Спеціальні потреби

Росія захищає радянську інтерпретацію своєї історії


Кремль оприлюднив указ, який має запобігти, як сказано, будь-яким спробам фальсифікації історії та нанесенню шкоди інтересам Росії. Російський уряд планує створити комісію, яка займеться спірними в історії моментами. Про ініціативу оголошено після того, як партія прем’єр-міністра Володимира Путіна закликала до заходів, які вважатимуть кримінальним злочином очорнення будь-якого вкладу Радянського Союзу до перемоги у Другій світовій війні.

Поміщений на кремлівській інтернет-сторінці указ підписаний президентом Дмитром Медведєвим 15 травня. Він встановлює президентську комісію, яка має запобігати, як сказано, фальсифікації історії.

У своєму інтернет-блогу за 6 травня, Медведєв заявив, що Росія має дедалі більшу справу із спробами рішучого, злосливого і агресивного фальшування історії. Він сказав, що кількість інтерпретацій історії часів війни, деякі із них суперечливі, також збільшується:

«У кожній науці можуть бути свої інтерпретації, але це напевно пояснюється тим, що залишається дедалі менше людей, які брали участь у війні, бачили її своїми очима. І цей вакуум, ця прогалина, або з приводу незнання, або часто навмисне, заповнюється новим баченням, новим трактуванням війни».

Голова Академії військовий наук Росії Махмуд Гареєв заявив Голосу Америки, що є, за його словами, безконечний потік натяків у російських засобах масової інформації, що Радянський Союз не виграв війни, або, що було б краще, якби виграв Гітлер.

Гареєв згадав зокрема російського журналіста Олексія Пивоварова, який недавно демонстрував по всій країні контроверсійний документальний фільм про Ржевську битву на Волзі у 1942 році. Ця битва мало відома в Росії, хоча у фільмі є твердження, що вона коштувала життя приблизно півтора мільйона людей, дві третини із яких були радянські солдати.

Зроблена Пивоваром оцінка того, що історики називають ржевською м’ясорубкою, суперечить типовій російській оцінці, сповненій шляхетного героїзму і розумного кремлівського керівництва.

Ветерани війни вже назвали Пивоварова зрадником. Махмуд Гареєв також відкидає твердження багатьох істориків із Східної Європи і колишніх радянських республік про те, що радянці були окупаційними силами:

«Як це було можливо нашим військам не заходити у прибалтійські країни і в Польщу, як можна було розгромити гітлерівську Німеччину і визволити ті країни? Хто їх визволив би? Ось американські війська по цей час стоять в Європі… в тому числі в Німеччині. Це не окупація».

Проте більшість західних істориків твердить, що британські та американські війська не були окупантами, але визволителями, які прибули з заходу, щоб знищити нацистів і звільнити окуповані німцями території.

У Києві директор Інституту історії Української академії наук Станіслав Кульчицький звертає увагу на те, що українці та представники інших національностей боролися в радянській армії разом з росіянами і тому ділять спільну історію. Однак Кульчицький сказав Голосу Америки, що кожна країна по різному інтерпретує події:

«Зараз у Російській Федерації в засобах масової інформації, особливо по телебаченню, дуже багато сюжетів, пов’язаних з історією, з різним тлумаченням історії в Україні і в Росії. Це створює постійно нерозуміння взагалі. І тому, створюючи такий образ України як держави, яка, ну, настроєна дуже негативно проти Росії, хоча насправді такого нема».

Президент України Віктор Ющенко викликав суперечку у 2007 році, коли посмертно нагородив лідера Української Повстанської Армії Романа Шухевича, який боровся за незалежність України під час Другої світової війни. Проте Москва представляє УПА як нацистських колабораціоністів, попри те, що Українська Повстанська Армія боролася проти радянської окупації до середини 1950-х років.

Між Москвою і Києвом також існує суперечка з приводу Голодомору, про який в Україні говориться як про організований Кремлем штучний голод, у результаті якого на початку 1930-х років загинули мільйони людей. Українці вважають це актом геноциду. Росія твердить, що це не був геноцид, тому що померли селяни різних національностей, а не лише українці.

Москва також була обурена два роки тому, коли естонські органи влади усунули з центру Талліна пам’ятник радянському солдату.

Тим часом російський міністр з надзвичайних ситуацій Сергій Шойгу висунув у парламенті законопроект, який вважатиме злочином заперечення перемоги Радянського Союзу у Другій світовій віні. При чому навіть іноземцям, яких вважатимуть порушниками закону, буде заборонено в`їзд до Росії. Історики вже висловили побоювання, що цей крок може створити клімат страху, який ще більше обмежить можливість користування російськими архівами, доступ до яких вже і без цього обмежений.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG