Крім того, ми отримали ще один позитивний результат. Ідучи на цю конференцію, Європа, фактично, визнала, що Україна не була винна у тому газовому протистоянні, яке сталося на початку року, і не «цупила» російського газу, як у цьому її звинувачували з Кремля. Тобто брюссельська конференція – це ще й вотум довіри українській ГТС. Це визнання конкурентоздатності українського газотранспортного маршруту. Зараз Україна пропонує Європі за відносно невелику суму в п’ять мільярдів доларів отримати додатково 60 мільярдів кубометрів газу, в той час як Росія за куди більшу суму в 25 мільярдів євро обіцяє вдвічі менший обсяг. Тобто для європейців стає очевидним: український маршрут транспортування газу ефективніший. Це конкретні гроші, дуже великі гроші, і це, звичайно, служить для України серйозною конкурентною перевагою в усіх цих дискусіях навколо обхідних маршрутів.

Що ж до дипломатичного демаршу, до якого вдалася Росія… Очевидно, він викликаний розчаруванням підсумками цієї конференції і тим, що Європа говорить саме з Україною, ігноруючи невдоволення Росії. Росія виходить із того, що вона – основний постачальник, і навіть намагається погрожувати тим, що переорієнтується на інші ринки (зокрема на зростаючі азійські ринки). Але на практиці всі розуміють, що до цього дуже далеко і що Росія сьогодні зацікавлена в європейських споживачах газу не менше, а може, навіть більше, ніж Європа зацікавлена в російських енергоносіях. Тобто залежність обопільна, і це створює ситуацію, за якої такі демарші не мають серйозного продовження».

«З’явилася надія, що український газовий ринок запрацює за європейськими правилами»

Директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський:«Я думаю, конференція в Брюсселі це успіх України. (Якщо, звичайно, не згадувати про те, що цей успіх затьмарив демарш російської делегації з невідомими наслідками для України як транзитера). В принципі ж – задумано позитивно, і я гадаю, що ця інвестиційна конференція матиме позитивні наслідки для української ГТС. Звісно, усіх проблем вона не вирішує, але визначає чітко, що Україна з часом працюватиме за європейськими правилами. І на мою думку, так чи інакше Росія муситиме долучитися до цього процесу. Для того потрібно буде Європейській Комісії зробити відповідні кроки. Власне, один із керівників Єврокомісії, що відповідає за енергетику, вже висловився в тому дусі, що прикро, що російська делегація сприйняла рішення як антиросійське. Отож я вважаю, що європейці зроблять відповідні висновки і спробують знайти спільну мову також і з Росією.

Та хоч би як там було – сам факт, що Європа усвідомлює важливість української газотранспортної системи, а Україна зобов’язалася йти до прозорості на цьому ринку – як на мене, це позитив».

Всі новини дня

Евакуація з Маріуполя – як волонтеру Денису Мініну вдається рятувати людей з окупації. Відео

У зруйнованій 6 жовтня багатоповерхівці в Запоріжжі був волонтерський склад Дениса Мініна. До 24 лютого він працював ведучим одного з українських телеканалів, а тепер став волонтером, який допомагає евакуювати людей з окупованого рідного Маріуполя.

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

Більше

XS
SM
MD
LG