Однією із передвиборчих обіцянок Барака Обами було поліпшити відносини Сполучених Штатів з мусульманським світом. Сьогодні, після перших ста днів на посту президента, політологи аналізують цю його обіцянку. Як і очікувалося, тема відносин з мусульманським світом є важливою складовою зовнішньополітичного курсу нової адміністрації. У квітні Президент Обама простягнув руку дружби виступаючи перед парламентом Туреччини, заявивши, що Сполучені Штати не є і ніколи не будуть у стані війни з ісламом.
Своє перше інтерв’ю у ролі Президента Барак Обама дав саме арабському телебаченню. Експерти кажуть, що багато арабських коментаторів зробили з цього інтерв’ю висновок, що президент готовий мати справу з мирними ісламськими організаціями, які відгалузились від войовничих угруповань.
За перших сто днів при владі Барак Обама запровадив політичні кроки, які безпосередньо торкаються мусульманського світу. Він наказав протягом року закрити базу Ґвантанамо і заборонив жорстокі тортури. Оголосив готовність до переговорів з Іраном про його ядерну програму. Визначив дату виведення військ з Іраку. Посилив боротьбу з тероризмом в Афганістані.
Втім головним випробуванням Обами – з точки зору мусульман – може стати політика США щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту. Чимало експертів вважає, що перспективи миру в регіоні залежатимуть від готовності Обами відійти від позиції Буша, який відмовлявся мати справу з угрупованням Гамас.
Державний секретар Гілларі Клінтон нещодавно натякнула, що США потрібно розглянути можливість створення палестинського уряду єдності, куди би входив і Гамас, але ця пропозиція розгнівала проізраїльських законодавців у Конгресі Сполучених Штатів.
На думку експертів, від того чи зможе нова адміністрація США переконати сторони конфлікту погодитися на створення палестинської держави поряд з ізраїльською, залежить чи зможе Вашингтон поліпшити свою репутацію в мусульманському світі.
