Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган лідирує у другому турі виборів президента за результатами опрацювання понад 97% бюлетенів. Зараз він набирає понад 52% відсотки голосів, його супротивник Кемаль Киличдароглу - менш ніж 48%.

За даними турецького агентства Anadolu, пише Радіо Свобода, понад 64,1 мільйона виборців зареєструвалися, аби проголосувати, з них більше ніж 1,92 мільйона вже віддали свої голоси на закордонних дільницях. Голосування за кордоном тривало до 24 травня.

Раніше Голос Америки повідомляв, що Анкара від початку повномасштабного російського вторгнення стала важливим партнером для Києва і посередником у спілкуванні з Москвою.

Разом з тим Киличдароглу перед другим туром виборів звинуватив Ердогана у надто тісних відносинах із президентом РФ Путіним, які "можуть спричинити залежність від Росії".

Туреччина відіграла ключову роль у питанні звільнення з полону українських військових та заручників, а також при укладенні угоди про експорт зерна з українських портів.

Афганський Талібан і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами безпеки вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.

У суботу внаслідок зіткнень загинули двоє іранських силовиків та прикордонник Талібану, що посилило напруженість мж країнами на тлі суперечки щодо водних ресурсів.

У неділю іранське державне інформаційне агентство IRNA зацитувало заяву високопосадовця, що "ситуація під контролем".

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану заявив, що його уряд "не хоче воювати зі своїми сусідами", і наполіг на тому, що іранські сили розпочали конфлікт, що змусило афганських прикордонників вжити заходів у відповідь.

Двостороння напруженість нещодавно загострилася через звинувачення Ірану в тому, що Талібан порушує угоду про розподіл води 1973 року між Тегераном і Кабулом, блокуючи потік води з річки Гільменд, яка тече з Афганістану в посушливі східні прикордонні регіони Ірану.

Президент Ірану Ебрагім Раїсі під час візиту до прикордонної провінції закликав талібів поважати договір, який передбачає спільне користування водними ресурсами та окреслює доступ до моніторингу рівня води.

"Виправдання війни та негативних дій не служать інтересам жодної зі сторін", - написав речник Міноборони Афганістану Енаятулла Ховаразмі у Твіттері.

ООН повідомляла, що Афганістан та Іран значно постраждали від тривалої посухи.

Під час чергової масованої повітряної атаки Росія випустила по Україні рекордні 54 дрони-камікадзе, Повітряним силам України вдалось знищити 52 з них.

У Києві було знищено понад 40 ворожих безпілотників, загинув один чоловік, ще двоє людей зазнали поранень, повідомляє Національна поліція України.

Президент України Володимир Зеленський у дописі в Telegram подякував силам повітряної оборони та рятувальникам, які допомагають зберегти життя українців.

"Київ стоїть міцно. Київ - вільний. З Днем Києва!" - твітує голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.

"Київ. Древній і сучасний. Створений добром. І завжди - під захистом світлих сил, - написав у Facebook мер столиці Віталій Кличко. - Наша єдність і витримка в час випробувань наближають нашу Перемогу! З Днем народження, Києве!"

"Київ, місто вільних і сміливих людей, став символом незламності українського духу та неспроможних імперських амбіцій Кремля.
Минулої ночі Київ пережив одну з найбільших російських авіаційних атак з початку війни. Вони знову зазнали невдачі", - пише міністр оборони України Олексій Резніков.

"З днем народження, Києве! Серце вільного світу, що б'ється", - вітає киян Пол Массаро, старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США.

"Нескорені кияни святкують своє місто після чергової ночі російських авіаударів", - йдеться у Twitter-дописі Фредріка Весслау, представника міжнародної команди українських і міжнародних журналістів, юристів та аналітиків проекту The Reckoning Project.

"В Києві можна випити чудової кави та відвідати чудові музеї. Це захоплююче та дуже людське місто, можливо, тому Путін має намір знищити його культуру", - пише шотландський професор Філліпс П. О'Браєн.

Він цитує допис радника Офісу президента Володимира Зеленського й голови Київської школи економіки Тимофія Милованова, який опублікував відео із київського McDonald's, що стало вірусним і набрало мільйони переглядів: "Люди були шоковані, побачивши цивільне життя, гарне обслуговування та позитивний настрій. Вони сказали, що «це не схоже на зону бойових дій». Але це вона".

