Спеціальні потреби


Deputy Secretary of State Steinberg on US-Ukraine Relations

In an exclusive interview with the Voice of America Ukrainian Service US Deputy Secretary of State James Steinberg speaks about US-Ukraine relations, the Russia factor in these relations, as well as challenges facing Ukraine today. The interview was conducted by Myroslava Gongadze.

On challenges, opportunities in US-Ukraine relations

I think it’s not a question of challenges. It’s opportunities in the relationship. The United States and Ukraine have a very strong partnership; it’s a strategic partnership. We have a strong set of issues in common and really a common perspective on the issues that we need to address. We are very committed to Ukraine’s security, sovereignty, to its economic success and we want to work very closely with Ukraine to achieve success for all its people. We’ve had a long-standing relationship or friendship on working together on a broad range of issues and it’s something that we’re very strongly committed to retaining. That’s one of the reasons why I wanted to visit [Ukraine] so early in the Obama administration so as to reaffirm that friendship and that partnership, and to commit to work together on the full range of challenges facing our two countries.

On problems that might impede bilateral cooperation

I think we’re working together on our problems. We are all dealing with an economic crisis that affecting our citizens. We are well aware of the fact that this is something that really hits people at home. And just as we have economic challenges here, so too in Ukraine. This poses some difficult choices and it’s important that all the leaders of Ukraine come together to find a common solution for the good of the people of Ukraine. We’ve been very encouraged by the dialogue with the IMF and very pleased that the latest tranche of the IMF’s support has been disbursed, but we need to have continued work on the reforms that the IMF identified, and particularly having all the leaders of the different parties and element of the Ukrainian political society come together and work in a common effort to address this great challenge we all face.

On the Russia factor in the US-Ukraine relationship

I think first I should say that no country is a bargaining chip. We have a very strong commitment that Ukraine should be free to make its own decisions and we would never make a decision about a country at the expense of another. We think that having a better relationship with Russia I not only good for the United States and Russia, but for Ukraine too. And I found that everyone I meet with in Ukraine, from the President on down, shared that view. It is in Ukraine’s interest, if at all possible, for the United States and Russia to have a better relationship. And I assured the leaders of Ukraine that we would not trade away any of Ukraine’s interest and what we did with Russia in trying to improve our relationship would not be at their expense. We have made clear to Russia that we expect them to respect the independence of all the countries in the region and that all the countries in the region should be free to make their own strategic choices about their future. So, I thing that we have been very clear with the Russians that our improvement in relationship will not be at the expense of any other country.

On Russia’s threats to use force if NATO comes closer to its borders

I think we live in a world now where those kinds of threats of force are not really relevant to the situation that we face. And I certainly think that in the conversations the Secretary [of State Hillary Clinton] has had with her counterpart and others – it’s clear that they don’t like NATO enlargement, but on the other had we have not heard those same kind of threats of force. So, I think that we need to make clear and will continue to make clear that the issues about NATO enlargement are, in the first instance, for the countries themselves to make – to decide what kind of future they want to have. And then we will make our decisions as an alliance, based on the criteria for membership. But I don’t think it’s a question of others having a say over that decision and that that’s an appropriate decision that has to be made first by candidate countries and then by NATO as an alliance without the threat or considerations of threats by others.

On Ukraine’s NATO integration

I think that the goal in some respects is as near as far as the aspirant-members want to take the actions to make themselves ready for their candidacy. I think NATO judges these things based on the readiness of countries to assume the responsibilities and obligations of membership. So, what we’re focused on in working with Ukraine is for Ukraine to take the steps in terms of its military development, in terms of its own engagement with NATO to get ready for membership. I think that’s the surest way, if Ukraine wants to proceed down this path, is to take those steps, to develop its national plan, to take the steps on its military reform, to take the steps that will give NATO the assurance that, should Ukraine be admitted as a member, it will contribute to the security of the alliance.

On obstacles Ukraine faces on the path to Euro-Atlantic integration, role of positions expressed by European leaders

I think it’s too soon to address the attitude of European leaders. I think that challenge is for Ukraine to demonstrate that it’s ready for membership, to take the steps that NATO has begun to identify, develop its national plan, to really make the decisions that show that Ukraine, if it want to be a member, is ready to do that. And I think at that point then we’ll have a serious discussion within NATO about that. But I think at this stage, rather than focusing what the Europeans or others think about potential new members, I think the challenge is for Ukraine or any country that aspires to membership – whether it’s in the Balkans or other countries – to really show that its qualified and ready to me a member.

On whether Ukraine will be on the agenda during the planned July Obama-Medvedev meeting

I’m not aware that there is a specific topic of Ukraine, but I’m sure the President is going to make clear our strong commitment to the security of all the countries in the Euro-Atlantic area and make very clear that anything we do with Russia is not at the expense of any country – whether it’s Ukraine or any other country in Europe. I think he will be very clear about the commitments and the perspective that he has identified in all his previous meetings that what we do with Russia is not at the expense of any other country, and that we want to have a more constructive relationship with Russia – we are going to talk about a broad range of issues in the region and outside the region, but we’re not there to decide the fate of anybody else who is not present.

On leverage the US has in its efforts to support countries like Ukraine

I think what I would focus on is the strong partnership that we have with Ukraine, our commitment to work with Ukraine to deal with its economic challenges, to support Ukraine’s efforts as it proceeds with its reforms, to work with the IMF and the World Bank, and to show that we continue to be engaged in Ukraine in all kinds of ways, government-to-government relations, people-to-people [relations], the kind of good work that the Voice of America does in making sure that the people of Ukraine have a chance to hear these important messages, and, really, to show that we have a strong partnership, because I think that’s the strongest signal that we have of our commitment to Ukraine’s independence and its choice of its future.

On the possibility of a visit to Ukraine by President Obama

One of the things I have learned having worked both at the White House and the State Department is that that State Department is very bad at predicting what the President’s travel schedule will be, but I think that there will be continued high-level engagement between the United States and Ukraine. We’re obviously aware that Ukraine is going to elections and coming up on election season now, but I think that there is going to be no doubt that we expect to have high-level contacts in many different forums and different places as we go forward.

On the possibility of re-establishing a Presidential-Vice Presidential Commission

Most administrations like to find new ways to do things that may not necessarily replicate exactly how things were done before. In my discussions with the President and the Prime-Minister we talked about how can really fill out that strategic partnership that we have, including more comprehensive and regular high-level engagement. And we are exchanging ideas on how to do that. So, I’m not sure that we’ll have the same format that previous commissions have had, but I think we will find ways to make sure that there is an institutional dimension that has a regular set of exchanges and that brings together a broader range of people, not just from the State Department, but from the full range of US agencies.

Всі новини дня

"У цій війні на карту поставлено не що інше, як демократія та світовий порядок" - президент Литви Ґітанас Науседа. Інтерв'ю

Президент Литви Ґітанас Науседа

ВІЛЬНЮС, ЛИТВА — Президент Литви Гітанас Науседа розповів в інтерв’ю Голосу Америки у Вільнюсі про виклики для його країни, спричинені вторгненням Росії в Україну.

«У цій війні на карту поставлено не що інше, як демократія та світовий порядок, — сказав Науседа в інтерв’ю Мирославі Гонгадзе у вівторок. - Немає межі для апетиту Володимира Путіна. Я не знаю, хто буде наступною мішенню - країни Балтії, Польща, можливо, Румунія».

Це інтерв'ю було відредаговано для ясності та стислості.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Ви були в Україні 23 лютого, якраз перед початком війни. Чи усвідомлювали ви в той момент ризики, в яких перебувають українці, і чи очікували, що війна почнеться так швидко?

Ґітанас Науседа, президент Литви: Загроза відчувалася, і президент Зеленський сказав, що вони очікують, що війна почнеться в найближчі 24-48 годин, і це сталося приблизно через вісім-десять годин після того, як ми покинули українську землю.

Війна жахлива і наші українські партнери просто не могли уявити, що ця війна буде розв'язана так масштабно, значні зусилля російських військ спрямовані на напад на Київ, і що війна розгорнеться в інших частинах України. Тепер ми бачимо, що ця війна триває значно довше, ніж Росія очікувала.

Україна дуже мужньо бореться не тільки за свою, а й за нашу свободу

Звичайно, я розумію, що це несе багато жертв, на кону людські життя і зруйнована цивільна інфраструктура. Але це боротьба не лише за українську демократію та територіальну цілісність, а й боротьба за демократичні цінності загалом. І тут дуже важливо відзначити, що Україна дуже мужньо бореться не тільки за свою, а й за нашу свободу.

М.Г.: Що, на вашу думку, робить Росія, яка мета Путіна?

Ґ.Н.: Я вважаю, що Путін прорахувався. Його очікування були зовсім іншими. Путін розраховував захопити українську столицю Київ за кілька днів, і що ця війна не матиме для Росії великих політичних чи економічних наслідків. Але ми бачимо, що вийшло зовсім інакше.

Важливо зазначити, що перед війною європейські політики не очікували, що ця війна і спроби Росії будуть настільки жахливими. Але у перші дні війни, я побачив зовсім інше ставлення моїх колег в Європейському Союзі і налаштованість діяти, щоб, насамперед, зупинити війну. На жаль, цього не сталося.

Адже, з часом ми зрозуміли, що нам потрібно робити ще більше, щоб були дуже чіткі наслідки для Росії. Росія повинна бачити, що будуть наслідки. Тому ми запровадили перший пакет санкцій, другий, третій, п’ятий. І зараз ми бачимо, що європейські політики і країни Євросоюзу дуже добре розуміють, чим загрожує російська влада. Так було не завжди, тому що я пам’ятаю наші дискусії на двосторонніх зустрічах Європейської Ради, ми намагалися переконати наших партнерів (…)

М.Г.: Коли ви говорите "ми", які це країни?

Ґ.Н.: Польща, Румунія, усі країни Східної Європи, країни, які знаходяться у зоні безпеосередньої загрози.

М.Г.: Чи країни Західної Європи недооцінили ці загрози?

Литва здійснила всі необхідні зміни, витратила багато грошей, щоб створити необхідну інфраструктуру, аби бути енергетично незалежною. Ми пишаємося, що Литва припинила купувати купувати російську нафту, газ, електроенергію, тому вони нам нічого не можуть зробити в цьому плані.

Ґ.Н.: Можливо, тільки теоретично. Важливо зрозуміти, що Європа вже інша. Європа розуміє загрози набагато краще. Звичайно, Європа все ще залежна у багатьох сферах, наприклад, в енергетичній. Це дуже гостра проблема, але не в моїй країні. Литва здійснила всі необхідні зміни, витратила багато грошей, щоб створити необхідну інфраструктуру, аби бути енергетично незалежною. Ми пишаємося, що Литва припинила купувати купувати російську нафту, газ, електроенергію, тому вони нам нічого не можуть зробити в цьому плані.

М.Г.: Ця залежність від енергетичних ресурсів накопичувалася протягом останніх 20 років саме у Німеччині, Франції та інших країнах. Чому, на вашу думку, західні політики так недооцінили російську загрозу?

Ґ.Н.: Я не можу відкинути припущення, що йдеться про економічні інтереси: гроші, прибутки, дешеві енергоресурси та можливості вести бізнес. Але ще одне припущення - ми маємо справу з зовсім іншою політикою і політичними діячами в Москві. І мої колеги напевно думали, що, Путін просто трохи інший, але це не проблема, тому що з ним можна домовлятися, говорити та наводити свої аргументи. Але вони не розуміли, що для нього аргументи не грають ролі, тому що головна ідеологія цього режиму – завоювати якомога більше територій, розширюватися і знаходити сусідів, на яких можна напасти. Якщо почитати, що говорять у Москві – вони намагаються відбудувати імперію. Вони намагаються відновити Радянський Союз у тій чи іншій формі. Як ви пам'ятаєте, Путін говорив, що розпад Радянського Союзу став найбільшою катастрофою 20-го століття. І тепер вони послідовно намагаються відновити Радянський Союз. Це несе не тільки ризик і загрозу для України, але це також означає величезні загрози для всіх нас, і цього разу навіть для тих країн Західної Європи, які не входили до сфери колишнього Радянського Союзу.

М.Г.: Ваша країна входила до складу Радянського Союзу. Чи почувається ваша країна безпечно в такому середовищі? І чи думаєте ви, що союзники в НАТО виступлять на ваш захист?

Ми почуваємося безпечніше, ніж до 2004 року. Тому що у 2004 році Литва стала членом двох дуже важливих організацій – Європейського Союзу та НАТО

Ґ.Н.: Моя відповідь буде дуже простою. Ми почуваємося безпечніше, ніж до 2004 року. Тому що у 2004 році Литва стала членом двох дуже важливих організацій – Європейського Союзу та НАТО. Мені подобається повторювати це, і я повторював це багато разів. Європейський Союз – за краще життя, НАТО – за життя. І це досі актуально і важливо. Так, ми щиро віримо в запевнення наших партнерів щодо захисту кожного дюйму нашої землі. Але це не означає, що ми не можемо докласти додаткових зусиль для покращення нашої безпеки. Ми багато зробили в цій країні, щоб модернізувати нашу армію та військові сили, створити кращу інфраструктуру, мати можливість розмістити додаткові війська союзників по НАТО. Ми збільшили оборонні витрати до 2,5 відсотка ВВП. І ми готові надати ще більше фінансових ресурсів, щоб виконати всі вимоги, які можуть виникнути в поточній геополітичній ситуації. Дуже важливо зазначити, що Литва почувається в безпеці, але ми також повинні усвідомлювати ризики, тому що ми маємо справу з дуже небезпечним сусідом, і найкращим доказом є ситуація в Україні.

М.Г.: Про що сьогодні йдеться в Україні?

Ґ.Н.: На кону демократія та міжнародна безпека. Дуже важливо зазначити, що апетиту Володимира Путіна немає меж, якщо він досягне успіху в Україні, він прийде і до нас. Я не знаю, хто буде наступною мішенню – країни Балтії, можливо, Польща, Румунія, але це не найголовніше питання. Найважливішим питанням є те, що ми маємо зробити у форматі НАТО та Європейського Союзу, щоб зупинити Путіна. Я сподіваюся, що Україна досягне успіху, і ми будемо стояти разом з Україною до перемоги, звичайно до перемоги України.

Конфлікт вирішиться не за столом переговорів, а на полі бою

І сьогодні ми бачимо багато запевнень від західноєвропейських лідерів, а також лідерів інших країн світу, що вони готові надати Україні військову допомогу. Європейський Союз твердо налаштований на запровадження санкцій і продовження санкційної політики в майбутньому. Це дуже важливо, тому що наразі ми багато зробили, але цього недостатньо, щоб зупинити Путіна. Ми повинні усвідомити та зрозуміти, що ми маємо робити більше та надавати більше військової допомоги. Короткострокова військова допомога є найважливішою проблемою. У довгостроковій перспективі будуть дуже важливі питання, пов’язані з гуманітарною допомогою, макроекономічною допомогою тощо. Але зараз ми чудово розуміємо, що конфлікт вирішиться не за столом переговорів, а на полі бою.​

М.Г.: Я хочу запитати вас про роль Сполучених Штатів. Вони фактично розбудовували цю міжнародну коаліцію і попереджали Україну про можливі загрози з боку Росії ще за пару місяців до війни. Як ви вважаєте, чи достатньо США роблять у цій боротьбі? І хто, на вашу думку, повинен бути лідером цього поштовху, щоб зупинити Путіна

Ґ.Н.: Я очікую, що Сполучені Штати мають бути лідером. І вони є лідерами у наданні військової допомоги та політичної підтримки, що дуже важливо, але я вважаю, що швидкість ухвалення рішень зараз є найважливішим питанням. Так, мова йде про додаткову військову техніку, озброєння, інше обладнання, але це те, що потрібно українцям сьогодні, а не завтра чи післязавтра. Кожен день приносить багато жертв, страждають люди, зруйновані міста тощо. Ми повинні зупинити це якомога швидше, і роль Сполучених Штатів у цьому є ключовою. Європейський Союз також відіграє дуже важливу роль у зміцненні солідарності Сполучених Штатів, Європейського Союзу та країн Азії. Я побачив солідарність на саміті НАТО в Мадриді, де ми прийняли дуже важливі та сміливі рішення щодо посилення НАТО, визначивши Росію довгостроковою загрозою, що також було дуже важливим елементом наших висновків на Мадридському саміті. Для моєї країни та для регіону Східної Європи були прийняті дуже важливі рішення, які стосуються, наприклад, статусу передової оборони для регіону Східної Європи, а також рівня підтримки та військової присутності в моїй країні. Для нашого народу дуже важливо почути, що наші союзники готові надати Литві додаткову підтримку, тому що безпека зараз випереджає важливість економічних і соціальних питань.

М.Г.: Ми вже встановили, що Росія порушила міжнародне право, і вони намагаються порушити всі межі та правила. Проте Росія все ще є членом Ради Безпеки ООН і має право вето в багатьох інших організаціях. Як ви думаєте, чи треба з цим щось робити?

Ґ.Н.: На жаль, це є причиною того, що ми повинні шукати додаткові або альтернативні формати роботи з Росією. Ви маєте рацію, що в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй, російська сила якщо не домінує, то принаймні, має змогу створити багато перешкод під час прийняття рішень. І це причина, чому ми повинні шукати інші формати. Я все ще вірю в важливість ООН в інших сферах, наприклад, у забезпеченні каналів або спробах вирішити питання експорту зерна до країн третього світу. Генеральний секретар докладає багато зусиль для вирішення цієї проблеми. Ймовірно, в таких форматах Організація Об’єднаних Націй була б досить дієвим інструментом для надання додаткової підтримки Україні. Але ми маємо знайти й інші двосторонні формати. Але двостороння підтримка з боку Німеччини, Франції, Сполучених Штатів і навіть менших країн є дуже важливою, і я чув це від президента Зеленського під час мого останнього візиту до Києва, який був організований у День державності, який Україна святкувала вперше. Для мене було дуже важливо відвідати цей захід у Києві. Я виступив із промовою у Верховній Раді. Президент Зеленський сказав мені, що Литва зробила багато і є хорошим прикладом для інших країн, які здатні більш ефективно надавати необхідну підтримку Україні. Ми дуже віддані цьому, і це не лише думка чи зобов’язання нашої політичної еліти. Це зобов'язання всіх або майже всіх жителів Литви.

М.Г.: Ви віддані справі допомоги Україні, Польща також віддана, але Німеччина діє повільно. Чи є результати у переконанні інших країн зробити більше?

Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб добитися перемоги України у цій війні. Тому що всі інші сценарії були б дуже невтішними для самої України, Литви та всього демократичного світу

Ґ.Н.: Дехто скептично ставиться до німецької позиції в останні місяці, але я бачу величезний прогрес. Тому що я можу порівняти ситуацію з тим, що було кілька місяців тому, коли Німеччина дуже не хотіла надавати будь-яку зброю Україні. Тепер не так. Зараз ми говоримо про швидкість ухвалення рішень, і це величезний прогрес. Зміна мислення також очевидна, і я вважаю, що це також наш внесок. Ми намагаємося розмовляти, налагоджувати потрібний діалог з нашими колегами в Німеччині, а вони, в свою чергу, впливають на громадську думку. Тому що громадська думка теж стала дуже зрозумілою. Я пам’ятаю свої візити до Берліна наприкінці лютого, де я мав нагоду відвідати зустріч проти війни в Україні в суботу. Я повернувся додому і наступного дня почув, що в неділю на мітинг зібралося 100 тисяч людей, тоді як у суботу було, можливо, 500 людей. Ви бачите, яка динаміка громадської думки в Німеччині. І це дуже важливо, щоб люди розуміли, що з цим треба боротися. Німеччина не вільна від загроз з боку Росії, але Німеччина також є ціллю. Так само, як Литва, Румунія чи інші країни Східної Європи.

М.Г.: Яким ви бачите закінчення цієї війни?

Ґ.Н.: Я не бачу іншої альтернативи, і ми повинні докласти всіх зусиль, щоб добитися перемоги України у цій війні. Тому що всі інші сценарії були б дуже невтішними для самої України, Литви та всього демократичного світу.

Кредитори України погодились на 3 роки заморозити виплати за боргом у $20 млрд

Фото для ілюстрації - долари та гривні REUTERS/Валентин Огіренко

ЛОНДОН/НЬЮ-ЙОРК, 10 серпня (Reuters) - Іноземні кредитори України підтримали її прохання на два роки заморозити виплати за міжнародними облігаціями на суму майже 20 мільярдів доларів США, відповідно до поданої в середу регуляторної документації. Це дозволить зруйнованій війною країні уникнути дефолту.

Оскільки майже через шість місяців після початку російського вторгнення 24 лютого не видно жодних ознак миру чи припинення вогню, власники облігацій погодилися відкласти виплати за 13 державними облігаціями України з погашенням між 2022 і 2033 роками.

20 липня уряд у Києві надіслав запит на згоду кредиторів змінити державні боргові контракти.

Україна зазначила, що заощадить близько 5 мільярдів доларів протягом наступних 24 місяців.

BlackRock Inc BLK.N, Fidelity International, Amia Capital і Gemsstock Ltd - серед найбільших власників держоблігацій України, ціна яких впала більш ніж на 80% після того, як почалося нарощування російських військ наприкінці 2021 року.

Будь-які зміни потребують схвалення власників принаймні двох третин усіх облігацій і понад 50% кожного випуску в обігу, свідчать документи для запиту згоди.

"Україна отримала та прийняла згоду щодо близько 75% основної суми цінних паперів в обігу", - йдеться в заяві.

Окремий запит на отримання згоди, схвалений кредиторами, включає зміну до приблизно 2,6 мільярда доларів так званих ВВП-варантів, похідних цінних паперів, які ініціюють платежі, пов’язані з валовим внутрішнім продуктом країни.


Не лише деякі з найбільших інвестиційних компаній світу погодилися заморозити виплати боргу України.

Оскільки країна зіткнеться з економічним спадом на 35-45% у 2022 році, Сполучені Штати, Велика Британія та Японія, підтримали відстрочку виплати боргу, а група урядів у Паризькому клубі погодилася призупинити виплати до кінця 2023.

«Це збільшить грошовий потік в іноземній валюті для України, але лише цього навряд чи буде достатньо для стабілізації валютних резервів», — сказав Карлос де Соуза, менеджер боргового портфеля ринків, що розвиваються, Vontobel Asset Management.

Міжнародні резерви України скоротилися з $28,1 млрд у березні до $22,4 млрд на кінець липня.

Після заморожування боргу очікується комплексна реструктуризація боргу, сказав Де Соуза, оскільки «навряд чи» Україні вдасться відновити доступ до ринку через два роки.

Україна наприкінці 2015 року завершила реструктуризацію боргу на 15 мільярдів доларів після економічної кризи, пов’язаної з підтримуваним Росією повстанським рухом на промисловому сході країни. Угода передбачила велику кількість щорічних платежів з 2019 по 2027 роки, і країна повернулась на міжнародні ринки в 2017 році.

З місячним бюджетним дефіцитом у 5 мільярдів доларів Україна залежить від фінансування західних союзників і багатосторонніх кредиторів, включаючи Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк.

За даними Міністерства фінансів, наразі вона отримала 12,7 мільярда доларів у вигляді позик і грантів, що становить 44% від загального обсягу фінансування, виділеного з початку вторгнення Росії.

Сполучені Штати заявили цього тижня, що нададуть уряду України додаткові 4,5 мільярда доларів, довівши загальну бюджетну підтримку з лютого до 8,5 мільярда доларів.

Україна також сподівається отримати програму МВФ на 15-20 мільярдів доларів США, щоб зміцнити свою економіку, заявив голова центрального банку Кирило Шевченко, і уряд очікує отримати цю допомогу до кінця року

США допомагатимуть Україні захищатися і збирати докази воєнних злочинів – представниця США в ОБСЄ

«США підтримують намір ОБСЄ зберегти присутність в Україні попри незгоду Росії», –тимчасова повірена у справах Кортні Остріан.

Сполучені Штати будуть підтримувати збір, збереження та аналіз доказів воєнних злочинів, скоєних під час російського вторгнення в Україну. Про це заявила на засіданні Спеціальної постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) тимчасова повірена у справах США в ОБСЄ Кортні Остріан.

«Ці напади, які тривають, необдумане руйнування та сотні повідомлень про звірства, вчинені російськими військами, як ніколи підкреслюють необхідність міжнародних розслідувань і механізмів підзвітності, а також потужної присутності ОБСЄ в Україні», – сказала Остріан.

Вона додала, що США підтримують намір ОБСЄ зберегти присутність в Україні, попри незгоду Росії, про що заявили чинний голова ОБСЄ міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау та генеральний секретар ОБСЄ Гельґа Шмід.

«Адміністрація Байдена вітає візит до України чинного голови Рау та Генерального секретаря Шмід 2 серпня та рішуче підтримує їхню заяву про те, що ОБСЄ продовжить свою присутність там для підтримки цих важливих зусиль, розширить допомогу в післявоєнній відбудові та у вирішенні проблем, пов’язаних з підвищеними ризиками для цивільного населення через війну», – сказала у середу у Відні представниця США в ОБСЄ.

Перебуваючи у Києві, Збігнєв Рау, головний дипломат Польщі, яка зараз головує в ОБСЄ, сказав, що організація залишиться в Україні, «без російської підтримки, без російського консенсусу чи згоди».

«ОБСЄ створила і забезпечила присутність тут в Україні, в Києві», – сказав Рау на прес-конференції у Києві 2 серпня, додавши, що про це було досягнуто згоди з українським урядом.

Термін дії мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні сплив 31 березня 2022 року.

Через російське вето щодо продовження роботи, ОБСЄ 1 липня заявила, що планує закрити Спеціальну моніторингову місію в Україні. Координатор проектів ОБСЄ діяв у країні протягом 23 років. Місія мала у своєму мандаті різні питання: від боротьби з торгівлею людьми та підтримки країни в зусиллях з розмінування, до захисту навколишнього середовища та свободи ЗМІ.

США підтримуватимуть самозахист України – Остріан

За словами Кортні Остріан, Сполучені Штати продовжуватимуть надавати Україні «саме те, що їй необхідно для захисту своєї свободи». Вона нагадала, що напередодні державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив про надання додаткової зброї, боєприпасів і обладнання на суму до 1 мільярда доларів із запасів Міністерства оборони США для самооборони України.

Також 1 серпня США оголосили про ще 550 мільйонів доларів нової військової допомоги, яка включає додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерію.

Таким чином загальна допомога у сфері безпеки сягнула близько 9,8 мільярда доларів з початку правління адміністрації Байдена, зауважила представниця США в ОБСЄ.

Остін: здатність РФ атакувати Латвію менше, ніж до вторгнення в Україну

Фото: Очільник Пентагону Ллойд Остін, Латвія 10 серпня 2022 року. REUTERS/Інтс Калнінс

В результаті агресії проти України, Росія втратила багато підготовлених військових а також військове обладнання і це обмежило її здатність проводити наступальні дії, зокрема проти Латвії. Про це очільник Пентагону Ллойд Остін заявив в середу під час спільної прес-конференції з міністром оборони Латвії Артисом Пабріксом.

"Немає сумнівів, що Росія присвятила значну частину своїх найбільш боєздатних сил зусиллям в Україні, і в результаті вона втратила багато важливого обладнання, механізованого обладнання, надзвичайно велику кількість військ, вбитими та пораненими. З цієї точки зору - вони менш здатні, ніж до початку [повномасштабної війни проти України]", - заявив Остін. Він все ж звернув увагу на те, що Росія досі має значні військово-повітряні та морські сили.

Пабрікс назвав Латвію "лакмусовим тестом для військових амбіцій Росії". Серед пріоритетів захисту, латвійських міністр оборони назвав протиповітряну оборону та захист узбережжя. Він відзначив, що загроза того, що Росія використає Білорусь для нападів залишається.

Білорусь втрачає суверенітет. З точки зору нашої безпеки і війська, і це показують напади з території Білорусі на Україну - Білорусь є частиною країни-агресора і з цієї точки зору до неї треба так і ставитись
Артис Пабрікс

Режим Лукашенка продовжує проводити гібридні напади на кордоні з Латвією, а залежність Білорусі від Росії збільшується, наголосив Пабрікс.

"Білорусь втрачає суверенітет. З точки зору нашої безпеки і війська, і це показують напади з території Білорусі на Україну - Білорусь є частиною країни-агресора і з цієї точки зору до неї треба так і ставитись. Білорусь не є незалежною країною", - заявив Пабрікс.

Очільники оборонних відомств висловили рішучу підтримку Україні.

"Результат російського вторгнення до України має бути лише один - Росія має програти, а Україна - перемогти", -вказав Пабрікс.

Не лише США, а більше 50 країн співпрацюють над підтримкою України, зауважив Остін.

"Ми віддані допомозі Україні, наданню Україні обладнання та спроможностей, які дозволяють їй захищати свою суверенну територію. Як ви чули від нашого керівництва - ми будемо це робити стільки, скільки знадобиться. Я говорю з міністрами оборони і не лише в НАТО, а і в інших частинах світу, вони готові допомагати Україні, яка веде гідну боротьбу, досягати успіху в захисті суверенної території стільки, скільки знадобиться".

Під час свого візиту до Латвії 9-10 серпня Остін зустрівся з посадовцями країни, подякував уряду країни за підтримку України, розміщення у себе американських військових на ротаційній основі.

Остін заявив, що США збільшують розміщення військових в Балтії: "Ми посилюємо розміщення наших сил на ротаційній основі в регіоні і інтенсифікуємо навчання разом із союзниками з Балтії, щоб далі зміцнити нашу боєготовність в регіоні", - сказав Остін перез зустріччю з прем'єр-міністром Латвії Артурсом Крісжанісом в середу.

Остін відвідав латвійську базу ВПС в Лілварде, де зустрівся з американськими військовими. В країні на ротаційній основі перебувають 600 американських солдатів.

Полювання за російською військовою технікою: три дні з українськими операторами «Стугни». Відео

Майже 3 доби на полюванні за російською військовою технікою на Півдні України, провів у травні Андрій Дубчак із загоном українських протитанкістів яким командує Тетяна Чорновол. З міркувань безпеки, ми лише зараз показуємо це відео, що демонструє роботу операторів протитанкового комплексу «Стугна» та небезпеку полювання на техніку ворога.