Фіннська дослідниця Мінна Аландер додає: "Росія може скільки завгодно намагатись, але вона ніколи не зламає Київ. Що більше Росія тероризує Україну, то рішучіше вона змушує українців чинити опір і вистояти".

Руйнування у Дніпрі свідчать, що протиповітряна оборона України не всесильна, а удари безпілотників останніми днями, зокрема на Київ, спрямовані на виснаження української протиповітряної оборони. Такі висновки аналітиків опублікували низка західних видань.

Протиповітряна оборона України краща, ніж будь-коли, але руйнування у Дніпрі демонструють, що вона не ідеальна – пише видання CNN про трагічні події унаслідок ракетного удару по Дніпру. Влада міста підтверджує загибель 4 людей.

Видання Wall Street Journal цитує експертів з питань оборони, які припускають, що удари безпілотників спрямовані саме на виснаження української ППО.

Завдяки західній допомозі Україна зараз багаторівневу мережу протиповітряної оборони. Як нагадує CNN, на озброєнні ЗСУ є франко-італійські SAMP/T, німецькі Iris-T і Gepard, а також американські системи ППО NASAMS і Patriot та інші. Усі ці системи ретельно зберігають у режимі секретності, щоб уникнути атаки РФ.

Тим не менш безпілотники та ракети все ж проривають протиповітряну оборону України. "Іноді їхній вплив мінімальний, але іноді він руйнівний, як, наприклад, смертельний удар у п’ятницю в місті Дніпро", - пишуть оглядачі CNN.

Російська підготовка для майбутніх атак

"Росія намагалася виснажити протиповітряну оборону України, запускаючи хвилі дешевих безпілотних літальних апаратів, поставлених Іраном, які легко придбати, але для України дорого збивати за допомогою передових західних систем протиповітряної оборони, поставлених союзниками в останні місяці”, - пише Wall Street Journal.

Експерти поділилися з виданням припущенням, що виснаження запасів ППО України може бути спрямоване на підвищення ефективності майбутніх атак Росії крилатими ракетами.

Росія має заплатити – так відреагував на смертельну атаку Росії по лікарні у Дніпрі колишній командувач армією США у Європі Бен Годжес. "Їхні [російські - ред.] напади на лікарні та цивільне населення не припиняться, доки вони не зазнають поразки і їхні військові злочинці на всіх рівнях не будуть притягнуті до відповідальності", - написав Годжес у Twitter.

Окрім 4 загиблих ще понад 30 людей у Дніпрі отримали поранення. Президент України Володимир Зеленський назвав атаку черговим злочином Росії проти людяності.

Генерал США у відставці, колишній командувач Сухопутних сил США у Європі Марк Гертлінг, коментуючи трагедію у Дніпрі, зауважив: "Жодне засудження не зупинить напади. Це російський спосіб ведення війни. Касетні боєприпаси, націлені на цивільну інфраструктуру". Усе це доповнює список воєнних злочинів, які скоїли росіяни – вважає експерт.

Як писав Голос Америки, пацієнтам лікарні, яка постраждала в результаті російської ракетної атаки 26 травня, надають допомогу фахівці організації "Лікарі без кордонів". Вони також закликали вжити всіх заходів, що неприйнятні напади на заклади охорони здоров’я з боку Росії припинилися.

У Туреччині вперше в історії проходить другий тур президентських виборів. Політологи не впевнені в активності виборців під час другого туру, тому очікують сюрпризів. Такі коментарі експертів публікує видання Guardian стосовно виборів у Туреччині 28 травня.

Історичними ці вибори називає і CNN, цитуючи чинного президента Реджепа Таїпа Ердогана під час голосування на дільниці у Стамбулі: "Це вперше в історії демократії Туреччини".

Президент додав, що у голосуванні в першому турі взяли участь у майже 90% участі виборців, назвав це демонстрацією "демократичної боротьби" і висловив сподівання, що показник активності повториться й у другому турі.

Його супротивник, лівоцентристський політик Кемаль Киличдароглу, голосуючи в Анкарі сказав журналістам: "Щоб позбутися гноблення та цього авторитарного керівництва, щоб принести справжню демократію та свободу, - я закликаю всіх громадян піти голосувати".

За словами Киличдароглу, виборча кампанія проходила в складних умовах, використовувалися "всі види чорної пропаганди та наклепу", але висловив віру у "здоровий глузд людей".

Як повідомляв Голос Америки, лише пів відсотка не вистачило нинішньому президенту Туреччини Реджепу Ердогану, щоб перемогти у першому турі виборів.

У аналітичній розвідці журналіст Голосу Америки Андрій Гетьман напередодні в ефірі Час-Тайм констатував: "Ердоган сподівається на наступний президентський термін як мандат для завершення своєї багаторічної політики: перехід Туреччини від демократії західного типу на помірковану ісламську країну з особливими місцем у світовій політиці".

Натомість Киличдароглу обіцяє повернення до демократії, але для перемоги робить ставку на націоналістичні гасла.

"Опозиція бореться за світського націоналістичного виборця", - сказала в ефірі Голосу Америки Євгенія Габер, старша дослідниця Atlantic Council. За її словами, виборці Киличдароглу - найчастіше мешканці великих міст, які дотримуються світських поглядів на життя.

У країні є втома від біженців, складної економічної ситуації, бажання повернутися до турецького націоналізму – саме ці моменти використовує у своїй риториці опозиція.

CNN нагадує, що минулого тижня кандидат, який посів третє місце – Сінан Оган (набрав 5% голосів у першому турі) – публічно підтримав Ердогана, що посилило шанси останнього на перемогу.

Утім за перемогу Киличдароглу борються одразу шість опозиційних груп, які сформували безпрецедентний блок у підтримці спільного кандидата – сподіваючись перемогти Ердогана.

"У Туреччині кожні вибори – про Ердогана. І це референдум щодо того, чи хочемо ми продовжувати цю систему, чи хочемо її змінити", – прокоментувала Голосу Америки Хумейра Памук, старша закордонна кореспондентка Reuters.

Для України ці вибори важливі тим, що Анкара з часу початку російського вторгнення стала важливим партнером для Києва і посередником у спілкуванні з Москвою.

Разом з тим Киличдароглу перед другим туром виборів звинуватив Ердогана у надто тісних відносинах із президентом РФ Путіним, які "можуть спричинити залежність від Росії".

Туреччина відіграла ключову роль у питанні звільнення з полону українських військових та заручників, а також при укладенні угоди про експорт зерна з українських портів. Більше про те, що означатиме для України результат виборів у Туреччині – у матеріалі Голосу Америки.

Видання New York Times нагадує, що за турецькими виборами уважно спостерігатимуть і союзники по НАТО, включно зі Сполученими Штатами, чиї стосунки з Ердоганом були напруженими через перешкоджання зусиллям Альянсу із розширення, зокрема щодо вступу до НАТО Фінляндії та Швеції.

Як пише New York Times, Ердоган під час кампанії характеризував своїх опонентів як слабких і некомпетентних. Та навіть намагався пов’язати їх із тероризмом після того, як опозиція отримала підтримку головної прокурдської партії Туреччини. Цю партію Ердоган звинувачує у співучасті з курдськими бойовиками, які десятиліттями воюють проти турецької держави, вимагаючи автономії. Партія заперечує зв'язки з бойовиками.

Киличдароглу своєю чергою намагався постати протилежністю Ердогана, демонструвати розуміння звичайних людей. Але між двома турами зайняв більш жорстку позицію, пообіцявши депортувати мільйони біженців у наступному році, щоб отримати голоси від ультраправих націоналістів - припускає NYT.

"Офіційно західні уряди не будуть говорити про надання переваги комусь на виборах у Туреччині, щоб уникнути звинувачень у втручання у внутрішню політику іншої країни. Але не секрет, що європейські лідери, не кажучи вже про адміністрацію Байдена, були б раді, якби президент Реджеп Таїп Ердоган програв", - пише оглядач NYT та цитує Карла Більдта, колишнього прем’єр-міністр Швеції, який ще перед першим туром голосування казав: "Ми всі хочемо легшої Туреччини".

Поразка Ердогана в Туреччині викликала б "полегшення на Заході та занепокоєння в Москві", - писали європейські кореспонденти New York Times. "Європейські лідери були б раді мати "простішу Туреччину", тоді як Росія може втратити важливе економічне та дипломатичне партнерство, якщо турецький лідер втратить владу на виборах у неділю", - стверджували оглядачі видання.

Попередні результати очікуються у неділю ввечері за турецьким часом.

Дивіться також: